Партнерство міста і села: презентація дослідження

Учасники: Бенедикт Геррманн - перший секретар Представництва ЄС в Україні;  Василь Яблонський - перший заступник Директора Національного інституту стратегічних досліджень; Анатолій Ткачук - голова Правління Інституту громадянського суспільства: експерти проекту; Олена Бойко - генеральний директор Директорату регіонального розвитку Мінрегіону; Михайло Мороз - представник U-LEAD;   Валентина Полтавець - виконавчий директор Асоціації об’єднаних територіальних громад;   Марина Бриль - експерт з підтримки національної політики Швейцарсько-українського проекту децентралізації в Україні DESPRO; Ольга Шевченко – представник Національного інституту стратегічних досліджень; Микола Фурсенко - голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад;  донорські та громадські організації, які працюють у відповідному напрямку.

Коротко. Під час заходу також відбудеться обговорення поточної ситуації щодо міжмуніципального співробітництва; актуальних питань, пов’язаних зі створенням ОТГ містами обласного значення; спроможності громад започаткувати нові форми партнерства та потенційні ризики, що можуть при цьому виникнути.

Довідково. Дослідження проведено в рамках проекту «Партнерство між міською та сільськими громадами як ефективний інструмент економічного розвитку», який реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Мета проекту – підтримка співпраці та партнерства між містами та сільськими громадами для стимулювання проектів місцевого економічного розвитку.

Підсумкові матеріали:

Співпраця міст з навколишніми селами має величезний потенціал — дослідження

Співробітництво міст із навколишніми селами та селищами в Україні має величезний потенціал завдяки можливості фінансування з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), але поки що не розгорнулося на повну потужність.

Про це сказав директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, презентуючи в Укрінформі дослідження "Огляд ситуації щодо впровадження партнерств міських та сільських територіальних громад в умовах децентралізації та змін у державній регіональній політиці в Україні".

"Міста та села надзвичайно міцно пов'язані між собою. Сьогодні бідність сільського населення є вищою, ніж у містах. І дивним є те, що у нас тривалість життя селян є нижчою, ніж у містах. Як правило, селяни живуть довше в інших країнах, а у нас навпаки. На це є різні причини, але ключова полягає у тому, що змінилася структура сільськогосподарського виробництва, з’явилися "зайві" люди, які не знайшли себе у бізнесі, немає доходів, є депресія, алкоголь і ранні смерті. Тому місто має віддавати борги селу через залучення до процесу розвитку, бо без цього ніяк”, - сказав Ткачук.

Він навів дані, згідно з якими співробітництво міст з навколишніми селами та селищами нині є незначним - його мають лише 4,7% міст, зареєстровано лише 50 відповідних договорів, причому 40 із них (тобто 80% від загальної кількості) укладено з невеликими містами районного значення. Якщо ж говорити про географію такої співпраці, то вона відбувається переважно в західних і центральних регіонах, а в одинадцяти областях не зареєстровано жодного договору про співробітництво міст з навколишніми селами та селищами.

Водночас, Україна є помірно урбанізованою країною, система розселення якої досить логічна та відносно рівномірна порівняно з іншими країнами приблизно такого розміру. “Наша країна має, напевно, одну з найкращих у Європі систем розселення, а з іншого боку, українська децентралізація - це фактично інвестування, тобто у Європу ми входимо із певним випередженням”, - сказав фахівець.

За словами Ткачука, попри скорочення населення у всіх категоріях поселень, в Україні триває процес урбанізації. Сільське населення скорочується швидше, ніж міське. Збільшується, передусім, населення Києва, міст навколо столиці та міст середнього розміру (із 50-100 тисячами населення).

“Але сільське господарство при цьому у нас сьогодні продукує 10% від ВВП. Це найбільші показники не тільки у Європі, а мабуть, у світі загалом, окрім тих країн, які взагалі не мають промисловості. При цьому ми бачимо, що розриви у якості життя міських та сільських жителів є великими, і вони не зменшуються. Тому це серйозні виклики для держави”, - зауважив директор з питань науки та розвитку ІГС.

Експерт наголосив, що децентралізація та створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) навколо міст і селищ відкриває можливості для прискорення розвитку сільських територій у таких ОТГ. Зволікання міст обласного значення із процесом об’єднання з навколишнім сільськими територіальними громадами почасти привело до ситуації, за якої навколо облцентрів та міст обласного значення утворено ОТГ, що, по суті, обмежує можливості розвитку міста у “ширину”. Адміністративні межі між містами та сільськими радами у багатьох випадках не сприяють ні розвитку, ні розв'язанню соціальних питань у прилеглих територіях.

Попри стрімке зростання забудованих територій, нині існує брак вільних ділянок для розміщення нових виробництв чи соціальних об’єктів, як у містах обласного значення і селах навколо них, що підтверджує прогалини у просторовому плануванні цих територій. “В Україні 335 тисяч квадратних кілометрів забудованої території. Це на 5 тисяч квадратних кілометрів більше, ніж у Німеччині, це більше, ніж у Бразилії, це утричі більше, ніж в Іспанії, але при цьому землі для інвестицій у нас не вистачає. Дивна ситуація. А все тому, що у нас хаотичний розподіл відбувся. Тому одним із ризиків утворення сьогодні, наприклад, громади міської разом з сільськими територіями може бути продовження хаотичного виділення земель без плану, і це великий виклик, який треба перетворити на можливості”, - сказав Ткачук.

За його словами, міські, передусім міста обласного значення, та суміжні сільські територіальні громади в нових умовах мають шукати можливості для співробітництва та вирішення спільних проблем на основі партнерств та спільних проектів. І такі перші співробітництва вже є.

Європейський же досвід свідчить, що зараз питання партнерств міських та сільських території є дуже затребуваним та популярним, у тому числі в рамках реалізації політики згуртованості ЄС, підкреслив Ткачук.

Як наголосив директор з питань науки та розвитку ІГС, умови використання коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) передбачають можливість для підтримки проектів співробітництва територіальних громад. Однак практика використання коштів фонду показує вкрай низький рівень підтримки таких проектів. “З 2019 року сотні проектів по 300 тисяч уже не пройдуть, мінімальна вартість проекту, який може фіксуватися коштом ДФРР, піднімається до 5 млн грн. Для великих проектів потрібні великі ідеї, а це дуже добре”, - зазначив він.

Крім того, додав Ткачук, з наступного року регіони почнуть формувати нові стратегії регіонального розвитку на період 2019-2027 рр., що відкриє можливості проведення у цих документах ідей співпраці міських та сільських територіальних громад та підтримки відповідних проектів. “Нині є багато проблем через відсутність довіри та комунікації. Місто таке велике, що йому заважає гонор комунікувати з малими селами, а малі настільки малі, що бояться міста і тому не хочуть контактувати з ним. Якщо це буде тривати, то інструменти, які є, ми не зможемо застосувати. Тому дуже важливою тут є роль прямих зв’язків. Наша робота має бути зосереджена на такому налагодженні діалогу між ними, аби потім вийти на конкретні рішення, які дозволять розвиватися далі”, - сказав він.

У свою чергу генеральний директор Директорату регіонального розвитку Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Олена Бойко радить ретельніше готувати пропозиції щодо посилення цього співробітництва. “За 2017 — 2018 роки понад 15 тисяч проектів були подані на розгляд комісії з відбору ДФРР, але менш ніж 1,5% торкалися співробітництва територіальних громад. Тобто, про яке фінансування, про яку ініціативу на місцях ми можемо говорити?” - наголосила вона.

Як зазначалося, дослідження проведено в рамках проекту «Партнерство між міською та сільськими громадами як ефективний інструмент економічного розвитку», який реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». “Мета проекту – надати поштовх активному обговоренню співпраці та партнерства між містами та сільськими громадами для стимулювання проектів місцевого економічного розвитку. Це дослідження фактично є першим кроком у співпраці Програми U-LEAD з Інститутом громадянського суспільства, яка буде тривати до кінця 2019 року. Очікуємо, що за цей час зможемо отримати 25 розроблених проектів місцевого економічного розвитку, які потім будуть дофінансовані з різних джерел”, - сказав заступник директора Програми «U-LEAD з Європою» Андрей Хорват.

Перший секретар Представництва ЄС в Україні Бенедикт Геррманн переконаний: децентралізація в Україні — це надзвичайно корисна реформа. Адже у її межах 60% надходжень від податку на доходи фізичних осіб спрямовуються до місцевих бюджетів. “Це дуже сильний та природний стимул і для міст, і для ОТГ. Бо вони можуть розвиватися. Це геніальний процес, але не думайте, що так по всьому світу відбувається. Насправді, є небагато країн, де відбувається подібне”, - сказав він.

Дослідження оприлюднене за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції. Зміст його є виключною відповідальністю авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відбиває погляди Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу та його держав-членів. 

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк