Експертні безпекові дебати "Україна-НАТО"

Експертні безпекові дебати "Україна-НАТО"

1783
Ukrinform
12 липня о 10.00 відбулися експертні дебати на тему: "Від Праги до Варшави: перспективи членства України в НАТО, перемоги, поразки та сподівання". (Зала 1)

Організатори: Рада зовнішньої політики "Українська призма", Представництво Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні.

Учасники:  Марія Коваль, проектний координатор, Представництво Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні; Оксана Осадча, головний координатор з політичних питань; Сергій Герасимчук, заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська призма»; Віталій Мартинюк, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень; Геннадій Максак, модератор, голова правління, Рада зовнішньої політики «Українська призма».

Обговорювалися теми:

1. Відносини Україна – НАТО після Варшавського саміту.

2. Україну як фактор у відносинах Альянсу з РФ: «буферна зона» чи союзник у стримуванні Москви.

3. Які невійськові формати співпраці з НАТО для України мають бути пріоритетними?

Підсумкові матеріали:

Референдум по НАТО Україні не потрібен, адже й без того є консенсус щодо приєднання - експерт

За сучасних умов було б недоцільним проводити референдум щодо приєднання України до НАТО, адже в суспільстві вже існує певний консенсус з цього питання, а проведення референдуму могло б створити черговий привід для "шабашу популістів".

Про це у вівторок під час круглого столу в Укрінформі заявив представник Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

"Референдум був би хибним кроком. Зараз, після того, як Україна протидіє агресії та війні з боку Росії, у суспільстві є консенсус щодо необхідності приєднатися до Альянсу. В цих умовах створювати умови для шабашу популістів у вигляді референдуму, за прикладом того, що відбувалося у Нідерландах (стосовно ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС - ред.), є недоцільним", - зауважив експерт.

Він оцінив як позитивні для України результати Варшавського саміту Альянсу.

"Ніхто не очікував, що Україні під час Варшавського саміту нададуть перспективу членства, але Україна перебуває в умовах збройного конфлікту та потребує подальших реформ у багатьох сферах. Але у Варшаві НАТО прийняло рішення про надання Україні суттєвого пакету допомоги, що є позитивним", - сказав Герасимчук.

Він наголосив на сприятливих для України результатах засідання Комісії Україна-НАТО, яке відбулося у Варшаві на найвищому рівні, оскільки союзники підтвердили увагу до проблем суверенітету та територіальної цілісності України і власну готовність надавати методологічну та фінансову допомогу для вирішення безпекових проблем і для реформування та зміцнення усього оборонного сектору.

"Ці рішення є чітким свідченням того, що країни Альянсу зацікавлені, щоб ситуація в Україні у вимірі безпеки вирівнювалася, і розглядають Україну як важливий елемент європейської безпеки"- зазначив експерт.

Водночас, аналізуючи уроки минулого, Герасимчук наголосив на неприпустимості розмивати позицію українських еліт у питаннях євроатлантичної інтеграції, ця позиція має бути сформульована та дуже чітко висловлена.

"Категорично неприпустимими є заяви про відсутність політичного консенсусу щодо євроатлантичної інтеграції.  Грузія свого часу змогла чітко заявити про своє прагнення приєднатися до Альянсу. Важливо, щоб Україна також була здатна зробити це. Зрозуміло, що не всі політичні сили підтримуватимуть такий курс, але магістральний напрям має бути визначений", - зауважив експерт.

Сучасні відносини Україна-НАТО керовані формулою "все, крім членства" - експерт

Сучасні відносини між НАТО і Україною можна охарактеризувати формулою "все, крім членства", що й було підтверджено під час саміту Альянсу у Варшаві.

Про це у вівторок під час круглого столу в Укрінформі заявив Віталій Мартинюк - аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень .

"Ті, хто чекав від Варшави чергового підтвердження, що Україна стане членом НАТО, напевно, розчаровані. Але саме у Варшаві Україна отримала безпрецедентний рівень підтримки, в тому числі у реформуванні безпекового сектору та в реалізації оборонних програм. Тож на сьогодні стан співпраці між Україною і НАТО  можна визначити як "усе, крім членства", - зауважив експерт.

Він висловив переконання, що ані країни НАТО, ані Україна не хотіли б у сучасних умовах конкретизувати питання щодо можливості членства України в НАТО. Сама Україна на нормативно-правовому рівні не заявляла, що її метою є повноправле членство в НАТО. "В цих реаліях нам і варто дивитися на євроатлантичну інтеграцію України", - додав представник Інституту стратегічних досліджень.

Він зауважив, що у цьому контексті вагомою складовою двосторонніх відносин між Україною і НАТО є питання невійськової співпраці - реформування системи правосуддя, розвиток громадянського суспільства, економічні реформи, енергетична безпека та інші. Якщо в деклараціях Варшавського саміту питома вага таких "невійськових" питань становить близько 10 відсотків, то у підсумковому документі Комісії Україна-НАТО частка таких питань збільшується вже до 40 відсотків. Альянс не бажає конкретизувати, Україна також на нормативно-правовому рівні не заявляла, що її метою є членство в НАТО.

"Таку ж пропорцію має Річна національна програма, яка є головним документом, що визначає головні напрямки співпраці України з НАТО", - сказав Мартинюк.

"Нинішній рівень підтримки суспільством членства України в НАТО пояснюється війною, яку Росія де-факто веде проти України, і природним бажанням людей почуватися у більшій безпеці. Але уявімо, що завтра війна завершиться. Ймовірно, рівень громадської підтримки щодо цієї ідеї також буде іншим", - додав він.

Відео с прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-