Хто замовив інформаційну атаку на Громадську раду доброчесності?

Хто замовив інформаційну атаку на Громадську раду доброчесності?

Укрінформ
20 червня, 11.00 - Хто замовив інформаційну атаку на Громадську раду доброчесності?

Організатор: Громадська рада доброчесності.

Учасники: Віталій Титич - адвокат Небесної сотні, Адвокатська дорадча група; Наталя Соколенко - журналістка Громадського радіо; Тарас Шепель - експерт групи «Судова реформа» Реанімаційного пакету реформ; Сергій Верланов - адвокат, партнер АО «Саєнко Харенко»; Галина Чижик - юристка Центру демократії та верховенства права.

Підсумкові матеріали:

У ГРД очікують, що телеканал Інтер надасть їм на висловлення своєї позиції стільки ж ефірного часу, скільки пішло на сюжет «Відбір суддів до ВСУ: хто винен у зриві процесу»

Представники Громадської ради доброчесності (ГРД) очікують на те, що телеканал Інтер, відповідно до ст. 65 Закону «Про телебачення та радіомовлення», надасть їм для висвітлення своєї позиції той же хронометраж у той же ефірний час, в який вийшли 13 та 15 червня сюжети під назвою «Відбір суддів до Верховного Суду: хто винен у зриві процесу».

Про це адвокат родин Небесної сотні та співкоординатор Громадської ради доброчесності Віталій Титич сказав на прес-конференції в Укрінформі.

«Стосовно «Інтера» питання буде вирішуватися у правовій площині, відповідно до закону про радіомовлення та телебачення. Ми вимагаємо стільки ж часу (скільки було виділено на сюжет - ред.) для спростування», - сказав Титич.

Як пояснила журналістка Громадського радіо Наталя Соколенко, в «Подробностях» на телеканалі «Інтер» вийшов сюжет, у якому ГРД, який проводить аналіз інформації про кандидатів у Верховний суд, практично звинуватили у зриві процесу обрання суддів. «Це були два сюжети із абсолютним порушенням журналістських стандартів. Другій стороні у першому сюжеті взагалі навіть не шукали можливості надати  право на відповідь, хоча протягом усього сюжету шельмували Громадську раду доброчесності, шельмували співкоординатора Громадської ради доброчесності Віталія Титича», - сказала вона.

У жодному з цих матеріалів думка самої Ради доброчесності була не представлена, натомість експертами виступили суддя-спікер Окружного адміністративного суду міста Києва Богдан Санін, який свого часу заборонив «Євромайдан», та адвокат Олексій Шевчук.

Соколенко також розповіла, що одразу після виходу в ефір сюжетів«Детектор медіа» намагався взяти коментар у автора Оксани Григорьєвої, але колеги та її керівництво відмовилися давати її контакти. «Тобто, от так, зробила справу і в кущі», - підкреслила вона.

На переконання юристки Центру демократії та верховенства права Галини Чижик, інформаційна атака на Громадську раду доброчесності має єдину мету — відвернути увагу суспільства від рішень, які ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України. "Із понад 380 кандидатів, яких проаналізувала ГРД, щодо 140 було затверджено висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. ВККСУ на прес-конференції два тижні тому в цьому залі озвучила, що до понад 60% кандидатів у громадськості не було претензій. Це не відповідає дійсності, адже окрім 140 висновків рада також надала комісії стосовно кількох кандидатів інформацію, яка також викликає обгрунтовані сумніви у доброчесності. Зі 140 висновків комісія під час співбесід із кандидатами погодилася лише із 25 висновками, інші 115 висновків зараз обговорюються комісією у пленарному складі», - сказала вона.

Ще одну точку зору стосовно того, кому вигідна дискредитація ГРД висловив експерт групи "Судова реформа" Реанімаційного пакету реформ Тарас Шепель. «Логічно допустити, що окрім постачання найманців та зброї (на Донбас - ред.) фінансуються елементи внутрішньої війни. Це так звані контрреформи. Будь-який успіх України на шляху побудови демократичної держави та розбудови незалежної судової гілки влади не на користь нашого ворога, тому логічно припустити, що певні зусилля ворог докладає для того, щоб посіяти розбрат та інші сумніви в тому, що відбувається в Україні. Щоб нівелювати результати реформи, їх сповільнити або зробити неможливими», - переконаний він.

У будь-якому разі, наголосив Шепель, журналісти, які б сюжети вони не готували, мали б хоча б запропонувати висловити свою позицію іншій сторони - в даному випадку РДГ. «Я не говорю, що усі абсолютно критики працюють на ворога, але давайте будемо аналізувати те, що ми бачимо, і яким саме процесам ми сприяємо. Громадська рада доброчесності демонструє максимальну відкритість, нас не треба, як суддів, ловити за мантію у коридорах та вимагати пояснень чи спростувань. Будь-який журналіст, який готує сюжет на тему діяльності ГРД, може до нас звернутися і ми ніколи не відмовимося надавати коментарі», - запевнив Шепель.

У свою чергу адвокат, партнер АО "Саєнко Харенко" Сергій Верланов пояснив, за якими саме критеріями Громадська рада доброчесності формує свою позицію щодо кандидатів на посаду судді. Адже у сюжеті Інтера є цитати анонімних адвокатів, у яких йдеться про те, що члени ГРД майже на ходу придумали свої критерії. «До кодексу суддівської етики, який був затверджений ще у 2013 році З’їздом суддів, у преамбулі вказано на підставі яких нормативно правових актів він був затверджений. Це Конституція України, закон про судоустрій, документи ООН, тобто загальна декларація про права людини, пакт про громадянські та політичні права, євроконвенція, а також рекомендації щодо ефективного впровадження основних принципів незалежності судових органів та принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією економічної та соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року. Фактично на ці документи ми спиралися, коли виводили критерії   відповідності вказаним ознакам, тобто доброчесної та професійної етики», - наголосив він.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-