Реформа медичної освіти під загрозою: позиція Міністерства охорони здоров'я України щодо прохідного балу на медичні спеціальності

Учасники: Уляна Супрун - в.о. Міністра охорони здоров'я України; Олександр Лінчевський - заступник міністра охорони здоров'я України; Михайло Винницький - викладач НУ “Києво-Могилянська академія” та Києво-Могилянської бізнес-школи.

Підсумкові матеріали:

МОЗ наполягатиме на встановленні мінімального прохідного порогу для медичних спеціальностей

Підвищення мінімального порогу для вступників на медичні спеціальності - це перший крок для покращення якості медичної освіти, і Міністерство охорони здоров'я наполягатиме на цьому.

Про це на брифінгу в Укрінформі 27 червня сказала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

"У всьому світі, щоб отримати медичну освіту, займатися медичною наукою, потрібно мати найвищий рівень.  Ті, хто навчається в медуніверситетах,  можуть підтвердити, що ті, хто має найвищі бали ЗНО, є найкращими студентами. Ті, хто має нижчий бал і проходить на бюджетні або контрактні місця, заважають навчанню інших, бо їм потрібно приділяти більше уваги. Часом вони корупційними способами, через оплату своїх оцінок, намагаються завершити навчання. ...Питання, чи хочемо ми лікуватися у лікаря, який має ЗНО 103, 120, чи ми хочемо бачити лікарів, які мають ЗНО 150 і вище? Міністерство буде наполягати, щоб це (підвищення прохідного балу для медичних спеціальностей - ред.) було в цьому році, наступному році і далі. Ми вважаємо, що це є правильний крок", - сказала Супрун.

Так, за даними Міністерства охорони здоров'я, які на брифінгу навів заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський, середній бал ЗНО 3% найкращих студентів у 2011 році становив 184, середній бал ЗНО 3% найменш успішних студентів медвишів склав 156 балів. 

"Встановлюючи прохідний бал 150, ми відсіюємо лише найбільш неуспішних студентів. Ми не можемо мати компроміси у відборі до навчання тих, хто через  шість, сім, десять  років матиме справу з людським життям", - сказав Лінчевський. 

За його словами, присутність у системі навчання студентів з низькими показниками успішності може бути вигідною вишам, бо посередній студент, який не мав мотивації до навчання в школі, не матиме її і у вищому навчальному закладі, і намагатиметься вирішувати питання своєї освіти як платою за навчання, так і неформальними платежами.

"Університети сьогодні зберігають неуспішного студента. Абітурієнт, який має низький бал, який погано навчається - платить. Він платить офіційно за навчання, платить за всі перескладання, платить неофіційно за оцінки, за екзамени. Сьогодні університети не орієнтовані на виховання кращих, вони орієнтовані на збереження слабких студентів", - зазначив заступник міністра. 

Водночас, як зауважив на брифінгу радник міністра охорони здоров'я, викладач НУ “Києво-Могилянська академія” та Києво-Могилянської бізнес-школи Михайло Винницький, показники ЗНО особливо важливі як для вищої освіти загалом, так і для медичної. Саме ЗНО стало першою успішною реформою у боротьбі з корупцією, коли відбір до вишів почали здійснювати на основі незалежних показників успішності абітурієнтів, виключивши тим самим корупційну складову при вступі. 

Втім, дискусії довкола встановлення мінімального порогу для медичних спеціальностей, зокрема аргументація групи народних депутатів щодо неможливості вносити ці зміни до умов прийому після 15 жовтня (саме на цю дату кожен рік оголошують умови вступу до ВНЗ на наступний рік - ред.), на думку експерта, хибні. Бо, зокрема, саме народними депутатами було пролобійовано внесення до Умов вступу так званих коефіцієнтів до конкурсного балу - регіонального, галузевого та сільського. І зроблено це було також після 15 жовтня. 

"Один із депутатів, який виконує обов'язки голови комітету з питань освіти та науки, був основним лобістом змін до закону, які дозволяють так звану регіональну корекцію і корекцію балів на базі сільської місцевості. І ці  зміни були внесені також після 15 жовтня. Складається ситуація, що з однієї сторони ми не можемо цього робити (вносити зміни до умов вступу - ред.) , з іншої сторони -  можемо, тільки тоді, якщо самі це робимо", - сказав експерт.

Наразі рішення Кабінету міністрів за зверненням народних депутатів про відтермінування введення мінімального порогового балу в 150 для медичних спеціальностей встановлює, що такий поріг буде з 1 січня 2018 року, що знову ж таки не збігається з логікою внесення змін до умов вступу до 15 жовтня. Таким чином, якщо рішення про підвищення вимог до вступників в медуніверситети і буде прийнято, то реалізовуватися воно може тільки з 2019 року. 

За словами Супрун, остаточне рішення про відтермінування вимоги-150 Кабмін має прийняти до кінця тижня.  

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк