Про найбільші фінансові, економічні та соціальні виклики сьогодення

Про найбільші фінансові, економічні та соціальні виклики сьогодення

Укрінформ
5 лютого, 13:00 -  Про найбільші фінансові, економічні та соціальні виклики сьогодення

Організатор: Антикризова платформа.

Учасники: Олександр Данилюк - керівник Центру оборонних реформ, модератор; Тетяна Острікова - народний депутат України 8-го скликання, голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України комітету ВРУ з питань податкової політики; Юрій Чижмарь - народний депутат України 8-го скликання, доктор юридичних наук; Віталій Ярема - ексгенеральний прокурор України (2014-2015 рр.), ексвіцепрем’єр-міністр України; Володимир Омелян - ексміністр інфраструктури України (2016 - 2019 рр.); Володимир Панченко - екскерівник Департаменту інвестицій та інновацій Міністерства економіки України, доктор економічних наук; Олександр Трохимець - Енергетичний омбудсмен; Тарас Миколаєнко - директор асоціації "Укрбіопаливо"; Іван Капсамун - редактор відділу політики газети "День"; Дмитро Хорішко - керівник Українського аерокосмічного кластеру.

Коротко. Учасники круглого столу обговорять найбільші фінансові, економічні та соціальні виклики сьогодення, а також нададуть публічні рекомендації українським урядовим структурам.

Підсумкові матеріали:

"Центр оборонних реформ" планує об'єднати експертів із метою напрацювання рекомендацій для уряду

Громадська організація "Центр оборонних реформ" має намір стати майданчиком, який об'єднає експертів різних галузей для моніторингу кризових явищ, із якими Україна стикається сьогодні, та напрацювання публічних рекомендацій для уряду.

Про це під час "круглого столу" в Укрінформі "Про найбільші фінансові, економічні та соціальні виклики сьогодення" заявив керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк.

"Це перша зустріч в форматі антикризової платформи. Це ініціатива Центру оборонних реформ, яка має на меті щомісячну оцінку кризових явищ, з якими Україна стикається зараз. Мета оцінки - це не просто констатація фактів, але також - залучення експертів, практиків насамперед, для того, щоб напрацювати публічні рекомендації для уряду. Для того, щоб кризові явища перестали бути кризовими, а Україна отримала міцну платформу, щоб зберегти державний суверенітет і набути спроможностей для відновлення територіальної цілісності", - заявив Данилюк.

У ході обговорення кризових явищ, експерти констатували такі проблемні питання як недовиконання бюджету торік та в січні поточного року, падіння промислового виробництва, споживання та виробництво основних продуктів харчування, недофінансування державних програм, зростання заборгованості з виплати заробітної плати, зростання загального безробіття в країні, зниження кількості вакансій від роботодавців, падіння купівельної спроможності населення, зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги тощо.

Крім того, обговорювалися такі питання, як реформування державних органів, ситуація в правоохоронній сфері, загострення ситуації на лінії розмежування, та інші питання, що лежать не лише в економічній, але й політичній площинах.

"Ми бачимо погіршення, яке в окремих галузях набуває системних кризових ознак", - наголосив Данилюк.

За підсумками обговорення було зазначено, що на наступні засідання антикризової платформи будуть запрошуватися представники чинної влади.

"Одним з варіантів модернізації нашого майданчика, можливо, ми будемо запрошувати на наступні зустрічі представників діючої влади - для того, щоб тут була певна динаміка. Бо на сьогодні тут таке коло однодумців, і немає драйву для палкої політичної дискусії", -  повідомив Данилюк.

Учасники «круглого столу», говорячи про найбільші виклики сьогодення, відзначали брак стратегічного державного планування, поверхову кадрову політику, відсутність ефективних механізмів боротьби з корупцією й злочинністю.

Ексміністр інфраструктури України (2016 - 2019 рр.) Володимир Омелян бачить «критичні ознаки для держави, бо відбувається руйнація державних інститутів, які мають бути стабільним дороговказом для розвитку країни… Через бездумні рішення, які є насправді повними імпровізаціями за принципом – давайте спробуємо, а якщо це помилка, то спробуємо якось по-іншому. Так держава не працює». На його думку, найгіршим є те, що така модель нестабільної, непередбачуваної України вкладається у концепцію плану Путіна, який у своїх зовнішніх комунікаціях подає Україну як «недодержаву», що не здатна самостійно організуватись.

Серед негативних дій української влади Омелян називає відсутність стратегії розвитку держави й плану дій. Всі закони, які ухвалюються - або були напрацьовані за попередніх урядів, або є повною імпровізацією і їх доводиться переголосовувати. А кадрові призначення в парламенті, уряді й на місцях «виходять за будь-які рамки», вважає ексміністр.

«Постійні скандали, дуже низька якість людей, які набираються. Про соціальні ліфти, які обіцяли, вже всі забули, а реформи – це анекдотичні випадки, коли спершу об’єднуємо міністерства, а потім їх роз’єднуємо», - пояснює Омелян.

Ексміністр наголосив, що необхідно визначити пріоритетні галузі в інфраструктурі держави, наприклад, розвиток електрифікованого залізничного транспорту, для чого Україна має вдале географічне розташування, будучи переважно рівнинною країною з рівновіддаленими від столиці обласними центрами. Також це міг би бути екологічний міський автотранспорт, розвиток авіації та будівництво нових летовищ. Про плани будівництва 15-ти нових аеропортів упродовж 5 років, на думку Омеляна, «можна забути», бо цей план зовсім не реалізується. Те саме й з наміром побудувати нові дороги, яких, згідно з планами нової влади, має бути збудовано менше як 5% від загальної кількості.

Тим часом Тетяна Острікова, народна депутатка України 8-го скликання, голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України комітету ВРУ з питань податкової політики вважає одним з найболючіших викликів для економіки - зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, коли імпорт переважає над експортом.

«Влада намагається балансувати завдяки такому «великому» інвестору, як заробітчани, але якщо відняти їхні перекази, то ситуація виглядає доволі сумною», - говорить Острікова.

Вона також звертає увагу на брак інвестицій до країни, низьку якість прогнозування й планування курсу гривні, відсутність детінізації сектора податкової та митної політики.

«Ми бачимо по такому хоча б маркеру – присутність телефонів, які не можна офіційно імпортувати в Україну, в інтернет-магазинах, а значить їдуть бусики, контейнери, турецька контрабанда через Чернівці, китайська через порти Одеси», - сказала Острікова.

Також вона звертає увагу на збільшення трудової еміграції з України та якість державного управління.

«Нескінченні реформи, наприклад, податкових і митних органів йдуть, вертикалі розбалансовані, люди частково переведені, а ті, які не переведені, не працюють на державу й бюджет, бо не знають, що з ними буде завтра. На жаль, ось ця управлінська вертикаль втрачена», - говорить Острікова.

Вона пропонує владі робити ставку не на іноземного, а на вітчизняного інвестора.

«Терміново збирати виробничників, промисловість, розуміти, які в них є сьогодні проблеми, і що їм сьогодні потрібно… Можна стимулювати податковими стимулами, і ми це спостерігаємо на прикладі Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії. Угорщина два роки тому знизила податок на прибуток до 9%, в Польщі – низка податкових пільг, наприклад, звільнено від податків на доходи фізичних осіб для молоді до 26 років, щоб стимулювати роботодавців наймати молодих людей на першу роботу», - пропонує Острікова.

Вона наголошує, що у глобальному світі роботодавці, обираючи країну для відкриття підприємств, дивляться, зокрема, які там податки. І Україна, де все ще немає верховенства права, могла б конкурувати хоча б низькими податками.

Народний депутат України 8-го скликання, доктор юридичних наук Юрій Чижмарь вважає кадрову політику основною для впровадження найкращих світових практик.

«Якщо немає людей, які на професійному, патріотичному рівні можуть реалізовувати ту чи іншу державну політику, практично це все залишиться паперовою роботою, на яку буде витрачено чималі кошти, але результату для країни, суспільства й кожного громадянина – не буде жодного», - переконаний Чижмарь.

За його словами, вимивання кадрів почалося не за нинішньої влади, але важливо зрозуміти, як ліквідувати ці причини та їхні наслідки.

Ще за часів президентства Кучми стояло два шляхи модернізації економіки – або залучити великий іноземний капітал, бо тільки він може впоратися з цим завданням, або створити тепличні умови для національного капіталу без конкуренції. Обрали другий шлях, створивши штучні й неконкурентні умови. Але побудувати великий капітал з нуля - неможливо, а тому це було пов’язано з корупцією. Звідтоді корпоративні економічні інтереси підім'яли під себе поняття державного управління, вважає ексдепутат.

А другий фактор – політичний. Верховна Рада не готова ухвалювати закон про політичні партії. В країні немає жодної політичної партії з внутрішньопартійною демократією, лише кишенькові партії, або партії «однієї особи». «Коли партія приходить до влади й не навчилася працювати в демократичному, прозорому середовищі і приймати рішення, вона рівно ці принципи приносить у владу», - пояснює Чижмарь. Відтак кадрові чистки, за словами ексдепутата, є політично обумовлені, і це призвело до другої системної кризи нівелювання кадрової політики.

«Нам треба системно переглянути системну кадрову політику. Є політичні посади – це міністри й заступники міністрів. Але є державна служба – від держсекретаря і вниз. І всі ці реорганізації, люстрації, переатестації підміняють собою питання відповідальності. Якщо ми поставимо в основі всіх українських реформ кадровий підхід, то всі проблеми відпадатимуть самі по собі», - говорить Чижмарь.

Ексгенеральний прокурор України (2014-2015 рр.) Віталій Ярема вважає, що «правоохоронна система сьогодні політизована повністю, що являє небезпеку не тільки для держави, а й для кожного громадянина». На його думку, йде вимивання професіоналів з органів прокуратури й МВС. «Сьогодні значну частину тяжких і особливо тяжких злочинів займають розбійні напади, а розкривається цих злочинів дуже мало. Сьогодні Україна дуже криміналізована. Кримінальні авторитети, які приїхали з усього СНД, просто заполонили… Всі про це знають, але вчинити якісь дії щодо притягнення їх до відповідальності у правоохоронців або немає можливості, або бажання», - зазначає Ярема.

Також він звертає увагу на те, що у 2014 році в місцях позбавлення волі перебувало 88-90 тисяч засуджених. Сьогодні ця цифра становить понад 50 тисяч. Тобто попри те, що кількість злочинів і їхня жорстокість зростають, кількість засуджених зменшується.

Ексгенеральний прокурор пропонує законодавцям підготувати нормативну базу для більш ефективної можливості притягнення злочинців до відповідальності.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-