Нові можливості для неурядових аналітичних центрів

Організатор:  ГО  «Інститут аналітики та адвокації».

Учасники: Юрій Ромашко - виконавчий директор ГО «Інститут аналітики та адвокації»;  Єгор Стадний - директор Аналітичного центру CEDOS; Юрій Романов - юрист ГО «Інститут аналітики та адвокації».

Коротко. Учасники прес-конференції розкажуть про можливість для бюджетного фінансування незалежної аналітики на замовлення органів влади.

Довідково. Матеріал створений у рамках ініціативи «Державне фінансування досліджень», яка здійснюється ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки МФ «Відродження».

Підсумкові матеріали:

Держава має передбачити фінансування аналітичних досліджень щодо своєї політики - експертна думка

Органи державної влади не мають змоги замовляти за бюджетні кошти аналітичні дослідження стосовно запроваджуваної політики. Натомість аналіз дій органів влади, особливо в умовах проведення реформ, дозволить зробити вчасне прогнозування та забезпечити результативність змін. 

Про це на прес-конференції в Укрінформі 23 жовтня сказав директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. 

«Якщо  ми хочемо, щоб наша влада ухвалювала рішення, які справді є найбільш оптимальними, то цим рішенням  має передувати аналіз. Зараз ті чиновники, які це практикують (аналіз політики органу державної влади - ред.), через нестачу державних коштів на ці цілі йдуть до міжнародних донорів, і аналіз політики  проводиться, але за міжнародні кошти. Це нестабільна ситуація, оскільки це джерело фінансування мінливе. Якщо у нас є завдання, є інтерес в тому, щоб ті рішення, які ухвалюються владою,  були виважені, то нам потрібно запроваджувати більш стабільний механізм і фінансування саме з державного бюджету», - сказав  Стадний.

На думку експертів, органи влади могли б закуповувати проведення аналітичних досліджень через систему електронних закупівель Prozorro. Втім, за словами виконавчого директора  ГО «Інститут аналітики та адвокації» Юрія Ромашка, проблему становить те, що у законодавстві відсутнє таке поняття як «аналітика»  чи «аналіз політики», а ще потрібно відмежувати аналітичні дослідження  від наукових. Окрім цього, необхідно створити нормативний алгоритм, за яким орган влади міг би замовити необхідне аналітичне дослідження. 

«Ми розробили необхідний пакет пропозицій конкретних змін до законодавства, щоб органи влади могли закладати в своїх кошторисах  фінансування такої аналітики, щоб у органа влади був чіткий  алгоритм замовлення такої аналітики», - сказав Ромашко. 

Зокрема, пропонується внести зміни до закону про наукову та науково-технічну діяльність, якими визначити поняття аналітичного дослідження  в сфері державої політики і відмежувати його від наукового дослідження.  Окрім цього, експерти пропонують внести зміни до економічної класифікації видатків бюджету

"Цими змінами ми пропонуємо закласти видатки на аналітичні дослідження до коду "оплата послуг", що в свою чергу дасть можливість органам влади, бюджетним установам розуміти, що аналітичні дослідження це є послуги, і саме за правилами щодо послуг іх необхідно закуповувати. Це дасть змогу прямо вносити аналітичні дослідження до своїх кошторисів, як тільки вони відповідатимуть визначеному коду", - розповів  юрист ГО «Інститут аналітики та адвокації» Юрій Романов. 

Також експерти пропонують Міністерству економічного розвитку та торгівлі видати роз'яснення щодо Єдиного закупівельного словника.

"Цей словник з огляду на специфіку і його, і аналітичних досліджень не має єдиного коду CPV, за котрими визначається предмет, який би охоплював аналітичні дослідження. В результаті цього замовники, органи влади, державні установи часто плутають аналітичні дослідження з іншими видами дослідження або послуг. І це ускладнює як процес здійснення закупівель, так і процес участі для самих учасників", - сказав Романов. 

При цьому основними критеріями для закупівлі послуг з аналітичних досліджень, на думку учасників прес-конференції, мають бути досвід та спроможність виконавців провести таку роботу.  

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк