Чи наважиться Конституційний суд знищити ще й децентралізацію?

Чи наважиться Конституційний суд знищити ще й децентралізацію?

Аналітика
Укрінформ
Недавній руйнівний скандал довкола рішень КСУ змушує тривожитись за долю ще однієї з ключових реформ, яку знову оскаржили певні депутати

На жаль, досвід уже вчить українців побоюватись наступних рішень Конституційного Суду. Орган, який мав би складатися з найавторитетніших та найвідповідальніших в країні правників, перетворився на інструмент хаосу, таку собі касту фантастично високооплачуваних, але при тому непідвладних спільному закону діячів, яким під силу безкарно зруйнувати все що завгодно. Чим і користуються, зокрема, у Верховній Раді певні сили, чиї зв’язки з Кремлем уже давно ні для кого не є секретом.

Від скандалу навколо скасування суддями КСУ відповідальності за недостовірне декларування Україну та її партнерів трясло два місяці. І ледве ситуація нормалізувалася, аж тут – нові два подання. Тепер – щодо найочевиднішої з діючих реформ – реформи децентралізації. Чого чекати нам тепер? Наскільки небезпечним є гіпотетичний вердикт КСУ щодо цих питань?

17 січня ухвалою колегії суддів Конституційного Суду відкрито два конституційні провадження за поданнями народних депутатів.

ПЕРШЕ ПОДАННЯ – від депутатів фракції ОПЗЖ (у повному складі) і десятка їхніх позафракційних колег (загалом – 51 підпис), в якому оскаржено конституційність положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».

Основні аргументи/претензії:

  1. Умови реформи обмежують громади в праві на об'єднання;
  2. Умова об'єднання територіальних громад відповідно до перспективних планів формування територій громад суперечить ідеології добровільного об'єднання;
  3. Обласні ради усуваються від участі у затвердженні перспективних планів формування територій громад що є порушенням порядку місцевого самоврядування;
  4. Оскаржені положення конфліктують із Європейською Хартією місцевого самоврядування.

ДРУГЕ ПОДАННЯ – від депутатів з різних груп та фракцій, серед яких, зокрема, Юлія Тимошенко, Сергій Власенко, Олексій Гончаренко, Артур Герасимов, Володимир В'ятрович, Сергій Шахов, Олександр Сухов, Ілля Кива, Григорій Суркіс та інші (49 підписів), які оскаржили конституційність постанови Верховної Ради «Про утворення та ліквідацію районів» (згідно із законом кількість районів зменшилось із 490 до 136 – Ред).

Основні аргументи/претензії:

  1. Оскаржуваною постановою змінено елементи територіального устрою, який може визначатися виключно законами;
  2. Укрупненням районів Верховна Рада обмежила право на доступ до суду, оскільки "важливими елементами доступності суду як інституції є територіальна наближеність суду та стабільність судової системи";
  3. З прийняттям оскарженої постанови Верховна Рада також створила правову невизначеність щодо територіальної юрисдикції місцевих судів.

Ми запитали в експертів, що буде, якщо Суд задовільнить згадані подання, яких наслідків слід очікувати, зрештою, чи може це зупинити (знищити) децентралізацію?

Скасувати то вони можуть, але нічого не скасується

Ігор Рейтерович
Ігор Рейтерович

Політолог Ігор Рейтерович у коментарі Укрінформу заявив, що не здивується, якщо КСУ згадані подання задовільнить. Але навряд чи це станеться найближчим часом. І багато в чому позиція КСУ з цього приводу носитиме не формально юридичну, а чисто політичну складову. «На сьогодні КСУ певною мірою опинився в патовій ситуації, – вважає він. – Суд не може спокійно підійти до розгляду цього питання, оскільки будь-яке рішення трактуватиметься певними силами як завідомо неправомірне. Однак якщо протистояння між Офісом Президента і КСУ продовжиться...» Це дуже недобре для держави, але політолог все ж не виключає, що в «піку» чинній владі судді КСУ можуть прийняти відповідні рішення й відмінити згадані акти.

«За логікою, всі ці подання мали надійти до суду одразу. І КСУ мав їх розглянути в якомога швидший термін. По факту маємо традиційне затягування. І тепер в руках КСУ засіб тиску, перш за все, на Офіс Президента, на парламентську монобільшість – стверджує Рейтерович. – Мовляв, от будете на нас тиснути – приймемо рішення і відкотимо всі реформи назад. А ви за це відповідатимете».

Але навіть якщо КСУ задовольнить подання, то, переконує політолог, це не надто сильно відкине реформу децентралізації назад. «Абсолютно ні, бо реформа відбувалася ще до того, як прийняли рішення про нові райони, зрештою, вона відбувається і зараз, після цього рішення. Більше того, у нас вже були схожі прецеденти, коли після рішень КСУ знаходили швидко якийсь компромісний варіант, як от з декларуванням, і ситуацію могли достатньо швидко нормалізувати. Тож я б не перебільшував загрозу децентралізації, – каже Рейтерович. І тут же додав, що рішення про нову схему поділу на райони таки внесло певного дисбалансу і хаосу в процес децентралізації, створило проблеми: «Пройшло вже трохи часу з моменту прийняття закону, відбулися місцеві вибори, але до сих пір немає розуміння того, чим займатимуться райради в новоутворених районах, яким буде процес передачі майна до об’єднаних тергромад. От, приміром, громади передають музичних гурток, але не передають те приміщення, в якому цей гурток працював. Не зрозуміло і те, яка ситуація буде з префектом, та й узагалі за наглядом органів місцевого самоврядування. Є дуже багато проблем в бюджетній децентралізації».

