Вплив змін клімату на водозабезпечення, водоспоживання і продовольчу безпеку
Відео з прес-конференції:
Організатори: Укрінформ, ГО «Фонд» Відкрита політика», Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України, Французький інститут за підтримки Посольства Франції в Україні.
Інформаційні партнери: Громадське радіо, Радіо ЕРА-FM, радіо «Промінь», lb.ua.
Учасники: Алексі Струве, директор Агентства Бізнес Франс Посольства Франції в Україні; Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах; Ірина Жданова, генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика», учасник 42 сесії Міжурядової групи експертів IPCC, канд. істор. наук; Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру, канд. геогр. наук.; Світлана Краковська, с.н.с Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, член Міжурядової групи експертів IPCC, канд.. фіз.-мат. наук.
Прес-конференція відбулася в рамках інформаційної кампанії “Чистий четвер”.
ГО «Фонд «Відкрита політика» спільно з Посольством Франції проводить промо-кампанію приурочену 21-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, яка відбуватиметься 30 листопада - 11 грудня 2015 р. в Парижі.
Довідково. Інформаційна кампанія являє собою цикл регулярних щотижневих прес-конференцій в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» під загальною темою: «Від екології цінностей - до екології Всесвіту: виклики в умовах глобальних змін клімату». Одночасно, виходитимуть тематичні програми, інтерв'ю на радіо, блоги на порталі LB.ua, матеріали на інших медіа-ресурсах. Щотижня відбуватимуться обговорення окремого аспекту теми. Спікерами запрошені вчені, політики, митці, представники церкви, громадських організацій, журналісти. Буде представлено також соціальна реклама на екологічну тематику, зроблена юними журналістами Дитячої медіа-студії "Птахи". 28 листопада Міжнародна зелена школа спільно з Французьким інститутом та партнерами організовує науковий еко-уікенд для всієї родини, під час якого працюватимуть зелені лабораторії Fun Science, відбудеться показ французького екологічного спектаклю.
Підсумкові матеріали:
Екологічні питання також можуть бути відповідальністю, яку Україна візьме перед ЄС - Струве
Україна може інтегрувати екологічні процеси у плани своєї розбудови, демонструючи таким чином відповідальність перед ЄС.
Про це заявив директор Агентства Бізнес Франс Посольства Франції в Україні Алексі Струве на прес-конференції в Укрінформі.
"Мені здається, що сьогодні - це можливість для України, особливо у рамках того, що Україна себе зараз заново розбудовує, інтегрувати у свою будову процеси екології. Також це може бути однією з відповідальностей, які Україна візьме на себе перед Європейським Союзом. Зокрема, Франція співпрацює і хоче продовжувати співпрацю з Україною в цьому напрямку", - сказав він.
Струве також висловив переконання, що питаннями екології можуть займатися не лише економічно розвинуті країни.
"Я впевнений, що це питання не лише для країн, які економічно розвинуті. Це фундаментальне питання, яке, у першу чергу, стосується громадського виховання, а також відповідальності населення і політиків", - наголосив він.
Україна не досягла навіть половини потенціалу урожайності озимої пшениці - агрометеоролог
Україна ще не досягла навіть половини потенціалу урожайності озимої пшениці.
Про це заявила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко на прес-конференції в Укрінформі.
"Основна продовольча культура нашої країни - це озима пшениця. За нашими прогнозами, так буде залишатися ще декілька десятиліть. Урожайність 40 центнерів або 4 тонни з гектара, які ми вважаємо за щастя, то це лише половина потенціалу цієї культури. Тобто, ми ще не досягли навіть половини потенціалу у частині урожайності озимої пшениці", - сказала вона.
Так, за словами Адаменко, загалом клімат України у частині виробництва продовольства є сприятливим, однак, сільське господарство нашої країни залишається надзвичайно погодозалежним і зазнає суттєвих впливів від зміни клімату.
"Позитивний аспект зміни клімату для озимої пшениці - це покращення умов при зимівлі. Наприклад, до початку 90-х років Україна у середньому втрачала від 25% до 30% площі, яка просто вимерзала. Останніми роками, у зв'язку із підвищенням температури повітря взимку, умови покращилися. Крім того, загальне скорочення тривалості зимового періоду, в середньому на місяць, спричиняє більш ранні весняні процеси. Для озимих культур - це також дуже позитивний фактор. Таким чином зменшується ризик попадання цієї групи культур під весняні посухи", - наголосила Адаменко.
Однак, вона зауважила, що для певних культур підвищення температурних показників є негативним фактором. Зокрема, - це ранні ярові зернові.
"За рахунок підвищення теплових ресурсів ця група культур втрачає свою урожайність, і, за нашими прогнозами, десь через 15-20 років взагалі буде нерентабельною", - резюмувала агрометеоролог.
Метеорологи стурбовані небезпечною тенденцією зростання посух в Україні
В Україні простежується небезпечна тенденція зростання посух, а це може негативно вплинути на урожайність.
Про це заявила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
"Дуже небезпечна тенденція, а цього року був яскравий приклад, - поширення посух у північних та західних районах, які вважалися зонами достатнього вологозабезпечення. Взагалі можна сказати, що 2015 рік - це кліматичний хаос. Якщо це прообраз майбутнього клімату України, то це дуже погано. Західні і північні області цього року мали таку історичну посуху, якої ніколи раніше не було. Якщо така тенденція збережеться, а на сьогодні немає жодних підстав вважати, що таке не повториться, то через пару десятиліть Україна втратить своє кліматичне різноманіття: ми будемо мати одну посушливу природну кліматичну зону, схожу на теперішній степ, а південь без зрошення стане взагалі непридатним для вирощування будь-яких культур", - сказала Адаменко.
Так, за її словами, Україна має проблеми із ресурсами вологи. Позитивним залишається те, що наразі не простежується тенденція до зменшення річної кількості опадів, однак треба мати на увазі, що Україна має їх природній дефіцит. Зокрема, для ефективного виробництва щороку нам не вистачає близько 200-300 мм опадів.
"Тому опади - це наше все. У поєднанні з підвищеним температурним режимом незмінна кількість опадів або навіть незначний їх приріст - це колосальна загроза зростання посушливості клімату в Україні, повторюваності посух, які й так зростають у нашій країні щорічно", - підкреслила агрометеоролог.
Вона також зауважила, що Україна не має дієвих заходів щодо адаптації до зміни клімату, зокрема у частині поширення посух, а це неминуче вплине на падіння урожайності майже усіх сільськогосподарських культур уже найближчими роками.
