Євроінтеграція між прагматизмом та популізмом

Євроінтеграція між прагматизмом та популізмом

1233
Ukrinform
13 лютого о 12.00 - Євроінтеграція за рік до виборів: які закони не будуть прийняті? Наскільки жорсткою буде розмова Брюсселя та Києва?

Організатор: Парламентська експертна група з євроінтеграції (ПЕГ).

Учасники: Денис Черніков - координатор Парламентської експертної групи з європейської інтеграції; Руслан Ткаченко - експерт Парламентської експертної групи з європейської інтеграції.  

Коротко. Захід відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія".

Під час прес-конференції експерти представлять аналітичні дані на основі експертних висновків ПЕГ на подані до Верховної Ради України законопроекти. Ці дані характеризують законодавчий процес в Україні у контексті зобов'язань за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, окреслять головні проблеми, ризики. Експерти ПЕГ нададуть рекомендації на основі поданих аналітичних даних стосовно перспектив та можливостей покращення процесу імплементації норм права ЄС.

Довідково. Парламентська експертна група з євроінтеграції створена у червні 2015 року за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції. Основними завданнями групи є: підготовка висновків на депутатські законопроекти для Комітету ВРУ з питань євроінтеграції; адвокація змін до Регламенту ВРУ щодо обов'язкової перевірки розробниками законопроектів на відповідність законодавству ЄС та зобов'язанням Угоди про асоціацію; просування важливості дотримання норм права ЄС в законотворчому процесі.

Підсумкові матеріали:

Минулого року євроінтеграційні закони становили 11 % від загальної кількості прийнятих Радою - експерт

Верховна Рада у 2017 році прийняла 20 євроінтеграційних законів, що становить лише 11 % від загальної кількості ухвалених нормативних актів.

Про це розповів координатор Парламентської експертної групи з європейської інтеграції (ПЕГ) Денис Черніков під час прес-конференції в Укрінформі.

“За минулий рік прийнято 20 євроінтеграційних законів, що становить 11% від загальної кількості. Загалом Верховна Рада ухвалила 180 законів”, - зазначив він.

Експерт підкреслив, що тривалість розгляду кожного євроінтеграційного законопроекту у ВР становить близько двох років. За його словами, такий темп розгляду законопроектів не відповідає строкам виконання Угоди про асоціацію з ЄС і не сприяє створенню зони вільної торгівлі та виходу українського бізнесу на ринок ЄС.

Черніков переконаний, що термін розгляду законопроектів у парламенті можна скоротити принаймні вдвічі – до одного року.

На його думку, потенціал для цього є, якщо народні депутати будуть витрачати менше часу на “популістські та відверто антиєвропейські законопроекти, які згодом доводиться відміняти чи суттєво змінювати”.

Рада цього року має ухвалити щонайменше 22 євроінтеграційні закони на виконання Угоди про асоціацію - експерт

Верховна Рада впродовж передвиборного 2018 року повинна уникнути популізму та перегляду вже ухвалених євроінтеграційних законів і не приймати скандальних законопроектів, спрямованих на погіршення відносин з Європейським Союзом.

Про це заявив координатор Парламентської експертної групи з європейської інтеграції (ПЕГ) Денис Черніков під час прес-конференції в Укрінформі.

“У 2018 році, з одного боку, треба позбутися завищених очікувань відносно термінового і масового прийняття євроінтеграційних законопроектів, з іншого - уникнути популізму і ревізії євроінтеграційних норм, які вже стали законами. Головне, щоб цей передвиборчий рік минув спокійно, без ексцесів та прийняття скандальних популістських законів, які погіршать відносини Києва з Брюсселем”, - сказав він.

За його словами, експерти ПЕГ підготували пропозиції до “дорожньої карти” законодавчого виконання Угоди про асоціацію України з ЄС на 2018 рік, куди увійшли 22 євроінтеграційні законопроекти.

Черніков зауважив, що ці пропозиції формувалися на підставі двох принципів: бралися до уваги законопроекти, які вже рекомендовані профільним комітетом для прийняття за основу або вже прийняті у першому читанні або ж є надзвичайно актуальними для вирішення нагальних проблем державної політики.

“Законодавчий процес має бути прогнозованим і передбачуваним, парламент і уряд повинні домовитися про пріоритети розгляду євроінтеграційних законопроектів і таким чином зменшити ризики того, що Верховна Рада у передвиборний рік займатиметься популізмом і нехтуватиме міжнародними зобов’язаннями України”, - підкреслив експерт.

Зокрема, на його думку, цьогоріч ВР повинна врегулювати питання захисту інтелектуальної власності; продовжити імплементацію норм Угоди про асоціацію у сфері довкілля, у тому числі ухвалити закон про екологічну оцінку; внести зміни до митного законодавства, підтримати пакет законопроектів щодо реформи у транспортній галузі та розвитку фінансового сектору.

Експерти пропонують зобов’язати парламентаріїв подавати висновок про відповідність законопроектів Угоді про асоціацію з ЄС

Народні депутати, керуючись навіть добрими намірами, досить часто при підготовці законопроектів застосовують не відповідні європейському законодавству та Угоді про асоціацію України з ЄС терміни або аргументацію.

 Про це заявив експерт Парламентської експертної групи з європейської інтеграції (ПЕГ) Руслан Ткаченко під час прес-конференції в Укрінформі.

«Наш законодавець доволі часто керується добрими намірами, але використовує у законодавчих новелах неприпустимі терміни, або ж аргументацію, що порушує норми права Євросоюзу та суперечить Угоді про асоціацію з ЄС», - зазначив експерт.

Як приклад він навів законопроект, відомий під назвою "Купуй українське, плати українцям". За його словами, документ має гарну мету - створення умов для розвитку української економіки. Водночас Ткаченко зауважив, що цей законопроект пропонує, на думку експерта, неприйнятний механізм - преференції національним виробникам, які заборонені положеннями Угоди про асоціацію та Угоди Світової організації торгівлі (СОТ) про державні закупівлі.

У цьому зв’язку він не виключає, що у випадку прийняття такого закону Україна може отримати симетричну відповідь ЄС та країн-учасниць Угоди СОТ, що автоматично призведе до втрати прибутків українських суб'єктів господарювання на міжнародних ринках - зменшення квот, відмова у наданні кредитів, призупинення технічної та іншої допомоги ЄС тощо.

Ще одним таким законопроектом експерт визначив документ, що запроваджує мораторій на експорт лісу.

Ткаченко підкреслив, що документ також мав благородну ціль – зупинити катастрофічну вирубку лісів в Україні, але автори закону не врахували важливу умову: такі заходи застосовуються не лише щодо експорту, мають бути обмеження і внутрішнього виробництва чи споживання, а в зазначеному законі жодних внутрішніх обмежень запроваджено не було.

У свою чергу координатор ПЕГ Денис Черніков для уникнення подібних ризиків запропонував внести зміни до Регламенту Верховної Ради і зобов’язати автора законодавчої ініціативи подавати висновок про відповідність законопроекту Угоді про асоціацію та праву ЄС.

Зокрема, він відзначив, що автор на етапі написання законопроекту повинен забезпечити аналіз регуляторного впливу документа, показати дані, які саме європейські норми у проекті закону впроваджуються, чи повністю враховуються положення відповідних директив та регламентів ЄС тощо.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Актуально

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-