Виборча кампанія напередодні дня голосування: агітація, порушення та судові розгляди
Організатор: Громадянська мережа «ОПОРА».
Учасники: Ольга Айвазовська - голова правління Громадянської мережі «ОПОРА»; Олександр Клюжев - аналітик Громадянської мережі «ОПОРА»; Олександр Неберикут - аналітик Громадянської мережі ОПОРА; Роберт Лорян - аналітик даних Громадянської мережі «ОПОРА».
Коротко. Під час заходу експерти Громадянської мережі «ОПОРА» презентують звіт щодо формування та роботу дільничних виборчих комісій, агітаційну діяльність суб’єктів виборчого процесу та виявлені порушення під час кампанії. Крім того, представники організації розкажуть про судові розгляди, а також представлять аналіз агітації у соціальних мережах.
Довідково. Спостереження Громадянської мережі «ОПОРА» спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Організація проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 253 спостерігачі по всій країні. В день голосування 21 липня 2019 року до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів.
Крім того, експерти Громадянської мережі «ОПОРА» моніторять використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчають правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу. Також вони запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаються просвітою виборців.
Підсумкові матеріали:
Спостерігачі ОПОРИ зафіксували майже 2 тисячі порушень протягом парламентської кампанії
Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували протягом парламентської кампанії 1945 порушень і надіслали 882 звернення до Національної поліції.
Про це сказала голова правління Громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська на пресконференції в Укрінформі щодо перебігу виборчого процесу напередодні дня голосування, повідомляє кореспондент агентства.
“Щодо порушень, які відзначає Громадянська мережа ОПОРА - у цілому наші спостерігачі протягом кампанії зафіксували 1945 порушень, які стосувалися, у першу чергу, порушення правил ведення виборчої агітації, незаконного втручання у виборчий процес, перешкоджання діяльності спостерігачам, а також, на жаль, і журналістам. Очевидно, що факти підкупу виборців мали місце, зокрема, непрямого”, - повідомила Айвазовська.
Вона розповіла, що серед 1945 порушень — 202 інциденти стосуються непрямого підкупу виборців, 93 порушення — зловживання з боку членів виборчих комісій, 44 факти — зловживання адмінресурсом, 17 — кримінальне втручання у виборчий процес, 7 фактів — порушення правил журналістів і спостерігачів.
“У цілому ОПОРА надіслала 882 звернення до Національної поліції України, зокрема, в регіонах України. За даними Нацполіції, які нам в офіційному порядку було надано, станом на 18 липня 273 кримінальних провадження було відкрито протягом цього періоду виборчої кампанії”, - зазначила Айвазовська.
Вона уточнила, що 111 з них стосуються порушень статті 160 Кримінального кодексу, а саме: прямий та непрямий підкуп. Також окрема категорія порушень — це перешкоджання виборчому праву шляхом обману. Тобто, реєстрація двійників, публікація або друк агітаційних матеріалів з використанням слоганів, логотипів, кольористики, шрифтів відомих політичних партій з метою введення в оману громадян.
“У цілому, за нашими оцінками, 93 суб’єкти виборчого процесу мають ознаки технічних в контексті введення в оману виборців або використання назв політичних партій, які підміняються неурядовими організаціями, товариствами з обмеженою відповідальністю, приватними підприємствами або навіть 24 випадки — це фактично ідентичність прізвищ, імен і частково по-батькові цих суб’єктів виборчого процесу. За цими фактами, наскільки нам відомо, 97 осіб були допитані Національною поліцією і є 5 вручених підозр загалом в контексті кримінальних порушень і здійснення злочинів у ході виборчої кампанії”, - сказала Айвазовська.
Загалом, за словами голови правління ОПОРИ, громадянська мережа та її спостерігачі відзначають, що в цілому виборчий процес був екстраконкурентним, особливо по мажоритарній складовій виборчої системи.
“Втім, ця конкуренція не завжди відбувалася в межах чинного законодавства. На жаль, такі фактори, як локальний адміністративний ресурс або непрямий підкуп виборців, і також проблеми з фінансуванням виборчих кампаній в межах законодавства, як це передбачено, не було реалізовано в повній мірі. Тобто, ці фактори далі впливають на парламентські вибори. Очевидно, що це є вадою мажоритарної виборчої системи”, - пояснює Айвазовська.
Голова мережі ОПОРА відзначає, що ухвалений в другому читанні Виборчий кодекс частково дає надію, що вибори через 9 років можуть відбутися за новою виборчою системою, але завдання неурядових організацій, експертного середовища та міжнародних партнерів — зробити все належне, що б це відбулося раніше, принаймні на чергових виборах у 2023 році.
Позачергові вибори народних депутатів України відбудуться 21 липня.
