Україна і Східне партнерство після 2020 року

Україна і Східне партнерство після 2020 року

Укрінформ
21 липня, 11:00 - міжнародна дискусія: “Україна і Східне партнерство після 2020 року”

Організатори: Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”; Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Учасники: Василь Боднар - заступник міністра закордонних справ України; Михайло Гончар - президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", Київ; Павло Клімкін - міністр закордонних справ України (2014-2019);  Олівер Морвінскі - політичний радник з європейської конкурентності, Фонд Конрада Аденауера, Берлін; Вероніка Мовчан - директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Київ; Ігор Стукаленко - керівник енергетичних програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, Київ; Катерина Білоцерковець - Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Київ; Тоні Міхель - Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Київ; Віталій Мартинюк - виконавчий директор Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"; Ян Пєкло -  Посол Польщі в Україні (2016-2019).

Коротко. Під час дискусії будуть обговорені перспективи європейської інтеграції України у контексті нового бачення подальшого розвитку Східного партнерства після 2020 року та його підготовки у період Головування Німеччини в Раді ЄС. З цією метою будуть висловлені бачення від Міністерства закордонних справ України і Представництва ЄС в Україні, а експерти від України і Німеччини подискутують на такі питання:

1) Концептуальні погляди на подальший розвиток Східного партнерства.

2) Економіка партнерства – практичне наповнення взаємовигідного співробітництва.

3) Енергетика у контексті Східного партнерства.

Довідково. Як повідомляють організатори,  Європейський Союз вписав Україну у формат ініціативи Східного партнерства для багатостороннього співробітництва. Водночас, існує двосторонній вимір відносин України з ЄС, який базується на Угоді про асоціацію. У 2020 році завершується дія «20 ключових досягнень Східного партнерства до 2020 року», які визначали конкретні цілі і завдання функціонування цієї ініціативи ЄС.

Робота над майбутнім баченням Східного партнерства після 2020 року розпочалась заздалегідь. Місяць тому, 18 червня 2020 року, був проведений онлайн саміт СхП, а Головування Німеччини в Раді ЄС у ІІ половині 2020 року має стати етапом остаточного завершення підготовки бачення Євросоюзом подальшого розвитку цієї ініціативи. Його планується оголосити на «справжньому» саміті Східного партнерства у березні 2021 року. Хоча Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн вже оголосила п’ять пріоритетів СхП, але важливо, щоб в рамках їхньої деталізації були максимально враховані інтереси України.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Питання до спікерів можна поставити в коментарях під трансляцією на Facebook сторінці Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”: https://www.facebook.com/CGSS21/, або ж надіслати заздалегідь координатору заходу - Віталію Мартинюку на e-mail: info@geostrategy.org.ua, тел.: (095) 085-9241.

Для перегляду дискусії у форматі Zoom, де буде забезпечений синхронний переклад українська-англійська мови, до 12:00 20 липня 2020 року заповніть онлайн-форму за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfQ1PjxPKtuad49t-DDYrFTefSSb-3LmhadHL0zFaGB978KNw/viewform, та отримайте лінк на вхід у Zoom-конференцію.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених законодавством. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Агресивна політика Росії перешкоджає Східному партнерству ЄС – заступник міністра закордонних справ

Агресивна політика Росії щодо держав-учасниць Східного партнерства заважає ключовій цілі зближення та інтеграції до Європейського Союзу.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар під час міжнародної дискусії в Укрінформі: «Україна і Східне партнерство після 2020 року».

«Агресивна політика Росії перешкоджає проведенню реформ у державах-партнерах. Погляньмо, хто збуджує громадську думку і провокує неспокій у Білорусі, що відбувається в Молдові або загострення на Південному Кавказі. Так само ситуація в Україні і спроби дестабілізації. Це все політика Росія, яка різними гібридними методами намагається відволікти держави Східного партнерства від ключової цілі – зближення та інтеграції до Європейського Союзу», - наголосив Боднар.

На його думку, в рамках Східного партнерства є багато можливостей для взаємодії, а досвід України є надзвичайно корисним для ЄС щодо протидії загрозам з боку РФ.

За словами Боднара, Україна також зацікавлена в участі в програмі PESCO (новий механізм оборонного співробітництва ЄС - ред).

«Ми також можемо бути контрибуторами в рамках програми PESCO і надавати свою експертизу й допомогу, якщо матимемо спільні підходи до того, щоб створити відповідну правову базу», - сказав заступник міністра.

«Східне партнерство» — політика Євросоюзу, що має на меті зміцнення взаємин зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку Європейської політики сусідства. Ініціатива започаткована 2009 року й передбачає участь 6 країн Східної Європи – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану.

Країни-учасниці Східного партнерства мають отримати перспективу членства в ЄС - експосол Польщі в Україні

Країни-учасниці Східного партнерства мають отримати перспективу членства в Європейському Союзі.

На цьому наголосив колишній посол Польщі в Україні (2016-2019) Ян Пєкло під час міжнародної дискусії в Укрінформі: «Україна і Східне партнерство після 2020 року».

«Східне партнерство має бути сформовано в такий спосіб, який міг би запропонувати перспективу членства у Євросоюзі учасникам Східного партнерства, які змогли підписати Угоду про асоціацію. На жаль, на сьогоднішній день це неможливо. І це досить великий знак у політиці відсутності симетрії щодо східних партнерів, оскільки ці країни хочуть європейської перспективи», - сказав Пєкло.

На його думку, отримати перспективу членства в ЄС важливо для України, Грузії, Молдови, а також для Білорусі, і якщо цим країнам не дати такої перспективи, вони не будуть мотивовані.

Пєкло згадав, як натхненно Україна долучалася до програми Східного партнерства з ЄС, вважаючи це першим кроком на шляху до членства в Євросоюзі. Отже, на його думку, ЄС має змінити свою політику ненадання перспективи членства.

«У Східного партнерства є великий потенціал. Я отримав досить позитивні враження, перебуваючи послом в Україні, коли мав можливість моніторити процес долучення України до Східного партнерства. І це був майже формат національного свята. Це, зокрема, і мрія народу Білорусі отримати доступ до цього інструменту», - зазначив експосол Польщі в Україні.

Як повідомлялося, «Східне партнерство» - політика Євросоюзу, що має на меті зміцнення взаємин зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку Європейської політики сусідства. Ініціатива започаткована 2009 року й передбачає участь 6 країн Східної Європи – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану.

Україна має стати повноправною учасницею ринку газу Євросоюзу - експерт

Україна вже зараз виконує газове законодавство Євросоюзу і повинна стати повноправним учасником європейського ринку газу.

Таку думку висловив керівник енергетичних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Ігор Стукаленко під час міжнародної дискусії в Укрінформі: «Україна і Східне партнерство після 2020 року».

«Україна зробила велику домашню роботу і виконує газове законодавство Євросоюзу інколи не гірше за деяких членів ЄС. Повноправне долучення України до ринку газу Євросоюзу посилить цей ринок, зробить його гнучкішим і динамічнішим, залучивши до нього українські газові потужності, зокрема, сховища та інфраструктуру транспортування», - наголосив Стукаленко.

На його думку, зовнішні кордони європейського ринку газу є набагато ширшими, ніж географічні кордони ЄС.

«Уже зараз можна зробити підсумок, що ми перебуваємо в ситуації, коли зовнішні виміри європейського ринку газу не збігаються з зовнішніми кордонами ЄС і вони ширші. Кордон газового ринку ЄС має проходити на кордоні України й Росії», - переконаний експерт.

Він вважає, що повноправна участь України в європейському газовому ринку є визначальним чинником програми Східного партнерства з ЄС.

«Наріжним каменем Східного партнерства в справі енергетики має бути досягнення повноправного членства України в європейському газовому ринку. Тоді Східне партнерство виправдає себе повністю і це буде важливим інструментом», - зазначив Стукаленко.

«Східне партнерство» — політика Євросоюзу, що має на меті зміцнення взаємин зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку Європейської політики сусідства. Ініціатива започаткована 2009 року й передбачає участь 6 країн Східної Європи – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану.

Основні завдання проєкту «Східне партнерство» для України передбачають, зокрема: економічну інтеграцію та наближення, співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

Співпраця України та Євросоюзу у сфері енергетики регулюється Договором до Енергетичної Хартії 1994 року, Меморандумом про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики, Угодою про асоціацію України та ЄС та іншими двосторонніми домовленостями.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-