Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики

Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики

3216
Ukrinform
З травня 9.30 - Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики

Організатори: Міністерство інформаційної політики України; Департамент інформаційного суспільства Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи; ГО «Інститут масової інформації».

Коротко. Захід відбудеться з нагоди  Всесвітнього дня свободи преси, який щорічно відзначається З травня і покликаний нагадати суспільству про те, що журналісти, виконуючи свою місію, відіграють важливу роль в утвердженні свободи слова та права на інформацію.

Під час круглого столу буде представлено і обговорено:

- аналітику щодо випадків порушень свободи слова у рамках щорічного дослідження  «Барометр свободи слова», яке проводить ГО «Інститут масової інформації»;

- ситуацію зі станом свободи слова на окупованих територіях;

- Платформу Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів;

- стан розслідувань як окремих справ постраждалих журналістів, так і ситуацію з розслідуванням злочинів, вчинених проти журналістів, загалом;

- рекомендації експертизи Ради Європи українського кримінального законодавства щодо безпеки журналістів;

-  рейтинг міжнародної організації «Репортери без кордонів»;

-  законодавчі ініціативи стосовно захисту професійної діяльності журналістів.

«Круглий стіл» організовано з метою посилення діалогу та взаємодії між органами державної влади, правоохоронними органами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями щодо захисту професійної діяльності журналістів, забезпечення сприятливих умов для журналістської діяльності та приведення законодавства України у відповідність до стандартів Ради Європи.

Підсумкові матеріали:

Розслідування вбивства Шеремета ускладнено через його російське громадянство - речник МВС

Розслідування вбивства відомого журналіста Павла Шеремета ускладнено через його російське громадянство.

На цьому наголосив речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси.

«Значна складність пов’язана із тим, що він (Шеремет - ред.) був громадянином Російської Федерації, який мав постійні контакти на території країни-агресора, які є дуже важливими, на думку слідства, для встановлення причин та потенційних зловмисників”, - сказав Шевченко.

За його словами, провести слідчі дії на території Росії неможливо: “Встановити тих, хто може бути причетний до злочину, або допитати їх. Це суттєво ускладнює розслідування».

Як повідомляло агентство, оперативно-слідча група, створена для розслідування вбивства Шеремета, досі продовжує збирати доказову базу.

Журналіст загинув 20 липня 2016 року в Києві в результаті вибуху авто, за кермом якого він перебував.

У МВС просять журналістів завжди шукати найбезпечнішу позицію під час висвітлення масових акцій

Журналісти під час масових акцій завжди мають шукати найбезпечнішу позицію для своєї роботи, а також вживати заходи задля якомога чіткішої ідентифікації себе як представника ЗМІ.

Про це сказав речник Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси на тему "Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики".

“Ми закликаємо зайняти найбезпечнішу позицію, коли відбувається акція, і коли вона з мирної перетворюється на немирну, коли починається застосування якоїсь сили. На наш погляд, безпечною є позиція, яка з одного боку забезпечує можливість репортеру висвітлити це, а з іншого боку — максимально виводить його з позиції перебування на одній чи іншій стороні конфлікту”, - сказав Шевченко.

За його словами, під час висвітлення конфлікту представникам ЗМІ варто бути якомога більше віддаленими від сторін конфлікту.

“Перебувати безпосередньо у лавах правоохоронців або за їхніми спинами або серед них, або серед правопорушників не варто. Треба намагатися зайняти якомога безпечніше місце”, - додав він.

За словами представника МВС, нині на медіа-ринку значно збільшилася кількість тих людей, які хочуть називати себе журналістами і працюють на масових акціях у ролі журналістів. “Тобто людей, які на масових акціях працюють із журналістською метою у рази більше. Часто це самі учасники активних акцій, які за допомогою сучасних пристроїв проводять інформаційну діяльність, можливо непрофесійну, але інформаційну”, - сказав речник МВС та зазначив, що це ускладнює для правоохоронців процес роботи зі ЗМІ.

Саме тому, наголосив Шевченко, журналістам необхідно максимально ідентифікувати себе під час роботи у таких умовах. “Звісно, не можна кожного змусити вдягнути жилет, але чим більше на журналістові ідентифікаційних ознак, які, з точки зору здорового глузду, ідентифікують його як професійного журналіста, тим краще. Посвідчення, професійна апаратура - іноді і цього достатньо, а іноді буває недостатньо. Особливо коли йдеться про активну дію силових дій поліції. Тому чим більше яскравих ідентифікаторів, тим краще”, - сказав він.

