Медіа крізь наукову призму

Медіа крізь наукову призму

2033
Ukrinform
22 березня о 12:00 відбулась прес-конференція на тему: "Наука та ЗМІ".  (Зала 1)

Організатори: науковці НАН України.

Учасники: Ганна Єльська - академік НАН України, доктор біологічних наук, професор, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України; Олег Кришталь - академік  НАН України, доктор біологічних  наук, професор, директор Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України; Валерій Гусинін - член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу астрофізики і елементарних частинок Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, член Ідентифікаційного комітету з питань науки України та з обрання Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій; Олександра Антонюк - доктор фізико-математичних наук, заступник директора Інституту математики НАН України; Юлія Безвершенко - кандидат фізико-математичних наук, молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, заступник Голови Ради молодих вчених НАН України.

Підсумкові матеріали:

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України виступив із спростування інформації щодо його роботи та господарської діяльності, яка була висвітлена в сюжеті телеканалу «1+1»

Із спростуванням на прес-конференції , яка відбулася в Укрінформі 22 березня, виступила директор Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБіГ)  академік НАН України, доктор біологічних наук, Ганна Єльська.

«Я з великим задоволенням розповіла б вам про формування  персоналізованої біомедицини в Україні і вклад інституту ії розвиток, про нові ДНК системи, про біосенсоріку, про стовбурові клітини та їх використання. Але на я повинна говорити про те, скільки коштує ремонт туалету, скільки коштує випікати лаваші, і  як відмивати гроші, яких ви в очі не бачили», - сказала Ганна Єльська на початку свого виступу. 

Спростування стосувалося інформації, яка була наведена в сюжеті телеканалу «1+1», який вийшов 12 березня цього року. Зокрема щодо деяких аспектів участі Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (ІМБіГ) в проекті COMBIOM.

«Проект з акронімом  COMBIOM був спрямований на «зміцнення співпраці між ЄС та Україною в галузі молекулярної медицини», - таку відповідь надало ІМБіГ у відповідь на твердження що проект мав на меті підтягнути «українську науку до міжнародного рівня» . При цьому ІМБіГ виступав координатором проекту, а його партнером був Інститут Гюстава Русі. В цьому контексті спростування стосувалося і того, що молоді науковці в ІМБіГ не отримують доступу до керівних посад.

Директор Інститут Ганна Єльська повідомила, що в очолюваній нею науковій установі молоді науковці керують лабораторіями та науковими групами.

«Що стосується молоді. Це болюче питання, бо молодь не має де жити, не має достойної заробітної платні і виїзжає з країни. Що стосується нашого інституту , то в нашому інституті найменший середній вік науковців – 43 роки і найбільший відсоток молодих науковців – 30% . Ті персони, що згадані в цій програмі – Станіслав Авдєєв та Микола Дергай, є керівниками лабораторії та групи. І ще 10 молодих вчених у нас керують лабораторіями та групами», - сказала Ганна Єльська. 

Також Ганна Єльська озвучила позицію щодо інциденту на території Інституту за участі головного інженера установи, який також був висвітлений в сюжеті. В інциденті постраждав працівник підприємства, яке орендувало площі на території інституту, Валерій Браїм, який помер в лікарні.

«Я не можу сказати, як тут відбувалися події, цим займається слідство. Наша дирекція прийняла рішення, яке повністю базується на міжнародних правових принципах невинуватості. Відсторонити  від діяльності, або звільнити людину ми не можемо, ми можемо це зробити тільки за поданням слідчого судді», - сказала Ганна Єльська.

«Слідство за кримінальною справою проти головного інженера інститут триває і вирок суду не оголошено,тому інформація про ушкодження нанесені потерпілому  та опис подій базуються на не доведених слідством фактах», - йдеться у роздруківці , який журналістам представники інституту надали на прес-конференції. 

Також директор ІМБіГ  торкнулася інших тем , які висвітлювалися в сюжеті: оренди, ремонту окремих приміщень установи  та його вартості, виділення коштів для Інституту на капітальні ремонти та проведення тендерів. 

«Тут сидять науковці, хтось з вас отримував кошти на капітальний ремонт? У нас є тільки кошти на заробітну платню, ось на що нам вистачає, і то не повністю. Більшість інститутів працюють неповний день. … У нас не було тендерів, бо вартість робіт не перевищувала гранично допустимих норм для тендера», - сказала керівник Інституту. 

Ганна Єльска зазначила, що така інформація щодо наукових інститутів формує в суспільстві негативне ставище до науки загалом і це позначається не просто на фінансуванні наукової галузі. Постає питання взагалі про існування науки  нашій країні.

«Ми не збирали би цю прес-конференція, якби мова йшла тільки про імідж  нашого інституту, і про моє особисте реноме, його знають в країні, його знають у світі і нам нема в чому виправдовуватися. Мова йде про наїзд на науку, уявіть пересічного громадянина – який дивиться цю програму: «Вони весь час плачуться, що їм не додають грошей, що вони жебраки. А насправді вони розкрадають гроші, розпорошують, нічого не роблять, нагрівають свої руки на оренді». Це наїзд, це свідомий обман суспільства», - описала ситуацію Ганна Єльська.

Вона попросила журналістів бути адвокатами науки перед владою і суспільством.

«Ми просимо бути зв’язуючою ланкою між наукою та суспільством,  щоб ви доносили до суспільства в чому досягнення української науки, в чому ії проблеми. Де вона винна, а де їй потрібно допомогти, а не руйнувати її. Бо єдине, що ще залишилося не розтащене олігархами, це наука, наукові інститути, на які весь час зазирають. І це майбутнє, заради якого ми повинні об’єднатися», - сказала Ганна Єльська.

На думку науковців, в країні сталася така ситуація, коли науковці і журналісти повинні вибудовувати правильну комунікацію. Тим більше, що популяризувати науку і роботу вітчизняних вчених потрібно, але на жаль, зараз бракує журналістів саме з наукової тематики, які спроможні розповісти широкому загалу простими словами про складні речі. 

Як зазначили присутні на прес-конференції, в інституті журналістики вже немає спецкурсу наукова журналістика, а традиція науково-популярних видань перервалася. Ті поодинокі видання, які зараз існують для молоді, також не можуть виконувати свою задачу в повній мірі, зокрема і через брак якісної комунікації між вченими та представниками мас-медіа.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-