До переходу на цифру залишилося 4 дні

Організатор: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Учасники: Юрій Артеменко -  голова Національної ради; Олександр Ільяшенко - відповідальний секретар Національної ради; Сергій Костинський - член Національної ради; Ольга Большакова - керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників; Федір Гречанінов - директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia.

Довідково. 1 вересня аналогове телебачення буде вимкнене в усіх областях України. За даними установчого дослідження Ідустріального телевізійного комітету, проведеного на початку цього року, 17,1% домогосподарств країни використовують лише аналоговий спосіб прийому телевізійного сигналу.

Підсумкові матеріали:

У Нацраді заявили, що багато місцевих мовників не бажають переходити на цифрове мовлення

Багато місцевих і регіональних телемовників не бажають переходити на цифрове ефірне мовлення у зв'язку з необхідністю транслювати власні передачі протягом 24 годин/добу.

Про це заявив відповідальний секретар Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Ільяшенко на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

«На сьогодні у нас 147 місцевих мовників, із них мають цифрову ліцензію 36. Із 111-ти, які її не мають, 13 подали заяви на участь у конкурсі в мультиплексі МХ-5, який оголосила Нацрада. З іншого боку, багато з цих мовників не мають бажання мовити "в цифрі", тому що це 24 години на добу, тоді як 32 місцеві мовники мають в аналоговому стандарті обсяг мовлення від 2 до 8 годин. Тому ці мовники матимуть обирати щось інше, ніж цифрове мовлення. Може, це буде інтернет-мовлення, може, кабельне. Окрім того, ми маємо 24 ТРО, які мовлять 10-20 годин на добу, а 38 місцевих мовників ретранслюють загальнонаціональних або супутникових мовників. Це теж вказує на те, що свого мовлення там дуже мало», - пояснив Ільяшенко.

Він додав, що місцеві телерадіоорганізації можуть звертатися до Національної ради за прорахунком частот для мовлення у цифровому форматі.

«Ми розробили для них повідомлення на сайті (https://www.nrada.gov.ua/mistsevi-teleradioorganizatsiyi-mozhut-zvertatysya-natsionalnoyi-rady-za-prorahunkom-chastot-dlya-movlennya-u-tsyfrovomu-formati/), що відповідно до плану розвитку національного телерадіопростору телерадіоорганізації, які мають на меті створення нового цифрового каналу мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, повинні подати до Нацради пакет документів. На сьогодні вже три компанії подали заяви на прорахунок частот - це компанія «Союз-ТВ» (Житомир), ТРК «Третя студія» (Івано-Франківськ) і ТРК «НТК» (Коломия). Для цих компанії Нацрада буде звертатися за прорахунком частот до Українського державного центру радіочастотного ресурсу», - уточнив Ільяшенко.

Як повідомляв Укрінформ, відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України трансляція аналогового телебачення в Україні припинилася з 1 серпня у Києві та Кіровоградській області, а з 1 вересня перехід до цифрового мовлення має відбутися на всій території України. Водночас аналоговий сигнал не вимикається на територіях з особливим режимом мовлення - у Донецькій та Луганській областях, на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, а також на півдні Херсонської області (на адміністративному кордоні з окупованим Кримом). Водночас при переході ефірного мовлення від аналогового стандарту розповсюдження програм до цифрового DVB-T2 не буде відключатися Суспільне мовлення та місцеві регіональні телеканали, які не мають цифрової ліцензії. 

У Донецькій і Луганській областях та на прикордонні з Росією збережеться аналогове телебачення - Костинський

Аналогове телебачення, представлене 93 каналами, збережеться у прикордоних з Російською Федерацією областях, а на Донбасі.

Про це розповів член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський у понеділок під час прес-конференції в Укрінформі на тему "До переходу на цифру залишилося 4 дні".

«Аналогове телебачення збережеться на прикордонні з державою агресором - у Сумській області на прикордонні будуть працювати 18 телеканалів, у Харківській - 20 програм, у Чернігівській - 15. У Донецькій і Луганській областях повністю збережеться все аналогове мовлення. Більше того, у співпраці з Міністерством інформаційної політики ми будемо збільшувати кількість передавачів і мовників, які працюють на підконтрольній території та мовлять зокрема непідконтрольну уряду території. Зокрема, наразі в Донецькій області зберігається мовлення 26 телеканалів, у Луганській - 14-ти. До речі, хочу зазначити, що найбільша кількість аналогових телеканалів буде працювати саме в Донецькій області. Нам вдалося відновити роботу нашого телебачення, наскільки це було можливо, з використанням наявної інфраструктури, і розвиток у цьому напрямку триває. У наших планах - розбудова нових веж, і маємо впевненість, що невдовзі додасться ще один населений пункт, звідки також буде йти аналогове та цифрове телевізійне мовлення на територію Донецької області», - сказав Костинський.

Разом з тим він зазначив, що на адміністративному кордоні з окупованим Кримом у Херсонській області продовжать працювати десять передавачів аналогового сигналу, а дозволи на тимчасове мовлення там Нацрада видала двом телеканалам.

Зі свого боку, відповідальний секретар Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Ільяшенко уточнив, що відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу, загалом на територіях з особливим режимом мовлення роботу продовжать 147 аналогових передавачів, які діють за ліцензією, та 21 - на підставі дозволів на тимчасове мовлення.

«У тому числі на території проведення ООС працюватимуть 124 передавачі, які будуть мовити за ліцензією: 59 передавачів у Донецькій області та 65 у Луганській, а також 18 передавачів - на підставі дозволів на тимчасове мовлення. На півдні Херсонщини 23 передавачі будуть мовити за ліцензією і три на підставі дозволів на тимчасове мовлення», - наголосив Ільяшенко.

Він уточнив, що наразі Нацрада очікує ухвалення змін до постанови Кабміну, що дозволять до кінця року продовжити роботу передавачів, які поширюють програми на кордоні з Російською Федерацією.

«Таким чином, 758 передавачів продовжать роботу до кінця поточного року. Це становить 40% від загальної кількості аналогових передавачів. 147 передавачів будуть мовити на території з особливим режимом мовлення, 99 передавачів на прикордонні з РФ, 405 - це Суспільний мовник і 107 - це місцеві та регіональні мовники», - зазначив Ільяшенко.

Як повідомляв Укрінформ, відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України, трансляція аналогового телебачення в Україні припинилася з 1 серпня у Києві та Кіровоградській області (включно з обласним центром - містом Кропивницький), а з 1 вересня перехід до цифрового мовлення має відбутися й по всій території України. Водночас аналоговий сигнал не вимикається на територіях з особливим режимом мовлення - у Донецькій та Луганській областях, на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, а також на півдні Херсонської області (на адміністративному кордоні з окупованим Кримом). Водночас при переході ефірного мовлення від аналогового стандарту розповсюдження програм до цифрового DVB-T2 не буде відключатися Суспільне мовлення та місцеві регіональні телеканали, які не мають цифрової ліцензії.

Забезпечення тюнерами є основною проблемою у переході з аналогового мовлення на "цифру" - Нацрада

Забезпечення населення приймачами цифрового сигналу у місті Києві та Кіровоградській області залишається основною проблемою у переході з аналогового на цифрове мовлення

На цьому наголосив відповідальний секретар Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Ільяшенко у понеділок на прес-конференції в Укрінформі.

«Відключення аналогового мовлення у Києві та Кіровоградській області відбулося більш-менш гладко, тому у нас немає приводу звертатися до Кабміну щодо перенесення строків відключення по всій Україні, що має відбутися з 1 вересня. Якщо казати про об'єднані висновки, то основна маса звернень від громадян у перший тиждень стосувалася загалом того, що трапилося, у другий тиждень люди цікавились тим, де взяти тюнери, а на третій тиждень - де взяти безкоштовні тюнери. Дуже прикро, але на сьогодні місцева влада як у Кропивницькому, так і в Києві, все ж таки, гальмує щодо забезпечення тюнерами малозабезпечених верств населення. Це на сьогодні основна проблема», - сказав він.

Водночас представник Нацради уточнив, що дефіциту цифрових приймачів немає, але купівельна спроможність громадян змінилася через подорожчання приладів.

«Коли на початку ми наголошували, що не потрібно затягувати з покупкою тюнерів, то вони коштували в середньому 250-300 грн. Зараз же їх ціна зросла до 800 грн», - зазначив Ільяшенко.

У свою чергу голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко повідомив про те, що в місті Суми протягом двох останніх тижнів в одному з найбільших магазинів побутової техніки обласного центру було розкуплено 250 приймачів цифрового сигналу.

«Тож магазини просили поставників відправляти цей товар авіасполученням, щоб він якнайшвидше дійшов до споживача. Вони запевнили, що такий спосіб доставки не вплине на вартість приймачів, а вона коливається у межах 400-450 грн залежно від модифікації. Хоча вартість у різних регіонах різниться», - пояснив Артеменко.

За його словами, Нацрада звернулася до уряду й місцевих органів влади з проханням розглянути можливість щодо безкоштовної допомоги малозабезпеченим верствам населення або ж передбачити для них кредити чи часткове відшкодування. «Раніше за такою державною програмою 800 тисяч тюнерів було передано для малозабезпечених категорій населення. Нині за це питання мають відповідати місцеві органи влади», - уточнив Артеменко. 

У свою чергу директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов поінформував, що за останні роки понад половину всіх домогосподарств України перейшли на цифрове мовлення.

«За останніми дослідженнями, які в нас є, аналоговим телебаченням в Україні користувалося близько 12-14% домогосподарств. Це означає, що більше половини всіх домогосподарств, які використовували телебачення з ефіру, за останні роки вже перейшли на цифру. За тими переходами, які ми бачимо у Києві та Кіровоградській області, більшість із них здійснюється на цифровий ефір, і є поки що незначні відсотки переходу на кабель і супутник», - пояснив Гречанінов.

Як повідомляв Укрінформ, відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України, трансляція аналогового телебачення в Україні припинилася з 1 серпня у Києві та Кіровоградській області (включно з обласним центром - містом Кропивницький), а з 1 вересня перехід до цифрового мовлення має відбутися й по всій території України.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк