Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики - спільні рішення. Експертна нарада

Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики - спільні рішення. Експертна нарада

Укрінформ
17 липня, 12:00 - Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики - спільні рішення

Коротко. Мета наради - окреслити найбільш нагальні питання у сфері безпеки інформаційного простору України та налагодити постійний діалог і збір пропозицій від експертів для підготовки законопроектів майбутніми народними депутатами з профільних комітетів.

Подібні експертні зустрічі будуть корисні для підготовки дієвих рішень відповідними державними установами.

Підсумкові матеріали:

В Укрінформі експерти та представники влади обговорювали питання свободи слова й інформаційної безпеки України

Відбулася експертна рада “Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики — спільні рішення”.

Захід проводився в інформаційному агентстві “Укрінформ”.

Участь у нараді взяли представники Офісу Президента України, Служби безпеки України, Міністерства інформаційної політики, Міноборони, Національної спілки журналістів, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, представники медіа та експерти.

Під час обговорення учасники заходу окреслили найбільш нагальні питання у сфері безпеки інформаційного простору та озвучили пропозиції щодо підготовки законопроектів майбутніми народними депутатами з профільних комітетів.

Зокрема заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін запропонував закріпити на законодавчому рівні позицію, за якою рішення експертів і профільних медіаорганізацій мали би регулятивну вагу.

“Я вважаю, що має бути механізм, головна частина якого має бути в медіаспільноті та на рівні співрегуляції. Але потрібно тоді закріпити на законодавчому рівні, щоб це було суто на стороні медіа, а не на стороні держави, але так, щоб ці рішення медіа мали якусь регулятивну змогу. Тому що, наприклад, якби Незалежна медійна рада випускала якісь експертні висновки, то її слухали б. Тобто якщо ми на державу будемо перебирати цю функцію, то нас постійно будуть “колотити” битою в голову, мовляв, що ж ви робите: це недемократично”, — пояснив Золотухін.

При цьому він підкреслив, що у випадку, якщо медіа не дійдуть згоди щодо необхідності дотримуватися саморегуляції, то врешті контроль за інформаційним простором не матиме сенсу.

У відповідь на це радник команди Президента України з політичних питань Микита Потураєв акцентував увагу на тому, що від Ради з питань свободи слова при главі держави очікується не тільки консультативно-дорадчого характеру роботи, а саме вирішення питань, які порушив заступник міністра інформполітики.

“В Ізраїлі досі, якщо хтось не знає, є військові цензори, які просто сидять по усіх засобах масової інформації, це просто люди в погонах. Ми на війні — немає значення, фактична вона чи ні, гібридна, я особисто вважаю її неконвенційною з боку держави-агресора. Тому ми на війні, значить, маємо приймати відповідні рішення. Так, є проблеми свободи слова. Але є проблеми захисту держави від експансії в телерадіопростір. Тому ця Рада, якщо ми її створюємо і значно підвищуємо її статус, то також зі свого боку хотіли би, щоб вона брала активну участь й у процесах інформаційного захисту держави”, — зазначив Потураєв.

Водночас у коментарі Укрінформу заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко зауважив, що ухвалення закону про запровадження інституту військових цензорів є недоцільним.

“Я не вважаю, що це справа окремого законопроєкту, і він недоцільний”, - сказав він.

Натомість Тимошенко акцентував на необхідності ухвалити пакет законопроєктів стосовно захисту інформаційної політики держави, який нині напрацьовується в ОПУ.

Окрім того, заступник керівника Офісу Президента уточнив, якими саме повноваженнями передбачається наділити Раду з питань свободи слова, яку планують створити при главі держави.

“Ніхто не хоче чи не намагається придушити свободу слова в Україні. Навпаки — ми (Офіс Президента — ред.) хочемо гарантувати свободу слова. Саме тому ми створюємо таку Раду при Президентові України. Ми хочемо, щоб члени цієї Ради не тільки приносили нам інформацію, яку вважають поганою. Так, отримавши таку інформацію, ми будемо реагувати. Але ми хочемо, щоб ця Рада напрацьовувала також і шляхи вирішення будь-яких питань, які потребують участі саме представників ЗМІ. Тобто якщо ми розглядаємо ситуацію, наприклад, про побиття журналістів, то зрозуміло — буде реакція Президента, реакція правоохоронних органів. Але якщо матиме місце більш тяжке питання, то треба, щоб ця Рада напрацьовувала й шляхи вирішення, тому що не все Офіс Президента може вирішити. Навпаки — ми хочемо, щоб нам у цьому допомагали представники ЗМІ. Для цього й створюється така Рада”, — прокоментував Тимошенко.

Як повідомляв Укрінформ, Офіс Президента України ініціює створення Ради з питань свободи слова при Президентові України, яка допомагатиме фіксувати та усувати загрози для свободи слова, прояви цензури та захищатиме права журналістів.

До складу Ради увійдуть по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ. Після того як редакції визначаться, вони зможуть надіслати ім’я та прізвище свого представника із зазначенням місця роботи та посади на адресу: svoboda_slova@apu.gov.ua

Очікується, що Рада допомагатиме фіксувати та усувати загрози для свободи слова, прояви цензури. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в Раді будуть представники силових відомств і медіаюристи.

Аналогічні ради, до складу яких увійдуть представники регіональних засобів масової інформації, запропоновано створити при кожному голові ОДА.

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-