Нова система фінансування Суспільного мовника – чому це необхідно? Презентація експертного звіту Ради Європи

Організатор: Офіс Ради Європи в Україні.

Учасники: Ігор Хохич -  заступник голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ»; Мортен Енберг - голова Офісу Ради Європи в Україні; Маріус Драгомір - консультант Ради Європи (Угорщина); Віктор Мазярчук - консультант Ради Європи; Вадим Міський - секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ»; Родіон Никоненко - член Правління ПАТ «НСТУ»; Юрій Макаров -  член Правління ПАТ «НСТУ»;  Ольга Герасим’юк - перша заступниця голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення; Артем Біденко - державний секретар Міністерства інформаційної політики України;  Катерина Кулина -  юристка ГО «ЦЕДЕМ»; Галина Смірнова - керівниця проекту Ради Європи; Вікторія Сидоренко - директорка зі зв’язків з громадськістю та ЗМІ ПАТ «НТСУ», модератора.

Питання до обговорення:

Аналіз поточної моделі фінансування Суспільного мовника.

Основні висновки  експертного звіту та ключові рекомендації.

Заплановані кроки з імплементації нової системи фінансування Суспільного мовника в Україні.

Роль Суспільного мовлення  для донесення об’єктивної і збалансованої інформації, особливо у виборчий період.

Захід відбувається за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

Підсумкові матеріали:

Модель фінансування НСТУ потребує запобіжників від втручання держави — експерт Ради Європи

Нинішню модель фінансування суспільного мовника мають доповнити запобіжники проти втручання держави.

На цьому наголосив консультант Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), презентуючи в Укрінформі експертний звіт РЄ щодо системи фінансування суспільного мовника в Україні.

“Основним джерелом фінансування НСТУ є кошти з держбюджету. Рішення про обсяг щорічного фінансування визначає уряд і ухвалює парламент, унаслідок чого суспільний мовник недофінансовується, відбувається урізання фінансування в останню хвилину. Тобто закон про Суспільне мовлення не виконується”, - сказав Драгомір.

Він зазначив, що частка фінансування з держбюджету зменшилась з 0,17% до 0,11% за останні 5 років, тож є необхідність змінити поточну модель фінансування.

“Нинішня модель має залишатися, але з великим застереженням. А саме: мають бути введені запобіжники проти втручання держави. Одним із запропонованих рішень є створити Спеціальний фонд Держбюджету, що наповнюється за рахунок ренти за користування радіочастотним ресурсом”, - сказав експерт.

За його словами, основні рекомендації звіту - це покращення іміджу ПАТ “НСТУ”, ширше залучення аудиторії, поліпшення планування, оптимізація регіональних мереж, оптимізація (монетизація) власності, ефективна система розподілу коштів.

Як підкреслив заступник голови Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Ігор Хохич, основними ознаками суспільного мовника є незалежний суспільно важливий контент, громадський контроль, який здійснюється через Наглядову раду, та незалежне і стале фінансування. Саме з останнім є певні проблеми і складності.

“Через те, що не відбувається повне фінансування Суспільного, немає гарантій сталого фінансування, йде гальмування реформи. Це ускладнюється тим, що на сьогодні відсутній сталий діалог з парламентськими силами. Тому вкрай важливо запропонувати нову систему, що матиме державні гарантії щодо постійного, сталого і захищеного фінансування”, - зазначив Хохич.

Він висловив сподівання, що після розробки нової системи поновиться діалог із парламентськими силами під час бюджетного процесу з тим, щоб запланувати для Суспільного фінансування в повному обсязі.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг наголосив, що мета звіту — надати експертний висновок щодо нинішньої моделі фінансування суспільного мовника і виявити можливості щодо створення альтернативних моделей, які можуть забезпечити належне фінасування для НСТУ.

“Національні органи влади мають розглянути можливість поєднання різних джерел фінансування, включно з рекламою, віддаючи перевагу все ж таки абонентській платі, яку мусять платити всі глядачі. Оскільки у суспільного мовника найменший бюджет у Європі, він уже третій рік не має законодавчо передбаченого рівня фінансування, що мав би дорівнювати не менше 0,2% від держбюджету попереднього року”, - сказав Енберг.

Він уточнив, що міжнародні експерти-аналітики запропонували два сценарії фінансування і дійшли висновку, що оптимальним є фінансування суспільного мовника шляхом спрямування до Спеціального фонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом.

Голова Офісу Ради Європи також підкреслив, що незалежний Суспільний мовник є вкрай важливим для збалансованих політичних дебатів під час виборчих кампаній.

“Водночас незалежний моніторинг висвітлення президентської кампанії, який також відбувався за підтримки Ради Європи, показав, що, незважаючи на різноманітність медійного середовища, більшість комерційних ЗМІ розділені відповідно політичних ліній і залишаються під потужним впливом своїх власників. Що стосується висвітлення виборів, це означає, що ціла низка ЗМІ отримувала достатньо серйозний вплив від кадидатів політичних партій. Щодо цього експерти позитивно оцінили сторінку Суспільного мовлення у Facebook і нове ток-шоу “Зворотний відлік”, - зазначив він.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк