Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?

Організатор:  Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД).

Учасники: Василь Філіпчук - головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД); Володимир Хандогій - президент Української асоціації зовнішньої політики; Микола Сунгуровський - директор військових програм Центру Разумкова; Ігар Тишкевич - експерт програми міжнародної і внутрішньої політики "Українського інституту майбутнього".

До участі запрошено: представників органів державної влади України, експертів, представників аналітичних центрів, ділових кіл, громадських організацій тощо.

Коротко. Несподівана пропозиція Росії щодо розміщення миротворців на Донбасі активізувала міжнародні переговори та суспільно-політичний дискурс в Україні навколо цього питання. Незважаючи на зміну позиції Кремля щодо миротворців на Донбасі, між Україною та Росією спостерігаються глибинні протиріччя навколо мандату і зони присутності миротворчої місії ООН, які свідчать, що кожна зі сторін прагне використати миротворчу місію ООН для вирішення конфлікту на Донбасі на своїх умовах.

Повернення теми миротворців на міжнародний порядок денний дає привід мобілізувати зусилля вітчизняного експертного кола з метою вироблення переговорної позиції України з цього питання.

Питання до обговорення:

Який мандат та функції миротворчої місії ООН необхідний Україні?

Чи можливий компроміс між ключовими гравцями навколо миротворчої місії на Донбасі?

Як мінімізувати вплив Росії на прийняття рішень щодо миротворців на Донбасі?

Які країни готові профінансувати миротворчу операцію ООН на Донбасі?

Які країни можуть відправити військові, цивільні та поліцейські контингенти на Донбас в рамках миротворчої місії ООН?

Які проблеми неполітичного характеру можуть виникнути при формуванні миротворчої операції на Донбасі?

Наскільки миротворча місія ООН на Донбасі може сприяти врегулюванню конфлікту?

Підсумкові матеріали:

На Донбасі була б корисна спільна місія ООН, ЄС та ОБСЄ  - експерт 

Організації Об'єднаних Націй варто було б розглянути ідею розгортання на Донбасі спільної місії ООН, ЄС та ОБСЄ, де б ООН виконувало військову/напіввійськову функцію, Євросоюз – поліцейську, а ОБСЄ займалося б підготовкою та проведення виборів.

Про це заявив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський під час круглого столу в Укрінформі на тему: " Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?"

"Чому б ООН в рамках боротьби за мир, а також в рамках проведення реформи ООН, не піти на те, щоб, скажімо так, запропонувати гібридну, або, скажімо так, спільну місію ООН, ЄС і ОБСЄ, де б миротворці ООН виконували б військові і напіввійськові функції, ЄС виконував поліцейську місію з відновлення порядку, у т.ч. повернення біженців, відновлення їх майнових прав, відновлення правоохоронних органів, судової системи, а місія ОБСЄ готувала б вибори, спостерігала за їх проведенням, моніторила б цей процес. Це було б цікаво і корисно і для України, і взагалі для міжнародного порядку", - заявив він.

Експерт зазначив, що перед початком дискусій навколо миротворчої місії "бажано було б розробити таку повну технологію реагування або нейтралізації тієї загрози, з якою ми маємо справу, з сьогоднішнього дня – і до кінцевого результату": " Туди б включалися і військові сили, і економічні питання, і гуманітарні, і адміністративні питання".

Сунгуровський також вказав на те, що приклади спільних місій існують – "є спільна місія ООН і Африканського союзу в ЦАР, яка добре себе зарекомендувала".

Водночас експерт визнав, що в деталях будуть приховані великі труднощі, оскільки існують різні процедури планування і прийняття рішень , зокрема в ООН і ЄС. "Так, це складно, але це не означає, що це – неможливо", - сказав він, говорячи про спільну місію міжнародних організацій на Донбасі.

Як відомо, Україна ще у 2005 році офіційно звернулася до Ради Безпеки ООН і Ради ЄС з проханням про розгортання на території  України міжнародної операції з дотримання миру і безпеки.

Наразі ідея миротворців на Донбасі обговорюється на рівні Радбезу ООН.

Українська сторона наполягає, щоб мандат миротворців повинен покривав усю окуповану територію, включаючи українсько-російський державний кордон, також в місії не повинні бути присутні представники країни-агресора Росії.

На території України діє Спеціальна моніторингова місії ОБСЄ.

Україна має блокувати ідею участі росіян-"миротворців" на Донбасі  – Хандогій 

Українська сторона має всіляку блокувати будь-які ідеї про участь російських військовослужбовців у можливій місії з підтримки миру на Донбасі і апелювати слід, зокрема,  до неписаного правила в ООН, згідно з яким постійні члени Ради Безпеки не беруть участь у миротворчих місіях, не кажучи вже про Росію як сторону конфлікту на Донбасі. 

Про це заявив президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій під час круглого-столу в Укрінформі на тему: "Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?"

"Цю тему треба закрити в зародку. Відразу зробити це застереження", - заявив експерт, говорячи про ідею участі російських військовослужбовців в можливій операції з підтримки миру на Донбасі.

Він вказав, зокрема, на слова спецпредставника США по Україні Курта Волкера, який заявив, що не уявляє росіян-миротворців на Донбасі. 

Дипломат з великим досвідом роботи в ООН зазначив, що в Організації існує неписане правило, згідно з яким постійні члени Радбезу, яким є і Росія, не беруть участь  в операціях з підтримання миру.

 "Участь чи не участь військовослужбовців РФ в операції з підтримання миру. Я б хотів нагадати усім, що в ООН існує неписане правило – його в Статуті немає, але воно є в керівних принципах, які розробляв комітет ООН з операцій з підтримання миру  - яке говорить про те, що постійні члени РБ ООН не беруть участь в операціях з підтримання миру. Безвідносно до того, є вони стороною конфлікту, чи немає", - заявив Хандогій. 

Експерт також припустив, що "формат і мандат тієї операції, яку ми, можливо, будемо мати на виході – він не буде співпадати з тими класичними канонами, про які ми усі сьогодні говоримо". При цьому, він висловився за те, щоб Україна зберегла "якомога більше класичних принципів, які лежать в основі операцій з підтримання миру".

Повернення Криму можливе лише після розвінчання культу Путіна – експерт

Повернення Криму під українську юрисдикцію можливе лише після того, як у Росії розпочнеться розвінчання культу особистості Путіна, як це було у 1954 році з культом Сталіна.

Таку думку висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський під час круглого столу в Укрінформі.

"Треба сказати, що не можна випускати тему Криму... І всі за це обома руками. Але все ж таки це - різні ситуації. Якщо з приводу Донбасу ми маємо можливість якимось чином впливати на неї, то в Криму – ні. Там зосереджене таке угруповання військ РФ, що не лише Україна, а й більш потужні держави не мають можливості на це вплинути. Це треба усвідомлювати", - сказав він.

Водночас експерт зазначив: це зовсім не означає, що потрібно припинити усі зусилля з повернення Криму.

"Це говорить про те, що, проводячи активну інформаційну, політичну, економічну, юридичну роботи з відновлення суверенітету над Кримом, треба усвідомлювати, що він не повернеться до України раніше, ніж (настане) новий 1954 рік, тобто - коли почнеться кампанія боротьби з культом особистості Путіна. А 1954 рік - це початок кампанії боротьби з культом особистості Сталіна", - переконаний Сунгуровський.

Він зауважив, що до того моменту проімперські сили в РФ "не дадуть нам змоги взагалі говорити про повернення Криму".

Росіяни хочуть сховатися за "голубими касками" на лінії розмежування  - експерт

Росія, просуваючи свою ідею про розміщення миротворчої місії лише на лінії розмежування на Донбасі, насправді просто хоче сховатися за "голубими касками".

Про це заявив голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко під час круглого столу в Укрінформі на тему "Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?"

"Дехто говорить, що пропозиція Путіна була несподіваною – про підтримку ідеї про міжнародний контингент. На мій погляд, нічого несподіваного немає. Путін працює в тому ключі, в якому він працював і в Криму. Тобто, коли йдеться про міжнародний контингент, і він буде стояти на лінії розмежування між Україною і неконтрольованими територіями, то Росія, їх колаборанти, які в Криму ховалися за жінками і цивільними, то тут вони сховаються за "голубими касками", - сказав Жовніренко.

Експерт переконаний, що справжня мета Кремля  - "заморозити гарячий конфлікт назавжди", як це було в усіх інших випадках, де Росія брала участь, наприклад Південна Осетія, Абхазія та ін. 

Жовніренко наголосив, що українській стороні потрібно бути дуже чіткою у всіх формулюваннях навколо можливої миротворчої місії, її формату та мандату.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк