Чого чекали і що отримали? Чи стане 2017 переломним для реформ

4146
Ukrinform
19 січня о 13.00 відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Які реформи влада може запропонувати українському суспільству і що реально має зробити у 2017 році". (Зала 2) 

Організатори: Всеукраїнська асоціація політологів та політичних журналістів,  Молодіжна громадська організація "Об'єднання регіонального розвитку".

Учасники: експерти, політологи, представники державних органів влади, законодавці.

Обговорювалися питання:

- Які реформи анонсували уряд та Президент і наскільки реальним є їх втілення у життя

- Створення нових антикорупційних структур, нових міністерств та відомств - коли чекати результатів роботи (САП, НАБУ, НАЗК, Мінінформації, Мінокупованих територій)

- Продовження змін у силових структурах (СБУ, ЗСУ, МВС, ГПУ) 

- Реформи в економіці, фінансовій та банківській сферах

- Аграрна реформа та реформа енергетики

- Хто уособлює собою реформи та хто може стати новими провайдерами змін

- Які очікування у експертного середовища від 2017 року

Підсумкові матеріали:

Реформувати парламент можливо лише, провівши нові вибори - експерт

Повноцінна реформа Верховної Ради можлива за умови проведення нових виборів і оновлення складу парламенту.

Таку думку у ході круглого столу на тему: "Які реформи влада може запропонувати українському суспільству і що реально має зробити у 2017 році" в Укрінформі висловив Голова Ради лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

"Реформа - це завжди зміна поведінки. Говорячи про парламентську реформу, то вона можлива тільки після виборів. В парламент повинні повернутися дискусії та дебати. Зараз парламент не має ні часу, ні експертної складової для цих дискусій. Ця проблема стосується і контрольної функції парламенту: контролю Уряду, контролю міністерств, звітності міністерств перед парламентом", - сказав  Когут.

За його словами, одним із завдань парламентської реформи - це надання певної системності в комунікації уряду і парламенту. "Через відсутність Рахункової палати виникають проблеми з державним бюджетом. Рахункова палата вже кілька років не формується і ускладнює контроль використання публічних фінансів. Окрім того, потрібно сформувати критерії для формування законів і ввести експертизу законопроектів перед їх поданням до порядку денного. Це полегшить підхід до ухвалення раціональних рішень і ведення політики загалом", - наголосив він.

В Україні відсутня солідарна система пенсійного забезпечення - експерт

Економічний і політичний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що в Україні відсутня солідарна система пенсійного забезпечення. 

Таку думку він висловив у ході круглого столу в Укрінформі на тему: "Які реформи влада може запропонувати українському суспільству і що реально має зробити у 2017 році".

"На мою думку, повинно бути Пенсійний фонд ліквідовано, тому що наразі він не виконує своїх зобов'язань і не може виконувати, оскільки в Україні немає солідарної системи пенсійного забезпечення. Солідарна система пенсійного забезпечення передбачає відрахування від всіх доходів до Пенсійного фонду. У нас до Пенсійного фонду йдуть нарахування на заробітні плати найманих працівників і ще не на весь розмір заробітної плати, а на частину заробітної плати. Відповідно в такий спосіб не працює солідарна системи ніде", - сказав Гаврилечко.

За його словами, спочатку потрібно сконцентруватися не на реформуванні самої пенсійної системи, а на зміні в трудовому законодавстві. "Потрібно скорочувати робочий тиждень до 5 годин, до 6 годин. По-перше, це надасть можливість працівникам більше відпочивати, бо стомлена людина не може ефективно працювати. По-друге, це зменшить рівень безробіття. За рахунок збільшення вільного часу і зменшення безробіття у нас зможе знизитися рівень злочинності", - зауважив він.

Експерт також вважає, що "потрібно не збільшувати пенсійний вік, а знижувати, оскільки наразі в Україні найбільша проблема - це надвисока смертність працездатного населення у віці 35-50 років".

В Україні потрібно скорочувати робочий день до 5-6 годин - експерт

Економічний і політичний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що в Україні спочатку потрібно сконцентруватися не на реформуванні пенсійної системи, а на зміні в трудовому законодавстві. Зокрема, слід скоротити робочий день до 5-6 годин, оскільки це дасть змогу працівникам більше відпочивати та зменшить рівень безробіття. 

Таку думку він висловив у ході круглого столу в Укрінформі на тему: "Які реформи влада може запропонувати українському суспільству і що реально має зробити у 2017 році".

"Потрібно скорочувати робочий день до п'яти годин, до шести годин. По-перше, це надасть можливість працівникам більше відпочивати, бо стомлена людина не може ефективно працювати. По-друге, це зменшить рівень безробіття. За рахунок збільшення вільного часу і зменшення безробіття у нас зможе знизитися рівень злочинності", - зауважив він.

Експерт також вважає, що потрібно не збільшувати пенсійний вік, а знижувати, оскільки наразі в Україні найбільша проблема - це надвисока смертність працездатного населення віком 35-50 років.

Гаврилечко також висловив думку, що Пенсійний фонд треба ліквідувати, тому що наразі він "не виконує своїх зобов'язань і не може виконувати, оскільки в Україні немає солідарної системи пенсійного забезпечення". 

"Солідарна система пенсійного забезпечення передбачає відрахування від всіх доходів до Пенсійного фонду. У нас до Пенсійного фонду йдуть нарахування на заробітні плати найманих працівників і ще не на весь розмір заробітної плати, а на частину заробітної плати. Відповідно в такий спосіб не працює солідарна система ніде", - сказав Гаврилечко.

Ведучий круглого столу, засновник Всеукраїнської асоціації політологів та політичних журналістів Микола Спірідонов наголосив на тому, що потрібно не тільки критикувати, а пропонувати, що треба робити. За останні пару років було започатковано кілька реформ, наприклад реформа МВС – створення нової поліції. Є певні реформи в сфері держслужби. На посади тепер проводяться відкриті конкурси. Ці конкурси ще не досконалі, але зміни вже започатковані.

Голова Ради лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут зауважив, що в першу чергу, реформа - це завжди зміна поведінки. Таку зміну можна було спостерігати в реформі поліції, яка запам’яталася не своїм силовим функціоналом, а саме способом комунікації нових поліцейських з громадянами.

Говорячи про парламентську реформу, то вона можлива тільки після виборів. В парламент повинні повернутися дискусії та дебати. Зараз парламент не має ні часу, ні експертної складової для цих дискусій. Ця проблема стосується і контрольної функції парламенту: контролю Уряду, контролю міністерств, звітності міністерств перед парламентом. Одним із завдань парламентської реформи - є надання певної системності в комунікації уряду і парламенту. Через відсутність Рахункової палати виникають проблеми з державним бюджетом. Рахункова палата вже кілька років не формується і ускладнює контроль використання публічних фінансів. Окрім того, потрібно сформувати критерії для формування законів і ввести експертизу законопроектів перед їх поданням до порядку денного. Це полегшить підхід до ухвалення раціональних рішень і ведення політики загалом.

Політолог Олександра Решмеділова наголосила на тому, що коли зачіпають тему корупції, то кажуть, що це всепроникаюча складова не лише політикуму, але й взагалі держави. Ми вже бачимо, що були створені кілька антикорупційних органів з прекрасними вивісками, набрали цілі штати людей, наскільки вони ефективно працюють – питання риторичне.

Я впевнена вони працюють слабко, хоча могли би бути ефективнішими.

Їх діяльність не треба припиняти, але їх треба контролювати. Суспільство має вимагати від них діяльності та результату.

Олена Броницька політичний експерт

Щодо помітних реформ, то, передусім, можна відмітити хоч і повільне, але дієве реформування МВС, а саме створення Національної поліції, до якої у громадськості – значно більша довіра, а ніж була до міліції. Також варто відзначити відкриття сервісних центів у містах України, які проводять швидке оформлення таких документів як посвідчення водія, реєстрації та перереєстрації авто тощо.

Це дуже важливе реформування в першу чергу для громадян, які за мить можуть без будь-яких черг та труднощів, отримати дані послуги центру.

Виконавчий директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник заявив, що ключовою точкою, яка заважає досягненню соціальних змін є - криза легітимності. За даними соціальних досліджень - понад 80% громадян мають критичне ставлення до усіх органів влади. Більше того, політичне поле вкрай сегментоване. Якщо криза легітимності не буде вирішена, то будь-які зміни, які будуть пропонуватися владою не будуть реалізовуватися.

Завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН УКраїни, кандидат історичних наук Сергій Толстов:

«Реформа – це зміна системи управління. Вона можлива тільки за умови конкуренції політичних сил. Зараз, обіцяного альтернативного шляху з боку політичних партій, - немає чи, принаймні, він не представлений суспільству. Абсолютно не згоден з тим, що будь-яка реформа обов’язково повинна мати позитивні соціальні наслідки. Тому що таке явище має позитивно-регресивні наслідки, тобто, десь втрачається, а десь додається».

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, депутат Київської обласної ради Олексій Дорошенко заявив, що часу для нових реформ немає. Можливе тільки продовження вже розпочатих. Необхідне реформування економічної сфери. В Верховній Раді тільки частина законопроектів відноситься до сфери економіки. Пріоритетом наших відносин з ЕС має бути зовнішня торгівля. Держава повинна взяти на себе стимулюючу функцію, аби допомогти українському бізнесу вийти на зовнішню арену. Треба створювати торгові представництва в інших країнах.

У своєму виступі політолог, кандидат філософських наук Валентин Гладких зазначив, що велика проблема реформ в Україні тому, що ми досі не визначились в інтересах якого прошарку будуть проводитись ці реформи.

Якщо ми хочемо провести реформи усвідомлено і цілеспрямовано нам треба зробити два кроки:

Створити систему політичного добору таким чином, щоб дозволити прийти до влади політичним силам, які будуть меншою мірою залежати від тих соціальних сил, які сьогодні зацікавленні у збереженні наявного стану речей.

Створити систему добирання чиновників на посаду.

А поки, в даному напрямку ми не рухаємося.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-