Держава, громада чи мешканець: хто сьогодні кращий власник?
Організатор: Інститут суспільно-економічних досліджень.
Учасники: Олена Бабак - народний депутат України; Петро Пантелеєв - заступник міського голови м. Києва; Володимир Карплюк - міський голова м. Ірпінь; Дмитро Корчак - директор Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіонбуду України; Олександр Білянський - виконавчий директор Всеукраїнської асоціації "Укржитлоексплуатація"; Всеволод Ніколаєв - науковий консультант Інституту суспільно-економічних досліджень.
Обговорювалися питання:
1. Хто ефективний власник житла: держава, управляюча компанія чи громадянин?
2. Чи здатні сучасні відносини власності гарантувати утримання житла?
3. Як нині фінансується та оподатковується будівництво і утримання житла і як це робиться в цивілізованих державах світу?
4. Чи існує в Україні бачення ефективної житлової політики?
Підсумкові матеріали:
Близько 80% багатоповерхівок України потребують капітального ремонту - дослідження
В Україні близько 80% багатоповерхових будинків потребують капітального ремонту.
Про це заявив науковий консультант Інституту суспільно-економічних досліджень Всеволод Ніколаєв під час "круглого столу" в Укрінформі.
“Ми з’ясували, що у країні є 1 млрд кв м житла, більша його частина - 70% - у містах. Ми з’ясували, що близько 80% із міського багатоквартирного житлового фонду побудовані до 80-х років, і згідно технічних експлуатаційних регламентів цей житловий фонд вимагає капітального ремонту. Ми з’ясували також, що цей капітальний ремонт проводився дуже низькими темпами, можна вважати, що майже не проводився за останні 25 років. І ці потреби у капітальних ремонтах, реконструкції і модернізації накопичилися у таких обсягах, що просто сказати, давайте ми зараз почнемо це робити так, як, наприклад, роблять це у інших країнах, такими темпами, уже неможливо”, - сказав Ніколаєв.
Так, за його словами, лише у Києві близько 600 тис. квартир знаходяться у будинках, які потребують капітального ремонту, у них проживає 1 млн 800 осіб. Вартість ремонту одного квадратного метра може складати більше 1 тис. грн, тож для однієї сім’ї із площею квартири близько 50 кв. м сума сягатиме понад 50 тис. грн.
“Якщо говорити в цілому по Україні, то, за нашими оцінками, це 400 млн кв. м, які вимагають капітального ремонту, якщо по 1 тис. грн, то треба 400 млрд грн”, - зауважив він.
Експерт також поінформував, що наразі існує практика фінансування капітальних ремонтів у будинках, де створені ОСББ. До прикладу, 70% фінансує місто, а 30% - самі мешканці. Але й на ці 30% у мешканців не завжди є кошти.
“Ми повинні надолужити це відставання, яке мало місце і спробувати зберегти той житловий фонд, який був побудований ще за радянських часів. Мешканці будинку не можуть бути ефективними власниками, бо ефективний власник - це той, хто має кошти на спорудження, експлуатацію та сплату комунальних послуг. Тобто, виходить, що у поганих будинках зосереджені найбідніші люди. Виникає питання, чи можливо зосередити усю власність у рамках одного будинку? Чи можливо за цих умов проводити капітальні ремонти, чи можливо аби ці власники отримали нову власність у нових будинках? Тому виникає питання можливого перегляду форми власності”, - наголосив він.
Ніколаєв також висловив переконання, що наразі є надмірне фінансове навантаження не лише на власників цих будинків, а також на оподаткування, оскільки існує дуже мало засобів для надання фінансової допомоги власникам.
Капітальним ремонтом багатоповерхівок мають займатися на місцях - Мінрегіонбуд
Згідно з процесом децентралізації в Україні питаннями капітального ремонту багатоповерхових будинків мають займатися на місцях.
Про це заявив директор Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіонбуду України Дмитро Корчак під час "круглого столу" в Укрінформі.
“Мінрегіон відпрацьовує усе на державному рівні, а все що стосується капітальних ремонтів - це політика децентралізації. Якщо на місцевий рівень це спускається, то на місцевому рівні люди повинні розуміти, що вони мають вимагати, бо з них вимагає держава - якщо це ваша власність, то, будь ласка, про неї опікуйтеся. Якщо ви когось обираєте, то він повинен опікуватися за вас. Усе чітко і зрозуміло. Просто комусь потрібно почати і не треба шукати у державному органі ворога, який нічого не робить. Бо наша робота полягає у тому, аби підготувати нормативно-законодавчі документи, які б регулювали ваше право прийти і вимагати”, - сказав Корчак.
Він зауважив, що наразі децентралізація - це головний пріоритетний план дій влади. “Віддати управління на місця, у тому числі, аби ті, хто опікується і отримали мандат від людей, керували цими питаннями, вони повинні відповідати за своє місце. На місцевому рівні гроші є, і вони є в достатку”, - додав Корчак.
На переконання посадовця, власники квартир і є господарями будинку, проблема лише у тому, що вони не вміють бути господарями у своїх будинках, бо звикли за багато років, що господарями були ЖЕК або ті, хто надавав послуги з управління, “а ми просто сплачували платіжки і отримували послуги”.
“Проблема полягає в тому, що з 2000 року, як існує закон про об’єднання співвласників, тенденція об’єднання співвласників у країні на сьогоднішній день більша, ніж за попередні роки. Як почалися проблеми, зростання платіжок, які приходять до людей, то люди почали задумуватися, а що вони можуть зробити. Так, держава на сьогоднішній день на собі не може витягнути усе, це дуже важко у нинішній ситуації. Але на державному рівні запроваджено декілька програм, одна з них - теплокредити через Держенергоефективності, залучення коштів для того, щоб працювати з будинками і безпосередньо з фізособами. На наступний рік ми погодили теж саме, кошти закладені у бюджеті, тобто будуть кошти, аби знову виконувати цю програму...Тобто, державна політика дуже чітка і зрозуміла: якщо ви є власником своєї квартири, вас у цьому будинку є 20-30 людей, будь ласка, об’єднайтеся. Якщо ви не можете об’єднатися, то держава на це повпливати ніяк не зможе”, - наголосив Корчак.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
