Вся правда про спред. Презентація результатів дослідження

Організатор: ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів».

До участі запрошені: Микола Мороз - генеральний директор Директорату з безпечності та якості харчових продуктів, Міністерство аграрної політики та продовольства України; Владислава Миронова - голова ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів»; Ольга Котехова – заступник голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів»; Вадим Чагаровський – голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України; Борис Кобаль - директор Департаменту безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби України; Ірина Хоботня - начальник Управління якості товарів компанії «Metro»; Олександр Прохорович - менеджер з питань співробітництва з органами державної влади компанії «Metro».

Питання до обговорення:

Коротко про спред: користь та шкода.

Що в упаковці? Оголошення результатів експертизи: топ-фальсифікаторів

Які заходи вживають торговельні мережі для запобігання (потрапляння, очищення) своїх полиць від фальсифікату?

Державний контроль за якістю та безпечністю харчових продуктів. Відповідальність виробника та продавця.

Вимоги вітчизняного законодавства до вмісту транс-жирів у масложировій продукції: ситуація в інших країнах.

Рекомендації споживачам щодо свідомого вибору якісної та безпечної продукції.

Довідково. Громадською організацією «Громадський контроль захисту прав споживачів» проведено дослідження якості та безпечності спредів та рослинних сумішей, що реалізовуються на споживчому ринку столиці.

Учасники заходу представлять результати дослідження та топ-3 фальсифікаторів в Україні ( на підставі проведених досліджень у 2018-2019 роках), а також назвуть супермаркети, де був придбаний фальсифікат.

Підсумкові матеріали: 

В Україні названо трьох виробників фальсифікованої молочної продукції

ПАТ "Новокаховський завод плавлених сирів", ТОВ "Богодухівський молзавод" та дочірнє підприємство “Радомілк" випускають недоброякісну молочну продукцію.

Про це розповіла заступник голови ГО “Громадський контроль захисту прав споживачів” Ольга Котехова під час пресконференції “Вся правда про спред” в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

“Підприємства, які систематично випускають неякісну молочну продукцію. Що в минулому році вони фальсифікували свою продукцію, що в цьому році. Ми не знаємо, що там за жири і якої вони якості. Це “Новокаховський завод плавлених сирів”, “Богодухівський молзавод” та “Радомілк” (Житомирська область), невелике підприємство”, - сказала Котехова.

Вона зазначила, що всі зразки були закуплені на території міста Києва в супермаркетах, а також на ринках. Було відібрано 15 зразків спредів та сумішей, які досліджували в лабораторії Укрметртестстандарту.

“У минулому році в нас було 34 зразки спредів, а цього року менше - у нас на ринку все називається маслом. Основні порушення: введення в оману споживачів щодо масової частки молочного жиру. Були такі зразки, де було 1,7%, 3,1%, 5,5% молочного жиру замість 25%, як того вимагає нормативна документація і як вказано на маркуванні”, - наголосила експерт.

За її інформацією, у 2018 році не відповідали нормам щодо вмісту молочного жиру 32% перевірених зразків, у 2019 році такими виявилися 33% зразків.

“Щодо перевищення вмісту транс-ізомерів: у 2018 році таких зразків було 24%, у 2019 році - лише 1 зразок, і це незначне перевищення: за нормами у молочній продукції допускається 8%, Укрметртестстандарт виявив 10,4% (транс-ізомерів жирних кислот - ред.)”, - поінформувала представник ГО.

Котехова також розповіла, що про результати перевірки було повідомлено Держпродспоживслужбу, торговельні мережі, в яких виявлено фальсифікат, а також самих виробників фальсифікованих спредів. Наразі ні від торговельних мереж, ні від виробників відповіді на надану інформацію не надійшло, підсумувала експерт.

Як повідомлялося, спред - це харчовий жировий продукт, що містить суміш рослинних та молочних жирів; може виготовлятись із наповнювачами. За нормативами жирність спреду має бути від 50 до 85%, частка молочного жиру від загальної частки жиру у спреді має становити не менше 25%. 

В Україні треба змінити норму закону щодо вмісту трансізомерів у продуктах - експерт

В Україні потрібно змінювати законодавство стосовно дозволеного вмісту трансізомерів у продуктах харчування.

Про це заявив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час пресконференції “Вся правда про спред” в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

"Нам треба переглядати сьогодні свій підхід до цих показників безпечності. В Європі (дозволений - ред.) вміст трансізомерів лише 2%, в 4 рази нижчий, ніж той, що ми маємо сьогодні”, - сказав Чагаровський.

Він пояснив, що норма про 8% трансізомерів закладалася в Україні ще на початку 2000-их років, коли і в європейських країнах показники були іншими.

Микола Мороз, який очолював директорат із безпечності та якості харчових продуктів Мінагрополітики, наголосив, що стосовно вмісту трансізомерів Україні потрібно прямувати до європейських стандартів.

“Міністерством охорони здоров’я на даний час розроблено відповідний проєкт закону, який буде пропонувати обмежити вміст трансізомерів з певними перехідними періодами. Ми очікуємо, що коли цей проєкт закону буде презентовано, ми, зі свого боку, підтримаємо такі пропозиції”, - зауважив Мороз.

Як повідомляв Укрінформ, за оприлюдненою 28 листопада інформацією ГО “Громадський контроль захисту прав споживачів”, у 2018 році Укрметртестстандарт виявив перевищення вмісту трансізомерів у 24% зразків молочної продукції, у 2019 році - лише в одному зразку, і перевищення було незначним.  

В Україні час створити “чорний список” виробників фальсифікованої продукції - експерт

В Україні слід створити “чорний список” виробників фальсифікованої молочної продукції, насамперед з метою інформування торговельних мереж.

Про це заявив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час пресконференції в Укрінформі “Вся правда про спред”.

“Очевидно, треба нам складати “чорний список” несумлінних виробників і робити це публічно, щоб знав не тільки споживач, а щоб знали в першу чергу торговельні організації, які з ними працюють. Щоб почали відмовлятися від торгівлі цією продукцією”, - заявив Чагаровський.

Водночас він визнав, що останнім часом кількість фальсифікату в Україні зменшилась, але це сталося внаслідок скорочення обсягів споживання.

“Якщо раніше, на початку 2000-их років, загальний обсяг виготовленого масла і спредів становив 160 тис. тонн на рік, а співвідношення між маслом і спредом коливалось в межах 50-50 та 60-40, то зараз спреду виготовляється значно менше. У 2019 році спредів буде виготовлено приблизно 45 тис. тонн. Порівняно з 80-90 тис. тонн, які вироблялися на початку двотисячних, це значно менше, в два рази менше”, - підсумував експерт.

Він зазначив, що співпрацею з несумлінними виробниками торговельні організації кидають тінь і на себе. І публічне інформування буде для них інструментом для відмови від недобросовісних партнерів.

У свою чергу, Микола Мороз, який очолював директорат із безпечності та якості харчових продуктів у Мінагрополітики, поінформував, що практика “чорних списків” у світі існує. Приміром, у Великій Британії, якщо інспектор виявив порушення і надав рекомендації, у 90% випадків виробник намагається дослухатися до цих порад і внести відповідні корективи.

Якщо ж виробник не зробив виправлень, а потім подав до суду і програв, його заносять до “чорного списку” несумлінних виробників. Але це буває вкрай рідко, тому що британським виробникам вигідніше вчасно дослухатись до рекомендацій.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк