Онлайн-марафон «Доба пам'яті»

Онлайн-марафон «Доба пам'яті»

Укрінформ
29 серпня, 13:00 - онлайн-марафон, присвячений вшануванню пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України «Доба пам'яті».

Організатори: Київська міська державна адміністрація, Київський міський центр допомоги учасникам АТО, Департамент суспільних комунікацій КМДА, Укрінформ.

Інформаційні партнери: Телеканал «Київ», сайт «Вечірній Київ».

Автори проєкту «Доба пам’яті» та ведучі: фронтовий волонтер Наталя Прилуцька та ветеран війни Костянтин Вінніченко.

Коротко. Онлайн марафон «Доба пам’яті» збирає патріотів України, щоб віддати велику шану родинам захисників України, та віддати борг героям - кращим українським жінкам та чоловікам, які стали справжньою українською легендою. Патріотизм і любов до рідної землі -  причини для великої перемоги.

Спогади про трагічні часи для України та героїчну боротьбу українських захисників під час онлайн-марафону «Доба пам’яті» будуть згадувати члени родин загиблих, ветерани російсько-української війни, волонтери, медичні працівники, громадські діячі, українські митці та патріоти України.

Іловайськ, Луганський аеропорт, Саур-Могила, ДАП, Дебальцеве, Авдіївка стануть основними блоками спогадів та вшанування пам’яті загиблих героїв під час онлайн-марафону «Доба пам’яті».

Додаткова інформація за тел.: 095-540-99-42, e-mail: info.familyato@gmail.com (Наталя).

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

В Укрінформі стартував онлайн марафон «Доба пам’яті» до 6-ї річниці Іловайська

Онлайн марафон «Доба пам’яті» на честь захисників, що загинули в боях за незалежність та суверенітет України, розпочався в Укрінформі. Захід транслюється на сайті та YouTube-каналі агентства.

Іловайськ, Луганський аеропорт, Саур-Могила, ДАП, Дебальцеве, Авдіївка стануть основними блоками спогадів та вшанування пам’яті загиблих героїв під час марафону.

"Сьогодні на платформі Укрінформу проходить онлайн марафон "Доба пам'яті". Мета його проведення - це саме згадка і вшанування пам'яті тих, хто віддав найцінніше - життя за українську державу. Це проєкт, коли будуть спогади, розповіді тих, хто безпосередньо брав участь в бойових діях або втратив близьку людину", - розповів ветеран війни Костянтин Вінніченко.

У програмі - спогади членів родин загиблих, ветеранів російсько-української війни, волонтерів, медичних працівників, громадських діячів, українських митців та патріотів України про трагічні часи та героїчну боротьбу українських захисників.

Марафон розпочався з виконання Державного гімну України та хвилини мовчання за загиблими.

Як повідомлялося, 29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу - місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але втрутилася російська армія.

В ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора на територію України. На той момент сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів.

Вже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення ворога.

28 серпня становище наших військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.

Граючи роль миротворця, президент Росії Володимир Путін 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.

Впродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні.

Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон.

У Києві заклали капсулу на місці, де буде збудований Меморіальний комплекс Героям-киянам

У Києві, у рамках відзначення національного Дня пам’яті захисників України, заклали капсулу на місці, де буде збудований Меморіальний комплекс Героям-киянам, які загинули за цілісність та незалежність України.

Як повідомляє кореспондент агентства, про це під час онлайн марафону «Доба пам’яті» на честь захисників, що загинули в боях за незалежність та суверенітет України, який триває в Укрінформі, розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда.

"Сьогодні ми заклали капсулу, де буде встановлений Меморіал. Півтора року йшов конкурс, дуже довго тривало обговорення, на рівні адміністрації, як він має виглядати. Вже сьогодні проєкт готовий, він затверджений і ми сподіваємося, що вже в наступному році меморіал буде зведений, і у нас буде єдиний центр, де вшановується пам'ять загиблих наших воїнів", - розповіла Хонда.

Вона зауважила, що проєкт цього Меморіалу погоджений з родинами загиблих героїв та учасниками війни.

"Ми взяли за основу той проєкт, який виграв і який був підтриманий. Уся відповідна документація вже готова. Тобто, зараз говоримо не про те, що щось плануємо зробити, а стоїмо перед фактом того, що вся підготовча робота виконана і вже в наступному році при формуванні бюджету будуть закладати кошти і вже його будувати", - сказала Хонда.

к повідомлялося, у Києві обрано переможця конкурсу на кращий проєкт Меморіального комплексу «Героям-киянам». В основі композиції скульптурної групи закладено ідею історії про громадян-патріотів, які рушили на захист своєї Батьківщини від ворожої навали.

Він має з’явитися у парку «Хрещатий» на розі вулиці Михайла Грушевського та Петрівської алеї у Печерському районі.

Онлайн-марафон «Доба пам’яті» на честь захисників, що загинули в боях за незалежність та суверенітет України, розпочався в Укрінформі.

Захід транслюється на YouTube-каналі агентства.

Іловайськ, Луганський аеропорт, Савур-Могила, ДАП, Дебальцеве, Авдіївка стануть основними блоками спогадів та вшанування пам’яті загиблих героїв під час марафону.

У програмі - спогади членів родин загиблих, ветеранів російсько-української війни, волонтерів, медичних працівників, громадських діячів, українських митців та патріотів України про трагічні часи та героїчну боротьбу українських захисників.

Як повідомлялося, 29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У кожного героя Іловайської трагедії духу більше, ніж у нас усіх разом узятих - ветеран

Учасники онлайн-марафону «Доба пам’яті» в Укрінформі згадують полеглих 6 років тому в Іловайському котлі героїв, як надзвичайно високих духом і самовідданих воїнів. Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йшлося на марафоні.

«Життя мого сина – чистий, відкритий аркуш, на якому я б хотіла, щоб було написано «доля, щастя», а доля написала «Герой». Я пишаюся, що я мати Героя. Ми прийняли його рішення – хворобливо й тяжко, але це було його бажання – бажання дорослої людини. І йдучи туди, ми розуміли, що він має відчувати підтримку й надійний тил. Так воно й було», - сказала матір загиблого під Іловайськом Євгена Харченка.

29 серпня – День Іловайської трагедії, Наталя Харченко вважає саме тією датою, який повинен бути Днем загальної пам’яті за всіма загиблими, бо саме тоді Україна зазнала найбільших втрат у цій війні.

Цей день для журналіста Макса Левіна, який описував події в Іловайському котлі, це насамперед знак запитання – для чого це все було? І він має на нього відповідь. «Мусимо виховати наступне покоління, щоб воно було свідомим і засвоїло ці уроки, і така історія не могла повторитися. І якщо історія Голодомору 30-х років - це коли українці без зброї здавалися і в них забирали їжу, то історія 14-го року – це приклад того, як українці нарешті пережили момент взяття відповідальності за себе й країну», - вважає журналіст.

Учасник тих подій Володимир Максимів під позивним «Макс» з батальйону «Донбас» жодного разу не розлучався зі своїми побратимами, а перед виходом з Іловайська командир наказав йому їхати в іншій машині. На очах Максима автомобіль з побратимами підірвали, і всі вони загинули. «Згадуючи їх, виокремити когось одного неможливо – всі вони були особистості. На війні ти пізнаєш лише достойні й гідні риси людей. Всі ці риси в людей, з якими там познайомився і яких зараз з нами немає – в них присутні. Ці люди – ідеали. І в один момент їх просто не стає. Це не просто друзі, побратими – це сім’я. І в один момент цих світлих людей не стає. В кожного з них духу більше, ніж у нас усіх разом узятих», - зазначив ветеран російсько-української війни.

Як повідомлялося, 29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу - місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але втрутилася російська армія.

В ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора на територію України. На той момент сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів.

Вже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення ворога.

28 серпня становище наших військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.

Граючи роль миротворця, президент Росії Володимир Путін 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.

Впродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні.

Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон.

Ветеран — про події в АТО: Інколи було відчуття, ніби ми в комп'ютерній грі, де треба визначити, куди та скільки полетить снарядів

Командир механізованого батальйону 128 бригади Олександр Паламарчук, згадуючи про події в зоні АТО, зазначив, що інколи захисники Батьківщини відчували себе героями комп'ютерної гри, де треба визначити, куди та скільки снарядів полетить, аби вижити.

Про це він розповів під час онлайн марафону в Укрінформі «Доба пам’яті», передає кореспондент агентства.

«Інколи, пересуваючись пішки навіть не по полю бою, а просто по полях, було таке відчуття, що ми знаходимося в якійсь комп'ютерній грі, яка називається «Морський бій». Чому ? Тому що там важливо було визначитися щодо того, куди та скільки куль і снарядів полетить, щоб пролітали повз нас. Декого, на жаль, ті кулі лишили життя. Це було страшно», - сказав він.

Паламарчук зізнався, що для нього особисто спогади про події в АТО є дуже важкими, як і спогади про тих, хто тепер не з нами. Водночас ветеран досі гордий тим, як наші мужні захисники трималися до останнього. Попри часто складні погодні умови, інколи навіть без їжі, вони все витримували, аби не пустити ворога на свою землю.

Начальник управління у справах учасників АТО Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС Олексій Ботнаренко, говорячи про бої під Дебальцевим, зазначив, що спогади у кожного свої, але вони точно пов’язані із кров'ю та болем. Якщо ж хтось з тих, хто там не бував, хоче глибше зрозуміти, що таке війна, Ботнаренко порадив цим людям уважніше подивитися в очі матерів, дружин та дітей загиблих воїнів — у них можна знайти відповідь. Він переконаний, що події під Дебальцевим були ретельно сплановані ворогом. «Є характерний обстріл Краматорського аеропорту — це дезорієнтування сил і засобів. Відповідно потім закриття шляхів дебальцевської траси М-103. Висновок насправді лежить на поверхні: це не є випадковість, це чіткий розрахунок», - сказав він.

Як наголосив гранатометник 90-го десантного батальйону, який пройшов важкі бої у Донецькому аеропорту в 2014-2015 роках Руслан Боровик, тяжких боїв було чимало, багато захисників було поранено, багато полягло, то ж тепер ми зобов'язані пам'ятати їхні імена. «Це тяжка та водночас героїчна сторінка нашої історії», - сказав він.

Мати загиблого Героя України Ігоря Брановицького (90 батальйон) Ніна Брановицька наголосила, що завжди любила та поважала свого сина, але навіть не уявляла, наскільки він сміливий. Через біль та страх він разом з іншими хлопцями йшли захищати Батьківщину, показали яскравий приклад героїзму. «Дуже погано, що хлопці загинули і тепер не тут, не поряд із нами фізично, але вони завжди будуть у наших серцях, у нашій пам'яті», - додала вона.

Матір загиблого Євгена Яцини (90 батальйон) Світлана Яцина зазначила, що серце за сином дуже сильно болить. «Я не народжувала свою дитину для того, щоб він став символом (героїзму-ред). Дуже хочу, щоб ми розуміли, навіщо потрібні були ці смерті – як Іловайська, як Дебальцевська трагедії, або Донецький та Луганський аеропорт та усі інші», - сказала вона.

Командир 1 батальйону 72 бригади (позивний «Славян») Олександр Вдовиченко передав відео, в якому розповів про події в Авдіївці, які стали для нього особисто та для його підрозділу перевіркою на міцність. «У жовтні 2016 року 1 батальйон 72 бригади, яким мені випала честь командувати, заходив на Авдіївську промзону. Ми не заходили, ми заповзали, бо ворог мав повну перевагу над нами. У першу ж ніч вони оточили 2 позиції й вже, напевно, святкували…. Ми помстилися за це. Ми ув'язалися в бій і з кожним днем показували супротивнику, що промка – наша, що там будемо командувати ми. З часом так і сталося, ми довели, що це наша земля і що ми її нікому не віддамо», - сказав він.

Організатори онлайн марафону «Доба пам’яті» закликали усіх українців згадати імена тих, кому ми зобов'язані тим, що маємо можливість бути вільними.

Як повідомлялося, онлайн марафон «Доба пам’яті» на честь захисників, що загинули в боях за незалежність та суверенітет України, триває в Укрінформі. Захід транслюється на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу - місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але втрутилася російська армія. В ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора на територію України. На той момент сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів. Вже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення ворога.

28 серпня становище наших військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.

Граючи роль миротворця, президент Росії Володимир Путін, 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.

Впродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні. Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон.

Маємо завершити справу нашої боротьби, розпочату 2014 року - військовий

Україна повинна завершити боротьбу, яку розпочала у 2014 році. На цьому наголосив легендарний командир 1 батальйону 72 бригади Олександр Вдовиченко, позивний «Славян» у відеозверненні на онлайн-марафоні «Доба пам’яті» в Укрінформі, згадуючи події 2016 року в Авдіївці.

«Авдіївка стала перевіркою для мене особисто і мого підрозділу на міцність. В жовтні 2016 року 1-й батальйон 72-ої бригади, яким мені випала честь командувати, заходив на авдіївську промзону. Противник мав повну перевагу над нами і в першу ніч, коли ми прийняли оборону, вони пішли на штурм. Вони оточили наші позиції, і, напевно, вже святкували захоплення наших позицій. Але не було ніякого страху й паніки. Ми помстилися за це. Ми вв’язалися в бій і з кожним днем ми показували противнику, що «промка» наша, і що там командуватимемо ми. З часом так і сталося. Перевага повністю перейшла в наші руки і ми довели противнику, що це наша земля. Втрати – це те, що сильно давить і там, на фронті, є лише одне – вижити, перемогти, зберегти людей, які ще залишились. Коли ти виходиш із зони виконання завдань на відновлення, ти розумієш, що людей немає, їх вже не вернеш. Смерть нещадно косить. Тисячі осколків, сотні мін, куль. Смерть не вибирає ні ранги, ні посади, ні звання, ні вік. Вона забирає і 18-літніх, і тих, кому за 50-т. Пам'ять. Лишається тільки пам'ять. Пам’ять про людей, які були поряд, яких уже не вернути. Такими ми їх пам’ятаємо у своєму серці. І доки ми розповідаємо про їхні подвиги, вони живі, вони з нами, вони все бачать. Нехай вони довго-довго нас дожидають, а ми маємо завершити справу. Справу нашої боротьби, розпочату 2014 року. Пробачте, хлопці! Слава! І Слава Україні!», - сказав Вдовиченко.

Як повідомлялося, в запеклих боях за Авдіївську промзону, намагаючись вибити українських вояків з цієї території, російські окупаційні війська застосовували всі заборонені Мінськими угодами види озброєння, зокрема, САУ, 120-мм міномети, 152-мм артилерію. Захисників «промки» прозвали «промбергами» (за аналогією із захисниками Донецького аеропорту, «кіборгами»).

29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення, зазнавши найбільших втрат в російсько-українській війні.

Бої у Луганському арепорті були не менш важкими, ніж у Донецькому - журналіст

Героїчна оборона Луганського аеропорту – маловідома сторінка російсько-української війни, на відміну від Донецького аеропорту.

Про це під час онлайн-марафону «Доба пам’яті» в Укрінформі сказала автор першого фільму про оборону Луганського аеропорту, журналіст Євгенія Цвітанська.

«Тоді лінія фронту весь час мінялася і стільки було гарячих точок і подій, що не встигали відслідковувати - все так швидко змінювалося, що зафіксувати цей епізод і щось виокремити було складно. І лише майже за два роки до мене звернувся один полковник і каже – про Донецький аеропорт, про Іловайськ всі говорять, а був же Луганський аеропорт. Бої там були не менш важкі, ніж у Донецькому аеропорті, і те, що люди дізналися про цю подію – дуже важливо», - розповіла Цвітанська.

Учасником тих подій і одним із героїв фільму, який зробила журналістка, був Ігор Бондаренко, військовослужбовець 80 бригади ЗСУ, яка проривала оточення оборонців Луганського аеропорту.

«У Луганський аеропорт я потрапив одразу після звільнення Слов’янська. Була сформована колона для прориву, бо там вже був наш підрозділ аеромобільної бригади. Пішли польовими шляхами, не завжди все виходило, бо в одному селі, наприклад, газова труба заважала і техніка не могла пройти. Оскільки аеропорт був повністю оточений, то в будь-якому випадку ми наткнулися на «сєпарів», був бій, були в нас втрати. Але прорвали, зайшли до своїх, підвезли воду, боєприпаси, їжу. І ті очі пацанів, які дивилися на нас, раділи тим танкам, тій мощі – вони сказали все за себе», - згадує боєць.

Нагадаємо, під час проникнення військ РФ на території Донецької і Луганської областей, Луганський аеропорт було закрито 11 червня 2014 року. 14 червня терористами «ЛНР» з ПЗРК «Ігла» при посадці було збито військово-транспортний літак Іл-76 Збройних Сил України, загинуло 40 десантників і 9 членів екіпажу. В подальшому біля Луганського летовища точилися важкі бої. Внаслідок серпневого наступу російських регулярних військ аеропорт повторно потрапив у оточення, будівлі аеропорту вщент зруйнувала російська артилерія. Проти ночі 1 вересня 2014 року українські захисники вийшли з руїн аеропорту - після 146 днів його оборони.

29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення, зазнавши найбільших втрат в російсько-українській війні.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-