Зниклі безвісти під час війни. Як Україні їх відшукати?

Зниклі безвісти під час війни. Як Україні їх відшукати?

Укрінформ
30 серпня 11:00 - Зниклі безвісти під час війни. Як Україні їх відшукати?

Організатори: Благодійний фонд «Восток-SOS»; Центр інформації про права людини.

Учасники: Ірина Геращенко - народна депутатка України, Уповноважена Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях; Олександра Дворецька - виконавча директорка Благодійного фонду  «Восток-SOS»; Альона Луньова - менеджерка з адвокації «Центру інформації про права людини»; Геннадій Щербак -  голова Громадської організації  «Мирний берег».

Коротко.  Під час заходу йтиметься про ситуацію зі зниклими безвісти внаслідок збройного конфлікту, переваги Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», а також способи його впровадження з урахуванням міжнародного досвіду. 

Довідково. 30 серпня - Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), за весь час війни в Україні з обох сторін зникли безвісти понад 1500 осіб. Також залишаються близько 1000 неідентифікованих тіл людей,  які вже поховані або досі перебувають у моргах.

Закон №5435 не тільки допомагає відшукати зниклих за час конфлікту, але й гарантує підтримку їхнім родичам.

Підсумкові матеріали:

Геращенко зареєструвала законопроект, який допоможе родинам політв'язнів отримати фінансову допомогу

30 серпня Уповноважена Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко зареєструвала законопроект, який врегулює  можливість Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО виплатити соціальну допомогу та надати правову допомогу родинам українських політв'язнів.

Про це вона зазначила під час прес-конференції в Укрінформі.

"У МТОТ був створений спеціальний відділ, який має працювати по правовій і соціальній допомозі, по політв'язнях Кремля. Є рішення уряду про виплату таких допомог. Але, бачились ми буквально вчора з міністром (главою МінТОТ - ред.), і все впирається в бюрократію, певні міністерства говорять - так, рішення є, все є, гроші є, але немає правового механізму все це так вирішити.  Окей, вирішимо і це питання. Тож  я сьогодні зареєструвала законопроект, маленький і технічний - по суті це зміни до бюджету України на цей рік, де треба чітко вписати, що ці виділені мільйони гривень мають бути використані в тому числі на соціальну допомогу родинам політв'язня Кремля", -  заявила вона.

Політик уточнила, що на нинішній рік в українському бюджеті було закладено близько 90 млн гривень "саме на такі питання, правової допомоги родинам політв'язнів і соціальної допомоги". 

"Особисто  я вважаю це непристойним, коли мами політв'язнів збирають гроші для того, щоб провідати, скажімо, Олександра Кольченка чи Стаса Клиха, коли мама має можливість побачити сина один раз на пів року, а грошей на цю поїздку немає", - додала Геращенко.

Як повідомляв  Укрінформ, у липні 2018 року Кабмін ухвалив рішення про виплату матеріальної допомоги в розмірі 100 тисяч гривень родинам українських політв’язнів РФ.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на окремих територіях Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на тимчасово окупованій території України, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей.

Немає жодних сигналів від російської сторони щодо готовності звільнити Сущенка - Геращенко

Жодних сигналів від російської сторони щодо готовності звільнити ув'язненого журналіста Укрінформу Романа Сущенка не надходить.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила народний депутат України, Уповноважена Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко.

"Ми на постійному контакті з його родиною, ми докладаємо всіх зусиль, аби звільнити Романа і його побратимів в російських тюрьмах. До нього постійно приходить адвокат, постійно пускають консулів, які кажуть, що Рома тримається і він великий молодець. Але жодних сигналів від російської сторони щодо готовності його звільнити  - ми не маємо", - зазначила вона.

Як повідомлялося, власного кореспондента Укрінформу у Франції Романа Сущенка, порушуючи міжнародні правила, затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув з приватною поїздкою.

7 жовтня йому пред'явили звинувачення у шпигунстві. У ФСБ Росії заявили, що Сущенко є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. У ГУР Міноборони це спростували.

Мосміськсуд 4 червня засудив Сущенка до 12 років колонії суворого режиму. Скаргу на ухвалений вирок було подано 5 червня. Верховний суд Росії розгляне її 12 вересня. Як повідомив раніше юрист Марк Фейгін, Сущенко буде присутнім на засіданні особисто.

Геращенко: Законопроект про протимінну діяльність буде внесено в Раду на початку вересня

Новий законопроект про протимінну діяльність буде зареєстровано у Верховній Раді на початку вересня.

Про це повідомила на прес-конференції в Укрінформі народний депутат України, Уповноважена Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко, відповідаючи на запитання кореспондента агентства.

«У нас було зареєстровано два законопроекти про протимінну діяльність, їх профільний комітет з питань нацбезпеки та оборони визнав не ідеальними і відхилив. Робоча група працювала рік, на жаль, вона не напрацювала те, що відповідало би в том числі і рекомендаціям наших партнерів по НАТО. Зараз робоча група в рамках комітету допрацьовує його, ми також активно до цього долучені. Я сподіваюсь, що в перші тижні вересня, навіть дні, ми його внесемо і далі будемо просувати, лобіювати, щоб якнайшвидше прийняти. Наша задача дуже проста: цей законопроект має відповідати стандартам НАТО, і ми дуже серйозно вивчали досвід Колумбії, Хорватії по розмінуванню, і я хочу щоб цей законопроект відповідав у тому числі й хорватському досвіду», - прокоментувала Геращенко.

За її словами, над розробкою законопроекту наразі працюють також і експерти з Великобританії, Словенії, партнери України з НАТО.

Водночас перший віце-спікер не стала уточнювати, які саме зміни передбачає цей законопроект.

«Як тільки ми напрацюємо той текст, який піде на реєстрацію в парламент, я проведу окремий брифінг і розкажу його новели. Важливо, щоб у нас визначилася та структура, яка буде займатися цивільним розмінування, і та, ключове, яка структура буде нести відповідальність за якість роботи», - зазначила Геращенко.

Як повідомлялося, у 2016 році у Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти про протимінну діяльність - урядовий проект № 4137, ініційований у лютому Арсенієм Яценюком, та альтернативний йому проект № 5189-1, внесений Володимиром Гройсманом у квітня 2016-го. Проте обидва документи були відкликані та зняті з розгляду.

Народні депутати України Ірина Геращенко та Ірина Фріз, яка є членом комітету з нацбезпеки і оборони і головою української парламентської делегації в ПА НАТО, готують до внесення на реєстрацію в парламенті новий законопроекту про протимінну діяльність.

При цьому Геращенко наполягає, що Рада має законодавчо врегулювати проблему гуманітарного розмінування вже під час осінньою сесії, що розпочнеться 4 вересня.

За даними Міністерства оборони, внаслідок діяльності терористичних угрупувань та агресії Російської Федерації проти України близько 7 тис. кв. км, звільнених територій Донецької та Луганської областей, забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни.

Геращенко очікує на активну роботу уряду в імплементації закону про правовий статус зниклих безвісти

Уряд повинен буде докласти максимум зусиль задля якнайшвидшої імплементації норм закону про правовий статус зниклих безвісти, ухваленого у липні Верховною Радою.

На цьому наголосила народний депутат України, Уповноважена Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко на прес-конференції в Укрінформі.

"Ми очікуємо, що уряд імплементує норми цього закону протягом трьох місяців після його підписання. Тобто, до початку листопада має бути створена ця комісія, що буде включати у себе урядовців, які повинні більш активно займатися питаннями допомоги родинам зниклих безвісти, соціальними гарантіями, пошуком і, звичайно, представників неурядового сектора, громадських організацій", - сказала Геращенко.

За її словами, цей закон передбачає для розшуку зниклих безвісти осіб через війну на Донбасі створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти. Визначається, що це орган, який відповідає за з'ясування долі і місцеперебування таких людей.

 "Має бути створений єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти, за цих особливих обставин,пов'язаних з конфліктом та війною. Я думаю, що ми побачимо список більший ніж 294 особи, про які я говорила. Очевидно, що масштаб трагедії є більшим", - додала політик.

Уповноважена Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях також наголосила, що влада повинна звертати особливу вагу на родини зникли безвісти, бо вони потребують психологічної допомоги. "Тому що жити у нерозумінні, що з твоїм близьким, виловлювати якісь кадри в інтернеті, можливі натяки на те, де перебуває свій близький – це дуже важко. Тому ми маємо і на цьому зосередитися", - додала вона.

У свою чергу, менеджер з адвокації "Центру інформації про права людини" Альона Луньова також наголосила на важливій ролі уряду у цьому процесі.

 “Імплементація має велике значення, адже комісія буде включати і представників СБУ, Міноборони, прокуратури та громадських організацій, які залучені до пошуку осіб, комітету ВР з прав людини, Уповноваженого ВР з прав людини. Ця комісія повинна забезпечити діяльність, і реєстр, і механізми розкушу — це є дуже важливо. Ми від імені громадських організацій вже звернулися до Прем’єр-міністра Україна з пропозицією організувати зустріч робочу з представниками різних організацій, щоби можна було обговорити модальність цієї комісії, оскільки її положення будуть затверджуватися урядом. І саме через широкі консультації з тими організаціями, які вже мають досвід у створені комісій, з Міжнародним комітетом Червоного хреста повинна відбуватися така робота”, - сказала вона.

Луньова зазначила, такий закон необхідний, бо розшукові механізми в державі, в якій немає конфлікту та немає масового зникнення людей, не працюють тоді, коли частина територій окупована, коли держава не може відшукати свої людей на непідконтрольній частині.

Як повідомляв Укрінформ, у липні Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект № 5435 про правовий статус зниклих безвісти. За нього проголосували 238 парламентарів.

Проект закону дає змогу визначити поняття "особа, яка зникла безвісти" в контексті міжнародного гуманітарного права, що закріплює права таких людей та надає їм відповідний захист.

Геращенко: Законопроект про протимінну діяльність буде внесено в Раду на початку вересня

Новий законопроект про протимінну діяльність буде зареєстровано у Верховній Раді на початку вересня.

Про це повідомила на прес-конференції в Укрінформі народний депутат України, Уповноважена Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко, відповідаючи на запитання кореспондента агентства.

«У нас було зареєстровано два законопроекти про протимінну діяльність, їх профільний комітет з питань нацбезпеки та оборони визнав не ідеальними і відхилив. Робоча група працювала рік, на жаль, вона не напрацювала те, що відповідало би в том числі і рекомендаціям наших партнерів по НАТО. Зараз робоча група в рамках комітету допрацьовує його, ми також активно до цього долучені. Я сподіваюсь, що в перші тижні вересня, навіть дні, ми його внесемо і далі будемо просувати, лобіювати, щоб якнайшвидше прийняти. Наша задача дуже проста: цей законопроект має відповідати стандартам НАТО, і ми дуже серйозно вивчали досвід Колумбії, Хорватії по розмінуванню, і я хочу щоб цей законопроект відповідав у тому числі й хорватському досвіду», - прокоментувала Геращенко.

За її словами, над розробкою законопроекту наразі працюють також і експерти з Великобританії, Словенії, партнери України з НАТО.

Водночас перший віце-спікер не стала уточнювати, які саме зміни передбачає цей законопроект.

«Як тільки ми напрацюємо той текст, який піде на реєстрацію в парламент, я проведу окремий брифінг і розкажу його новели. Важливо, щоб у нас визначилася та структура, яка буде займатися цивільним розмінування, і та, ключове, яка структура буде нести відповідальність за якість роботи», - зазначила Геращенко.

Як повідомлялося, у 2016 році у Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти про протимінну діяльність - урядовий проект № 4137, ініційований у лютому Арсенієм Яценюком, та альтернативний йому проект № 5189-1, внесений Володимиром Гройсманом у квітня 2016-го. Проте обидва документи були відкликані та зняті з розгляду.

Народні депутати України Ірина Геращенко та Ірина Фріз, яка є членом комітету з нацбезпеки і оборони і головою української парламентської делегації в ПА НАТО, готують до внесення на реєстрацію в парламенті новий законопроекту про протимінну діяльність.

При цьому Геращенко наполягає, що Рада має законодавчо врегулювати проблему гуманітарного розмінування вже під час осінньою сесії, що розпочнеться 4 вересня.

За даними Міністерства оборони, внаслідок діяльності терористичних угрупувань та агресії Російської Федерації проти України близько 7 тис. кв. км, звільнених територій Донецької та Луганської областей, забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни.

РФ не реагує на пропозиції української сторони про обмін заручників

Російська Федерація не реагує на пропозиції української влади стосовно передачі російських громадян в обмін на звільнення наших політв'язнів.

Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко (https://www.facebook.com/iryna.gerashchenko?ref=br_rs).

Вона зазначила, що обговорила з омбудсменом Людмилою Денисовою ситуацію з політв'язнями.

"Маємо тривожну інформацію про погіршення стану здоров'я Володимира Балуха, Олега Сенцова, інших. На жаль, жодної відповіді на всі пропозиції до РФ в рамках гуманітарної підгрупи в Мінську, через МЗС чи інституту омбудсменів щодо передачі громадян РФ , засуджених за тероризм, диверсії, участь в бойових діях, в обмін на звільнення українців, немає" - написала Геращенко.

Вона додала, що під час зустрічі з Денісовою вони обговорили проблему звільнення українських рибалок, які насильно утримуються в окупованому Криму, та повернення засуджених вироками українських судів до лютого 2014 року, які відбувають покарання на окупованих територіях.

"Ці громадяни, які засуджені за злочини, також є українськими громадянами. Українська сторона готова сприяти їх переміщенню, офіс уповноваженої готовий цим займатися, бо має відповідні звернення від родин і від самих засуджених", - зазначила політик.

Геращенко повідомила, що уже чотири рази в рамках мінської групи вона передавала представникам ОБСЄ відповідну інформацію і  контакти офісу, але просувань у цьому питанні немає через штучні перепони з боку ОРДЛО.

На її думку, у питанні звільнення українських заручників чи пошуку зниклих безвісти не буде зрушень, допоки Москва "не дасть відмашки".

Саме тому з Денісовою були обговорені подальші кроки для привернення уваги міжнародної спільноти до стану справ з українськими заручниками і політв'язнями.

Геращенко стурбована спробами міжнародних організацій легітимізувати анексію Криму

Українську сторону тривожить позиція  міжнародних місій та організацій, які в окремих випадках  намагаються легітимізувати у своїх звітах анексію Криму.

Про це під час прес-конференції в Укрінформі заявила народний депутат України, уповноважений Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко.

"Крим залишається найбільш проблемною для нас територією, тому що до анексованого Криму не допускають жодної міжнародної місії. Якщо на окупованих територіях Донбасу хоча б присутні частково і СММ ОБСЄ, то на кримській території немає жодної міжнародної місії. І що тривожить  - це позиція самих міжнародних місій,  організацій, інституцій, які дуже часто через своїх лобістів намагаються легітимізувати у своїх звітах анексію Криму", - заявила вона.

Геращенко як приклад навела офіційне звернення українського парламенту до ОБСЄ щодо того, що моніторингова місія у своїх звітах стосовно виборів президента Путіна і виборів у Держдуму, не включила жодного рядка щодо виборів в анексованому Криму, мотивуючи тим, що "ми там не працювали спостерігачами, тому не будемо про це включати інформацію".

"Але ви ж тоді напишіть  - ми не були допущені, ми там не могли працювати і ця територія є анексованою. І що там відбувається насильницька паспортизація громадян України", - обурилась політик.

Окремо Геращенко окреслила потребу міжнародного розголосу щодо насильницької паспортизації в Криму українських громадян.

"Питання насильницької паспортизації  у Криму має підніматись на міжнародних майданчиках, і ми це озвучуємо. І на рівні Ради Європи, і на рівні ООН, ОБСЄ. Це є порушення гуманітарного права, людину не можна примусово робити громадянином будь-якої країни.  А Росія це робить з тисячами,  сотнями тисяч людей", - додала вона.

На думку Геращенко, міжнародні місії та організації  мають зайняти більш активну позицію і наполягати на присутності в окупованому Криму, зокрема СММ ОБСЄ має працювати "абсолютно на всій українській території".

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-