Про що звітують депутати місцевих рад перед виборцями. Результати дослідження Інституту «Республіка»

Організатор: ВГО Інститут «Республіка».

Учасники: Олександра Скиба - заступниця голови, керівниця проектів Інституту «Республіка»; Олександр Журик - аналітик Інституту «Республіка».

Запрошені: депутати міських рад  Києва, Рівного та Чернівців.

Коротко. Чи повинні депутати місцевих рад звітувати перед виборцями, що говорить законодавство України? Про що обранці пишуть у своїх звітах? Чи передбачено відповідальність за невиконання обов'язку щорічно звітувати? Відповіді на ці запитання представники Інституту «Республіка» дадуть під час прес-конференції.

Довідково. Інститут «Республіка» другий рік поспіль аналізує  звіти  депутатів місцевих рад у населених пунктах, де діє Всеукраїнська ініціатива «Активна Громада». Цьогоріч у дослідженні взяли участь 28 міст з різних куточків України.

Інститут проаналізував не лише законодавство, яке регулює звітування депутатів місцевих рад, а й контент самих звітів. Так, з 1176 депутатів свої звіти за діяльність у 2017 році на офіційних сайтах місцевих рад оприлюднили 659 депутатів, що становить 56% від загальної кількості.

Найпопулярніша діяльність депутатів на округах:

Капітальний та поточний ремонт доріг.

Ремонт житлових будинків (дахи, під'їзди, вікна).

Ремонт та встановлення зовнішнього освітлення.

Встановлення дитячих майданчиків.

Ремонт шкіл та закупівля інвентарю.

Проведення масових заходів.

Підсумкові матеріали:

Зростає кількість депутатів місцевих рад, які звітують перед виборцями - експерти

Кількість депутатів місцевих рад, які звітують перед виборцями, як того вимагає закон, щороку збільшується.

Таку інформацію оприлюднили експерти ВГО Інститут «Республіка» на прес-конференції "Реальні vs віртуальні справи: що нам говорить звітування депутатів місцевих рад" в Укрінформі.

"Проаналізувавши, ми побачили, що 58,3% депутатів оприлюднили свої звіти на сайтах місцевих рад. В минулому році (2016-му. - ред.) їх було 43,8%. Якщо говорили про ті міста, які ми відстежували і цього, і минулого року, зростання відбулося трохи більше ніж на 8%. Тобто ми бачимо не надто активний рух, але все ж таки прогрес є - люди починають більше цікавитися, задавати питання своїм обранцям, і це стимулює депутатів до звітності", - зазначила заступниця голови, керівниця проектів Інституту «Республіка» Олександра Скиба.

За її словами, координатори Інституту діють у 15 обласних центрах України і 12 містах обласного та районного значення.

Аналіз депутатських звітів команда Інституту “Республіка” проводила протягом квітня-червня цього року. З 1168 депутатів двадцяти семи місцевих рад, зазначає Скиба, свої звіти на сайтах міських рад оприлюднив 681 депутат.

"Лише в трьох містах із тих, які ми моніторили, прозвітували абсолютно всі депутати: це Ужгород, Зіньків Полтавської області та Краматорськ Донецької області. Особисто для мене перемогою є Зіньків, де в 2016 році було нуль звітів", - підкреслила вона.

Аналітик Інституту «Республіка» Олександр Журик озвучив результати моніторингу з точки зору політичної приналежності депутатів, які надали свої звіти. З-поміж політичних партій, що представлені в парламенті, найбільш дисциплінованими виявилися представники "Самопомочі" - відзвітували 70% депутатів місцевих рад. За ними йдуть депутати "Солідарності" (66%), "Батьківщини" (63%), "Опозиційного блоку" (61%) та Радикальної партії Ляшка (44%).

"За результатами контент-аналізу Інститут "Республіка" виокремив "топ-5" робіт, які найчастіше освітлювали депутати в своїй діяльності. Як і минулого року, на першому місці кількість згадок про ремонт дорожнього покриття - 947, в тому числі 243 - про поточний ремонт", - поінформував Журик.

Інші популярні напрямки: ремонт житлового фонду (738 згадок, в т.ч. 173 - про ремонт даху); благодійна та спонсорська допомога (353 згадки), ремонт та встановлення дитячих (225) та спортивних (83) майданчиків (всього 308 згадок), благоустрій прибудинкових територій (298 згадок).

Стосовно спонсорської та благодійної допомоги Журик зауважив, що її можна трактувати неоднозначно: з одного боку, така діяльність прямо не заборонена, а з іншого - може розцінюватися як непрямий підкуп виборців.

Аналітик також виділив три принципові недоліки депутатських звітів. По-перше, вони не мають сталої форми, тому деякі обмежуються п'ятьма реченнями, а інші займають кілька десятків сторінок. По-друге, здебільшого обмежуються переліком робіт з благоустрою на округах, залишаючи неосвітленою діяльність депутата в раді та її органах, прийняті рішення та ініціативи. По-третє, у звітах часто не вказана приналежність депутата до тієї чи іншої політичної сили.

Журик позитивно оцінив наявність у звітах інфографіки та інших ілюстративних матеріалів, які покращують сприйняття.

До прес-конференції у режимі скайп-включення долучився також депутат Ужгородської міської ради, голова її регламентної комісії Микола Сюсько. Він нагадав, що у них звітують усі депутати, і така тенденція зберігається не перший рік. За його словами, виборці більше цікавляться питаннями, які зачіпають їхні особисті інтереси, а загальноміські питання їх не надто цікавлять.

Зі свого досвіду депутат повідомив, що на слухання звітів люди приходять неохоче - рідко збирається більше 2-3 осіб. Однак активніші народні обранці приходять звітувати безпосередньо на свій округ, де можуть не тільки розповісти про свою роботу, але й почути думки місцевих мешканців. Такі зустрічі викликають набагато більше зацікавлення у виборців і збирають по 15-20 осіб. Крім того, останнім часом люди починають самі звертатися з питаннями, коли і де можна ознайомитися зі звітами.  

Нагадаємо, звітування перед виборцями є обов’язком депутатів місцевих рад, який регламентується Закономами України “Про статус депутатів місцевих рад” (ст. 16) та "Про доступ до публічної інформації".

Інститут "Республіка" створено у 1997 році як суспільно-аналітичний центр. Другий рік поспіль Інститут аналізує  звіти  депутатів місцевих рад у населених пунктах, де діє Всеукраїнська ініціатива «Активна Громада».

 Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк