Українські соціогуманітарні науки про окупацію та деокупацію Криму

Українські соціогуманітарні науки про окупацію та деокупацію Криму

Укрінформ
18 квітня о 12:00 відбувся “круглий стіл” на тему: “Українська соціогуманітаристика: контекст окупації та деокупації Криму”. (Зала 2)

Організатори: Міністерство інформаційної політики України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. 

Учасники: Еміне Джапарова – перший заступник міністра інформаційної політики; Георгій Папакін – директор Інституту Української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук; Олександр Маврін – заступник директора ІУАД ім. М. С. Грушевського НАН України; Дмитро Гордієнко – ст. наук. співробітник ІУАД ім. М. С. Грушевського НАН України; В’ячеслав Корнієнко – заступник генерального директора Національного заповідника “Софія Київська”; Гульнара Абдулаєва – кримський історик; Сергій Громенко – кримський історик та публіцист, кандидат історичних наук, кореспондент «Радіо Свобода»; Руслана Демчук - доцент кафедри культурології Національного університету "Києво-Могилянська академія", кандидат філософських наук. 

Підсумкові матеріали:

Українські вчені не повинні дивитися на Кримське ханство через російські міфи - директор інституту археографії

Українські вчені мають сприяти ідеологічній деокупації Криму і не дивитися на історію Кримського ханства через російські міфи.

Про це у вівторок під час круглого столу в Укрінформі сказав директор Інституту Української археографії і джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, доктор історичних наук Георгій Папакін.

"Частиною стратегії деокупації Криму має стати ідеологічна деокупація. Оскільки ми маємо величезну кількість російських міфів, маємо літературу про історію Криму, яка зараз активно видається там, і основною частиною цих видань є той факт, що в Криму, в історії Криму, немає місця для кримських татар... Тобто, до історії Криму вони мають опосередковане відношення", - пояснив Папакін.

За його словами, стратегія деокупації Криму має на всіх рівнях "доносити думку про те, що кримські татари - це корінний народ, у першу чергу, Криму, і звичайно ж України".

Як вважає вчений, державність кримських татар, "яка була створена в XV столітті і проіснувала до 1783 року, була дуже вагомим і важливим компонентом східноєвропейської політики".

"Ми не повинні на це дивитися крізь російські окуляри, згідно з якими, Крим - це гніздо степових хижаків, які час від часу вискакували і щось захоплювали. Всі історичні факти доводять, що Кримський ханат був вагомою складовою частиною східноєвропейського простору", - наголошує Папакін.

Для доказу цього, заявив він, необхідно відновити кримськотатарський дипломатарій - комплекс офіційних документів державного архіву Кримського ханства XV-XVIII ст.

"Йдеться про державний архів Кримського ханату, про його реконструкцію. Є така наукова операція, яка полягає в тому, щоб виявити всі відомі існуючі документи і зібрати їх у вигляді бази даних або збірки документів, яку ми можемо представляти як кримськотатарський дипломатарій".

Як розповів учений, у 1783 році, коли російські війська вперше окуповували Крим, "сталася детективна історія зникнення всіх державних документів". 

"Починаючи з перших вторгнень у 1735 році, коли Мініх зайшов у Бахчисарай, він спалив там все, що можна було спалити, у тому числі Ханський палац і навіть місію французьких єзуїтів - можливо, там теж були якісь важливі документи... Потім, коли знову були походи, знову спалювалися документи", - розповів учений.

За його словами, в основному документи ханства були знищені, але частину з них у 1735 і 1783 роках було вивезено, і в деяких країнах є сліди їх перебування. І вченим сьогодні їх необхідно шукати в архівах як сусідніх з Україною держав, так і в самій Україні, зокрема, в Запоріжжі.

За словами Папакіна, відновлення кримськотатарського дипломатарію, куди входять в першу чергу дипломатичні документи Кримського ханства, "дасть змогу спростувати російський міф про те, що Кримський ханат мав відносини виключно з Московією".

"Насправді дипломатичні місії Кримського ханату поширювалися на Польщу (Річ Посполиту), Литву, Румунію, Валахію, Оттоманську імперію. Крім того, дипломатичні місії виїжджали до держави хрестоносців, тобто на сучасну територію Калінінградської області (Східну Пруссію), виїжджали до Швеції, мали відносини з Францією... Список країн можна продовжити, тому дипломатична частина кримськотатарського дипломатарію однозначно не обмежиться виданими Росією документами", - вважає учений.

Як повідомив Папакін, завтра, 19 квітня, виповнюється 294 роки, як у Росії був підписаний імператорський маніфест про "взяття Криму під високу державну руку", а точніше - про першу анексію Криму. 

"І якщо Росія у такому вигляді, як вона сьогодні є, доживе до наступного року, то я думаю, там святкуватимуть 295 років з дня приєднання Криму. Це означає, що майже три століття тому Крим увійшов до складу Росії і на цьому там і залишався. А то, що було з 1991 по 2013 роки - це такий собі момент, який був дуже незначний, і він минув", - відзначив Папакін.

Україні потрібний широкий дискурс про кримських татар - експерт 

Українські історики повинні сформувати в країні громадську думку з метою вирішення політичних і культурних прав кримськотатарського народу. З цією метою потрібний широкий дискурс на цю тему.

Про це у вівторок у ході круглого столу в Укрінформі "Українська соціогуманітаристика: контекст окупації і деокупації Криму" сказав старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Дмитро Гордієнко.

"Поки буде в Україні кримськотатарський дискурс, культурний, політичний, історичний, доти будуть в якійсь мірі захищені і кримські татари на півострові. Якщо цей дискурс зникне, тоді є загроза загалом для народу. Тому, обов'язок українських істориків - взяти на себе цю відповідальність", - відзначив Гордієнко.

За його словами, "Україна зробила перший крок назустріч кримським татарам, дозволила повернення, але не зробила другого кроку - не забезпечила повноти їхніх політичних та культурних прав".

Як вважає історик, широкий дискурс по всій Україні з публікацією матеріалів про кримських татар, як невід'ємної частини української політичної нації, сприятиме формуванню громадянського суспільства, "що розуміє проблеми і шляхи вирішення цілісності України".

"Тільки тоді ми зможемо тиснути на Верховну Раду, яка впливатиме на рішення виборця і прийме те рішення і ті зміни в Конституції, які давно вже мають бути там записані", - відзначив Гордієнко.

За його словами, з деокупацією українського півострова в Криму має бути встановлена кримськотатарська республіка.

"Кримськотатарська республіка - це автономія кримських татар із забезпеченням політичних і культурних прав народу", - резюмував історик, підкресливши, що "розуміння цього в суспільстві сьогодні залежить від істориків і публіцистів". 

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-