Речник міністерства наголосив, що це піде на користь не тільки журналісту, а й допоможе правоохоронцям чітко зрозуміти, що тут працює представник ЗМІ, особливо коли події розгортаються дуже швидко і немає часу для діалогу, для з’ясування того, хто є хто.

За чотири місяці зареєстровано 76 кримінальних проваджень щодо перешкоджання журналістам – Нацполіція

За чотири місяці 2018 року Національною поліцією зареєстровано 76 кримінальних проваджень щодо перешкоджання діяльності журналістів.

Про це повідомив заступник начальника управління - начальник відділу Головного слідчого управління Національної поліції України Олександр Ковтун під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси на тему "Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики".

"У провадженнях слідчих Національної поліції перебувало понад 300 кримінальних проваджень, які пов'язані з перешкоджанням професійній діяльності журналістів, з них 76 було зареєстровано протягом чотирьох місяців 2018 року. Найбільше злочинів, пов'язаних з перешкоджанням професійній діяльності журналістів зафіксовано у м. Києві, Закарпатській, Одеській і Полтавській областях", - сказав він.

Ковтун зауважив, що до суду за чотири місяці 2018 року уже направлено сім обвинувальних актів.

"На цей час у залишку слідчих підрозділів перебуває 223 кримінальні провадження, які пов'язані з перешкоджанням професійній діяльності журналістів. Напрямок розслідування злочинів даної категорії перебуває на контролі Головного слідчого управління", - заявив він.

Представник Нацполіції повідомив, що загалом злочини проти журналістів у структурі всієї злочинності по Україні становлять менше 1%.

Україна входить у 5-ку країн, які найшвидше реагують на повідомленя платформи РЄ щодо порушення прав журналістів  - Біденко

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко повідомив, що Україна відреагувала на 32 з 34 повідомлень від  платформи Ради Європи  щодо порушення прав журналістів і входить у п'ятірку лідерів за реакцією.

Про це він сказав під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси на тему "Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики".

"На сьогодні по Україні є 34 повідомлення, 17 з них - з найвищим рівнем небезпеки. На 32 з них розмішено відповіді, п'ять - уже  вирішено, ще два в роботі. Україна є однією з п'яти країн, яка найшвидше реагує на повідомлення платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів. Ми входимо в п'ятірку, де найбільше повідомлень і в п'ятірку тих, хто найшвидше реагує", - сказав Біденко.

Голова Бюро Східної Європи та Центральної Азії міжнародної організації "Репортери без кордонів"  Йохан Бір зауважив, що платформа Ради Європи є механізмом для захисту прав журналістів у країнах-членах Ради Європи.

"Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів - корисний  механізм, щоб держави Ради Європи дослухались до сигналів тривоги у сфері такого захисту... Цей механізм був створений у 2015 році. Серед 17 тривожних сигналів,  які були подані щодо України, деякі були відповідно опрацьовані і було реагування", - сказав він.

Бір зауважив, що поки немає реагування на сигнали щодо вбивства Павла Шеремети, нападу на телестудію Інтера, вбивства Олеся Бузини.

"У більшості випадків все залежить від політичної волі держави. Платформа діє найбільш ефективно, коли такі тривожні повідомлення з'являються разом із тиском громадянського суспільства", - зауважив Бір.

Організаторами "круглого столу" є Міністерство інформаційної політики України; Департамент інформаційного суспільства Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи; ГО «Інститут масової інформації».

Громадянська журналістика в Криму виникла попри усі перепони — Джапарова

В окупованому Криму, де немає жодної форми свободи, виникло феноменальне явище - громадянська журналістика.

Про це перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова сказала під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси на тему "Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики".

“Дійсно там жодної форми свободи не залишилося. Натомість виникло таке феноменальне явище в умовах повної несвободи, як громадська журналістика. На півострові фактично зачистили інформаційний простір від нормальної журналістики та об’єктивних ЗМІ, тому люди, далекі від цієї професії, виконують функції журналістів”, - сказала Джапарова.

Вона підкреслила, що кримські активісти, які беруть на себе функції громадянського журналіста, є абсолютно незахищеними, у них немає підтримки редакцій, юридичного супроводу і навіть офіційного статусу журналіста. Але вони виконують надзвичайно важливу роль, створюючи об’єктивну картинку дійсності окупованого Криму і висвітлюючи злочинну діяльність кремлівської репресивної машини. “Наприклад, коли відбувається обшук, люди, сусіди, родичі тих, у кого відбувається обшук, фіксують на телефони та викладають у соціальні мережі дані про ці злочини, і на них чинять тиск та арештовують фактично. Там за пост у facebook можуть арештувати або оштрафувати на величезні суми коштів”, - сказала перший заступник міністра.

Звісно, додала вона, на півострові є велика кількість інших порушень. Зокрема, окупанти видають свої ліцензії та використовують при цьому український частотний ресурс. “На наші частоти заходять пропагандистські ЗМІ, які працюють у режимі інформаційної провокації задля дискредитації України та українців”, - наголосила Джапарова.

В ІМІ заявили про зростання фізичної агресії щодо журналістів

У першому кварталі нинішнього року зафіксовано зростання фізичної агресії щодо журналістів, зокрема сталося вже 37 нападів.

Про це сказала виконавчий директор ГО "Інститут масової інформації", представник в Україні міжнародної організації "Репортери бе кордонів" Оксана Романюк під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси.

"За перший квартал 2018 року ми уперше з 2015 року зафіксували зростання фізичної агресії щодо журналістів. За перший квартал сталося 37 нападів, тобто перешкоджання і побиття. Для порівняння: минулого року за перший квартал сталося 17 нападів на журналістів", - сказала Романюк.

Вона додала, що 26 нападів скоїли приватні особи, 8 - представники правохорониих органів, ще 8 - представники місцевої влади, а три були скоєні представниками УПЦ МП.

"Ця ситуація з початку року є тривожною, і потрібно вживати кроків для того, щоб ця ситуація не погіршилась і щоб не було подальшого зростання фізичної агресії", - сказала виконавчий директор ІМІ.

Торік в Україні зареєстровано понад 280 порушень свободи слова - ІМІ

Упродовж минулого року в Україні зафіксовано 281 порушення свободи слова.

Про це заявила виконавчий директор ГО "Інститут масової інформації", представник в Україні міжнародної організації "Репортери бе кордонів" Оксана Романюк під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси.

"У 2017 році ми зафіксували 281 порушення свободи слова в Україні. Поки що у мене складається враження, що ми зависли в просторі і нам потрібен рух... Зараз треба вживати додаткових заходів для поліпшення захисту свободи слова", - сказала вона.

Романюк додала, що основними порушниками прав журналістів є приватні особи (156 нападів за 2017 рік).

"Це - учасники акцій протесту, учасники ДТП, є випадки, коли атакували вчителі, лікарі. Це не дуже хороший сигнал і свідчить про недовіру до журналістів у суспільстві" , - зауважила вона.

За словами Романюк, на другому місці за кількістю перешкоджань журналістам опинилися місцеві чиновники, на третьому - правоохоронці.

Виконавчий директор ІМІ зауважила, що до п'ятірки регіонів, де найчастіше траплялися порушення свободи слова, належать Київ (80 випадків), Луцьк (24), Миколаїв (20), Полтава (18), Одеса (15). Крім того, у Криму зафіксовано 16 порушень свободи слова.

"Великі питання до губернаторів цих регіонів, до представників правоохоронних органів, бо ми поглянули, як розслідуються справи у цих регіонах. І в Луцьку, і в Полтаві, і в Миколаєві  ми бачимо, що заяви від журналістів реєструються як звернення громадян, а не відкриваються провадження", - заявила Романюк.

Джапарова: відсутність свободи слова в РФ призведе до приреченого суспільства

Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова заявила, що відсутність свободи слова в РФ призведе до приреченого суспільства, у якому громадяни Росії будуть позбавлені критичного мислення.

Про це вона сказала під час круглого столу в Укрінформі до Всесвітнього дня свободи преси на тему "Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики".

"Нам інколи дорікають, кажучи, що Російська Федерація дуже активна у своїй промоції, пропаганді і виграє в України на інформаційному фронті. Мені видається, що це ілюзія перемоги. Якщо дивитись в довгостроковій перспективі, то повна відсутність свободи слова, преси, доступу до інформації, те що фактично є у РФ нормою, у кінцевому результаті врешті призводить до приреченого суспільства", - сказала Джапарова.

Вона додала, що за такого стану справ у Росії її громадяни не мають шансів мати критичне мислення.

"Тому для нас абсолютною цінністю є захист свободи слова, тому що ми не хочемо рухатися прикладом Російської Федерації", - зауважила Джапарова.

Організаторами "круглого столу" є Міністерство інформаційної політики України; Департамент інформаційного суспільства Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи; ГО «Інститут масової інформації».

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>