Україна-Польща: напрями порозуміння в умовах світової «гібридної війни»

Україна-Польща: напрями порозуміння в умовах світової «гібридної війни»

1396
Ukrinform
22 березня 11.00 - Україна-Польща: напрями порозуміння в умовах світової «гібридної війни» 

Організатор: Національний інститут стратегічних досліджень.

 Учасники: Тетяна Черненко - завідувач відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук;  Віталій Лозовий - головний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки НІСД, доктор історичних наук;  Олександр Литвиненко - головний консультант відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук; Дмитро Дубов – завідувач відділу інформаційної безпеки та розвитку інформаційного суспільства НІСД, доктор політичних наук; Галина Зеленько - Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор; Олег Дубіш - віце-президент Польсько-української господарської палати; Михайло Гончар – Президент центру глобалістики «Стратегія XXI», член польсько-українського форуму; Роман Кабачій – історик та публіцист; Юрій Карін – головний редактор сайту «Інформаційний спротив».

Питання до обговорення.

 Сучасний стан українсько-польських відносин: причини та наслідки активізації антиукраїнської інформаційної кампанії, яку проводять на території Республіки Польща підконтрольні спецслужбам РФ об’єкти та організації.

 Факти безпосередньої причетності російського керівництва та російських спецслужб до маніпулювання громадською думкою як в Україні, так і на пострадянському просторі як елементу гібридної війни.

Російський чинник формування негативного дискурсу навколо низки проблемних історичних питань польсько-українських відносин.

 Напрями конструктивного діалогу з метою досягнення порозуміння в питанні національної пам’яті та українсько-польської  історії.

Підсумкові матеріали:

Розумінням на шляху примирення між Україною та Польщею може стати церква - експерт

Одним з важливих чинників на шляху порозуміння і примирення між Польщею та Україною може стати церква.

Таке переконання висловив сьогодні в Укрінформі на засіданні круглого столу на тему «Україна-Польща: напрямки порозуміння в умовах «гібридної війни» представник Національного інституту стратегічних досліджень Віталій Лозовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Напрямками порозуміння і примирення між Польщею та Україною може стати потенціал авторитету церков - Римо-католицької у Польщі та Греко-католицької в Україні», - зазначив Лозовий.

Він зауважив, що польська влада часто апелює до християнських цінностей. І їй слід згадати, що, зокрема, у червні 2016 року президія єпископату закликала до польсько-українського примирення, зокрема у питанні Волинської трагедії. За словами експерта, в межах Європи християнство може зіграти роль фактора примирення між сторонами.

На його думку, в кожної сторони є своя правда, але треба розібратися у причинах сьогоднішнього загострення відносин і зробити відповідні висновки.

За словами Лозового, за останніми даними соцопитування - у березні 2016 року, 40 відсотків опитаних поляків вказали, що вони негативно ставляться до українців, 24 - ставляться позитивно. І одним із головних аспектів негативного ставлення є Волинська трагедія.

В цьому контексті Лозовий зауважив, що історичні знання поляки отримують переважно з кінематографа і телебачення. І після прокату відомого польського фільму «Волинь» хвиля антиукраїнських настроїв різко зросла. Експерт зауважив, що у той час у 2016 році, коли у Польщі показували «Волинь», в Україні по 1 каналу показували польський серіал «Епоха честі», який розповідає про польських підпільників з Армії Крайової, які боролися з комуністичним режимом. Тобто, українцям транслювали позитивний образ поляків, а поляки в цей час показували негативно нас через «Волинь». Українська сторона неодноразово пропонувала полякам розглянути "волинські події" у більш широкому ракурсі, ніж у контексті 1943-45 років.

За словами Лозового, наразі треба сторонам шукати примирення, а не протистояння.

Сплеск націоналізму у Польщі виник через політику ЄС щодо біженців - експерт

Гостре питання націоналізму у Польщі виникло через політику Європейського Союзу щодо біженців.

Таку думку висловила професор Галина Зеленько, представник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, на засіданні круглого стілу в Укрінформі на тему: "Україна-Польща: напрями порозуміння в умовах світової "гібридної війни" 

“Сплеск націоналізму у Польщі  - це реакція на обмеження суверенітету з боку ЄС. Каталізатором націоналізму стала і політика ЄС стосовно біженців. Відповідно у поляків спрацьовує захисна реакція”, - сказала вона.  

Зеленько вважає, що Україні не слід чутливо реагувати на всі дії Польщі, зокрема у питаннях звинувачення України у націоналізмі.

На її переконання, у сьогоднішній ситуації Україні важливо не наламати дров. “Не треба політизувати деякі теми, а грамотно на них реагувати. Дискусії переводити в економічну і соціокультурну площину”, - наголосила науковець. 

Зеленько зазначила, що переважна більшість поляків не розуміють, чому Польща, яка претендує на лідера регіону Міжмор’я, водночас проводить націоналістичну позицію. "Польща може скотитись у конфлікти ідентичності по відношенню до інших країн, а це їй не на користь”, - сказала професор.

Вона додала, що за останніми соціологічними дослідженнями у Польщі 80% поляків вважають, що уряд надто захопився “історичними розбірками”.

Відносини в економічній сфері між Польщею та Україною зростають - віце-президент Польсько-української господарчої палати

Польща та Україна в економічній сфері не мають проблем, товарообіг між країнами зростає.

Про це сказав на засіданні круглого столу  в Укрінформі на тему: "Україна-Польща: напрями порозуміння в умовах світової "гібридної війни" віце-президент Польсько-української господарчої палати Олег Дубіш.

"Не дивлячись на певні проблеми ми маємо продовження зростання в економічній площині з Польщею. Загальний товарообіг зріс на 26 відсотків у цьому році. Загальна сума становить 6,6 млрд доларів. Польща для нас є одним із найбільших торговельних партнерів".

Дубіш вислов надію, що незабаром сторони досягнуть рівня товарообігу  9-10 млрд доларів. 

Він також зауважив, що активно розвивається співпраця у транспортній, оборонній сфері, авіаційній.  

Важливою є і тема працевлаштування українців у Польщі. За його словами, близько двох мільйонів українців працюють у РП, і поляки хотіли б іще додатково 1 млн 400 українців бачити у себе. Українські мігранти перерахували у 2016 році близько 8 млрд злотих (2 млрд доларів), а в 2017 році вийшли на офіційні перерахування на рівні 10 млрд злотих (понад 3 млрд доларів). Це великі кошти, які надходять із Польщі, зауважив Дубіш.  

Він наголосив, що треба відійти від історичних сварок, які "підкручує Росія",  і шукати те, що нас єднає, а не роз'єднує, що піде на користь двом сторонам. "Віртуальне життя йде своїм чередом, а реальне - своїм, і про це свідчать високі економічні показники співпраці", - підкреслив Дубіш.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>