Голодне лихоліття 1932-1933 рр. Що потрібно знати, аби уникнути трагедій у майбутньому

Голодне лихоліття 1932-1933 рр. Що потрібно знати, аби уникнути трагедій у майбутньому

2216
Ukrinform
30 березня о 14.00 відбулась прес-конференція і презентація міжнародної гуманітарно-просвітницької програми на тему: "Голодомор 1932–1933 років: пам'ять в ім’я майбуття". 

Організатор: ГО “Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)”.

Учасники: Людмила Гриневич - директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, доктор історичних наук; Євстратій (Зоря) - представник Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату; Йосиф Зісельс - виконавчий співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (ВААД) України; Володимир Тиліщак - заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук; Леся Онишко, Віталій Огієнко - координатори проекту (HREC in Ukraine) “Місця масових поховань і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932-1933 років”, кандидати історичних наук.

Підсумкові матеріали:

СБУ виявила 857 масових поховань жертв Голодомору, але величезна їх кількість невідома - Людмила Гриневич

Хоч на сьогодні Служба безпеки України встановила чималу кількість масових поховань жертв Голодомору 1932-1933 років, але величезна їх кількість ще не відома і, відповідно, не впорядкована.

На цьому наголосила Людмила Гриневич -  директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) - під час прес-конференції в Укрінформі, присвяченої старту міжнародної програми "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття".

"За умов незалежної України завдяки зусиллям органів місцевої влади та ентузіастів в Україні вже встановлено більше 7 тисяч пам'ятників, пам'ятних знаків жертвам Голодомору. А під час проведення слідчої справи Службою безпеки України було виявлено 857 масових поховань жертв голоду. Та величезна кількість таких масових поховань залишається не лише нам не відомими, а й не впорядкованими. Деякі з них мають вигляд звалищ. І сьогодні наш громадянський обов'язок - виправити цю ситуацію", - сказала Гриневич. 

За її словами, на початку 1930-их років була масова смертність, жертвами якої стали близько 4 млн людей - в абсолютній більшості це були українці, але це також були німці, євреї, поляки, представники інших національностей. 

"Вся Україна фактично вкрилася братськими могилами, і радянська влада протягом десятиліть, намагаючись приховати цей злочин, робила все для того, щоб витіснити з пам'яті ці події. І ці могили руйнувалися, плюндрувалися. На місці багатьох масових поховань були облаштовані парки для відпочинку, розваг. А в 1960-ті роки, після того, як ХХ з'їзд КПРС засудив культ особи Сталіна, відбулась ще одна наруга над українською пам'яттю, тому що вся Україна вкрилася пам'ятниками діячів - Чубаря, Петровського, Постишева та інших, - котрі несли пряму відповідальність за організацію Голодомору в Україні", - зазначила історик. 

Вона підкреслила: ідея анонсованої сьогодні Міжнародної гуманітарно-просвітницької програми "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття" полягає в системній реалізації важливих наукових, просвітницьких і соціальних проектів, спрямованих на збереження пам'яті про Голодомор і формування на цій основі в української молоді поваги до людської гідності і головного людського права - права на життя. 

"Перший проект цієї масштабної програми буде націлений на виявлення та упорядкування ще не відомих місць масових поховань жертв Голодомору", - наголосила Гриневич. 

Євстратій (Зоря) закликає представників усіх церков долучитися до акції з встановлення місць поховання жертв Голодомору

Євстратій (Зоря) - представник Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату - закликає всіх українців, зокрема й представників усіх церков і конфесій долучитися до акції з встановлення місць поховання жертв Голодомору.

З такими словами він звернувся під час прес-конференції в Укрінформі, присвяченої старту міжнародної програми "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття".

"Ми хочемо донести заклик до всіх, найперше тих, хто є свідком і знає місця, де відбувалися поховання жертв Голодомору, повідомляти про це релігійні громади, органи місцевого самоврядування або безпосередньо зв'язуватися з організаторами цієї акції для того, щоб усі місця поховання були виявлені. Також ми звертаємося до тих, хто знає про ці місця зі слів свідків, збирати цю інформацію і передавати", - сказав Євстратій (Зоря).

Він також звернувся до церков і релігійних громад усіх конфесій, незалежно від віросповідання, які представлені в Україні, включитися в цю роботу. Враховуючи те, що релігійні громади і організації є найбільш поширеними в Україні і практично не залишилося сіл, де так чи інакше не була би відновлена їх діяльність, залучення їх до встановлення місць масового поховання і належного пошанування жертв, - це є правильна і дуже вчасна ініціатива, вважає архієпископ. 

"Якщо кожен священнослужитель, проповідник повідомить своїй релігійній громаді, що відбувається така акція і, можливо, хтось щось чув і знає про місця поховання жертв Голодомору, які ще не відомі і не впорядковані, - це набагато простіше, ніж хтось би їздив з Києва і досліджував по містах і селах України", - зазначив архієпископ. 

Він наголосив: зробивши все необхідне, щоб виявлені місця поховання жертв Голодомору були належним чином пошановані і впорядковані, ми тим самим підкреслимо, що ми пам'ятаємо те, що відбулося і хочемо зробити все, щоб на українській землі, яка, згідно з літописами, за всю свою історію, навіть у неврожайні роки, не знала голоду, катастрофа таких масштабів не повторилася. 

"Збереження пам'яті, гідне пошанування жертв Голодомору - це є наш спільний моральний обов'язок, обов'язок цілого українського народу і релігійних спільнот зокрема. Ми зі свого боку готові надавати всіляке сприяння і перебуваємо в діалозі з організаторами цієї акції", - сказав Євстратій (Зоря).

Україна має знати поіменно всіх катів, винних у Голодоморі - Йосиф Зісельс 

Голодомор - це одна з найстрашніших трагедій ХХ сторіччя. І хоч із крахом комунізму так і не відбулося суду над ним, але всіх винних за злочин Голодомору ми маємо знати поіменно.

На цьому наголосив Йосиф Зісельс -  голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України - під час прес-конференції в Укрінформі, присвяченої старту міжнародної програми "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття".

"Голодомор - це один з найзліших злочинів комуністичної партії і тих, хто їй прислуговував. На жаль, ми, навіть дисиденти 1970-80 років, не змогли організувати суд над комунізмом, де одною з найстрашніших сторінок був би Голодомор. Було дуже мало сил для цього. І це визначальний чинник того, що досі цей злочин не звучить так, як йому належить звучати. Україна ніколи не знала голоду, і в такій країні організувати штучний голод і заморити голодом мільйони людей - це був дуже підступний злочин з боку влади. І це треба проаналізувати. Треба знати всіх катів, які брали в цьому участь. Інакше це ніколи не стане на належний рівень вивчення і розвитку культури пам'яті в нашій країні", - наголосив Йосиф Зісельс. 

Він також зазначив, що Україна волею своєї історії ніколи не була моноетнічною країною, в ній завжди проживали різні етнічні меншини і Голодомор зачепив не тільки етнічних українців, а й етнічні меншини, які проживали в районах, на які була спрямована політика Голодомору. І це також треба вивчати. 

"Є різні демографічні дослідження. Я чув про цифру, що під час основної фази Голодомору - в 1932-34 роках - загинуло 80 тисяч євреїв. Але це потребує ретельного вивчення вченими - демографами, істориками - і введення в науковий обіг", - сказав громадський діяч.  

Він підкреслив, що вивчення Голодомору позитивно впливає на становлення української ідентичності, національної самосвідомості. Так само на становлення єврейської самосвідомості впливала трагедія Голокосту. Але водночас він застеріг, що культивування трагедії має певні небезпечні прояви. Бо ті народи, які проживають у Східній Європі, - українці, поляки, литовці, білоруси, євреї, - за сотні років традегій вибудовуть певний комплекс віктимності, тобто починають вважати себе народами-жертвами. 

"А якщо народ зациклюється на культивації народу-жертви, він уповільнюється в розвитку. І треба цього позбавлятися, і над цим треба працювати і громадським діячам, і вченим. Бо народ-жертва не розуміє ніяких претензій до себе, він не здатний самокритично оцінювати свою історію, а без цього неможливий подальший рух. І ми про це повинні думати", - сказав Зісельс. 

За його словами, дуже добре це видно на прикладі Ізраїля. Бо, на відміну від євреїв у діаспорі, які культивують Голокост, роблять його центром свого існування - і це є їх комплекс віктимності, - Ізраїль на цьому не зациклився.

"Він віддає належну пам'ять жертвам, побудував величезні меморіали, але він відштовхується від цієї трагедії і йде далі. Бо тільки захист свого суверенітету, своєї незалежності, тільки економічний розвиток може дати народові шлях у майбутнє. І Україна повинна також знайти для себе таку можливість - подолати комплекс віктимності, відштовхнутися від своїх трагедій і йти далі в майбутнє. Це дуже непростий шлях. Але іншого вибору у нас немає", - підкреслив Зісельс.

Вже 2017 року планується створити повний реєстр місць масових поховань жертв Голодомору - координатор проекту

Мета проекту "Місця масових поховань, пам'ятники і пам'ятні знаки жертвам Голодомору 1932-1933 рр." - вже цього року створити найповніший електронний реєстр місць пам'яті жертв Голодомору.

Про це повідомила координатор проекту Леся Онишко під час прес-конференції в Укрінформі, присвяченої старту міжнародної програми "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття".

"Ми ініціюємо наш проект і беремо на себе ініціативу з маркування місць поховань жертв Голодомору і належного вшанування їх пам'яті. Таких місць є тисячі. В короткостроковій перспективі, вже протягом 2017 року, ми плануємо створити максимально повний реєстр місць масових поховань, пам'ятників і пам'ятних знаків", - сказала Леся Онишко. 

За її словами, наступного року планується створити 3D-мапу, яка представлятиме повну інформацію про місця масових поховань, пам'ятники і пам'ятні знаки. На довшу перспективу планується створити своєрідну інтерактивну платформу, де буде документальна інформація, відео- та аудіосвідчення про місця масових поховань. 

"Ми починаємо наш проект не на порожньому місці. Завдяки нашим партнерам - Українському інституту національної пам'яті - вже зібрана серйозна фотодокументальна база. Після проголошення Україною своєї незалежності з'явився величезний масив меморіальної топографії Голодомору, і цю інформацію акумулював Український інститут національної пам'яті. Наші партнери передали ці документи в Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), і ми сьогодні маємо всі можливості для того, щоб з допомогою наших партнерів, з допомогою громадських і релігійних організацій реалізувати поставлені перед нашим центром завдання", - підкреслила координатор проекту.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-