Збереження національної пам'яті і солідарності як основа україно-польської співпраці

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Учасники: Володимир В’ятрович - голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук; доктор Матеуш Шпитма - заступник директора Інституту національної пам'яті у Польщі; доктор Рафал Лескевич - заступник директора Офісу історичних досліджень Інституту національної пам’яті Польщі.

Підсумкові матеріали:

Українсько-польський форум істориків має на меті деполітизувати тему Волині - В'ятрович

В Україні 24-26 жовтня проходить третє засідання українсько-польського форуму істориків. Форум, на якому йдеться, зокрема, про антипольські акції на Волині, в тому числі в липні 1943 року, має на меті деполітизувати цю тему.  

На цьому наголосив Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, під час прес-конференції в Укрінформі.

"Завдання нашого форуму - деполітизувати цю тему. Одна з цілей нашого форуму - щоб дискусія навколо важких тем польсько-українського конфлікту в минулому була фаховою... Ми як історики ставимо собі за мету продовжити історичний діалог, зробити так, щоб головними речниками питань минулого були історики. І якщо нам це вдасться зробити, ми позбудемося різного роду негативних політичних наслідків, які часом виникають в українсько-польських стосунках", - підкреслив В'ятрович.

На його переконання, плідна наукова співпраця є кращим способом для розуміння і подолання конфліктів, які були в українській та польській історії. І нині така необхідність є особливо актуальною, зважаючи на новий етап доступу до архівів в Україні. Адже з минулого року після ухвалення в Україні спеціального закону щодо архівів комуністичних спецслужб знято будь-які обмеження до користування архівами колишнього КГБ. Тепер з цими, колись секретними, матеріалами можуть працювати як українські, так і польські історики і використовувати їх, зокрема, для дослідження українсько-польських конфліктів у ХХ столітті.

"Нам вдалося провести цікаву плідну дискусію навколо дуже конкретних питань - аж до того, що заглиблювалися до рівня конкретного населеного пункту і розбирали по цеглинках ті чи інші документи, на які ми можемо опиратися. Я думаю, що публікація, яка покаже нашу роботу, буде сприйнята і в Україні, і в Польщі", - сказав В'ятрович.

Він додав, що діалог буде продовжено. Наступне засідання заплановане на березень 2017 року у Польщі. І темою буде польське питання в ідеології і програмі українського визвольного руху і українське питання в програмі та ідеології польського підпілля.   

Як зазначив доктор Матеуш Шпитма, заступник директора Інституту національної пам'яті Польщі, те, що зустрічі проходять плідно, однак, не означає, що на форумі немає гострих дискусій і різного бачення.

"Дискусії точаться в тому числі і з питань подій на Волині, які були в 1943 році. Ми вважаємо це геноцидом. Українська сторона має інше бачення. Але дискусії тривають", - сказав він.

Як доповнив доктор Рафал Лескевич, заступник директора Офісу історичних досліджень Інституту національної пам'яті Польщі, учасники форуму запланували низку заходів для популяризації історії Польщі та України. Зокрема, домовились, щоб спеціальні виставки, підготовлені Польським інститутом національної пам'яті, перекладалися на українську мову і презентувалися в Україні, а також щоб виставки Українського інституту національної пам'яті  перекладалися на польську і презентувалися в Польщі.

"Ми також будемо публікувати наукові роботи, присвячені цій темі, і готуємо збірку за результатами трьох засідань форуму, в тому числі матеріали, присвячені Волинському злочину. Розмовляючи про минуле, ми шукаємо ключ до подальшої співпраці. Тож ми хочемо запропонувати нашим українським колегам дослідження на тему "цікавості", яку комуністичні служби безпеки Польщі виявляли до українських середовищ 1946-90 років, тому що це фактично недосліджена царина", - повідомив Лескевич.

За його словами, також буде продовжено друк матеріалів, які стосуються "Польської операції" НКВД 1937-38 років - вже вийшло 2 томи, підготовлені спільно українськими та польськими істориками. Наступного року виповнюються роковини цієї операції і є потреба віднайти в українських архівах додаткові матеріали.

Як уточнив доктор Матеуш Шпитма, в 1937-38 роках силами НКВД було знищено від 100 до 200 тисяч поляків на території Радянської України, дуже багато їх було виселено у Казахстан.

На українсько-польському форумі ніхто не хотів програти дискусію про фільм "Волинь" - Матеуш Шпитма

Під час українсько-польського форуму істориків, який 24-26 жовтня триває у Києві, йшлося, зокрема, і про фільм "Волинь" Войцеха Смаржовського. І кожна сторона відстоювала свою правду.

На цьому наголосив доктор Матеуш Шпитма, заступник директора Інституту національної пам'яті Польщі, під час прес-конференції в Укрінформі.

"Під час форуму були дискусії на тему фільму "Волинь" - чи він відповідає історичній правді. Звичайно, ніхто не хотів ці дискусії програвати, кожна сторона готувала свої аргументи. Зрозуміло, що цей фільм треба побачити, аби скласти свою думку", - сказав Шпитма.  

Водночас він зауважив, що фільм "Волинь" - "це бачення художнє, він не є історичним джерелом, хоча й  спирається на якісь історичні свідчення".

"Сподіваюсь, що і сам цей форум є спробою істориків трохи деполітизувати тему Волині. Ми говоримо про історичну проблему, про історичний діалог. Фільм частково стосується історії, але так чи інакше є певним витвором поп-культури і, можливо, потребував би якоїсь окремої дискусії", - зазначив Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті.

Він додав, що на форумі прозвучала пропозиція щодо можливого спільного огляду цього фільму українськими і польськими істориками з подальшою дискусією довкола цього фільму.

"На жаль, поки що такої можливості не було. Можливо, ми повернемося до цього в майбутньому", - сказав В'ятрович, наголосивши, що дискусії навколо минулого повинні проводити насамперед історики.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк