Публічна дипломатія як ефективний інструмент для захисту прав людини і деокупації Криму

Публічна дипломатія як ефективний інструмент для захисту прав людини і деокупації Криму

957
Ukrinform
6 листопада, 12.00 - Захист прав людини і деокупація Криму через публічну дипломатію.

Учасники: Ескендер Барієв – член Меджлісу кримськотатарського народу, Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру; Еміне Джапарова – перший заступник Міністра інформаційної політики України; Ельвір Сагірман – кримськотатарський активіст.

Коротко. Під час заходу розкажуть про важливість і підсумки організації паралельних заходів (сайд-івентів) у рамках роботи міжнародних організацій. На конференції також буде представлений відеоролик "Публічна дипломатія кримських татар".

Підсумкові матеріали:

У вівторок Умерову вручать премію «Платформи європейської пам'яті й совісті»

У вівторок в Парижі відбудеться вручення премії «Платформи європейської пам'яті й совісті» заступникові голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову.

Про це в понеділок на прес-конференції в Укрінформі повідомив член Меджлісу кримськотатарського народу, глава Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

"Завтра ми разом з Ільмі Умеровим вилітаємо до Парижа. За ініціативою Кримськотатарського ресурсного центру, Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова було висунуто на здобуття премії авторитетної організації ("Платформа Європейської пам'яті й совісті" - ред.), до якої входять близько 40 організацій і 18 країн", - повідомив Барієв.

За його словами, Умеров став лауреатом премії "попри те, що у фінальній частині разом з Ільмі Умеровим були такі авторитетні люди, як Володимир Кара-Мурза з Російської Федерації, як дружина лауреата Нобелівської премії з Китайської Народної Республіки, представлені й правозахисники з КНДР".

"Але при цьому всьому Ільмі Умеров виграв цю премію", - підкреслив Барієв.

На офіційному сайті організації «Платформа європейської пам'яті й совісті» повідомляється, що Умеров удостоєний премії «За визнання його боротьби проти тоталітаризму за ідеали демократії, основні права та свободи людини і верховенство закону» (https://www.memoryandconscience.eu/2017/10/27/prize-of-the-platform-of-european-memory-and-conscience-2016-goes-to-mr-ilmi-umerov-crimean-tatar-leader-in-ukraine/).

Нагадаємо, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров був засуджений до двох років колонії-поселення за звинуваченням у нібито публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Звільнити Ільмі Умерова та його колегу - заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, інших кримських політв'язнів і громадських активістів неодноразово вимагали міжнародні правозахисні організації.

Вироки, винесені кримчанам російськими судами, засудили США і Євросоюз.

«Платформа європейської пам'яті й совісті» - міжнародний проект, покликаний досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті і не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. Проект створений 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи. У церемонії підписання документу про створення проекту взяли участь прем'єр-міністри Чехії, Польщі та Угорщини.

В Укрінформі підбили підсумки проекту "Захист прав людини і деокупація Криму через публічну дипломатію"

Завдяки проекту "Захист прав людини і деокупація Криму через публічну дипломатію", що реалізовується Кримськотатарським ресурсним центром спільно з МЗС України та Міністерством інформаційної політики України, інформація про порушення прав людини в Криму стала надбанням міжнародної громадськості.

Про це у понеділок на прес-конференції в Укрінформі розповів член Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарський ресурсний центр Ескендер Барієв, повідомляє кореспондент агентства.

"Завдяки проекту "Захист прав людини і деокупація Криму через публічну дипломатію" ми змогли донести інформацію про порушення прав людини в Криму до міжнародної громадськості та розширити круг друзів кримських татар", - повідомив Барієв.

За його словами, впродовж півтора року учасники проекту брали участь у роботі різних міжнародних майданчиків - ООН, ОБСЄ, Ради Європи, вважаючи важливим регулярно і системно "доносити інформацію про ту реальну ситуацію та про ті репресивні дії, які відбувалися в Криму". 

"Треба постійно і системно давати інформацію про те, що відбувається в Криму з безпосередньою участю жертв репресій, їхніх найближчих родичів або їхніх адвокатів", - підкреслив голова громадської організації.

Зокрема, відзначив він, про гуманітарні проблеми на Сході України і в окупованому Криму учасники проекту розповіли у рамках постійного форуму ООН "Про корінні народи" у 2016 році. Крім того, рекомендації Кримськотатарського ресурсного центру, що стосуються прав корінних народів, передали до Експертного механізму з прав корінних народів.

"Це майданчик, де можна давати рекомендації щодо виконання Декларації про права корінних народів та відносно тих держав, на території яких мешкають корінні народи", - повідомив Барієв.

За його словами, учасники проекту інформували депутатів Європейського парламенту та інших представників міжнародної громадськості про заборону в Росії Меджлісу крымскотатаского народу, переслідування в Криму мусульман та етнічних ЗМІ, а також про "відсутність профільного законодавчого акту про статус корінних народів України".

"До речі, виступаючи на міжнародних майданчиках, ми даємо рекомендації для забезпечення прав людей у Криму не лише міжнародним організаціям, але і нашій українській державі, а також Російській Федерації, яка де-факто представляє владу в Автономній Республіці Крим", - підкреслив Барієв.

У рішенні проблем за допомогою публічної дипломатії використовувався і майданчик Chatham House - британський аналітичний центр в області міжнародних відносин. 

"Ми провели там "Кримський день", і якраз на цьому майданчику виникла ідея створення міжнародного руху солідарності з кримськотатарським народом. Наразі ми цю ідею намагаємося просувати, адже чим більше буде друзів у кримських татар, в України, тим буде більше шансів для захисту наших громадян і деокупації Криму", - вважає глава правління Кримськотатарського ресурсного центру.

На прес-конференції було продемонстровано 8-хвилинний фільм "Публічна демократія кримських татар", в якому підбили підсумки проекту та заявили про його подальші цілі.

Усі наші дії, у тому числі демонстрації цього ролика на міжнародних форумах, вважає Барієв, дозволять домогтися "своєчасної реакції міжнародного співтовариства на будь-які репресивні дії з боку окупанта, чи то затримання, арешти, направосудні судові рішення, і захистити людей від тортур, іншого фізичного впливу та випадків їхнього зникнення".

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-