Їсти на здоров’я. Роль харчування в боротьбі з поширеністю неінфекційних захворювань

Організатор: ТОВ «БІ-ІТ».

До участі запрошені: Наталя Півень - начальник Управління громадського здоров’я МОЗ України; Наталя Нізова - директор Державного центру громадського здоров’я МОЗ України; Наталя Харченко - експерт за напрямом гастроентерологія, член-кореспондент НАМН України, професор, д.м.н.; Олег Швець - експерт за напрямом дієтологія МОЗ України, доцент, к.м.н.; Олег Шадрін - експерт за напрямом дитяча гастроентерологія, завідувач відділу проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України", професор, д.м.н.; Алла Григоренко - начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби України; Наталя Лиса - директор із зовнішніх, корпоративних та юридичних і  питань «Данон» в Україні; Сергій Мовчан - модератор.

Підсумкові матеріали:

Фахівці радять українцям дотримуватися основних принципів здорового харчування

Харчування відіграє велику роль при профілактиці неінфекційних захворювань, тому повинно бути осмисленим та передбачати споживання великої кількості овочів та фруктів, бажано тих, які ростуть в регіоні проживання.

Такі та інші поради щодо здорового раціонального харчування дали експерти на прес-конференції в Укрінформі з нагоди Міжнародного дня здорового травлення, який відзначається 29 травня.

«Дуже важливий осмислений прийом їжі. Не можна жити за принципом - їм все, що бачу. Треба частіше питати себе: а чи дійсно я голодний, чи заїдаю якусь неприємність? По-друге, треба не переїдати. Харчування повинно бути різноманітним, тими продуктами, які вирощуються в своєму регіоні, як можна менше термічно обробленими. Частина продуктів повинні бути в натуральному вигляді, в основі харчування повинні бути овочі, несолодкі фрукти, більше ягід. Бажано не смажити продукти, а запікати, варити», - порадила експерт з напрямку гастроентерології, член-кореспондент НАМН України Наталія Харченко.

Вона зазначила, що порушення харчування лежать в основі майже всіх неінфекційних захворювань, на які страждає населення України: серцево-судинні захворювання, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет 2 типу, онкологічні захворювання, захворювання судин та суглобів тощо.

«До 80% захворювань пов'язані з нераціональним харчуванням, тому питання раціонального харчування важливе і в профілактиці хвороб, і в підвищенні якості життя, а у випадку захворювання - в профілактиці його загострень», - наголосила Харченко.

Так, за її словами, різноманітне та збалансоване харчування має формувати високий рівень здоров'я, а у дітей та підлітків забезпечувати нормальний ріст організму та розвиток, забезпечувати можливість фізичної активності та загалом працездатності, створювати захисні механізми для спротиву інфекційним хворобам та іншим захворюванням. Також здорове харчування само по собі є профілактикою аліментарних захворювань, тобто таких, які пов'язані з недостатнім або надлишком харчуванням, зазначила фахівець.

"Основні принципи раціонального харчування: принцип кількісної повноцінності, тобто енергетична цінність раціону має відповідати енергозатратам організму; принцип якісної повноцінності, харчовий раціон повинен містити всі нутрієнти, які потрібні для пластичних процесів та регуляції біофізичних функцій, а також принцип збалансованості та оптимальності", - сказала Харченко.

Так, враховуючи особливості харчування українців, а також їх можливості та можливості України з вироблення продуктів харчування, українські експерти доповнили відому піраміду харчування наступним порадами. Перш за все - в основі раціону повинні бути овочі та фрукти у співвідношенні: дві третини овочів, третина фруктів. Їх споживати рекомендують у кількості 5 видів не менше 5 порцій на день. Наступна сходинка - тваринні продукти (яйця, молоко, риба, м'ясо птиці). За словами Харченко, ці продукти важливі, тому що містять незамінні мікроелементи. На третій сходинці - різноманітні крупи, такі як пшоно, гречка тощо, а також кукурудза й бобові, важливість яких у раціоні українці недооцінюють. На четверту сходинку у піраміді споживання експерти поставили жирові продукти, такі як рослинне масло, горіхи. На п'ятій сходинці, і відповідно, у меншій кількості потрібно споживати, прості вуглеводи - такі як мед або шоколад.

Харченко зауважила, що при формуванні свого раціону важливо не стільки різноманіття продуктів, скільки знання правил харчування. 

"Така думка, що коли буде доступність всіх продуктів, тоді можливо раціональне харчування, - хибна думка. Коли дуже великий вибір і занадто велика кількість продуктів перед очима, тоді і робляться найпоширеніші помилки в складанні свого раціону. Наша країна багата на ті продукти, які рекомендує і ВООЗ, і наші лікарі, щоб ми дійсно харчувалися якісно, різноманітно і повноцінно», - сказала експерт. 

Фахівці відзначили, що звички харчування, в тому числі такі, як необхідність снідати вранці чи кількість разів прийому їжі на добу та вживання певних продуктів (з високим вмістом солі та цукру), формуються насамперед у родині. На державному рівні можливе, в тому числі, і законодавче регулювання. Як приклад, схвалення 16 травня Комітетом ВР з аграрної політики та земельних відносин законопроекту про дитяче харчування, яким регулююється виробництво та обіг продуктів дитячого харчування, зазначалося на прес-конференції. 

Втім, самим громадянам фахівці радять уважно читати етикети з переліком інгредієнтів та зважати на такі речі, як вміст цукру, солі, трансжирів у продуктах. А також приділяти увагу харчуванню дітей та вагітних жінок.

"Не тільки харчові звички та харчова поведінка формується з дитячого віку, а й стан здоров'я набагато залежить від харчування дітей в тому чи іншому віці. Особливо варто виділити так звані перші 1000 днів життя дитини - від моменту запліднення до двох років життя. Це найважливіший період, тому що якщо вагітна жінка має якийсь дефіцит, неадекватне харчування у перший триместр вагітності, то це загрозливий стан, можуть виникнути вади розвитку дитини, а якщо вагітна має проблеми з надлишковою вагою, то це збільшення ризику захворювання на діабет, ожиріння, гіпертонію у дорослому віці", - сказав на прес-конференції заввідділом проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку Інституту педіатрії, акушерства та гінекології (ПАГ) Олег Шадрін.

Він також відзначив негативну тенденцію в останні роки серед батьків відмовлятися від тривалого грудного вигодовування чи прибирати з дитячого раціону кисломолочні продукти. 

«Згідно доповіді Світового фонду досліджень в області раку, підтримка раціонального харчування, в тому числі тривале грудне вигодовування, можуть знизити ризик виникнення раку на 30-40%, а це 1 млн жителів Європи, для цього потрібно тільки продовжувати грудне вигодовування", - сказав Шадрін.

За його словами, тривалість грудного вигодовування повинна становити не менше 6 місяців. Як стверджують експерти, саме з молочними та кисломолочними продуктами дитина отримує найбільше кальцію, який необхідний для росту скелету, і в подальшому від цього залежить міцність кісток, і відповідно зниження ризику захворіти на остеопороз. 

Відео із заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк