Україна: статус основного союзника США поза НАТО. Можливості для військово-технічного співробітництва
Організатор: Український інститут безпекових досліджень.
Учасники: Володимир Горбулін - голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, перший віцепрезидент Національної академії наук України, академік; Валентин Бадрак - член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Валентин Горовенко - завідувач відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень; Володимир Шемаєв – головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень; Микола Бєлєсков – головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень; Олексій Грідін - член правління Українського інституту безпекових досліджень, голова Ради волонтерів при Міністерстві оборони України; Сергій Згурець - член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор інформаційно-консалтингової компанії «Дефенс Експрес»; Анатолій Пінчук - президент Українського центру розвитку міжнародних економічних відносин; Віктор Соколов - перший віцепрезидент Інституту Горшеніна; Юрій Чубатюк - член правління Громадської спілки «Ліга оборонних підприємств України», президент групи компаній «Еверест»; Олексій Мінаков - політичний експерт.
Коротко. Під час заходу фахівці Українського інституту безпекових досліджень та запрошені спікери у контексті розвитку потенціалу військово-технічного співробітництва України з США та можливості отримання статусу основного союзника США поза НАТО розкриють своє бачення посилення потенціалу держави щодо реагування на усі типи загроз з боку Росії як країни-агресора. У тому числі, з урахуванням наближення до ключового етапу оборонного планування та підготовки нових держпрограм розвитку ЗСУ і ВВТ.
Також будуть висловлені підходи Українського інституту безпекових досліджень до трансформації сектору безпеки, включно з ключовими елементами оборонної реформи та силових структур, розвитку воєнних (асиметричних) та несилових спроможностей реагування, протидії кібер- і іншим інформаційним загрозам, використання нових технологій для посилення оборонного потенціалу країни.
Підсумкові матеріали:
Потрапляння України в список союзників США дало би можливості для військово-технічного співробітництва — Горбулін
Співпраця зі США відкрила би для України нові можливості для розвитку оборонного потенціалу. В першу чергу йдеться про розвиток ракетно-реактивного озброєння та протикорабельних комплексів.
Про це в Укрінформі заявили учасники круглого столу “Україна: статус основного союзника США поза НАТО. Можливості для військово-технічного співробітництва та розвитку оборонного потенціалу”.
На думку голови Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень Володимира Горбуліна, в світі відбулись зміни, які привели до фундаментальних змін воєнно-стратегічного ландшафту, що роблять минуле розуміння стратегічної безпеки застарілим, а традиційні механізми обмеження озброєнь неефективними.
Зокрема, велика кількість неядерного озброєння в різних країнах (високоточне неядерне озброєння, ракети малої дальності з невеликими зарядами, системи ПРО, протиспутникові системи та лазерні промені, кіберзброя) фактично призвела до того, що відбулося стирання граней між ядерними і неядерними озброєннями, а також формування з цих причин ядерної багатополярності.
“В цих умовах одним з пріоритетних видів озброєнь, здатних потенційно підвищити обороноздатність України є ракетне реактивне озброєння. А наявність високоточних ракетних комплексів вже одним фактом свого існування здатна утримувати агресора від нападу, оскільки вони створюють загрозу економічному і військовому потенціалу противника”, - наголосив Горбулін.
Він поінформував, що Росія зберігає понад 200 пускових установок ракет Р-17 і має на озброєнні 180 пускових установок тактичного комплексу “Точка” і “Точка У”, а також 132 пускові установки оперативно-тактичного ракетного комплексу “Ескандер М”. Крім того, відповідно до державної програми озброєння ЗС РФ до 2020 року, планується поставити ще 120 оперативно-тактичних ракетних комплексів “Ескандер М” до російських Сухопутних військ по всьому периметру контролю.
Горбулін також наголосив, що велику загрозу несе вихід Росії та США з Договору про ракети середньої і меншої дальності (ДРСМД) . “Небезпека полягає в тому, що ракети середньої і меншої дальності здатні досягти цілі за декілька хвилин, не залишаючи шансів противнику на підготовку до удару та його відбиття. До того ж вони мобільні, їх возять на спеціальних пускових установках, що є додатковим ускладненням”, - пояснив Горбулін.
За його словами, Україна наразі не пов'язана ніякими обмеженнями щодо дальності ракет, які нею створюються, і які необхідні для забезпечення її власної безпеки в нових умовах. Тож, Україна може ігнорувати вимоги ДРСМ, відповідно до яких вона не може створювати ракети з дальністю стрільби понад 500 км, вважає Горбулін.
“За цих умов для України є два варіанти реагування на нові загрози: симетричний і компромісний. Симетричний варіант передбачає створення власного арсеналу ракет середньої і малої дальності для отримання необхідного ефекту стримування агресора. Другий варіант — зосередитись на реалізації компромісного рішення, з урахуванням напрацювань ОПК, і створити стратегію розвитку ракетно-реактивної зброї та на її базі відповідну державну програму розвитку, передбачивши необхідний перерозподіл бюджетних витрат”.
Першочергово, вважає Горбулін, варто зосередитись на створенні протикорабельного ракетного комплексу та модернізованої системи ракетної залпового вогню “Вільха М”, а також оперативно-тактичних і тактичних ракетних комплексів, реактивних систем залпового вогню, нових зенітно-ракетних комплексів з використанням нових технологій.
“Пропонується розробка оперативно-тактичного комплексу “Сапсан” з дальністю до 280 км на базі експортної модифікації “Грім-2” і протикорабельного ракетного комплексу берегового базування на базі технологій саме “Сапсана”, - зазначив Горбулін. Він наголосив, що наявність протикорабельних комплексів є дуже важливою: “Ми маємо ситуацію з Чорним морем, де наші Одеська і Херсонська області не захищені від можливості нападу з моря”.
Він також назвав низку іншої техніки, яку Україна першочергово повинна розробляти та брати озброєння, додавши, що наша держава має потужні розробки, які будуть цікаві міжнародним партнерам, зокрема США.
“Потрапляння України в основний список союзників США дало б нам можливості для військово-технічного співробітництва. Ми маємо цілий ряд досягнень, які могли б бути цікавими США... Угода, яка мала б бути підписана між Міноборони і Пентагоном все ще знаходиться в стадії переговорного процесу”, - заявив Горбулін.
Оборонний бюджет-2020 не відповідає викликам, які стоять перед Україною - Горбулін
Оборонний бюджет на наступний 2020 рік не відповідає викликам, які сьогодні стоять перед державою.
Про це заявив голова наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень Володимир Горбулін в Укрінформі під час круглого столу “Україна: статус основного союзника США поза НАТО. Можливості для військово-технічного співробітництва та розвитку оборонного потенціалу”.
“Коли в бюджеті визначені проценти і ще велика сума грошей (нерозподілені видатки на нацбезпеку та оборону у розмірі 28 млрд грн - ред.), яка не має конкретного призначення, то я не розумію цього. У воюючої країні повинен бути абсолютно чіткий розподіл... Тут як ніде кожна стаття повинна бути захищена законом, а по-друге, вона повинна узагальнювати все, що країні необхідно робити крок за кроком. Цього немає, тому у нас виникають розриви в конкретних проєктах з розробки озброєння”, - заявив Горбулін.
Своєю чергою член правління Українського інституту безпекових досліджень Олексій Грідін уточнив, що оборонний бюджет наразі не поділений на бюджет розвитку і бюджет утримання. “Важливо, що бюджет розвитку повинен бути фіксований в процентах від загального бюджету Міністерства оборони і він постійно має збільшуватись”, - вважає експерт.
Як повідомлялося, міністр фінансів Оксана Маркарова заявляла, що видатки на сферу національної безпеки й оборони у проєкті державного бюджету на 2020 рік закладено на рівні 245,8 млрд грн, або 5,4% від ВВП, і це найбільша сума, яка виділялась за всі роки. При цьому бюджет Міноборони у наступному році, як очікується, становитиме 136,6 мільярдів гривень.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