В “ОПОРІ” відзначають, що проміжні фінзвіти кандидатів на парламентських виборах не відтворюють реальних витрат
У Громадянській мережі “ОПОРА” відзначають, що проміжні фінансові звіти суб’єктів виборчого процесу не відтворюють реальної статті їхніх витрат.
Про це розповіла голова правління Громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська на пресконференції в Укрінформі щодо перебігу виборчого процесу напередодні дня голосування.
“Ми відзначаємо, що, на жаль, проміжні фінансові звіти не відтворюють реальної статті витрат суб’єктів виборчого процесу. Тобто суспільство не знає, з яких джерел покрито і ким саме покрито основну складову виборчої кампанії, а саме проведення агітації вживу, друк агітаційних матеріалів третіми сторонами, діяльність благодійних фондів, які мають прямі ознаки кооперації чи навіть однойменних фондів суб’єктів виборчого процесу кандидатів-мажоритарників”, - сказала Айвазовська.
Голова правління “ОПОРИ” уточнила, що переважно це стосується мажоритарників, яких по Україні 3083, і вони, очевидно, використовують будь-які засоби для того, щоб перемогти.
За словами Айвазовської, в цілому по Україні від політичних партій орієнтовна вартість видатків лише на мережу Facebook офіційно становить близько 1 млн 800 тис. доларів, від кандидатів-мажоритарників — близько півмільйона доларів, що не відповідає тим звітам, які були подані як проміжні.
Як розповіла Айвазовська, за оцінками мережі “ОПОРА” є 51 зі 199 одномандатних мажоритарних округів, які оцінені як проблемні з точки зору, в тому числі, прогнозування спокійності та відповідності закону процедури підрахунку голосів і встановлення результатів.
“Знову-таки, критерієм оцінки була загалом виборча кампанія, факт наявності порушень, недобросовісна агітація, чорний піар, використання незаконних засобів протидії інших суб’єктів виборчого процесу. І знову-таки, невеликий розрив між кандидатами, хоча на руках соціології ні в кого немає зведеної по Україні. І партії, і суб’єкти виборчого процесу зловживають даними соціологічних служб, інколи використовуючи їх з метою ведення в оману виборців”, - зазначила Айвазовська.
Голова “ОПОРА” підкреслила, що на системному рівні вирішити проблеми та реалізації виборчих прав можна лише ухвалюючи відповідні закони.
Вона нагадала, що у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, і висловила сподівання, що їх ухвалить нова Рада ІХ скликання: №8270 щодо невідворотності покарання для порушників законодавства на виборах, пропорційності санкцій, а також законопроєкт №6240, який би врегулював питання виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів не лише на рівні пропорційної складової.
Позачергові вибори народних депутатів України відбудуться 21 липня.
В “ОПОРІ” назвали партії-лідери за масштабами агітаційної кампанії
У Громадянській мережі “ОПОРА” назвали політичні партії, які найбільш активно і масштабно ведуть агітаційну кампанію.
Про це розповів 19 липня в Укрінформі аналітик Громадянської мережі "ОПОРА” Олександр Неберикут на пресконференції щодо перебігу виборчого процесу напередодні дня голосування.
“Фактично 13 партій з 22 проводять достатньо потужну агітаційну кампанію. У нас, очевидно, є лідери за масштабом і комплексністю агітаційних заходів. Сюди можна віднести 5 політичних партій, які, фактично, ведуть загальнонаціональну виборчу кампанію за винятком деяких партій у деяких регіонах”, - сказав Неберикут.
За словами аналітика, до цих п’яти партій належать “Європейська солідарність”, “Слуга народу”, “Українська стратегія Гройсмана”, “Батьківщина” і “Радикальна партія Олега Ляшка”. Їхні агітаційні заходи в різних форматах присутні в усіх 24 областях України і в місті Києві.
“Сюди ж за інтенсивністю і масштабом виборчої кампанії можна віднести партію “Голос”, але, на відміну від названих партій, у двох областях — Луганській і Донецькій — дуже непомітна активність партії “Голос”, - зазначив Неберикут.
Аналітик розповів, що з 22 політичних партій, які висунули кандидатів у загальнодержавному окрузі, 3 фактично жодним чином не вдаються до масштабних чи системних агітаційних заходів. Це партія “Незалежність”, “Партія зелених України” і “Сила права” попри те, що кожна з них висунула від 40 до 60 кандидатів у депутати в межах загальнодержавного виборчого округу. Це, за словами аналітика “ОПОРИ”, може свідчити про додаткові цілі участі у виборчому процесі, крім електоральних вигод.
Неберикут зауважив, що повноцінна виборча кампанія, агітаційна кампанія розпочалася в межах другої половини червня і в липні. Сплеск активності суб’єктів виборчого процесу, за його словами та силу вартості цього агітаційного ресурсу, помітний після рішення Конституційного Суду щодо проведення позачергових виборів.
Спостерігачі “ОПОРИ” також оцінювали агітаційну активність у межах одномандатних виборчих округів.
“У нас є три суб’єкти, агітація яких максимально широко представлена в розрізі виборчих округів. Це “Європейська солідарність”, агітація якої масштабного або середнього рівня охоплення зафіксована в 161 зі 199 округів. “Слуга народу” - 157 округів та “Українська стратегія Гройсмана” - 142 округи. Фактично, за охопленням, ці партії домінують”, - розповів Неберикут.
Аналітик зауважив, що з-понад 3000 кандидатів-мажоритарників, за оцінками Громадянської мережі “ОПОРА”, менше половини проявляють помітну агітаційну активність. Особливістю агітаційної діяльності кандидатів-мажоритарників є більш конфліктний характер протистояння в межах одномандатних виборчих округів, ніж це відбувається між політичними партіями.
Спостерігачі “ОПОРИ” також відзначають зростання розважальних заходів у межах виборчого процесу. Ця практика повернулася після 2014 року, коли такі заходи майже не проводилися через загострення бойових дій на сході України.
“Певним трендом виборчої кампанії, якщо порівнювати з виборами 2014 року, стало інтенсивніше використання суб’єктами виборчого процесу соціальних мереж та інтернету. Цього не було помітно в 2014 році. Значно зросла кількість брудної агітації, використання фейкових новин. Фактично, ця сфера не є контрольованою ні з боку Центральної виборчої комісії чи інших суб’єктів, які могли б бути уповноважені здійснювати контроль за перебігом агітаційної кампанії з використанням соцмереж”, - розповів Неберикут.
Він додав, що серед типів агітації традиційно домінує зовнішня агітація, особливо це характерно для політичних партій. Натомість кандидати-мажоритарники в одномандатних округах дуже активно ведуть роботу з виборцями — дуже небагато кандидатів можуть дозволити собі використання регіонального телебачення і ЗМІ.
В “ОПОРІ” назвали партії, які найбільше потерпають від "чорного" піару
Громадянська мережа “ОПОРА” назвала партії, проти яких найбільше спрямовано технологій "чорного" піару.
Про це розповів аналітик Громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Клюжев 19 липня на пресконференції в Укрінформі щодо перебігу виборчого процесу напередодні дня голосування.
“Якщо говорити про партійний розріз негативних кампаній із застосування чорного піару, то, на думку наших спостерігачів, найбільше від цього страждають політичні партії “Слуга народу", “Голос”, “Європейська солідарність”, проти яких на рівні регіонів використовуються ці недобросовісні технології”, - зазначив Клюжев.
При цьому, як пояснив аналітик, розповсюджується завідомо неправдива провокаційна інформація про кандидатів, яка дискредитує політиків, що беруть участь у виборах.
Клюжев зауважив, що жертвами таких недобросовісних технологій, як правило, стають кандидати-мажоритарники, тому що їх результат може залежати від ефективності таких негативних кампаній проти них. Менш ефективно такі технології діють на загальнонаціональному рівні.
Найбільшу кількість членів ДВК висунула партія “Слуга народу” - “ОПОРА”
Громадянська мережа “ОПОРА” назвала політичні партії, які висунули найбільше членів дільничних виборчих комісій.
Про це розповів аналітик Громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Клюжев на пресконференції в Укрінформі 19 липня щодо перебігу виборчого процесу напередодні дня голосування.
“Ми, фактично, маємо топ-5 політичних партій, які мають найбільше представництво як за квотою у виборчих списках, так і за квотою кандидатів-мажоритарників. Це партія “Слуга народу” - вона фактично має найбільшу кількість членів комісій як за квотою партій, так і за квотою висунутих нею кандидатів-мажоритарників у виборчих округах”, - сказав аналітик.
За його словами, до першої п’ятірки за цими критеріями щодо складу ДВК також входять партії “Опозиційна платформа “За життя”, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” і партія “Свобода”. Інші політичні сили меншою мірою представлені у дільничних виборчих комісіях.
Як пояснив Клюжев, відповідно до законодавства, дільничні виборчі комісії в Україні формують три суб’єкти — партії, які мають фракції в парламенті, політичні партії, які висунули виборчі списки кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі і кандидати-мажоритарники в одномандатних виборчих округах.
“Серед парламентських політичних партій найбільш активно використали свою квоту в дільничних виборчих комісіях Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “Радикальна партія Олега Ляшка”. Меншою мірою “Опозиційний блок” і найменше з усіх скористався своєю обов’язковою квотою суб'єкт “Об’єднання "Самопоміч”, - зазначив аналітик “ОПОРИ”.
Позачергові вибори народних депутатів України відбудуться 21 липня.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
