Компроміси Нюрнберзького трибуналу та сучасні наслідки

2563
Ukrinform
20 листопада о 10.00 відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Компроміси Нюрнберзького трибуналу та сучасні наслідки". (Зала 2)

Відео з прес-конференції:

Фотографії з заходу

Компроміси Нюрнберзького трибуналу та сучасні наслідки обговорили експерти

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Організатори: Укрінформ, ГО «Європейський християнський конгрес».

Учасники: Володимир Авер'янов - президент ГО «Європейський християнський конгрес»; Ескендер Барієв - громадський діяч, політик, член Меджелісу кримськотатарського народу; Мирослава Антонович - доктор права, керівник Центру міжнародного захисту прав людини, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Юлія Аносова - аспірантка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», кафедра міжнародного права і спеціальних правових наук»; Ігор Бігун, Центр дослідження визвольного руху; Тамара Вронська, д.і.н., викладач Воєнно дипломатичної академії імені Євгена Березняка; Дмитро Гордієнко, к.і.н.,ст.н.с. Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України; Владислав Берковський - к.і.н., директор Центрального державного кінофотофоноархівів України імені Г.С. Пшеничного; Тетяна Євсєєва - к.і.н., ст.н.с, Інститут історії України HAH України; Олексій Курінний - старший викладач кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Андрій Мартинов - д.і.н., проф., пров.наук.спів, відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України HAH України; Федір Медвідь -  к.ф.н., доктор наук з політології, проф., академік Міжнародної академії життєдіяльності, Інститут права МА УГІ; Віталій Нахманович - провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам 'яті жертв Бабиного Яру; Іван Окоєв - голова Київського відділення Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса; Георгій Папакін - д.і.н., директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського HAH України; Анатолій Подольський - к.і.н., директор Українського центру вивчення історії Голокосту; Олег Горенко, к.і.н.,ст.н.с.,Інститут історії України НАН України; Станіслав Кульчицький, д.і.н.,професор, гол.н.с.Інституту історії України НАН України; Валентина Кончаковська, к.ю.н.,доцент кафедри кримінального права та процесуІнституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; Василь Марочко, д.і.н., професор, гол.н.с.,Інституту історії України НАН України; Богдан Нагайло, Мaster of Arts, М.А.(History), історик, журналіст,  співробітник  ООН; Яна Примаченко, к.і.н., наук.сп. Інституту історії України НАН України; Ірина Преловська - к.і.н., ст.н.сп., Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського HAH України; доктор церковно-історичних наук, професор Київської православної богословської академій УПЦ КП; Олександр Саган - д.ф.н., професор, Інститут філософії імені Григорія Сковороди HAH України; Оксана Салата - д.і.н., заступник директора Інституту суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри історії України.

Контактна інформація: Тел.:   +38-067-565-1 1-82

e-mail: europeanchristiancongress@gmail.com

Підсумкові матеріали:

До 70-річчя Нюрнберзького трибуналу: у Києві ініційовано громадський Нюрнберг-2

З ініціативи ГО «Європейський християнський конгрес»  до 70-річчя створення Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу 20 листопада 2015 року в УКРІНФОРМі (м. Київ) відбулася прес-конференція «Компроміси Нюрнберзького трибуналу та сучасні наслідки». Захід зібрав істориків, юристів, громадських діячів, представників українських церков, а також студентів з метою довести до суспільства в Україні та світі думку про неможливість існування сучасної цивілізації в умовах безкарності злочинів проти людства та людяності, які не мають терміну давнини, але через уникнення покарання породжують ще більші злочини. Під час круглого столу, що  відбувся в рамках прес-конференції, була ухвалена Резолюція.

Прес-конференція відкрилась показом матеріалів радянської кінохроніки Нюрнберзького трибуналу, які були надані Владиславом Берковським, директором Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.

Володимир Авер’янов, президент «Європейського християнського конгресу», зазначив: «Ще до початку трибуналу в Нюрнберзі сторона звинувачення з боку СРСР відкинула дев’ять питань, які стосувалися початку Другої світової війни. Поза розглядом залишилось усе, що стосувалося договору та секретного протоколу між Німеччиною і Радянським Союзом, анексії країн Балтії, вторгнення СРСР в Польщу. Головний компроміс цього трибуналу — це те, що СРСР фактично з країни-агресора та окупанта, одного з розпалювачів Другої світової війни,  перетворився  у “визволителя”. І с того моменту світ став заручником непокараних злочинів радянського тоталітаризму».

Як справедливо зазначив у своїй доповіді Георгій Папакін, директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, «не тільки радянська сторона вивела з процесу розгляду певні питання, так само зробила і Великобританія, і Сполучені Штати, але напевно, що найбільше виведених питань стосувалось участі Радянського Союзу в Другій світовій війні».

Окремі злочини радянського режиму в Другій світовій війні аналізувала Мирослава Антонович, керівник Центру міжнародного захисту прав людини (Національний університет «Києво-Могилянська академія»). Вона нагадала, що «в листопаді 1940-го року між нацистською Німеччиною і СРСР велись офіційні таємні переговори про приєднання СРСР до європейської осі, що означало фактичний розподіл східної півкулі планети між учасниками укладання пакту — чотирма державами: нацистською Німеччиною, фашистською Італією, Японською імперією та комуністичним СРСР, які зобов’язувались підтримувати один одного. Тож серед винних у розв’язанні Другої світової війни був і комуністичний Радянський Союз. Тим не менш, ця країна не тільки не була покарана, але й стала співзасновницею органу з покарання за злочини, в яких була винна сама. Ми знаємо, що безкарність Німеччини в Першій світовій війні породила Другу світову війну, і таких прикладів в історії достатньо. Тож якщо комуністичне минуле не буде засуджене й подолане, його сучасні послідовники породжуватимуть нові злочини у формі агресії і військових конфліктів. У християнських термінах байдужість до зла, його толерування — це також зло».

Богдан Нагайло, Master of Arts, M.A. (History), історик та журналіст, колишній співробітник ООН, висловив думку, що «не всі зацікавлені у Нюрнбергу-2, тому що для міжнародної спільноти це стане відкриттям скриньки Пандори. Компроміси були тоді, є вони в світовій політиці й тепер, тож треба бути реалістами. Краще працювати над тим, як знайти шляхи об’єднання громад, які мають зовсім різне поняття про історію». На це Володимир Авер’янов відповів: «Наш проект — інформаційний. Якщо держави не хочуть створити Нюрнберг-2, то треба створити Нюрнберг громадський. Самим турбуватися про себе. Суспільство повинно зрозуміти, що українці — найбільш постраждала нація XX сторіччя — не є розмінною монетою у чиїхось політичних іграх».

Іван Окоєв, голова Київського відділення Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, зачитав вірш українського поета Олександра Олеся «Європа мовчала», а потім додав, що у цього питання є й внутрішня сторона: «Чому ми мовчимо?».

У Резолюції, яку ухвалили учасники круглого столу, проведеного під час прес-конференції, наголошується: «…сучасний світ виявився заручником непокараних злочинів радянського тоталітаризму, бо компроміси Нюрнберзького військового трибуналу 1945–1946 рр. залишили їх поза розглядом… Україна як найбільш постраждала сторона у Другій світовій війні, без якої не можлива була перемога, яка була співзасновником та членом ООН під час розпаду СРСР на відміну від Росії, якої там не було, яка єдина в світі добровільно і під гарантії інших держав відмовилась від власної ядерної зброї і внаслідок цього потерпає від агресії з боку члена РБ ООН — Росії, повинна стати постійним членом РБ ООН».

Також у Резолюції йдеться про необхідність видання повного корпусу документів і матеріалів Нюрнберзького військового трибуналу 1945-1946 рр. з україномовним авторизованим перекладом у 42 томах.

Актуально

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-