Національна єдність: як «зшити» країну в умовах нестабільності й загроз

Національна єдність: як «зшити» країну в умовах нестабільності й загроз

Укрінформ
28 липня, 14:00 - онлайн-обговорення на тему: «Національна єдність: як «зшити» країну в умовах нестабільності й загроз»

Організатор: Національна платформа «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».

Учасники: Олена Богдан - голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті; Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Володимир Фесенко - голова правління Центру “Пента”; Олександр Мартиненко - генеральний директор “Інтерфакс-Україна”; Олеся Островська-Люта - генеральна директорка ДП “Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький Арсенал”; Олексій Гарань - професор НаУКМА, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”; Юлія Тищенко - співзасновниця, координаторка робочої групи Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”; Наталія Лигачова - шеф-редакторка інтернет-видання "Детектор медіа"; Володимир Лупацій - політолог, співзасновник Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію", модератор.

Теми для обговорення:

-          Політика національної єдності: загальний огляд та аналіз пріоритетів.

-          Національна єдність: як відповісти на нові ризики та загрози?

Коротко. Дискусія пройде в рамках чергового відкритого заходу Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».

Довідково. Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції.  Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах. Ініціатива реалізується у партнерстві з Комітетом з питань прав людини, деокупації  та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України IX скликання та за сприяння Європейського Союзу в рамках проєкту «Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу».

Відеоконференція буде організована з 14:00 до 16:00 на платформі Zoom з прямою трансляцією на сторінці проєкту у Facebook. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV .

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Розуміння національної єдності може виникнути в Україні лише в результаті суспільного діалогу — Дробович

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що концептуальна визначеність національної єдності та соціальної згуртованості може виникнути лише в результаті суспільного діалогу.

Таку думку він висловив 28 липня під час онлайн-обговорення "Національна єдність: як "зшити" країну в умовах нестабільності й загроз", трансляція якого відбулася в Укрінформі.

“На мою думку, немає яскраво визначеної, стабільної концепції, яку більшість, хоча би 50%, поділяло б, і відповідно, якщо питаєш про національну єдність чи соціальну згуртованість, одразу починається плутанина. Так само із терміном нація: хтось розуміє це як етнічну націю, хтось — політичну або громадянську, а хтось — як погане слово, пов'язане з нацизмом. Тому, очевидно, коли ми говоримо про національну згуртованість і національну єдність, то дуже важливо, щоб ми поставили питання про концептуальну визначеність. Вона може постати тільки як результат системного діалогу, коли всі сторони хоча би матимуть уявлення, вони можуть не погоджуватись, але якщо більшість суспільства матиме хоча б уявлення, що є ота дискусія щодо хоча би цих двох концептів, уже буде легше вийти на якусь предметну дискусію,” — зазначив Дробович.

Відповідно, за його словами, варто значно посилити зусилля задля налагодження такого діалогу, а тому важливо, щоб інші виклики не відволікали увагу, а навпаки привертали.

Підтримка різних мов не має перетворюватися на боротьбу за право не знати державну мову - голова Держслужби етнополітики

Підтримка самобутності та підтримка мовного розмаїття в українському суспільстві не повинна перетворюватися на боротьбу за право не знати державну мову.

Таку думку голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Олена Богдан висловила 28 липня під час онлайн-обговорення "Національна єдність: як "зшити" країну в умовах нестабільності й загроз", трансляція якого відбулася в Укрінформі.

"Підтримка самобутності і підтримка різних мов не може перетворюватись на боротьбу за право не знати державну мову. Тобто, ми всі вільно володіємо державною мовою, а далі, чим більше ми мов знаємо, чим більшою кількістю ми володіємо - тим краще, якщо одна з цих мов збігається з етнічною ідентичністю... Це не має створювати нам якусь проблему чи перешкоди для того, щоб разом працювати, пліч-о-пліч жити і разом створювати те, що дає нам позитивні емоції й нам та іншим людям поруч", - зазначила вона.

За словами Богдан, у ході спілкування із міжурядовими організаціями досягнуто консенсусу, що вкрай важливим є сприяння у тому, щоб державною мовою володіли усі громадяни.

"Єдність досягається там, де є єдність у ключових ціннісних орієнтирах, таких, що стосуються взаємодії між собою... Маючи спільні цінності взаємодії, ми будемо з повагою слухати певний погляд і доброзичливо висловлювати альтернативну думку, якщо наші погляди не збігаються", - наголосила очільниця Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті.

Богдан також повідомила, що наразі Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті вже перебуває на етапі повноцінного запуску: "Ми сформували для себе місію та цінності роботи. І в фокус нашої роботи винесли сприяння розвитку відкритості, відповідальності, доброзичливості та єдності в розмаїтті українського суспільства".

Відео:

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-