«Спершу вислухай»: ключові меседжі Всесвітньої доповіді Управління ООН з наркотиків і злочинності

Учасники: Володимир Тимошенко - президент Євразійського інституту наркополітики; Альберт Фельдман - директор Україно-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр;  Олена Кучерук - менеджер Програми Громадське здоров'я МБФ «Відродження»; Олена Воскресенська - виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «СНІД Фонд Схід-Захід»; Наталія Максимова - професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;  Володимир Ященко - експерт Євразійського інституту Наркополітики; Володимир Буяльський - експерт Євразійського інституту Наркополітики; Сергій Дрьомов - експерт Євразійського інституту Наркополітики.

Коротко. На заході буде представлено ключові тези Всесвітньої доповіді Управління ООН з наркотиків і злочинності, кампанію «Спершу вислухай», а також аргументи на користь гуманізації державної політики щодо людей, які вживають наркотики.

Підсумкові матеріали:

Україна повинна гуманізувати законодавство  стосовно споживачів наркотичних речовин - експерти

На сьогоднішній день в Україні кримінальному переслідуванню піддаються переважно наркозалежні люди, в той час як організатори наркобізнесу та розповсюджувачі наркотиків здебільшого уникають покарання.

Про це на прес-конференції в Укрінформі з нагоди Дня боротьби з наркоманією та незаконним обігом наркотиків сказав президент Євразійського інституту наркополітики Володимир Тимошенко.

«На жаль, наркополітика, яку Україна проводила 20 років, була якраз репресивною, і по відношенню до наркобізнесу, і по відношенню до наркоспоживачів. Більше того, міліція робила статистику якраз на наркоспоживачах - це легкі жертви, їх легко взяти, легко притягнути до відповідальності. Наркодилера важче піймати "на гарячому" та довести його провину», - зазначив Тимошенко.

Він зауважив, що ставка держави на жорстку боротьбу з обігом наркотичних речовин не виправдала себе, втім основна проблема полягає в тому, що якраз люди, що стали жертвами наркоторгівлі, стикаються з  проблемами, які не в змозі самостійно подолати: від стигматизації у суспільстві, неможливості подолати наркозалежність власними силами до кримінального переслідування замість лікування та терапії. Особливо вразливою категорією серед них є неповнолітні та молодь. А також ті особи, які піддаються кримінальному переслідуванню за зберігання невеликої кількості наркотичних речовин без мети збуту.

«Якщо взяти статтю 309, за частиною 1, то з цих показників вбачається, що зміст нашої наркополітики направлений на саму найменш захищену категорію осіб, які зберігають наркотик для власного споживання без мети збуту»,  - сказав на прес-конференції експерт Євразійського інституту наркополітики Володимир Буяльский.

Так, за даними дослідження, яке проводив Євразійський інститут наркополітики, з 2011 до 2016 рік  у сфері за незаконний обіг наркотиків 68% було засуджено по статті 309 Кримінального кодексу - за зберігання невеликої кількості наркотиків.

Протягом 2011-2016 років в Україні за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів було засуджено 103 138 осіб, з яких 1537 - неповнолітні віком від 14 до 18 років, та 18 582 молодих людей - віком від 18 до 25 років.

Як повідомив на прес-конференції Тимошенко, у 2012 році Україна розробила стратегію до 2020 року, в 2013 році цей документ був прийнятий Кабінетом міністрів. До його розробки долучалися представники країн, які мали відповідний досвід, управління ООН з боротьби з наркозлочинністю, Група Помпіду Ради Європи. Але, на жаль, багато напрацювань з цієї стратегії на даний час не враховується при провадженні державою політики у сфері обігу наркотичних речовин.

Серед іншого експерти наголосили, що Україна повинна змінити законодавство у сфері обігу наркотичних речовин.

Так, експерт Євразійського інститут наркополітики Сергій Дрьомов зауважив, що наркозалежні особи перш за все потребують лікування, а не кримінального переслідування. Втім, за його словами, держава в цих питаннях самоусувається, залишаючи можливість лише каральної дії відносно наркозалежних, які скоїли правопорушення.

«Зокрема це покарання, які призначаються неповнолітнім. За статистикою в більшості випадків суди  притягають до відповідальності неповнолітніх, і призначають покарання у вигляді штрафу. Але в Кримінальному кодексі записано, що штраф накладається у тому випадку, коли особа має свої джерела доходу. При тому Кримінальний кодекс не зобов'язує ані суд, ані ініші органи встановити - а який розмір цих доходів, чи буде їх достатньо для сплати штрафу. При тому, що є інші види покарання, такі як громадські роботи, які могли б бути більш ефективним засобом впливу", - навів приклад експерт.

Як відомо, 26 червня у світі відзначається Міжнародний день боротьби з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, започаткований Генасамблеєю ООН у 1987 році.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк