Кримські татари в Криму: народ-заручник

Кримські татари в Криму: народ-заручник

Укрінформ
6 квітня о 14.00  відбулася прес-конференція на тему: "Кримські татари в Криму: народ-заручник. (Зала 1)

Організатор: Міністерство інформаційної політики.

Під час заходу народний депутат України, Уповноважений Президента України з питань кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв відповідав на запитання іноземних журналістів та блогерів.  

Підсумкові матеріали:

Джемілєв заявив, що питання деокупації Криму треба було включити до "Мінських угод"

Народний депутат України, Уповноважений Президента України з питань кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що питання деокупації Криму треба було включити до "Мінських угод", а для вирішення проблем окупованих територій слід було створити окреме міністерство на чолі з віце-прем'єром.

Про це він заявив під час прес-конференції в Укрінформі на тему: "Кримські татари в Криму: народ-заручник".

"Скажу відверто: стратегія держави у питанні Криму нам не дуже подобається. Ми з самого початку наполягали, що має бути Міністерство у справах окупованих територій із статусом віце-прем'єра. Але створили тільки Держслужбу по Криму (Державну службу України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - ред.), у якої зараз немає навіть приміщення, вони займаються тільки аналітичною роботою", - сказав Джемілєв.

Він також висловив невдоволення тим, що тема Криму випала з "Мінських угод", а накладені на агресора санкції пов'язані саме з тим, як Росія їх виконуватиме по ситуації на Донбасі. За словами Джемілєва, з одного боку, зрозуміло, що держава в першу чергу приділяє увагу Донбасу як регіону, де проливається кров, проте тема звільнення Криму не повинна відходити на другий план.

"Але позиція Президента і керівництва нашої держави зводиться до того, що спершу треба звільнити Донбас, а потім Крим буде на другому плані. З нашої точки зору, це дуже неправильно. Треба було наполягати на тому, що ні в якому разі не може бути мови про послаблення санкцій, поки хоч один квадратний метр території (України - ред.) окупований Російською Федерацією", - переконаний народний депутат.

Джемілєв вважає заборону Меджлісу вагомою підставою для посилення санкцій проти Росії

Якщо на призначеному на 7 квітня засіданні так званого суду Криму, підконтрольного Росії, буде ухвалене рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, це стане вагомою підставою для посилення міжнародних санкцій проти РФ.

Таку думку висловив на прес-конференції в Укрінформі народний депутат, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Заборона представницького органу - Меджлісу кримськотатарського народу - є підставою для посилення міжнародних санкцій проти РФ", - сказав Джемілєв.

Він додав, що відстоював таку думку і в своєму виступі на засіданні Ради Безпеки ООН 18 березня.

За словами Джемілєва, якщо за вказівкою Кремля Меджліс буде визнано екстремістською чи терористичною організацією, то за логікою окупанта вийде, "що екстремістами є і ті, хто вибирали Меджліс, тобто весь кримськотатарський народ".

По-суті, основна претензія Кремля до Меджлісу, каже Джемілєв, полягає в тому, що цей представницький орган кримських татар не визнає окупації Криму, саме тому Росія і хоче зробити його екстремістською організацією.

Спершу, за словами Джемілєва, стратегія окупанта полягала в тому, щоб домовитися з Меджлісом. Саме цим пояснюється запрошення лідера кримських татар до Москви, його переговори з Путіним. Кремль намагався також натиснути на Курултай, щоби той обрав новий склад Меджлісу. Але оскільки все це не вдалося реалізувати, окупанти повернулися до своєї традиційної стратегії: розділити, придушити, залякати.

Джемілєв наголосив, що ці так звані судді і прокурори в Криму сьогодні просто виконують замовлення ФСБ Росії, тому якщо надійшло замовлення визнати Меджліс екстремістським чи терористичним, вони це зроблять.

Джемілєв каже, що окупаційна влада повернула Крим у 37-й рік

Насаджувана окупаційною владою Криму атмосфера страху, недовіри та доносів нагадує 37-й рік, на який припав пік репресій Лаврентія Берії.

Про це під час прес-конференції в Укрінформі на тему: "Кримські татари в Криму: народ-заручник" заявив народний депутат України, Уповноважений Президента України з питань кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Якщо повністю описати ситуацію в Криму - люди бояться одне з одним розмовляти, атмосфера страху, недовіри одне до одного, доносів зараз нагадує приблизно 37-й рік беріївської влади", - сказав він.

Джемілєв зазначив, що за два роки окупації півострова російськими військами репресії проти  тих, хто залишився вірним своїй державі, своєму народу, посилилися та інтенсифікувалися.

"На сьогодні 13 наших співвітчизників знаходяться в тюрмах, обшуки та арешти стали повсякденними явищами. За два роки сталося понад 200 обшуків, 95 відсотків з них  у будинках, школах мечетях кримських татар. Приводом для них, як правило, є пошук зброї або забороненої літератури", - поінформував народний депутат.

За його словами, якщо стосовно зброї ситуацію ще якось можна зрозуміти, то термін "заборонена література" в Україні вже давно забутий, але Росія склала величезний список книг, які, виявляється, громадянам не можна читати, а їх зберігання є кримінальним злочином.  

Джемілєів розповів, що часто навіть ті, хто приходить з обшуками, не знають, яка література є забороненою, і вилучають всі видання "незрозумілою, тобто не російською мовою", а якщо нічого не знаходять, то забирають базові матеріали з комп'ютера.

Народний депутат зауважив, що ці обшуки відбуваються з грубими порушеннями процесуального законодавства, у тому числі Російської Федерації. "Ніяких документів прокуратури, постанов суду немає, просто кажуть: "У нас є дані, що у вас зберігається зброя або заборонена література. Навіть якщо двері відчинені, вони намагаються їх зламати, перестрибнути через паркан, у будинки приїздить 20-30 осіб у балахонах, щоб нагнати страху на людей. Але найбільш жахливим є те, що зникають люди, просто безвісти зникають. Іноді ми знаходимо їхні тіла", - констатував Джемілєв.

Він повідомив, що на сьогоднішній день число зниклих безвісти людей, за його даними, становить 22 особи, але насправді їх може бути значно більше. При цьому окупаційна влада намагається використати факт зникнення людей для тиску на інших, підкреслив Джемілєв.

"Наприклад, при допиті, якщо хтось тримається гідно, можуть спитати:"А ти не боїшся завтра зникнути? А ти не боїшся, що завтра твої діти можуть зникнути?" Отакі  бандитські порядки", - резюмував він.

Перемога Джамали на Євробаченні була б моральною підтримкою України - Джемілєв

Участь Джамали у Євробаченні, а тим більше, її можлива перемога буде ще однією можливістю донести до світу тему Криму і важкого сучасного становища корінного народу півострову - кримських татар.

Про це під час прес-конференції в Укрінформі заявив народний депутат України, Уповноважений Президента України з питань кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Джамала Сусана Джамаладинова - наша гордість, улюблениця всього кримськотатарського народу. Ми дуже сподіваємося, що вона переможе на Євробаченні, займе перше місце. Якщо так станеться, це буде не лише визнанням її таланту, а й величезною моральною підтримкою України. Бо тоді тема Криму, геноциду і депортації кримськотатарського народу і тема окупації Криму, яка стала актуальною зараз, важкого становища корінного народу Криму сьогодні, тією чи іншою мірою прозвучить у світі", - сказав Джемілєв.

Він також нагадав, що пісня Джамали - "1944" - символізує дату депортації і геноциду кримськотатарського народу. Але за словами Джемілєва, ця пісня - не політична, "у ній - слова гуманності, заклики не миритися з жорстокістю, словом, потрясна пісня".

Як повідомляло агентство, за умовами Євробачення у піснях учасників не має бути політичної тематики.

Відео з прес-конференції:

Англійською мовою дивіться тут

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-