«Повітряний старт» здатний вивести Україну на нову орбіту розвитку

«Повітряний старт» здатний вивести Україну на нову орбіту розвитку

Блоги
Укрінформ
Які кроки для цього треба здійснити?

Як відомо, стратегічний курс на набуття членства в ЄС та НАТО закріплено в Конституції України. Та так склалося, що лише в цьому році наша країна нарешті підійшла безпосередньо до визначення головних пріоритетів економічного розвитку держави. Йдеться про завершення (вперше в історії незалежності) «Аудиту економіки України-2030» та підготовку урядом на його основі «Національної економічної стратегії-2030». Можливо, саме це активізувало останнім часом й у владних структурах, і серед еліти дискусії довкола обрання й національної ідеї України. Що для нашого суспільства найважливіше й найцінніше, де ми, як європейська держава, можемо зробити найбільший прорив у цивілізованому світі?

АВТОРИТЕТНА ДУМКА

У цьому зв’язку вельми цікаву, на наш погляд, пропозицію висловив Олег Уруський, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості: «Зробімо повітряний старт – ось і буде наша національна ідея». Багато фахівців ВПК її сприйняли реальною для виконання. Бо висловила її авторитета в цій галузі особистість – колишній глава Державного космічного агентства України, фахівець, який кілька років очолював Управління планування політики оборонної безпеки Апарату РНБО, а згодом був призначений першим заступником голови Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України.

Олег Уруський
Олег Уруський

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, розмови про необхідність створення якого тривали десятиліття, утворила саме нинішня влада. Вона відкрила, нарешті , космічну галузь і для приватних компаній, вітчизняних Ілонів Масків: 29 січня минулого року набув чинності відповідний закон №143-IX, підписаний Володимиром Зеленським, а 19 грудня 2020-го на своїй сторінці в Facebook Олег Уруський заявив, що українські приватні компанії вже виконують понад 50 відсотків оборонного замовлення. 

Певну надію на вихід вітчизняного авіабудування з досить важкого стану обіцяє ухвалення стратегії його відродження на період до 2030 року. Бачимо вже і конкретні практичні кроки. Місяць тому державний холдинг «Антонов», який тривалий час перебував на межі банкрутства, не маючи навіть грошей для виплати колективу зарплати, отримав (уперше за 15 років!) державне замовлення на виготовлення трьох літаків Ан-178.

АН-178
АН-178

Вселяють надію перспективи, які відкриває Концепція науково-технічної космічної програми до 2025 року. 13 січня Кабінет Міністрів затвердив її на своєму засіданні. Внаслідок реалізації програми, мета якої – «забезпечення ефективного використання космічного потенціалу країни і реалізації інтересів держави у сфері нацбезпеки та оборони», передбачено створити близько 2 тисяч робочих місць. 

СЛОВО ЗА ПАРЛАМЕНТОМ

Головне, щоб цю концепцію в стислий термін розглянув і затвердив парламент. Важливо, щоб вона й добре запрацювала, бо приклади минулих років не дуже позитивні: так звана п’ята космічна програма фактично впродовж року відверто, м’яко кажучи, зволікалась. Саме у процесі попередніх погоджень для ухвалення в парламенті відповідного законопроєкту. Не дуже поспішали й окремі комітети ВР минулого скликання, і чиновники непрофільних міністерств.

Павло Дегтяренко
Павло Дегтяренко

Про цю та іншу «турботу» колишньої влади щодо проблем галузі голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко навесні 2019 року з болем розповідав в ексклюзивному інтерв’ю «Урядовому кур’єру». На моє запитання «Чи є змога оснастити ЗСУ новим сучасним озброєнням, адже лунають запевнення, що українська армія нині одна з найсильніших у Європі?», Павло Глібович відповів:

- Зрушення вже маємо, є розуміння у тих, хто замовляє ті або інші розробки, і наші підприємства поступово виходять на конкретні контракти з Міністерством оборони. Цього року, скажемо так, прорив здійснено. Крига скресла.

Такі обнадійливі тенденції та розпочате нарешті реформування державного концерну «Укроборонпром» надають впевненості щодо успішної реалізації космічної національної ідеї віцепрем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Цього року концерн припиняє своє існування. Замість нього, за словами Олега Уруського, буде створено державну холдингову – управляючу компанію і холдинги за напрямами та принципами корпоративного управління й більшої прозорості: бронетанкова техніка, високоточне озброєння, радіолокаційні системи, боєприпасна галузь та суднобудування. Один із холдингів у складі кількох підприємств займеться безпосередньо космічною галуззю. «Усі мають працювати на спільну мету: щоб у нас нарешті з’явився ВПК, створений у руслі державної стратегії. На сьогодні маємо тільки те, що виникло і вижило з часів Радянського Союзу. Плюс маємо хаотично утворені підприємства приватного сектору, де ініціативні та розумні люди заповнили порожні ніші. Держава повинна мати чітке бачення».

ЯК ЗАЦІКАВИТИ ІНВЕСТОРІВ?

Щоб говорити про серйозні великі проєкти, вважає Олег Уруський, треба зробити головне – створити нормальні умови для інвесторів. Щоб вони в Україну могли заходити, цікавитися. «Доки будемо людей (іноземний капітал - С.П.) запрошувати, а самі дивитися, що ж мені в кишеню покладуть і що я з цього матиму, то ніколи нічого не досягнемо. А про нас уже легенди ходять: ми пропонуємо вам гроші, а ви кажете: «Дайте хабар, щоб ми їх взяли». Ніколи так інвестиції не зайдуть», – вважає Олег Уруський. 

Ми самі, переконаний він, можемо пропонувати великі проєкти і в авіаційній, і в космічній галузях: «А всі шукають національну ідею. Давно кажу: що шукати? Зробимо «Повітряний старт» – ось і буде наша національна ідея. Космодрому в нас не буде ніколи з об’єктивних причин, але є літаки, які можуть бути носіями. Це наше надбання – авіапром і ракетно-космічна галузь. Ми це могли зробити ще у 1990-х». Уже в першій космічній програмі був проєкт «Світязь», який передбачав старт «Зеніта» з Ан-225 «Мрія». Там очікували, що перший ступінь «Зеніта» повертатиметься. Ілон Маск це зробив лише кілька років тому».

Ан-225 «Мрія»
Ан-225 «Мрія»

Але «Повітряний старт» та багато інших проєктів, зокрема вкрай важливих для обороноздатності країни – зі створення та запуску українських космічних супутників для дистанційного зондування, моніторингу Землі – так і не було реалізовано. Як казав мені навесні 2019-го Павло Дегтяренко, одна з найбільш руйнівних причин такого стану – всі роки незалежності країни галузь майже не отримувала держзамовлень, фінансувалася за залишковим принципом, лише на 15-30% навіть передбаченого держбюджетом. Вплив Росії явно відчувався. Навіщо їй сильний конкурент? Галузь виживала за рахунок іноземних замовлень, бо жодної із затверджених загальнодержавних цільових науково-технічних космічних програм України не було виконано. Як наслідок – одне з головних, унікальних підприємств галузі ДП «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» опинилося на межі банкрутства. Лише особисте втручання в ситуацію Володимира Зеленського, після його відвідування 12 липня 2019-го цього гіганта вітчизняного ракетобудування та КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля, дало надію на відродження Південмашу. 

КБ Південне
КБ «Південне»
У цеху Південмашу
У цеху Південмашу

Щодо «Повітряного старту», то колишній голова Державного космічного агентства Володимир Усов переконував, що до 2023-2024 років Україна зможе його здійснити. Вельми важливу інформацію недавно поширила і пресслужба КБ «Південне». Там наприкінці 2020-го завершено довгоочікуване збирання льотного зразка супутника дистанційного зондування Землі «Січ-2-1». «Уже розпочали його випробування». 

Під час відрядження на це підприємство у червні 2019-го мені довелося спостерігати крізь скляну огорожу стерильно чистої виробничої ділянки процес збирання цього космічного апарата. Як пояснювали тоді фахівці КБ, цей виріб – модифікація «Січі-2», поки що другого нашого супутника, який побував на земній орбіті. Його запустили 2011 року, він попрацював через неочікувану втрату енергозабезпечення значно менше часу, ніж було передбачено. 

«Січ-2-1»
Супутник «Січ-2-1»

Коли «Січ-2-1» та науковий супутник «Мікросат-М», збирання якого обіцяли завершити до кінця 2020-го, буде запущено на земні орбіти, не повідомляють. Як і деталі подальших перспектив запуску ракет-носіїв. До речі, недавно в КБ «Південне» відбулися планові вогневі випробування третього ступеня ракети-носія середнього класу «Циклон-4». Ці та інші успішні випробування, як повідомляє пресслужба підприємства, «ще раз підтвердили можливість виведення за допомогою РН «Циклон-4» корисного вантажу на геостаціонарні орбіти».

«АЛКАНТАРА»: ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

Але залишається питання з питань: звідки стартувати, виконуючи потенційні замовлення різних країн, таким унікальним українським ракетам-носіям? Колективи згаданих підприємств тішить надія на подальші практичні кроки за підсумками зустрічі Володимира Зеленського із президентом Бразилії Жаїром Болсонару. Вона відбулася під час чотириденного робочого візиту українського Президента до Японії у жовтні 2019 року. Це була одна із запланованих зустрічей з лідерами інших держав. Під час згаданої зустрічі саме й обговорювали перспективи продовження співпраці країн у космічній галузі. Володимир Зеленський запропонував колезі з Південної Америки перезавантажити спільний космічний проєкт щодо запуску з космодрому «Алкантара» українських ракет-носіїв.

Нагадаємо: 21 жовтня 2003 року між Україною та Федеративною Республікою Бразилія був підписаний «Договір про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара». (Договір було ратифіковано Законом №1429-IV (1429-15) від 04.02.2004 р.). У відповідності з договором було створено компанію Alcantara Cyclone Spase. Але 2015-го цю багатообіцяючу й вигідну для обох країн співпрацю неочікувано в односторонньому порядку припинила бразильська сторона. 

Називали причини. Внаслідок остаточного провалу цього проєкту збитки України можуть сягнути 800 тисяч доларів. Фахівці Держкосмосу говорили мені про негативний вплив на долю цього міжнародного проєкту «третьої сторони». Можемо лише здогадуватися, хто це.

Останні події з чисельними викриттями Службою безпеки України агентурних мереж ФСБ Росії в різних наших областях, говорять про посилення розвідувально-підривної діяльності спецслужб країни-агресора. Чимало прикладів відвертої зради національних інтересів навіть з боку окремих високопосадовців. За повідомленням офісу Генерального прокурора, наприкінці минулого роду прокурори ОГП затвердили та направили до суду обвинувальний акт стосовно одного з колишніх керівників Центру спеціальних операцій «А» генерал-майора СБУ за фактом вчинення державної зради та замаху на скоєння терористичного акту. У разі доведення вини йому загрожує позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.

ЧИМ ЗАЙМАТИМЕТЬСЯ «ЦЕНТР ОБОРОННИХ СТРАТЕГІЙ»?

«Маємо парадоксальну ситуацію, – сказав днями Олег Уруський на нараді щодо прискорення робіт із створення вітчизняних космічних апаратів, – в Україні є значний науково-технічний потенціал і практично все для того, щоб мати власне угрупування космічних апаратів на навколоземній орбіті, однак, на жаль, воно відсутнє. Можна приводити різні причини з цього приводу, однак ситуацію треба міняти». 

Вже до кінця 2021 року планується виведення на навколоземну орбіту космічного апарата дистанційного зондування Землі «Січ 2-30 (2-1)». А міністр оборони України Андрій Таран після робочого візиту у січні ц.р. разом з Олегом Уруським до міста Дніпро – на стратегічні підприємства вітчизняної ракетно-космічної галузі – заявив про активізацію останнім часом робіт з нарощування ракетного щита України, про готовність Міноборони розширити фінансування української ракетної програми.

І ще одна важлива в цьому контексті новина: у ці дні заявлено про створення «Центру оборонних стратегій», який візьме на себе функції контролю проведення ключових реформ в секторі безпеки й оборони України. До складу правління ЦОС увійшли відомі українські й зарубіжні експерти. Серед головних напрямків і завдань Центру – реформа оборонно-промислового комплексу, перехід на стандарти НАТО і євроатлантична інтеграція, оборонна реформа та розвиток відповідних спроможностей. Є всі підстави сподіватися, що діяльність ЦОС також сприятиме втіленню в життя стратегічного курсу України на набуття членства в НАТО і Європейському Союзі.

Станіслав Прокопчук
«Урядовий кур’єр» – Укрінформ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-