Миротворча місія ООН – можливості та ризики для безпечного миру
Ініціаторами Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є незалежні українські громадські організації, серед них Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД); Центр з проблем безпеки та розвитку; Платформа соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр»; громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом? в партнерстві з Міністерствами закордонних справ Швейцарії та Фінляндії, і з технічною підтримкою від CMI (Фінляндія).
До участі запрошені: генерал Яакко Оксанен (Gen. Jaakko Oksanen) - міжнародний експерт з миротворчих місій ООН; Григорій Немиря - голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Сергій Тарута - голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності; Роман Безсмертний - Надзвичайний і Повноважний Посол України; Олександр Москалець - Центр з проблем безпеки та розвитку та інші.
Коротко. Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення сталого миру на території Луганської та Донецької областей, в тому числі ефективну політику реінтеграції та забезпечення національної єдності в Україні, обговорення методів деокупації регіону в контексті дотримання стандартів прав людини, а також міжнародного досвіду побудови заходів довіри і стійкого миру в плюралістичному суспільстві.
На базі Платформи плануються щомісячні публічні заходи за участі представників українських центральних і місцевих виконавчих органів влади, народних депутатів, представників місцевих громад та регіонів, громадських організацій та міжнародних експертів, дипломатичних організацій і місій.
Підсумкові матеріали:
Росія де-факто вийшла із виконання Мінських угод - Гопко
Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко констатує, що Росія де-факто вийшла з процесу виконання своїх зобов'язань в рамках Мінських угод.
Про це Гопко сказала під час вітального слова за допомогою відеозв'язку до учасників круглого столу в Укрінформі на тему: "Миротворча місія ООН - можливості та ризики для безпечного миру" в рамках першої Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію".
"За три роки Мінська-2 багато чого змінилося - змінився президент у США, у Франції, у Німеччині відбулися вибори, українська армія стала значно сильнішою... Україна отримала летальну зброю, тобто за ці три роки Мінська-2 з одного боку ми побачили певну зміну, а з іншого - де-факто Росія вийшла із виконання своїх зобов'язань. Ключове - забезпечення перемир'я, припинення обстрілів - немає", - підкреслила Гопко.
Ініціаторами Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є незалежні українські громадські організації, серед яких Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД); Центр з проблем безпеки та розвитку; Платформа соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр»; громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом? в партнерстві з Міністерствами закордонних справ Швейцарії та Фінляндії, і з технічною підтримкою від CMI (Crisis Management Initiative, Фінляндія).
Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення сталого миру на території Луганської та Донецької областей, в тому числі ефективну політику реінтеграції та забезпечення національної єдності в Україні, обговорення методів деокупації регіону в контексті дотримання стандартів прав людини, а також міжнародного досвіду побудови заходів довіри і стійкого миру в плюралістичному суспільстві.
На базі Платформи плануються щомісячні публічні заходи за участі представників українських центральних і місцевих виконавчих органів влади, народних депутатів, представників місцевих громад та регіонів, громадських організацій та міжнародних експертів, дипломатичних організацій і місій.
Миротворча місія ООН на Донбасі має бути посилена українськими військовими - Тетерук
Для того, щоб миротворча місія ООН на Донбасі, питання щодо якої обговорюється, ефективно виконувала поставлені завдання, її слід посилити підрозділами Збройних Сил та Національної гвардії України.
Про це заявив народний депутат, член комітету з питань нацбезпеки і оборони Андрій Тетерук під “круглого столу” в Укрінформі на тему “Миротворча місія ООН – можливості та ризики для безпечного миру” у рамках першої Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”.
“Ми маємо розуміти, що мова йде про величезну площу території, яка тимчасово окупована — 17,5 тис. кв км в Донецькій та Луганській областях та 409 км неконтрольовного кордону між Україною та РФ. Якщо говорити про запропоновані 20 тис. військовослужбовців та 4 тис. поліцейських в якості миротворчого контингенту, то, безумовно, цих сил буде не достатньо для виконання поставлених завдань. Єдиний спосіб не отримати місію на десятки років - ми маємо розглядати питання посилення миротворчої місії Збройними силами України та Нацгвардією, які на своїй території будуть забезпечувати усі завдання із забезпечення державного суверенітету”, - сказав він.
За його словами, такий підхід дозволить “у найкоротші терміни виконати усі передбачені мандатом місії завдання у визначені строки”. “І одразу після того, як ми будемо констатувати факти виведення російської військової техніки та підрозділів, підконтрольних адміністрацій, ми вже матимемо повністю контрольовану українськими державними силами територію, які будуть забезпечувати поступову інтеграцію цих територій на безпечних умовах для всіх громадян, які там будуть перебувати”, - додав Тетерук.
Говорячи про склад потенціальної місії, він також висловив переконання, що Верховна Рада України не надасть дозволу брати участь у миротворчому контингенті “країнам, які мають спільну з Росією систему управління як збройними силами, так і державними ресурсами”.
Як колишній учасник миротворчої місії у Косово, Тетерук також вказав на особливості української ситуації у порівнянні з іншими миротворчими місіями. “У нас йде гібридна агресія Російської Федерації проти суверенної держави Україна і це накладає особливості на питання застосування миротворчої місії, як одного із інструментів стабілізації ситуації та припинення вогню і вбивств громадян на нашій території”, - наголосив він.
За його словами, в мандаті багатьох миротворчих місій прописують не лише безпекові аспекти, а й такі питання, як “формування цивільних адміністрацій, поліцейських органів, створення чи відновлення якихось збройних сил та інше”. “Нічого подібного в Україні робити звісно не потрібно, адже все, що ми маємо — це елементи інформаційної складової гібридної агресії РФ. І мова йде насправді про окуповану частину української території, на якій знаходяться громадяни України і які потерпають від дій РФ. Тобто, ми маємо вести розмову про відновлення саме елементів української влади, які передбачені Конституцією та законодавством України”, - сказав він.
Народний депутат також підкреслив, що Верховна Рада має ухвалити дозвіл на розгортання миротворчої місії саме на тих умовах, які будуть відповідати інтересам України: “Миротворці мають розміщуватися від лінії зіткнення до державного кордону, аби не дозволити російським окупаційним військам продовжувати постачання зброї та техніки, фінансування підконтрольних адміністрацій. Ми маємо зупинити ротаційну основу російських окупаційних військ на території України”.
За словами члена парламентського комітету з нацбезпеки, питання розгортання миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей також слід розглядати “виключно у контексті усієї окупованої території, оскільки і Донбас, і Крим є елементами одного великого злочину, здійсненого Російською Федерацією”: “У нас є системна агресія РФ, яка розпочалася з окупації Криму, і розгляд цієї проблематики має припинитися в контексті повернення кожного квадратного метра окупованої території, в контексті припинення агресії проти суверенної держави України”.
На його переконання, питання Криму і Донбасу “мають бути об’єднані в пакет рішень, які мають завершитися виведенням усіх російських військ з території України”. “Усі санкції, які окремо накладені на Росію за Крим і за Донбас, мають бути об’єднані в єдиний пакет. І їх скасування має розглядатися лише після того, коли останній окупант- військовослужбовець Збройних сил РФ залишить територію Української держави”, - підкреслив Тетерук.
При цьому, він визнав, що РФ наразі не хоче мирного врегулювання, а однією з умов миротворчої місії є згода двох сторін: “В останні роки ми бачимо згоду української сторони до діалогу, одностороннього припинення вогню, що всіляко ігнорується Російською Федерацією”.
Санкції та перспектива їх посилення — один із інструментів тиску на РФ, щоб примусити її погодитися на мирне врегулювання та піти з території України, переконаний він.
“Враховуючи, що РФ, як член Ради безпеки ООН, є відповідальна за розповсюдження тероризму, збройну агресію та руйнування системи безпеки, яка була встановлена після Другої світової війни, то питанням відновлення миру і побудови нової архітектури безпеки світу мають опікуватися не лише Україна, як одна з країн-засновників ООН, а й усі країни G-20, G-7, які мають вплив на побудову світової безпеки”, - додав він.
Російська пропаганда нав’язує тезу, що введення миротворців ООН на Донбас означає “окупацію” регіону - Тука
Протягом останніх місяців російська пропаганда поширює тезу про те, що введення можливої миротворчої місії ООН на Донбас означає “окупацію” регіону.
Про це заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука під “круглого столу” в Укрінформі на тему “Миротворча місія ООН – можливості та ризики для безпечного миру”.
“Останні приблизно 3-4 місяці в російських ЗМІ досить часто під час різного роду політичних шоу впроваджується теза про те, що миротворча місія ООН - це “окупація Донбасу”. Можна собі вже зараз уявити, який настрій буде панувати на тимчасово окупованих територіях Донбасу”, - сказав він.
Урядовець наголосив, що питанню ставлення місцевого населення, яке проживає на території ОРДЛО, варто приділяти велику увагу, хоча про це “в українському політикумі мало говорять”.
Поруч з цим, Тука вказав на важливість обговорення українськими політиками й питання того, як співвідноситиметься з нормами чинного українського законодавства проведення виборів на території ОРДЛО, де знаходитимуться іноземні військові у складі миротворчих сил.
Крім того, заступник міністра підняв питання щодо ревізії деяких “провокативних” пунктів Мінських домовленостей: “В нашому вітчизняному політикумі немає єдиної позиції щодо ставлення до тих Мінських домовленостей, на яких фактично і будується ідея введення миротворців. Але сама ідея введення миротворців - це новина з точки зору Мінських домовленостей. Цього пункту у Мінських домовленостях не існує. Тобто, вже початий так званий ревізійний процес Мінських домовленостей. То чи не варто зараз скористатися цим моментом і почати коригування тих найбільш провокативних пунктів, які містяться у цих домовленостях, які можуть у будь-яку мить зірвати зсередини парламент?”.
Ще одне контроверсійне питання, яке постає у випадку розгортання миротворчої місії на Донбасі, це - виведення російського озброєння та військової техніки, яке, з огляду на завезені обсяги ОВТ, може зайняти місяці. За словами Туки, на яких підставах Росія вивозитиме цю зброю на територію РФ, “адже “их там нет”. “Якщо вони там є, то тоді ця зброя, знайдена шахтарями, як казав Путін, у шахтах, має залишитися нам. Бо це наша зброя. Це питання досить контроверсійне. І треба починати шукати шляхи виходу з цієї ситуації”, - сказав він.
Миротворча місія ООН на Донбасі має бути частиною міжнародної цивільної адміністрації - Немиря
Можлива миротворча місія ООН на Донбасі має розгортатися по всій тимчасово окупованій території України, включно з кордоном з РФ, та бути частиною ширшого процесу під егідою тимчасової міжнародно- цивільної адміністрації, яка вестиме мирний процес до повного відновлення суверенітету України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.
Таку думку висловив народний депутат, голова комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря під “круглого столу” в Укрінформі на тему “Миротворча місія ООН – можливості та ризики для безпечного миру” у рамках першої Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”.
“Миротворчі сили ООН мають бути інструментом, який допоможе розв’язати поточний конфлікт, уникнути замороженого конфлікту та гарантувати довгостроковий мир та стабільність в регіоні. Для досягнення цих цілей миротворчі сили повинні стати частиною ширшого процесу під егідою цивільної адміністрації і тому ми говоримо про багатовимірну миротворчу операцію. Отже, миротворчі сили мають бути невід’ємною складовою частиною міжнародної цивільної організації, яка має призвести до відновлення суверенітету України в рамках її міжнародно визнаних кордонів”, - сказав він.
За словами депутата, хоча Мінські домовленості в сенсі упередження найбільш негативного розвитку ситуації були необхідні, однак наразі їх недостатньо для досягнення миру. Свідченням цього є і обговорення можливості розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, згадки про яку немає у Мінських домовленостях, зазначив він.
Немиря вказав, що можлива миротворча місія ООН повинна мати повний контроль над зоною конфлікту, “у тому числі на лінії розмежування для попередження атак або ударів у зоні конфлікту, у зоні конфлікту для забезпечення підтримки перемир’я та попередження атак на міжнародний персонал, цивільне населення, важливі об’єкти критичної інфраструктури та атак зсередини зони конфлікту, а також на кордоні між Україною та Росією для попередження переміщення озброєних осіб, зброї та спорядження в зону конфлікту”.
Поруч з цим, зважаючи на присутність в Україні СММ ОБСЄ, виникає питання сумісності двох організацій — ОБСЄ та ООН - “для координації та уникнення непотрібного дублювання, конфліктів у процесі прийняття рішення”. “Ми вважаємо, що має бути одна особа, яка виступатиме в ролі спецпредставника генерального секретаря ООН і одночасно голови ОБСЄ для забезпечення максимальної координації між миротворчими силами та СММ ОБСЄ”, - заявив депутат.
Стосовно мандату місії, то він, зокрема, повинен включати наступні елементи: забезпечення безпеки для СММ ОБСЄ і тимчасової міжнародної адміністрації; перевірка забезпечення та примушення до перемир’я, розділення воюючих сторін, стримування порушників перемир’я, нагляд за виведенням, знищенням чи збереженням у визначених місцях важкого озброєння; захист цивільного населення та критичної інфраструктури; забезпечення безпеки на лінії розмежування на першому етапі та, згідно з чітким графіком, і на українсько-російському кордоні; підтримка закону і порядку; утилізація боєприпасів та розмінування; сприяння обміну заручниками та ув’язненими.
Стосовно країн, які могли б увійти до складу миротворчої місії, то, на переконання Немирі, тут слід керуватися принципами військової спроможності, досвідом миротворчої діяльності, взаємодією та сумісністю з військами інших країн, також, щоб це була це “сильна країна-лідер (lead-nation)”. “Щодо lead-nation, то найкращий вибір тут може бути між Фінляндією та Швецією, як країнами, які мають репутацію та могли б визнаватися усіма сторонами конфлікту як нейтральні і неупереджені”.
Крім того, за його словами, іншими країнами, які могли б надати свої контингенти, можуть бути Австрія, Швейцарія, Ірландія, Індія,Бразилія, Аргентина, Австралія, Нова Зеландія.
Стосовно кількості миротворчої місії ООН, то, на переконання Немирі, вона має нараховувати близько 30-40 тис. військовослужбовців. Тимчасово міжнародна цивільна адміністрація, яка буде виконувати, окрім іншого, функції місцевих адміністрацій повинна налічувати близько 3-5 тис. осіб.
Також стороні конфлікту - Російській Федерації — треба дати можливість вивести за визначеним графіком озброєння та військову техніку з Донбасу до того, як миротворці перекриють кордон українсько-російський кордон, додав Немиря.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
