Народовладдя з гранатою

Верховна Рада прийняла президентський законопроєкт №3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум».

Загалом 255 голосів «за». Практично повним складом «Слуги народу» (кілька відсутніх) і група «Довіра» (це до питання – ким і чим страхується монокоаліція при важливих голосуваннях). ОПЗЖ, Голос та ЄС голосували проти. Батьківщина – утрималась.

Спікери пропрезидентської фракції одразу охрестили законопроєкт перемогою та акцентували на виконанні однієї з ключових обіцянок президента – народовладді. Мовляв люди отримали реальний інструмент для ухвалення державних рішень:

«Відсьогодні Україна отримала новий легітимний інструмент ухвалення політичних рішень, який посилить вплив народу на рішення влади, – написав на своїй сторінці у ФБ віце-спікер Руслан Стефанчук.

«Закон розблоковує ключове право громадян вирішувати важливі питання в державі через офіційне висловлення своєї позиції на референдумі», – заявив Слуга народу Віталій Безгін.

Коротше «три в одному» – дієвий інструмент, право вирішувати і виконання президентом обіцянки.

Однак, насправді, це міна уповільненої дії.

Перше. Процедура прописана таким чином, що ініціювання проведення референдуму під силу лише серйозним гравцям, а простіше – тим у кого є достатньо фінансового й організаційного ресурсу.

Друге. Питання відання референдуму: скасування законів, зміна території, питання загальнодержавного значення. Є й запобіжники – ліквідація незалежності, конституційні права, податки, бюджет, амністія тощо.

Звернули увагу? Закони. А значить закон про мову, тарифи, земельна реформа, угода про асоціацію, рішення по НАТО та інші не менш болючі питання.

Третє – для ініціювання референдуму потрібні лише 300 людей на зборах, 60 в ініціативній групі та 3 млн підписів в 2/3 областей, які фізично не можна перевірити на справжність. Я вже уявляю цілі артілі підписантів з базами і формулярами.

Додайте ці складові, а потім дайте відповідь на питання, чому в Німеччині референдуми заборонені, в Італії носять факультативний характер, а в США мають бути схвалені всіма штатами (тобто анріал у принципі)? І ці країни не перебувають у зоні перманентної політичної турбулентності або в стані війни.

Ворогу, як внутрішньому так і зовнішньому, надано чудовий інструмент маніпуляції людьми і розхитування ситуації всередині країни. Наївно думати, що можливістю плебісциту скористається умовна «баба Мотря» чи навіть цілий сільський хор? Аж ніяк.

Однак певні відцентрові сили точно скористаються можливістю обговорити мову, евтаназію, аборти, ЛГБТ, наркотики, зброю або заборону вишок 5G. І їх не цікавитиме відповідь людей. Головним буде зіштовхнути противників і прибічників, вивести людей з рівноваги і створити в суспільстві необхідну напругу. А далі – справа техніки в залежності від обраного сценарію.

Тому, на моє глибоке переконання, на перший і останній загальнонаціональний референдум необхідно винести одне питання – про скасування прийнятого закону.

До речі, єдина фракція, яка утрималась при голосуванні – це Батьківщина, лідер якої вже заявила про підготовку до «п’яти референдумів».

І на закуску.

Кожен референдум вартує приблизно 2 млрд гривень платників податків.

Євген Шаян

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства