Чи сприяє блокування антиукраїнських сайтів появі в Україні «інформаційного авторитаризму»?

Чи сприяє блокування антиукраїнських сайтів появі в Україні «інформаційного авторитаризму»?

1652
Ukrinform
31 травня 11.00 - Право на брехню агресора чи убезпечення Української держави: чи сприяє блокування антиукраїнських сайтів появі в Україні «інформаційного авторитаризму»? 

Організатор: Національний інститут стратегічних досліджень.

Учасники: Дмитро Дубов – завідувач відділу «Досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій» Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук;  Тетяна Черненко - завідувач відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук; Дмитро Тимчук – народний депутат України;  Юрій Карін – ГО «Інформаційний спротив»; Володимир Фесенко – політолог, керівник «Центру прикладних політичних досліджень «Пента»;  Олег Покальчук - член правління Інституту суспільно-економічних досліджень, соціальний психолог; Рена Марутян -  кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри національної безпеки НАДУ при Президентові України; Євген Магда - доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, директор Інституту світової політики; Віктор Циганов - професор Національної академії внутрішніх справ України; Тарас Дзюба - професор кафедри застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; Святослав Батов – голова ГО «Офіс стратегічних комунікацій».

Коротко. Політика обмеження інформаційної антиукраїнської діяльності постійно перебуває у фокусі уваги експертів та журналістів, які дедалі частіше порушують питання про те, що боротьба з інформаційною агресією поступово перетворює Україну на «маленьку Росію» з її обмежувальними практиками. При цьому експерти звертають увагу на те, що в умовах значної різниці в потенціалах (політичних, економічних, медійних) між Україною та Росією заборони – цілком виправданий крок на шляху протидії деструктивній пропаганді.

Закриття антиукраїнських сайтів стає одним із таких інструментів, логічно продовжуючи інші обмежувальні заходи, які вже були вжиті протягом останніх років. При цьому ефективне блокування таких сайтів ускладнено як суто технічними, так і нормативно-правовими обставинами – Україна досі не напрацювала чітких правил гри в цій сфері. Це стає одним з актуальних запитів до активної співпраці між медіа та державою, аби вироблені норми відповідали питанням захисту інформаційної безпеки держави та демократичним стандартам.

Водночас західні держави  також дедалі активніше вдаються до обмежувальних заходів щодо російських псевдомедіа. Німеччина прийняла закон із протидії поширення мови ненависті в соціальних мережах. Подібний документ готується прийняти  Франція. У європейських державах створюються спеціальні державні структури, спрямовані на протидію валу російської дезінформації. Україна в цьому сенсі поки що поступається партнерам і неповною мірою використовує їх досвід.

Водночас виключно заборони та обмеження не можуть стати рішенням проблеми поширення російської дезінформації. Україна має зосередитися на створенні позитивного порядку денного та його донесення до цільових аудиторій. Інструментами такої позитивної протидії мають стати кіно, книги, серіали та інші культурні продукти. Так само оптимізації потребує і зовнішня інформаційна діяльність, яка поки що залишається несистемною і малоефективною.

Підсумкові матеріали:

Необхідно визначити рамки, за якими свобода слова перетворюється на антиукраїнську пропаганду - політолог

В Україні необхідно розробити чіткі критерії для журналістів, щоб вони розуміли, в яких ситуаціях їхня робота може бути сприйнята як антиукраїнська пропаганда.

Таку думку висловив керівник центру "Пента" Володимир Фесенко на прес-конференції "Чи сприяє блокування антиукраїнських сайтів появі в Україні "інформаційного авторитаризму"?" в Укрінформі.

"Щодо заборон: складніше, коли йдеться про українські ЗМІ. І тут, на мій погляд, ми маємо справу з дуже складною проблемою. Основні тези російської пропаганди зараз ретранслюються деякими нашими ЗМІ. Як з цим боротися, якщо вони формально не виходять за межі законодавства? Заборонити? Одразу ми отримаємо ляпас звинувачень, що це - обмеження свободи слова, що закриваються опозиційні ЗМІ. Саме тому ми маємо чітко визначити критерії - де і як можемо застосовувати інструмент заборони, але не зловживати, не робити це тотальним інструментом. Ці критерії - і нормативні, і етичні - мають бути так чи інакше погоджені з журналістською спільнотою. Ми маємо разом проговорити, яким чином ми можемо боротися з ворожою пропагандою", - заявив він.

Політолог уточнив, що необхідно чітко окреслити ситуації та випадки, коли діяльність журналістів і ЗМІ виходить за рамки свободи слова і фактично працює на ворожу пропаганду.

"І тут держава повинна мати інструмент санкцій, покарань таких ЗМІ і окремих журналістів. І тут найголовніше - узгодження критеріїв. Наші партнери мають розуміти, як це трактувати", - наголосив Фесенко.

Застосовувати термін "фейкова новина" до спецоперації з Бабченком неприйнятно - політолог

Застосовувати термін "фейкова новина" до ситуації з інсценуванням українськими спецслужбами смерті журналіста Аркадія Бабченка є неприйнятним.

Таку думку висловив керівник центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко на прес-конференції "Чи сприяє блокування антиукраїнських сайтів появі в Україні "інформаційного авторитаризму"?" в Укрінформі.

"Один нещодавній момент, коли виник відразу термін "фейкові новини". І тут є конкретна ситуація - одна справа, коли інформацію не спростовують і продовжують поширювати. Інша - коли через 20 годин спецслужби самі повідомляють, що це була частина спецоперації, чому вони змушені були піти на це, тому не йдеться тут про фейкову новину. Так, можна сперечатись про моральність таких дій, але в даному випадку термін "фейкова новина" є неприйнятним", - наголосив політолог.

Як повідомляв Укрінформ, 29 травня ввечері з'явилася інформація про те, що відомого російського журналіста Аркадія Бабченка застрелили у Києві. 

Проте наступного дня голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що убивство Бабченка було інсценоване у рамках спецоперації СБУ. За словами Грицака, виконавця замаху затримано, а замовили вбивство журналіста російські спецслужби.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-