«Освіта для Криму». Презентація інформаційно-аналітичної доповіді
Організатор: ЦГП «Альменда».
Учасники: Валентина Потапова - голова Центру громадянської просвіти «Альменда»; Марія Суляліна - кординатор проекту «Освіта для Криму»; Луціе Ганзлічкова - радник з політичних питань Посольства Чеської Республіки в Україні; Людмила Щекун - начальник відділу зв’язків з громадянами на тимчасово окупованих територіях Управління з питань Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.
Питання до обговорення:
Вступ 2018: його роль у державній політиці щодо забезпечення освітніх прав мешканців анексованого Криму.
Які фактори впливають на прийняття рішення де отримувати вищу освіту абітурієнтам із тимчасово окупованих територій Криму?
Які є освітні можливості у кримчан?
Як в цьому році проходила інформаційна кампанія щодо можливостей вступу в українські ВНЗ та наскільки збільшилась кількість кримських вступників у 2018 році?
Наскільки популярною є система вступу через центри Крим-Україна?
Довідково. У доповіді представлені результати аналізу вступної кампанії 2018 року з метою визначення пропозицій державним органам щодо удосконалення системи реалізації освітніх прав мешканців окупованих територій та студентів ВПО.
Підсумкові матеріали:
На рішення кримських абітурієнтів щодо вибору ЗВО впливає пропаганда і тиск з боку РФ - дослідження
На рішення абітурієнтів з окупованого Криму впливає ряд чинників, що пов'язані з пропагандою та тиском.
Про це під час презентації інформаційно-аналітичної доповіді "Освіта для Криму" в Укрінформі заявила голова Центру громадянської просвіти "Альменда" Валентина Потапова.
"Ми виокремили три групи факторів, які впливають на вибір кримського випускника. І перший - фактор пропаганди та тиску. Ви прекрасно бачили, до чого призводить масова мілітаризація на півострові на прикладі Керченської трагедії. Відіграє свою роль і "мова ворожнечі" і "закони Ярової". Ці закони передбачають відповідальність з 14 років за розповсюдження літератури, інформації, яка пов'язана із "забороненими темами". І частина таких тем знаходиться в підручнику з історії України за 11 клас. Тобто, навіть наявність такого підручника може загрожувати кримінальною відповідальністю. Крім того, діти вимушені приховувати навіть від своїх однокласників, що вони планують вступати до українських вишів", - зазначила вона.
На рішення кримських абітурієнтів впливають також чинники, що пов'язані з формуванням міфів та страхів щодо української освіти.
"Вони всі бояться, що при перетині адміністративного кордону хлопців заберуть до армії, вони бояться, що не впораються з україномовною програмою. Також всередині Криму розповсюджується така думка, що українська освіта є неякісною і її не можна порівняти з російською освітою", - зауважила Потапова.
Третя група факторів, на які звертають увагу кримські абітурієнти, - це чинники, що пов'язані з державною політикою України щодо реалізації їхніх освітніх прав.
Як зазначається у доповіді, абітурієнтів також непокоїть питання щодо нестачі інформації про вступну кампанію (більшість інформаційних ресурсів блокується на території Криму), питання гуртожитку, стипендії та усіх "логістичних" аспектів.
Раніше у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб повідомили (http://mtot.gov.ua/u-2018-rotsi-do-ukrayinskyh-vnz-vstupylo-1749-studentiv-z-tymchasovo-okupovanyh-terytorij-donetskoyi-luganskoyi-oblastej-ta-ar-krym/), що за результатами цьогорічної вступної кампанії до вищих навчальних закладів України через освітні центри "Донбас - Україна" та "Крим-Україна" вступило 1 749 студентів з тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та АР Крим, що на 13% більше, ніж у минулому році.
Відео заходу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк