Крах «Енергетичної наддержави» Путіна. Ймовірність чи реальність? Небезпеки та можливості світу

Крах «Енергетичної наддержави» Путіна. Ймовірність чи реальність? Небезпеки та можливості світу

Укрінформ
10 червня, 12:00 - міжнародний онлайн-круглий стіл на тему: «Крах «Енергетичної наддержави» Путіна. Ймовірність чи реальність? Небезпеки та можливості світу»

Організатори: Благодійний Фонд «Акцент»; Громадська ініціатива «Бурштиновий шлях».

До заходу запрошені: Михайло Гончар - президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»; Петро Охотін - політичний консультант; Віталій Кулик - директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства; Едуардс Лініньш - оглядач Латвійського радіо; Март Соонік - політолог, науковець Талліннського університету; Євген Гольцов - українсько-американський радіожурналіст.

Модератори: Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан»; Олег Лісний - виконавчий директор БФ «Акцент».

Питання до обговорення:

Чи дійсно втрати РФ в енергетичній сфері є системними та такими, що змінюють ситуацію у світі?

Які будуть кроки Кремля у разі якщо його частка енергетичного ринку впаде на порядок?

Чи готовий світ до нових реалій та чи зможе побудувати нові правила у разі якщо серед енергопостачальників зникне такий чинник як РФ?

Коротко. Під час дискусії учасники із України та країн Балтії обговорюватимуть особливості енергетичної політики Кремля, яка традиційно розглядається РФ не лише як головне джерело надходжень до бюджету, але й як важіль впливу на країни, що купують російську нафту та газ або беруть участь у їх транзиті.

Як повідомляють організатори, з огляду ж на систему санкцій, накладених світовим співтовариством на РФ за агресію проти України та комплекс заходів Києва з диверсифікації енергопостачальників, мова може йти про поглиблення кризи Росії в енергетиці, яка ускладнилася конфліктом Кремля з Організацією експортерів нафти (ОПЕК, чергове засідання якого відбувається 9 червня). Найбільш яскраво це помітно на прикладі ситуації навколо газогону «Північний потік – 2», який РФ намагається добудувати, але не в змозі це зробити через низку причин.

Додаткова інформація за тел.: (050) 385 16 03 (Дмитро Левусь).

Круглий стіл відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Росія втрачає лідерство в енергетичній сфері й важелі політичного впливу – експерти

Росія переживає системну кризу в енергетичній сфері, втрачає лідерство як провідний енергопостачальник, а також енергетичні важелі впливу на світову політику.

Такої думки дійшли учасники міжнародного онлайн-круглого столу в Укрінформі «Крах «Енергетичної наддержави» Путіна. Ймовірність чи реальність? Небезпеки та можливості світу».

«Для російської енергетичної сфери складається доволі складна ситуація. Ми можемо це побачити на ситуації навколо газогону Північний потік-2, який РФ намагається добудувати, але невзмозі це зробити. Ми бачимо конфлікт з організацією експортерів нафти ОПЕК, яка безпрецедентно понизила ціни на нафту. Ми бачимо взагалі кризу в енергетичній сфері РФ – варто згадати минулорічне забруднення нафти, яка постачалася до Європи», - зазначив Дмитро Левусь, співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан».

Михайло Гончар - президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» вважає, що занепаду російської енергетичної монополії сприяє значне зниження світових цін на енергоносії й закликав «не купувати російське».

«Нам треба докладати зусиль, щоб режим пацифікації зробити реаліями сьогоднішнього дня і для цього є всі умови. Дефіциту нафти й газу в світі немає, тому рецепт є дуже простий – купуйте не російські енергоносії, бо інакше ви фінансуєте агресію Кремля у військовому чи гібридному вимірі, продовжуючи існування держави Путіна - навіть без нього», - закликав Гончар.

Едуардс Лініньш - оглядач Латвійського радіо наголосив, що намагаючись зберегти свій вплив, Росія намагатиметься дискредитувати альтернативні джерела енергетики.

«Найбільш яскраві приклади – це протести 2012-14 років, які реально призупинили розвиток у Румунії галузі сланцевого газу, і в цих нібито місцевих протестах насправді проглядається слід російського впливу. Так само, якщо звучить думка, що розвиток сонячної енергетики на півночі Європи зовсім не перспективний, бо це не таке вже й безпечне тощо», - зазначив Лініньш.

Віталій Кулик - директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства вважає, що введення трансадріатичного газогону та активність Азербайджану на цьому ринку призведе до його значного перерозподілу, і це змусить Росію задіяти всі механізми стримування – аж до військових.

«Росія використає весь інструментарій зовнішньополітичних, економічних і військових механізмів тиску на ринки й країни, які протистоять російському домінуванню. У відповідь на витіснення на енергетичному ринку Росія спробує відповісти в тому числі й військовим та інформаційним гібридним способом країнам, які є реципієнтами російських енергетичних ресурсів», - застеріг Кулик. На його переконання, Росія остаточно втратить статус енергетичної наддержави протягом 5-10 років.

Відео:

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-