Результати НАБУ та САП у І півріччі 2020 року
Організатор: Національне антикорупційне бюро України.
Учасники: Артем Ситник - директор НАБУ; Назар Холодницький - керівник САП.
Акредитація ЗМІ до 11-00 17 серпня: anna@ukrinform.com
У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Розслідування справи щодо надання хабаря у $6 млн керівництву САП і НАБУ закінчується – Ситник
Розслідування кримінального провадження щодо надання хабаря керівникам САП і НАБУ у розмірі 6 мільйонів доларів найближчим часом буде завершено, наразі у справі проводиться фоноскопічна експертиза.
Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив директор НАБУ Артем Ситник.
«Нам вдалося задокументувати дуже велику суму хабаря, яка пропонувалася працівникам НАБУ і САП. Всього було вилучено 6 мільйонів доларів. Розслідування зараз закінчується, там триває ще фоноскопічна експертиза, і ми будемо намагатися найближчим часом передати цю справу до суду, щоб ці гроші не перебували на депозиті, а були зараховані до державного бюджету», - сказав Ситник.
Як повідомлялося, 12 червня 2020 року детективи НАБУ затримали групу осіб, які намагалися передати $6 мільйонів хабаря керівництву антикорупційних органів за закриття кримінального провадження проти ексміністра екології часів Януковича Миколи Злочевського, яке восени 2019 року Генпрокуратура передала до НАБУ.
Серед затриманих осіб — перший заступник начальника ГУ ДПС у м.Києві, один із керівників групи компаній, афільованої з колишнім міністром екології та природних ресурсів часів президента Януковича, та колишній керівник одного з департаментів ДФС України, довірена особа ексміністра екології.
Особам повідомлено про підозру та обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
1 липня Злочевському повідомлено про підозру в організації надання хабаря керівникам САП і НАБУ у розмірі $6 мільйонів.
10 серпня Злочевського оголосили у розшук.
НАБУ за півроку відкрило 406 справ та повідомило про підозру 125 особам - Ситник
Детективи НАБУ упродовж І півріччя 2020 року відкрили 406 кримінальних проваджень і повідомили про підозру 125 особам. Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив директор НАБУ Артем Ситник.
«Всього за пів року нами розпочато 406 кримінальних проваджень, 125 осіб повідомлено про підозру, 33 справи скеровано до суду. Всього зараз… 5 обвинувальних вироків винесено щодо 6 осіб», - уточнив Ситник.
За його словами, економічний ефект від роботи у І півріччі 2020 року склав більше 1,5 млрд грн, з них майже 700 млн - це відшкодування збитків, завданих у справах, які стосуються заподіяння збитків державним підприємствам.
«Більше 1,5 млн повернуто нардепами добровільно за незаконно отриману компенсацію за житло. Також запобігли розкраданню майже 800 млн грн і 65 млн вже спрямовано до бюджету в якості стягнення з підозрюваних застав», - уточнив Ситник.
Він додав, що наразі у НАБУ працює 653 працівники, з них 245 – це детективи.
Як повідомляв Укрінформ, Центральне антикорупційне бюро Польщі (ЦАБ) 20 липня затримало колишнього міністра транспорту Польщі, який також очолював Державну службу автомобільних доріг України (Укравтодор), Славоміра Новака за обвинуваченням у корупції та діяльності у злочинній організації.
Згодом у НАБУ повідомили, що вони разом із САП, ЦАБ Польщі і Окружною прокуратурою проводять обшуки в Києві, Львові, а також на території Польщі у межах спільного розслідування діяльності злочинної організації у сфері дорожнього господарства.
20 липня директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що одну підозру у цій справі буде оголошено в Україні, решту оголосять польські правоохоронці. Він додав, що питання щодо вручення підозр, затримання і обрання запобіжних заходів в Україні у цій справі координується з польськими колегами.
Ввечері 20 липня у Львові детективи НАБУ оголосили про підозру одній особі у рамках справи, в якій раніше в Польщі затримали ексочільника Укравтодору Новака.
22 липня суд Варшави взяв під варту на три місяці колишнього голову Укравтодору Новака та двох його спільників - громадян Польщі.
Ситник також заявив, що не бачить необхідності в екстрадиції Новака до України. За його словами, немає принципової різниці, де відбуватиметься суд, тому що дії, які інкримінуються, спільно оцінені українськими і польськими правоохоронцями.
Новак очолював з 2011-го до 2013 року Міністерство транспорту і водного господарства Польщі, а з 19 жовтня 2016-го до 1 жовтня 2019 року був в.о. голови Укравтодору. У жовтні 2016 року він отримав громадянство України.
Суд заочно заарештував ексміністра екології Злочевського - САП
Колишньому міністру екології та природних ресурсів Миколі Злочевському суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, передає кореспондент агентства.
"Буквально перед пресконференцією мені прокурор доповів, що суд обрав заочно запобіжний захід - тримання під вартою - нашому фігуранту. Це додаткова інформація до оголошення у розшук. Тому там слідство триває і я впевнений, що ми цю справу закінчимо в рамках строків досудового розслідування, оскільки докази зібрані належним чином", - заявив він.
Як повідомлялось, у липня ексміністру екології та природних ресурсів Миколі Злочевському оголосили підозру в організації надання хабаря керівникам САП і НАБУ у розмірі 6 млн дол.
12 червня 2020 року детективи НАБУ затримали групу осіб, які намагалися передати 6 млн дол. хабаря керівництву антикорупційних органів за закриття кримінального провадження за підозрою Злочевського, яке восени 2019 року Генеральна прокуратура передала до Національного бюро за підслідністю.
Серед затриманих осіб - перший заступник начальника ГУ ДПС у м. Києві, один із керівників групи компаній, афільованої з колишнім міністром екології та природних ресурсів часів президента Віктора Януковича, та колишній керівник одного з департаментів ДФС України, довірена особа ексміністра екології.
Злочевський обіймав посаду міністра екології та природних ресурсів в уряді Миколи Азарова з липня 2010 року до квітня 2012 року. Наприкінці 2014 року він залишив Україну, а на початку 2015 року стало відомо, що Генпрокуратура оголосила його в розшук за підозрою в незаконному збагаченні.
Восени 2016 року з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук ексміністра. Інформація про припинення розшуку була внесена на підставі надісланої з Генпрокуратури постанови про скасування державного розшуку Злочевського.
10 серпня 2020 року стало відомо, що НАБУ знову оголосило Злочевського у розшук. Відповідна інформація оприлюднена на сайті МВС.
Холодницький очікує рішення ВАКС по апеляції на виправдувальний вирок Труханову у вересні
Керівник САП Назар Холодницький висловив думку, що рішення Апеляційної палати ВАКС щодо розгляду апеляції прокурорів на виправдувальний вирок у справі одеського “Краяна” можна очікувати вже у вересні. Про це керівник САП повідомив на брифінгу в Укрінформі.
«Справа «Краяна» - ви знаєте, що одеський суд раніше виніс виправдальний вирок. Ще минулого року були спроби сторони захисту активно заслухати цю справу в апеляційному суді Одеської області, щоб, скажімо так, «засилити» цей вирок. Але це їм тоді не вдалося зробити. Зараз ця справа є в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду; там, наскільки доповідають прокурори, доходить до дебатів. І я думаю, що у вересні ми побачимо рішення вже Апеляційної палати, чи задовольнить, чи не задовольнить нашу апеляційну скаргу», - сказав Холодницький.
За його словами, щодо Труханова також є кілька справ «по недекларуванню, які є в судах, і були там оголошені підозри».
«Слідство триває, жодна з цих справ не закрита», - уточнив керівник САП.
Як повідомлялося, колегія суддів Малиновського райсуду Одеси, очолювана Сергієм Черевком, оголосила 9 липня 2019 року виправдувальний вирок міському голові Одеси Геннадію Труханову та групі посадовців і підприємців у справі щодо незаконного заволодіння коштами бюджету Одеси при придбанні будівлі колишнього заводу "Краян".
У вересні 2016 року Одеська міськрада придбала нежитлову будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу держпідприємства "Завод "Краян", за 185 млн грн у приватної структури "Девелопмент еліт". Ця компанія придбала будівлю в 2016 році на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, за 11,5 млн грн.
