Кримськотатарські ЗМІ: три роки спротиву окупації

Організатори: Центр інформації про права людини; Міністерство інформаційної політики України; Меджліс кримськотатарського народу.

Учасники: Еміне Джапарова - перший заступник міністра інформаційної політики України; Тетяна Печончик - голова правління Центру інформації про права людини; Гаяна Юксель - член Меджлісу кримськотатарського народу, директор інформаційного агентства QHA.

Підсумкові матеріали:

За останній рік дозвіл на в'їзд до Криму отримало близько 70 іноземних ЗМІ - Джапарова

Впродовж останнього року дозвіл на в'їзд на територію Криму через українську територію отримало близько 70 іноземних ЗМІ.

Про це у понеділок на прес-конференції в Укрінформі заявила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

«Будь-який  іноземець, а це й іноземні журналісти, мають потрапляти в Крим через українські контрольно-пропускні пункти. В межах існуючого законодавства МІП і Державна міграційна служба спростили процедуру отримання такого дозволу максимально. Фактично дозвіл можна отримати за кілька годин. Упродовж останнього року ми видали приблизно 70 дозволів іноземним ЗМІ з більш ніж 25 країн, серед яких - BBC, Deutsche Welle і багатьом провідним світовим ЗМІ, і жодних проблем з цим для журналістів не було», - сказала Джапарова.

Вона наголосила, що станом на сьогодні фактично проблеми для міжнародних журналістів з отриманням дозволу на в'їзд до Криму немає.

Перший заступник міністра інформаційної політики підкреслила, що, окупувавши Крим, РФ намагається створити там паралельну реальність за допомогою насаджування своїх штучних, маріонеткових ЗМІ.

«І дуже важливим у цьому контексті є надання журналістам, в тому числі і міжнародним, доступу до Криму, - щоб не дозволити цим маніпуляціям РФ бути», - додала Джапарова.

З початку окупації Криму зафіксовано 460 випадків порушення свободи слова - Центр інформації про права людини

З початку окупації Криму на території півострову було зафіксовано 460 випадків порушення свободи слова та тиску на журналістів.

Про це у понеділок на прес-конференції в Укрінформі заявила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

«Наша організація займається моніторингом ситуації з правами людини, зокрема і ситуації зі свободою слова і висловлення поглядів на Кримському півострові. І за останні три роки, з початку окупації півострову, ми зафіксували 460 випадків тиску на журналістів, порушення свободи слова і висловлення поглядів громадян там за останні три роки», - сказала Печончик.

Вона наголосила, що однією із груп, яка найбільше піддавалася на території Криму з боку окупантів тиску та репресіям, були кримськотатарські ЗМІ. Наприклад, 26 січня 2015 року був обшук на кримськотатарському телеканалі АТР, а 1 квітня того ж року телеканал зупинив мовлення. 31 березня 2015 року також зупинено було мовлення радіостанції «Мейдан-ФМ».

«Багато редакцій переїхали і продовжують свою роботу на материковій Україні, однак сайти цих видань продовжують бути заблокованими в Криму і кримчани не можуть їх читати навіть в Інтернеті. Наприклад, станом на кінець березня на території Криму заблоковано інформаційне агентство QHA («Агентство« Кримські новини »), сайт «15 хвилин», сайт телеканалу АТР», - уточнила Печончик.

Вона зазначила, що ситуацію із свободою слова в Криму наразі можна охарактеризувати як дуже погану.

«Фактично ті ЗМІ, які критично ставилися до окупаційної влади, зіштовхнулися з великим тиском та репресіями. Ми спостерігаємо там зараз дуже погану ситуацію із свободою слова», - наголосила голова правління Центру інформації про права людини.

Кардинально змінити ситуацію щодо свободи слова у Криму можна, лише провівши деокупацію - Печончик

Для поліпшення ситуації із діяльністю ЗМІ у Криму потрібно фіксувати випадки утисків прав журналістів і порушення свободи слова, запроваджувати персональні санкції щодо людей, причетних до цих дій.

Про це у понеділок на прес-конференції в Укрінформі заявила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, повідомляє корреспондент агентства.

«Ми спостерігаємо зараз дуже погану ситуацію із свободою слова в Криму. Я б хотіла озвучити декілька важливих рекомендацій щодо того, що може бути зроблено в цьому випадку. По-перше, важливо, щоб ці всі випадки тиску на журналістів, порушення прав журналістів, закриття кримськотатарських видань не залишалися безкарними, щоб вони фіксувалися, і дуже важливо, щоб прокуратура АР Крим, яка працює тут, на материку, порушувала і розслідувала кримінальні справи за цими фактами. Люди, які це роблять, мають знати, що щодо них відбувається розслідування, тим більше що багато журналістів та видань переїхали сюди та можуть давати свідчення», - наголосила Печончик.

За її словами, також важливо, щоб іноземні країни запроваджували персональні санкції щодо осіб, які причетні до випадків порушень свободи слова та порушень прав журналістів у Криму, до випадків тиску на кримськотатарські видання.

«Ми б хотіли, щоб ці люди отримували чіткий сигнал від міжнародної спільноти, що вона спостерігає за тим, що ці люди вчинили», - зазначила Печончик.

За її словами, важливою є і підтримка тих осередків журналістики, які залишилися у Криму і продовжують там свою роботу.

«Однак ці кроки  - це лише невелика допомога,  яка не змінить ситуацію кардинально. Адже кардинально її змінити можна, лише провівши деокупацію Криму і повернувши кримськотатарські видання і журналістів на їх батьківщину», - переконана Печончик.

Відео з прес-конференції:

Англійську версію дивіться тут

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк