Пенсійна реформа: прагматичний підхід
Учасники: Маріанна Онуфрик - керівник суспільних програм ІСЕД; Олександр Кірш - народний депутат України; Ірина Ковпашко - директор департаменту пенсійного забезпечення ПФУ; Віталій Мельничук - к.е.н., експерт з питань пенсійного забезпечення; Галина Третьякова - голова Громадської ради при Пенсійному фонді України; Татуся Бо - блогер.
Обговорювалися питання:
1. В якому віці українці мають виходити на пенсію? Від чого це має залежати, окрім тиску з боку міжнародних організацій?
2. Чи потрібен в Україні Пенсійний фонд? Що необхідно зробити для забезпечення його фінансової самодостатності та стабільності?
3. Хто платитиме українцям пенсії: вони самі чи їхні діти? І якою має бути в майбутньому пенсійна система: солідарною чи накопичувальною?
Довідково. Smart Talk - новий спільний проект Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) та УКРІНФОРМу за інформаційної підтримки газети «День», що передбачає серію фахових дискусій за участі провідних експертів у зрозумілому та привабливому форматі. Зустрічі присвячені комунікації основних аспектів реформи соціальної сфери в Україні відповідно до результатів комплексного дослідження “Політика соціального прагматизму”. Дослідження пропонує державі та суспільству принципово нову концепцію суспільних відносин, що базуватиметься на практичному забезпеченні гідного та щасливого життя людини. У Політиці закладено модель ефективного соціального захисту, охорони здоров’я, а також описано умови формування відповідального ставлення людини до власного життя та користування суспільними благами, в тому числі через розвиток освіти і культури.
Підсумкові матеріали:
Пенсійний вік не можна підвищувати, попередньо не вирішивши соціальних проблем населення - Третьякова
З економічної точки зору пенсійний вік в Україні підвищувати треба. Однак, наразі в українському суспільстві існує ряд соціальних проблем, без вирішення яких говорити про підвищення пенсійного віку зарано.
Таку думку у понеділок під час онлайн-дискусії "Smart Talk "Пенсійна реформа в Україні?" в Укрінформі висловила голова Громадської ради при Пенсійному фонді України Галина Третьякова, повідомляє кореспондент агентства.
«Економічний зріз каже про те, що пенсійний вік підвищувати треба, але існує соціальний аспект, соціальні проблеми населення, без вирішення яких не можна говорити про те, щоб підвищувати пенсійний вік в Україні», - сказала Третьякова.
Вона зазначила, що наразі в Україні кількість працюючих і кількість пенсіонерів у пропорції становить майже один до одного і «ми не можемо навантажувати молоде покоління тим, щоб кожен молодий українець крім того, що він вибудовує своє життя, годує свою родину, щоб він мав також годувати ще одного пенсіонера».
На її думку, потрібно змінити цю пропорцію таким чином, щоб на одного пенсіонера припадало кілька молодих людей, які б його забезпечували за рахунок відрахувань із власних доходів.
«Окрім того, є соціальний аспект, є питання безробіття, прожиткового мінімуму... Людям потрібно мати за що жити. Тому, беззаперечно, вирішувати питання підняття пенсійного віку без вирішення цих соціальних проблем неможливо», - переконана Третьякова.
Накопичувальну пенсійну систему потрібно запровадити в Україні якнайшвидше - ІСЕД
Накопичувальну систему пенсійного забезпечення потрібно запровадити в Україні якнайшвидше.
Таку думку у понеділок під час онлайн-дискусії "Smart Talk "Пенсійна реформа в Україні?" в Укрінформі висловила керівник суспільних програм Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Маріанна Онуфрик, повідомляє кореспондент агентства.
«Важливо зрозуміти те, що вирішити питання гідної пенсії, погашення дефіциту Пенсійного фонду в солідарній системі неможливо. Тому ми виступаємо за якнайшвидше запровадження накопичувального рівня. Тому що, з досвіду інших країн, є така тенденція: чим раніше був запроваджений накопичувальний рівень - тим вищий розмір пенсій зараз у цих країнах», - сказала Онуфрик.
Також керівник суспільних програм ІСЕД назвала основні відмінності накопичувальної системи від солідарної.
«Однією із найважливіших відмінностей накопичувальної системи від солідарної є те, що ці внески, які сплачує людина, є її власністю. Тобто людина у випадку настання якихось критичних обставин, наприклад, важкої хвороби, зможе використати ці гроші на лікування. Так само, якщо людина не доживає до пенсії, то ці кошти успадковуються її родиною. Друга важлива відмінність - такі внески не виплачуються «з коліс», як це зараз робиться у солідарній системі, а вони накопичуються і приносять інвестиційний прибуток цій людині через інвестування в різні сфери економіки. І це перевага і для людини, і для держави», - зазначила Онуфрик.
Вона додала, що третьою основною відмінністю накопичувальної системи від солідарної є те, що «вона не передбачає якихось підвищень перед виборами розмірів пенсій, а залежить від того, скільки людина працює і як сплачує внески».
«Тобто, чим краще людина працюватиме і чим більше сплачуватиме внесків, тим більше отримуватиме на пенсії. І, виходячи з усього цього, ми виступає за те, щоб накопичувальний рівень запровадили у нас якнайшвидше», - резюмувала Онуфрик.
До підвищення очікуваної тривалості життя в Україні про підвищення пенсійного віку говорити зарано - ІСЕД
Основними умовами, за яких в уряді можна буде починати говорити про підвищення пенсійного віку для громадян, є: збільшення очікуваної тривалості життя, скасування підстав для дострокового виходу на пенсію і вирішення проблем, пов'язаних із зайнятістю людей передпенсійного віку.
Таку думку у понеділок під час онлайн-дискусії "Smart Talk "Пенсійна реформа в Україні?" в Укрінформі висловила керівник суспільних програм Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Маріанна Онуфрик, повідомляє кореспондент агентства.
«Всі європейські країни, і Україну чекає це питання - підвищення пенсійного віку. Старіння нації відбувається у всьому світі, людей похилого віку стає більше, людей працюючих стає менше, і потрібно здійснювати ці заходи. Але, на мою думку, є три умови, за яких наш уряд може починати говорити про підвищення пенсійного віку - це збільшення очікуваної тривалості життя через реформування всіх сфер життя, які стосуються людини, це скасування підстав для дострокового виходу на пенсію, і звичайно, вирішення проблем, пов'язаних із зайнятістю людей передпенсійного віку», - сказала Онуфрик.
За її словами, важливою проблемою у вирішенні питання підняття пенсійного віку є вирішення питання зайнятості людей передпенсійного віку, оскільки частка такої зайнятості є дуже низькою (близько 60 відсотків), і наразі «роботодавці не мають великого бажання брати на роботу людей передпенсійного віку». На думку керівника суспільних програм ІСЕД, за приклад можна взяти європейський досвід, де у багатьох країнах існують великі державні програми щодо створення робочих місць для таких людей та реалізуються інші варіанти вирішення цього питання.
«Окрім того, не варто забувати про той факт, що, порівняно з іншими європейськими країнами, де дійсно пенсійний вік становить, наприклад, 62, 65 років, українці живуть в середньому на 10 років менше. Очевидно, що найкращим було б варіантом у цьому аспекті перед збільшенням пенсійного віку збільшити очікувану тривалість життя, - і через реформи в системі охорони здоров'я, і через покращення екології, і через зростання добробуту людей», - додала Онуфрик.
Вона також відзначила, що третім аспектом, на який варто звернути увагу, говорячи про проблему підвищення пенсійного віку, є скасування підстав для дострокового виходу на пенсію. За її словами, на законодавчому рівні, наприклад, чоловіки мають виходити на пенсію у 60 років, але часто з ряду причин чоловіки виходять на пенсію значно раніше.
«Уряд вже зробив певні кроки з цього питання щодо перегляду списків професій, за якими люди рано виходять на пенсію, але все одно це питання потребує подальшої уваги», - наголосила Онуфрик.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