Отримані від мерії 185 млн грн фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності. Однак детективи НАБУ та прокурори САП у грудні 2016 року запобігли цій спробі й домоглися накладення арешту на рахунки компанії-продавця будівлі.
14 лютого 2018 року Труханова та його заступника Павла Вугельмана затримали в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" за підозрою в заволодінні коштами місцевого бюджету шляхом зловживання службовим становищем із придбання та передання в комунальну власність приміщень колишнього заводу "Краян".
За результатами розслідування було повідомлено про підозру Труханову, кільком посадовим особам Одеської міськради, керівникам і засновникам деяких підприємств за ч. 5 ст. 191 ККУ (заволодіння коштами шляхом зловживання службовим становищем), ч.2 ст.205 (фіктивне підприємництво), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом).
9 липня колегія суддів Малиновського райсуду Одеси оголосила виправдувальний вирок у цій справі, визнавши, що провина обвинувачених не була доведена.
14 квітня 2020 року у САП поінформували, що наразі Вищий антикорупційний суд слухає дві справи про обвинувачення мера Одеси.
Одна справа стосується декларування недостовірної інформації за 2015-2016 роки, інша - щодо заволодіння коштами бюджету у сумі понад 92 млн грн в результаті реалізації схеми придбання у власність приміщення адмінкорпусу колишнього заводу "Краян" за вдвічі завищеною вартістю.
Ця друга справа перебуває на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
14 квітня Труханову повідомили ще одну підозру у декларуванні недостовірної інформації. За інформацією правоохоронців, загальна вартість незадекларованого майна у цьому, другому, випадку сягає майже 16,3 млн грн.
Допит судді Вовка не відбувся через прохання адвокатів перенести його - НАБУ
Національне антикорупційне бюро не провело допит голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка 17 серпня, оскільки його захисники просили перенести допит на пів години пізніше, але самі прийшли раніше.
Про це заявив директор НАБУ Артем Ситник під час пресконференції в Укрінформі, передає кореспондент агентства.
"Дійсно, сьогодні пан Вовк приходив на допит, сторона захисту попросила перенести на пів години, але прийшли раніше. І через 5 хвилин одразу пішли. І про це, відповідно, написали у Фейсбуці", - зазначив він.
За словами Ситника, як тільки суддів ОАСК – фігурантів кримінальної справи - було оголошено в розшук, "відразу всі, крім одного фігуранта, з'явились і сказали, що не на роботі - хоча перед цим їх не було ні за місцем роботи, ні за місцем проживання".
"Наскільки я знаю, на завтра він (Павло Вовк – ред.) запрошений... Я думаю, що процесуальна поведінка буде належним чином здійснюватись", - додав директор НАБУ.
Як повідомлялося, вранці 17 серпня оголошений у розшук голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив у Фейсбук, що прийшов на допит до НАБУ в зазначений у повістці час, але нікого не застав на місці й через 40 хвилин очікування пішов.
Детективи НАБУ 17 липня провели обшуки у приміщеннях Окружного адмінсуду Києва і Державної судової адміністрації.
За даними Антикорупційного бюро, було оголошено підозри голові Окружного адміністративного суду Києва Павлу Вовку, його заступнику та ще п'ятьом суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації України Зеновію Холоднюку.
За версією слідства, зазначені особи діяли в рамках злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їх роботі.
21 липня в НАБУ повідомили, що в рамках кримінального провадження, за яким в Окружному адміністративному суді Києва НАБУ проводило обшуки, на допит у НАБУ викликали 10 підозрюваних осіб.
Водночас в ОАСК заявляли, що не можуть передати 8 своїм суддям повістки на допити в НАБУ, тому що всі вони зараз у відпустках.
11 серпня керівник апарату ОАСК повернув до Офісу генпрокурора неврученні підозри п'ятьом суддям суду.
Того ж дня НАБУ оголосило в розшук п'ятьох суддів Окружного адміністративного суду Києва, серед яких і голову ОАСК Вовка, а також двох ексчленів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
12 серпня Вовк написав у соцмережі, що не ховається від НАБУ і готовий прийти на допит.
Своєю чергою в САП поінформували, що повторно направили в ОАСК підозри суддям, які з ОАСК раніше повернули до Офісу генпрокурора. Пізніше Вовк заявив, що отримав повістку Національного бюро розслідувань на допит 17-18 серпня.