Що до подання ОПЗЖ, то тут політолог бачить спроби застромити палицю в колеса, заробити політичні бали. Тому що є певна маса регіональних еліт, яким не надто подобається отой формат, який є зараз. «Так, як усе було раніше їх влаштовувало набагато більше. Чому? А тому що коли не були визначені правила гри, то в каламутній водиці було легше рибку ловити, – підкреслює Рейтерович. – В ОПЗЖ грають на створення загального дисбалансу, хаосу в країні, вони вбивають черговий клин між ВРУ та КСУ, а також підіграють частині еліт зі східних та південних регіонів».

Експерт: «ОПЗЖ відпрацьовують замовлення Кремля, щоби просто розвалювати все»

Ігор Коліушко
Ігор Коліушко

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, проаналізувавши з колегами подання щодо Постанови ВРУ про райони заявив, що в них не виникло сумнівів відносно її конституційності. «Жодного аргументу вартого уваги в поданні не наведено. Не думаю, що загроза скасування видається реальною», – переконує експерт ЦППР.

Згадане подання, за його словами, це відвертий передвиборчий популізм, адже його автори оскаржили документ за два дні до місцевих виборів. «Підписанти подання добре розуміли, що ніякого шансу у них немає. Тож єдине пояснення – це була така собі передвиборча технологія. Зрозумійте, подібні реформи завжди чутливі. І оця популістська методологія в політиці, коли люди чогось не знають або в чомусь не розбираються – на цьому якраз і грають», – стверджує експерт.

Що стосується подання ОПЗЖ, то ситуація там дещо складніша. Ще з початку реформи, розповідає пан Коліушко, справді виникала дискусія про можливість, відповідно до Конституції, об’єднання не тільки сіл, але й міст із селами, селищ із селами тощо. «Можливо, автори подання якраз на цьому й будуватимуть логіку заперечень. Але, знов таки, оскільки всі ці речі давним-давно законодавчо закріплені… Гадаю, ОПЗЖ відпрацьовують замовлення Кремля, щоби просто розвалювати все. Вони цілеспрямовано шукають, де вкусити, де знайти якусь невідповідність і пишуть, і пишуть подання за поданням про те, що все погано і все неправильно. Інколи вони знаходять більш-менш логічні аргументи, тому що, вибачте, але наш парламент також не відзначається чистотою у відпрацюванні законопроектів і скрупульозним дотриманням Конституції. Та чи може КСУ визнати Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» неконституційним? Не думаю. Навіть якщо КСУ таки ухвалить рішення про неконституційність цих актів, то навряд чи це на щось вплине, тому що повернути назад реформу – після її ухвалення, проведення місцевих виборів – вже не можливо». А особливо зараз – продовжує він – в ситуації, коли авторитет КСУ підірваний. «Гадаю, все це приведе виключно до того, що ВРУ, можливо, повторно проголосує якісь зміни до Закону чи Постанови, і все», – додав Ігор Коліушко.

Скоріше за все, нічого страшного не трапиться

Богдан Бондаренко
Богдан Бондаренко

А от що каже експерт з конституційного права Богдан Бондаренко: «На сьогодні КСУ заблокований. І всі процеси, які тривають навколо цього суду, не сприяють тому, щоб судді ухвалювали якесь рішення. Але з іншого боку, це ще не означає, що цього не може статися, умовно, через якийсь рік-півтора. Загалом важко щось прогнозувати, але перспективи цього подання не надто високі».

По-перше, Постанова є актом разової дії, який вже виконав свою функцію: ліквідовано старі «радянські» райони та утворено на їх основі нові. По-друге, місцеві вибори 25 жовтня відбулись на новій адміністративно-територіальний основі, таким чином остаточно політично закріпивши її. По-третє, розпочалася процедура передачі майна на громади. «І якщо рішення про неконституційність цієї постанови буде ухвалене, то може постати питання про те, як його виконати? Не виключаю, що може статися так, що це узагалі не можливо», – вважає Бондаренко.

Олександр Солонтай
Олександр Солонтай

«Конституційний Суд може скасувати документи, які лягли в основу адміністративно-територіальної реформи, але це просто формальність, – переконує експерт з політики та місцевого самоврядування Олександр Солонтай. – Основні загрози для децентралізації інші – фінансові, податкові, секторальні».

Щодо позитиву, то, каже він, можливо, рішення КСУ, якщо воно буде, допоможе принципово зрозуміти зайвість районного рівня, як такого. «З 1991 по 2020 роки в Україні йшов процес виходу міст, населених пунктів, територій зі складу районів, а в 2020 році Верховна Рада розвернулася в протилежну сторону та здійснила суттєву помилку, а саме: включила в склад районів всі громади, окрім Києва та Севастополя», – резюмував Олександр Солонтай.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-