Як реінтегрувати прифронтові території Донбасу?

Як реінтегрувати прифронтові території Донбасу?

Укрінформ
2 лютого о 10.00 відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Прифронтовий Донбас: інформаційні виклики та як на них реагувати державі, ЗМІ та  громадськості". (Зала 2)

Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Ірина Бекешкіна – директор  Фонду «Демократичні інціативи» імені Ілька Кучеріва; Олексій Гарань - український політолог, доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА; Петро Бурковський - керівник відділу розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень; Олеся Цибулько - радник Міністра з питань тимчасово-окупованих територій; Сергій Гармаш –  головний редактор порталу «Остров»; Діана Дуцик – виконавчий директор ГО «Детектор медіа»; Марія Золкіна – політичний аналітик Фонду «Демократичні інціативи» імені Ілька Кучеріва; Валентин Краснопьоров – координатор проекту «Сильні громади» Центру UA; Олександр Ободович – в.о. начальника управління телебачення і радіомовлення Держтелерадіо України; Максим Паламарчук – Державний  експерт Апарату Ради національної безпеки і оборони України; Дмитро Ткаченко – радник міністра інформаційної політики України; Георгій Тука  – заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; Володимир Фесенко – голова Правління  Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Модератор: Юрій Горбань – прес-секретар Фонду «Демократичні інціативи» імені Ілька Кучеріва.

Розглядалися питання:

- Інформаційна діагностика прифронтових територій  Донеччини та Луганщини: результати  фокус-груп у населених пунктах, де немає  українського  теле-  і радіомовлення.

- З яких джерел  населення  переважно отримує інформацію? Яким джерелам довіряє, а яким ні? Як це впливає на сприйняття і оцінки поточних суспільно-політичних подій?

- Якої інформації населенню не вистачає найбільше і в який спосіб жителі прифронтової території хотіл б її отримувати?

 - Які питання повинні бути в центрі інформаційного впливу  на територіях Донецької та Луганської областей, що контролюються Україною і які перебувають під окупацією?

- Які проблеми  забезпечення інформаційного впливу на прифронтових територіях найбільш гострі?   

- Яких дій і чого саме громадськість очікує від влади у реалізації  інформаційної політики? Якої допомоги потребує влада від громадянського суспільства для більш успішного  інформаційного впливу на територіях Донбасу, особливо  – на прифронтових територіях?   Як краще організувати співпрацю органів влади та громадських організацій?

Захід проводився в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів», яка реалізується Міжнародним Фондом  «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Підсумкові матеріали:

Населення України все менше згодне на мир за будь-яку ціну - Бекешкіна

Найважливішою проблемою для всієї України вже три роки є ситуація на Донбасі, при цьому українці все менше згодні на мир за будь-яку ціну.

На цьому наголосила директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час круглого столу в Укрінформі. 

"Інколи складається враження, що позиційна війна, яка йде на сході, вже є звичною, що про неї починають забувати. Очевидно, Авдіївка про це нагадує. Але коли ми питаємо, які проблеми у суспільстві є найбільш важливими, уже три роки поспіль однозначно населення України загалом в усіх регіонах вважає, що це - ситуація на сході, ситуація на Донбасі. По-друге, очевидно також, що населення все менше згодне на мир за будь-яку ціну. І нарешті те, що відбувається в Авдіївці, - це саме та прифронтова територія і реінтеграція цих регіонів - це не лише відвоювання територій. Це насамперед боротьба за людей, за їхні душі, за їхній розум. І тут дуже великі проблеми", - сказала Бекешкіна.  

За її словами, при опитуванні у фокус-групах, у свідомості людей спостерігалися "надзвичайно різні речі", і не лише на прифронтових територіях, де надзвичайно активно діють російські ЗМІ. 

"Що несуть російські ЗМІ, ми знаємо. І цілком можливо, що той наводчик, який наводив на позиції наших українських воїнів, працював не лише за гроші. І тому, якщо Донбас - це Україна, а ми твердо кажемо, що Донбас - це Україна, то з цими людьми треба працювати", - підкреслила соціолог. 

При цьому вона нагадала про досвід звільнених територій, які не так давно теж були окуповані.

"Коли ми починали там соціологічні опитування, то результати були одні. Зараз результати інші. Але там люди знаходяться в іншій ситуації, ніж прифронтові території, тому що там вже є українська влада. Там є свої складнощі, свої проблеми, але це вже Україна і у людей свідомість змінюється. І якщо говорити про так звану ментальність Донеччини і Луганщини, то вона зараз дуже розколота. Тому нам надзвичайно важливо боротися за цих людей", - зазначила Бекешкіна.

Вона висловила переконання, що тут ми повинні працювати всі разом - ЗМІ разом з громадськістю, з представниками влади. "Ми повинні бути успішними", - закликала вона.

Вступ України до НАТО зараз підтримує половина населення - Бекешкіна

Якщо Петро Порошенко проведе зараз референдум про вступ до НАТО, то українці його активно підтримають. 

Таке переконання висловила директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна в коментарі кореспонденту Укрінформу.  

"Заява Президента про референдум - це правильне рішення. Це спосіб певного тиску на наших західних партнерів - що Україна відчуває свою близькість до НАТО і що НАТО треба більш активно співпрацювати з Україною. Тому що всі соціологічні опитування показують: якщо такий референдум відбудеться, він буде виграний. Причому з досить солідним рахунком. Вступ України до НАТО зараз підтримує половина населення. Приблизно відсотків тридцять не підтримує. Але якщо говорити про референдум, то там рахунок "за" - 75%  за нашими опитуваннями", - сказала Ірина Бекешкіна. 

 Вона додала при цьому, що ті, хто проти членства в НАТО, на цей референдум просто не підуть. А серед тих, хто підуть, прихильників НАТО "зашкалює за 90%, бо вони активні, з ентузіазмом підуть і проголосують".  

Водночас соціолог нагадала, що реально питання членства в НАТО перед Україною зараз не стоїть. Просто тому, що це суперечить уставу альянсу - ми зараз воююча країна, хоча офіційно у нас і АТО. А по-друге, навіть якби щось змінилося в уставі, країни НАТО не досягли б у цьому питанні консенсусу, що є обов'язковим при прийнятті рішення.

"Але демонстрація позитивного ставлення нашого населення до НАТО дуже важлива! Особливо в порівнянні з тим, що майже всі роки незалежності України ставлення нашого населення до членства в НАТО було негативним, люди віддавали перевагу нейтральному статусу. Зараз ситуація змінилася - і це демонстрація позиції українських громадян! І це дуже важливо", - наголосила Ірина Бекешкіна. 

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Петро Порошенко заявив, що має намір провести референдум щодо вступу країни до альянсу НАТО. Про це він повідомив в інтерв'ю німецькій газеті Berliner Morgenpost.

Мовний закон зараз не на часі, потрібен закон мовної політики в ЗМІ - Бекешкіна

Прийняття закону про державну мову зараз може нашкодити реінтеграції окупованих територій. Актуальним для України може бути закон мовної політики в ЗМІ, що передбачатиме м'яку українізацію.

На цьому наголосила директор Фонду "Демократичні інціативи" імені Ілька Кучеріва  Ірина Бекешкіна в коментарі кореспонденту Укрінформу.  

 "Прийняття закону про мови в такому вигляді, як це пропонується, зараз не на часі. Очевидно, повинен бути якийсь закон, що стосується мовної політики в засобах масової інформації, і то не радикальний. Ввели квоти на українську музику, і це правильно. Але приймати закон про мову в нинішній ситуації, коли у нас 30% російськомовного населення, коли треба повертати Донбас, означає ще одну лінію розмежування. А нам зараз треба бути разом", - підкреслила Ірина Бекешкіна. 

Тому, на її переконання, не варто піднімати зараз це питання. При тому, що зараз об'єктивно відбувається розширення україномовного середовища. Перш за все за рахунок учнів середніх шкіл, які знають, що їм треба складати зовнішнє незалежне оцінювання - і вони його складають. За рахунок навчання українською мовою в державних  вищих навчальних закладах. 

"Звичайно, все, що стосується держави, - а у нас єдина державна мова українська, - повинно йти українською мовою. Але такий екстремізм, коли намагаються представити російськомовних українців як людей другого сорту, дуже шкідливий", - вважає Бекешкіна.  

Вона нагадала при цьому про ініціативу скасувати у 2014 році сумнозвісний "мовний закон Ківалова - Колесніченка".

"Я пам'ятаю, якої шкоди завдало свого часу намагання В'ячеслава Кириленка скасувати, м'яко кажучи, некорисний закон про мови. Але після Майдану, який підтримувало 50% населення і не підтримувало 40%, причому це було за регіональним поділом, ця ініціатива була надзвичайно невчасна. І я переконана, що це зіграло певну роль в тих подіях, які були пізніше, зокрема на Донбасі. Це широко використовувалося в агітаційних цілях", - сказала соціолог. 

Тож, зазначила вона, не варто ще раз припускатися подібної помилки, особливо в умовах війни. Законопроект має бути доопрацьований і позбавлений того радикалізму, який зараз в ньому є. 

"Але, по-перше, закон ще не ухвалений. По-друге, його не треба називати мовним законом. Його можна назвати законом про інформаційну політику засобів масової інформації. І, звичайно, такий екстремізм, як заборона засобів масової інформації російською мовою, просто призведе до того, що люди будуть звертатися до російських ЗМІ", - застерегла Бекешкіна.

Як повідомлялося, у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову. Два з них, зареєстровані 19 січня, зокрема, передбачають нові вимоги до мови ЗМІ, книговидання, кінематографа та реклами. 19 грудня 2016 року було зареєстровано ще один законопроект, який регулює мовне питання.

Закон про мови має використовувати російську мову в українських інтересах - Фесенко

Закону про державний статус української мови бракує гнучкості. Він має враховувати специфіку Донбасу і російську мову використовувати в українських інтересах. 

Таке переконання висловив голова правління  Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко під час круглого столу в Укрінформі.

"Щодо закону про державний статус української мови. Для Донбасу, для сходу дійсно потрібно використовувати російську мову в українських інтересах. Але якщо (в дебатах - ред.) ти щось кажеш про необхідність використання російської мови навіть в українських інтересах - відразу ярлик, що ти запроданець, працюєш на Росію і так далі. На жаль, тут дискусії не виходить. І моя пропозиція, зокрема, представникам організацій, які працюють на Донеччину, на Луганщину, пов'язаних з людьми, які виїхали з тих регіонів: можливо, є сенс зустрітися з ініціаторами цього законопроекту. І пояснити їм, що потрібна гнучкість, пояснити особливість роботи на Донбасі", - сказав Володимир Фесенко. 

Він додав, що, на його переконання, закон про державний статус української мови треба приймати обов'язково, але при цьому паралельно - і це стосується нашої європейської інтеграції - має бути закон про статус мов національних меншин. 

Як зазначив головний редактор порталу "Остров", представник Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш, проект закону про мову "фактично вводить заборону на російську мову в Україні".

 "Це може бути колосальна проблема. На "Острові", орієнтованому на Донбас, україномовні тексти читають в три рази менше. Відповідно, якщо у людей не буде можливості читати російською мовою, вони підуть і будуть читати російські ЗМІ. А їх уже залякують, що в Україні російську мову забороняють. Якщо цей законопроект буде прийнятий, то це буде вже не просто інформаційна проблема, а проблема національної безпеки, тому що люди будуть передані повністю під вплив країни-агресора ", - вважає Сергій Гармаш.

Як повідомлялося, у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову. Два з них, зареєстровані 19 січня, зокрема, передбачають нові вимоги до мови ЗМІ, книговидання, кінематографа та реклами. 19 грудня 2016 року було зареєстровано ще один законопроект, який регулює мовне питання.

ЗМІ мають будувати діалог з прифронтовим Донбасом навколо гуманітарних і соціальних питань - Фонд "Демократичні ініціативи"

Фонд "Демократичні інціативи" імені Ілька Кучеріва, що здійснив інформаційну діагностику прифронтових територій Донеччини та Луганщини, вважає, що будувати діалог з їх населенням треба навколо гуманітарних і соціальних питань.

На цьому наголосила політичний аналітик фонду Марія Золкіна під час круглого столу в Укрінформі. 

"Людей цікавить питання облаштування їхнього процесу життєдіяльності. Це абсолютно весь спектр комунальних питань, транспортна інфраструктура, робота конкретних державних служб, нові правила роботи соціальних служб, тарифи. Тобто все те, з чим родини кожного дня чи місяця стикаються, але при цьому мають недостатньо інформації", - сказала  Золкіна.

За її словами, є низка питань, яка стосується мовлення. У фокус-групах була частина дуже активних людей, які давали багато рекомендацій місцевій і центральній владі. 

"Вони наголошували на тому, що хочуть бачити перспективи розвитку їхньої громади. І це порада, як спілкуватися з населенням в таких умовах, - на ті теми, які привертають їхню увагу. Наприклад, люди не знають, за якими правилами будуть жити в об'єднаних громадах, за якими правилами будуть контролювати землю, яка належить громаді. Це елементарні речі, не висока політика. Але таким чином можна будувати довіру і з гуманітарних, соціальних питань розвивати діалог з місцевим населенням... Це ключ до спілкування", - вважає вона.  

З нею солідарний головний редактор Громадського телебачення Донбасу Олексій Мацука. 

"В першу чергу маємо давати на Донбас гуманітарний блок питань: які можливості існують для виживання людей на цих територіях. І вже десь на десятий рядок ставити політичні питання, тому що політичні питання ведуть лише до напруження, до зростання токсичності контенту, до мови ворожнечі", - підкреслив він. 

Журналіст також поінформував, що цього року в червні у Краматорську відбудеться третій "Донбас медіафорум", який збере 300-350 журналістів з Донбасу, в тому числі з непідконтрольних територій. 

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-