Референдум про вступ до НАТО: чи на часі?

Референдум про вступ до НАТО: чи на часі?

Укрінформ
Президент підписав закон про всеукраїнський референдум, і вже є пропозиції – що на нього виносити

Уже через день перший віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук, чия група працювала над законом, заявив, що на всеукраїнському референдумі можуть бути розглянуті питання, що потребують державницького визначення, такі як входження України до ЄС та НАТО.

Ми запропонували нашим експертам поміркувати над темою – чи потрібен плебісцит по ЄС після Євромайдану і чи доречно ставити питання по НАТО?

НА СЬОГОДНІ ТЕМА РЕФЕРЕНДУМУ – ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНА

Денис Богуш, український політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій, антикризових кампаній:

- Коли президент Зеленський ішов на вибори, то він сказав, що буде боротися за народовладдя. Він вірить, що якщо зробити референдум і люди щось вирішать, то це всім додасть плюсів. Перша історія.

Друга історія. Вони ухвалюють закон про референдум, можливо, до кінця не усвідомлюючи ризиків. Бо в реальності референдум – дуже маніпулятивна штука. Ініціатори, маючи ресурс, можуть отримати будь-який бажаний для них результат, сформулювавши запитання в «правильний спосіб».

Проводячи референдум по НАТО, можна отримати полярні результати, просто маніпулюючи питанням. Наші люди не надто серйозно на цьому розуміються.

Зрештою, якщо йти за історичною логікою, то давайте повертатися до ініціативи Медведчука, який зібрав чи два, чи три мільйони підписів, давайте аналізувати “референдуми” в Криму та на Донбасі, законні чи незаконні. Погодьтеся, що ми стаємо на слизьку доріжку порівняння інструментів народовладдя. Оці всі історії повинні бути для влади серйозними дзвіночками, попереджувальними, якщо не загрозливими.

Повірте, що досвідчений політтехнолог може отримати будь-який результат на будь-якому референдумі – з адмінресурсом чи без адмінресурсу. При проведенні соціологічних досліджень є наукова постановка запитання (віддзеркалює реальний стан справ), а є ненаукова (будь-яке можна поставити).

Ну от, наприклад. Два варіанти запитань. «Чи будете ви вступати у ворожий та агресивний блок НАТО, який загострить усі відносини з сусідами?». Або: «Чи ви поділяєте необхідність вступу в НАТО для України, який захистить Україну від гарячої фази війни?».

Два запитання, які тягнуть різні емоційні відгуки. Крім того, я не виключаю, що першим особам адміністрації підкидають ці ідеї. Уявіть, що ми будемо робити, якщо отримаємо негативний результат щодо участі в НАТО?

Але історія з виборами в Івано-Франківській області показала, що зараз влада може отримати будь-який результат. Й «Опора» чи ЦВК можуть тільки погаласувати. Коли ми перейдемо в реальність сталої демократії, то референдуми – гарна ідея. Але не на цьому етапі розвитку. 

ПРОПОЗИЦІЇ РЕФЕРЕНДУМУ ПО НАТО – СПРОБИ АКТИВІЗУВАТИ СВІЙ ЕЛЕКТОРАТ

Ярослав Телешун, політолог:

- Те, що після підписання президентом закону про референдум будуть озвучені теми для його використання, жодних сумнівів не було. І влада, й опозиція скористаються законом для озвучення своїх позицій. Тож заяви від пана Стефанчука чи пані Тимошенко, які вже запропонували теми референдуму, не є новиною.

Давайте розглянемо питання у двох площинах. Перша – організаційна (наскільки реально провести референдум). І друга – політична складова. Якщо ми розглядаємо організаційну складову, то важко говорити, що в 2021 році можливо провести референдум. У Бюджеті цього року немає окремої статті, яка б передбачала видатки на референдум. Бо один референдум коштує три мільярди гривень, це чимала сума. Крім того, для початку референдуму необхідно не лише три мільйони підписів та перевірка їх, а й експертиза Конституційного суду. Сьогодні маємо, скажімо так, елементи конституційної кризи, протистояння ОП та КС. Тож важко уявити, що діючий КС здатен винести якесь рішення щодо ініціативної групи. 

Пан Стефанчук сказав, що НАТО та ЄС можуть стати питаннями для референдуму. Це, по суті, два референдуми, шість мільярдів. А з урахуванням того, що й лідерка Батьківщини захотіла винести ще п’ять тем на референдум, то ми можемо побачити, що сума ще збільшується. Тобто вже озвучені ініціативи вимагають понад 20 мільярдів. Такої статті бюджету нема. 

Тому коли озвучуються теми референдуму – це ніщо інше, як політичні заяви. Та й не забуваймо, що улюблені слова пані Тимошенко – це референдум, імпічмент та коаліція. Не дивно, що вона використала цю технологію для себе, використавши болючі питання.

Тож і заяву Стефанчука я б розглядав у цій логіці – це не предметне питання, це інструмент збиття хвилі, яку підняла опозиція, схопившись за тему референдуму, як інструмент боротьби за владу.

Заява першого віцеспікера – спроба перебити хвилю опонентів. Якщо ми говоримо, що в Конституції закріплено курс на ЄС та Північно-Атлантичний альянс, то це жодним чином не суперечить, що це може бути винесено на референдум. Але, як на мій погляд, це швидше бажання влади активізувати свій електорат. Бо, згідно з законом, процедура організації та проведення займає час. Тому я не виключаю, що політичні сили можуть спробувати розпочати процедуру, але реально її прояви ми побачимо ближче до виборів. Парламентських чи президентських.

Тому пропозиції й пана Стефанчука, і пані Тимошенко мають політичне забарвлення та є інструментом боротьби за державну владу.

Я Б РАДИВ ВЛАДІ ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА ВАКЦИНАЦІЇ, А НЕ РЕФЕРЕНДУМІ

Євген Головаха, заступник директора Інституту Соціології НАНУ:

- Я б радив владі зосередитися на вакцинації, а не референдумі. Займаючи перше місце в Європі по коронавірусу, думати про референдум – невчасно. Про це можна думати, коли вийдемо з медичної кризи.

Я взагалі не переконаний у доцільності референдуму по НАТО, як такому. І не переконаний у результаті. Навіть якщо проголосують за НАТО – це не буде працювати на зміцнення єдності.

Це зараз не слід робити з кількох причин. І тому, що результат незрозумілий. І це відволікає ресурси від подолання наслідків коронавірусу, в якому ми, на відміну від інших сфер, досягли великих “успіхів”. Нам слід якось зійти з першого місця в Європі, а потім вже думати про все решту.

І далі, який може бути плебісцит у зв’язку з європейським вектором? Щоб переконатися, що 40 чи 35 відсотків не хочуть, а 60 чи 65 – хочуть до ЄС? Для чого ми хочемо офіційну цифру? Щоб переконатися у правильності досліджень? Всі доброзичливці почнуть кричати, що це – розкол.

Коли на виборах цифри поділені 55 на 45 – це нормально, а коли на референдумі – це небезпечніше. І взагалі, я за максимальну обережність із будь-якими елементами прямої демократії. Слід спочатку досягти такого добробуту та рівня розвитку, як у Швейцарії, а потім користуватися таким інструментом.

Представницька демократія – безпечна бритва, а пряма – як небезпечна. В країні, яка не має досвіду референдумів та здійснення демократичних процедур, не варто займатися тим, що поки не відповідає рівню демократії.

РЕФЕРЕНДУМУ ЩОДО НАТО І ЄС НЕ МОЖЕ БУТИ, БО ЦІ ПИТАННЯ Є ВИРІШЕНИМИ ПІСЛЯ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ

Андрій Магера, екс-заступник голови ЦВК:

- Референдуму щодо НАТО і ЄС не може бути, бо ці питання є вирішеними і закритими після внесення змін до Конституції. Змінити ці положення можна лише в порядку, передбаченому розділом ХІІІ Конституції, тобто парламентським шляхом. Крім юридичної складової, існують також ризики щодо дезінтеграції країни. Уявіть, якщо на гіпотетичному референдумі більшість скаже «Так» НАТО і ЄС, але окремі області (до прикладу, Донецька, Луганська, Одеська, Запорізька, Харківська) скажуть – «Ні». Це піде черговий виток напруги в суспільстві. А проросійські сили на цьому будуть сильно маніпулювати.

ПІСЛЯМОВА

Експерти Укрінформу багато разів коригували дії влади. У темі референдуму по НАТО та ЄС, яка пролунала з вуст на сьогодні однієї з найбільш впливових персон – можливо, й не було прямого наміру. Але слова з вуст науковця та держслужбовця мають різну вагу. Один з батьків українського конституціоналізму та автор змін до Конституції, де закріплюється євроінтеграційний та євроатлантичний курс України – Володимир Буткевич – на наше прохання про коментар щодо заяв Стефанчука лише з сумом зауважив: чи можна казати про зміну вектора, закріпленого Основним законом, тим більше – під час концентрації російських військ? Хіба що винести на референдум питання доцільності перебування на посаді самого Стефанчука.

Лана Самохвалова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-