Ситник заявляє, що ЄСПЛ прийняв до розгляду його скаргу
Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду скаргу директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника на рішення українських судів, якими його визнано винним у порушенні встановлених законом обмежень на одержання подарунків.
Про це Ситник повідомив під час пресконференції в Укрінформі.
“Заява, яка була подана до Європейського суду з прав людини, прийнята”, - сказав він.
Ситник додав, що життя жодного чиновника в Україні не вивчається настільки глибоко, як його.
Також директор НАБУ висловив переконання, що немає реальних приводів, аби притягнути його до відповідальності, а єдиний законний спосіб його звільнити - це провести аудит відомства.
Як повідомлялося, у вересні минулого року Сарненський райсуд Рівненської області визнав Ситника винним у порушенні встановлених законом обмежень на одержання подарунків і присудив штраф. Ішлося про те, що директор НАБУ не задекларував відпочинок в одному з мисливських угідь Рівненської області, який йому оплачували треті особи.
Ситник оскаржив рішення суду першої інстанції в Рівненському апеляційному суді, проте скаргу директора НАБУ відхилили. Після цього Ситника внесли до реєстру осіб, які корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Згодом директор НАБУ направив скаргу в Європейський суд із прав людини.
Ситник про справу ПриватБанку: Розслідування залежить не тільки від нас
Не всі питання у розслідуванні кримінальних проваджень залежать від САП і НАБУ. Ще є проведення експертиз або виконання іншими країнами міжнародно-правових доручень.
Про це директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив на брифінгу в Укрінформі, відповідаючи на запитання щодо справи ПриватБанку.
«З приводу справи ПриватБанку - вона ключова, ми повністю усвідомлюємо свою відповідальність щодо цієї справи. Ми працюємо, але не всі питання залежать від нас, бо експертизи потрібно проводити, а у нас немає експертної установи, ми багато в чому залежимо від інших органів, тут певні проблеми іноді виникають. І друге, мабуть, головне – те, що справи пов’язані з виконанням міжнародно-правових доручень, ця система міжнародної співпраці формувалася дуже давно», - сказав Ситник.
За його словами, деякі міжнародні доручення виконуються рік і довше, і «все залежить від того, наскільки ми збираємо інформацію, в тому числі і за кордоном». Ситник уточнив, що інформації зібрано дуже багато, зокрема з приводу певних експертних досліджень. «Щоб ви розуміли, перші міжнародні доручення, беремо одну конкретну справу (ПриватБанку – ред.), були направлені відразу в 2017 році після початку провадження. Відповідь на ці перші доручення ми отримали лише в 2019 році взимку. Тобто, це так довго і тривало, і ми не можемо вимагати, щоб ці доручення робилися швидше», - зазначив зі свого боку керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький.
Директор НАБУ уточнив, що, наприклад, якщо говорити про Швейцарію щодо питання міжнародної співпраці, то вона відбувається з цією країною набагато швидше. «Але є країни, наприклад, Панама – по два роки не отримуємо (відповіді на такі доручення – ред.). З офшорних зон традиційно дуже важко отримати відповідь швидко, а іноді взагалі отримати її», - зазначив Ситник.
Як повідомлялося, уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів "ПриватБанку" (найбільші – бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), вирішив націоналізувати найбільший на українському ринку банк.
Для того, щоб врятувати його, держава здійснила докапіталізацію на понад 155 млрд гривень.
Ексвласники банку вважають націоналізацію незаконною. Тривають судові суперечки (і в Україні, і в закордонних юрисдикціях).
Окружний адмінсуд Києва 18 квітня 2019 року за позовом Коломойського скасував рішення про націоналізацію "ПриватБанку". У відповідь на це Кабмін, Нацбанк і "ПриватБанк" одразу в травні оскаржили це рішення.
15 жовтня "ПриватБанк" здобув перемогу в Апеляційному суді Англії та Уельсу у справі проти Коломойського та Боголюбова.
Судді вирішили, що "ПриватБанк" має достатньо передумов для судового розгляду справи та отримання відшкодування в сумі близько 3 млрд доларів. А судовий указ про всесвітній арешт активів залишається чинним до рішення по суті.
Відео:
