Молдова: стратегічний вибір і тактичні вибори

Молдова: стратегічний вибір і тактичні вибори

Укрінформ
За підсумками візиту до Києва президента Маї Санду

Молдова межує з двома країнами - Румунією та Україною. При цьому за чотири роки перебування на посаді глави держави проросійського політика Ігоря Додона президентські контакти України та Молдови були заморожені, тривав «дипломатичний локдаун». Що стало неминучим після того, як Додон визнав, нехай і з застереженнями, окупований Крим російським. Якісь контакти зберігалися в основному на урядовому рівні, але про повноцінну співпрацю не йшлося.

Тому після обрання главою держави Маї Санду, політика західного вектора, відомого своєю орієнтацією на демократичні цінності, її вибір на користь Києва як пункту першого закордонного візиту був логічним. Можливо, навіть неминучим.

Фото: Офіс Президента
Фото: Офіс Президента

ОЧЕВИДНА ПРОГРАМА: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ВІДНОСИН

Програму майбутніх переговорів також було легко представити - «Перезавантаження відносин», за висловом Дмитра Кулеби, який їздив до Кишинева з офіційним візитом 9-10 грудня: узгодження позицій в питаннях безпеки (оскільки у Молдови та України є спільна проблема – відторгнення частини території імперським центром); обговорення питань європейської інтеграції, співпраці із західними партнерами; завислі і невирішені економічні проблеми, в тому числі інфраструктурні, енергетичні, транспортні.

У підсумку можна сказати, що візит президента Маї Санду до президента Володимира Зеленського був успішним і зафіксував багато важливих, вузлових точок співпраці. Санду назвала Україну стратегічним партнером (що ще рік тому за попереднього президента Молдови важко було уявити). На найближчі чотири роки (а хотілося б вірити, що і довше) це буде закріплено у створенні постійно діючої Президентської ради двох країн.

Збіг поглядів у взаємному визнанні територіальної цілісності видається очевидним (чого, на жаль, не було за Додона), але і це треба було проговорити, закріпити. Так само, як і зміцнення співпраці у рамках «Східного партнерства» та фіксування спільної стратегічної мети – вступ до Євросоюзу (прагматично актуальне відгалуження теми – допомога Брюсселя для отримання вакцин проти коронавірусу).

Фото: Офіс Президента
Фото: Офіс Президента

Варто зазначити також, що у спільній заяві президентів вказана зацікавленість у приєднанні до ініціативи «Тримор'я». І це теж важливо. Нагадаю, що до "Ініціативи трьох морів" входять держави колишнього "соцтабору" (за єдиним винятком), нині ж – країни ЄС, які розташовані у трикутнику між Адріатичним, Балтійським і Чорним морями: Австрія (той самий виняток), Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія та Естонія. Організація була створена у 2016 році для налагодження регіонального діалогу з найрізноманітніших питань. Для Молдови та України це зручна модель співпраці з близькими у всіх сенсах країнами, а заодно – «примірювання» до себе і впровадження у себе стандартів ЄС. Саміт Тримор'я-2021 відбудеться якраз у нашому, чорноморському куті «трикутника», в Болгарії. Тож добре б прибути до Софії зі своїми напрацюваннями і почати там діяти у будь-якому статусі.

ПОДОЛАННЯ МОНОПОЛІЗМУ І В ОБХІД ПРИДНІСТРОВ'Я

Однак, зовнішньополітичні декларації повинні бути наповнені економічною складовою. Тому важливими є домовленості, і насамперед у сфері енергетики: відновлення електропостачання до Молдови та транзиту електроенергії з України до Румунії; плани збільшення обсягів зберігання природного газу Молдови в українських підземних сховищах, варіанту газового транзиту. Також нарешті зрушило з мертвої точки вирішення комплексу проблем Дністровського гідровузла (питання, яке зависло, здається, у 2018 році).

Будівництво магістралі (з мостом через Дністер) Київ-Ямпіль-Косеуць-Кишинів було заявлено як можливість набагато скоротити шлях з центру України не лише до Молдови, а й далі, до інших балканських країн і Центральної Європи. Це саме собою правильно і добре сказано для залучення інвесторів.

Але хотілося б зазначити і те, про що найбільше говорять з економічних приводів прокремлівські медіа: ця магістраль і подібні до неї йдуть в обхід контрольованого Москвою Придністров'я. А Кремль дуже боїться втрачати кожен зі своїх важелів тиску на країни по імперському периметру. (Попутно варто зазначити, що проєкт цієї магістралі існує давно, правда, його серцевинну частину частіше називали Ямпіль–Сороки. Досі "пробити" його не вдавалося. Дай Боже, щоб тепер вдалося). Також Москву сильно турбують всі плани, які порушують монополізм Газпрому…

Такими є деякі, найбільш суттєві підсумки візиту. Але говорити у зв'язку з ним виключно в рамках двосторонніх відносин мало. Оскільки є третя сторона - імперський центр, який намагається законсервувати свій вплив, який частіше виглядає примусом. Тому знову доводиться згадувати про Росію.

МОЛДАВСЬКІ «ОБЪЕКТИВКИ» В РОСІЙСЬКІЙ АП

Проєкт Михайла Ходорковського Центр «Досье» минулого року отримав доступ до великого масиву документів відділу Адміністрації президента Росії, який займається роботою в країнах пострадянського простору (працюють у ньому переважно розвідники/шпигуни, колишні і чинні). Ці папери були досліджені і сертифіковані спільно з асоціацією репортерів-розслідувачів RISE Moldova.  («Как Кремль вмешивается во внутреннюю политику соседних стран. Часть пятая: “Кремлевская мамалыга”»).

Насамперед треба зазначити, що характеристика, дана тут Маї Санду, є чудовою (особливо після приходу до Вашингтона нової, не ізоляціоністської адміністрації): «в экспертных кругах запомнилась откровенно прозападной ориентацией», «имеет тесные связи с США». Тобто, навіть цинічний пропалений Кремль у своїх «объективках» не заперечує наявність у Санду чіткої і твердої позиції.

Игорь Додон / Фото: vestnikpmr.ru
Ігор Додон / Фото: vestnikpmr.ru

А ось атестація, дана у 2014 році Додону: «В политических кругах Молдавии И.Додон пользуется репутацией неблагонадежного политика, ставящего превыше всего свои личные интересы и амбиции». Така характеристика, зі свого боку, є чудовою для Кремля. І він доклав усіх зусиль і засобів, щоб до 2016 року виліпити з цього матеріалу потрібного йому президента Молдови.

Картину доповнює ще одна яскрава деталь річної давності. У лютому 2019 року, за три дні до свого виступу на Мюнхенській конференції з безпеки, Додон через російського посла у Кишиневі передав до російської АП текст своєї промови і презентацію проєкту «Большой пакет для Молдовы». Зрозуміло, навіщо це робилося: щоб російській дипломатії і медіа було простіше оперативно заспівати в унісон зі своїм ставлеником. Це лише один із прикладів роботи Додона. Він взагалі частенько телефонує до Москви порадитися з друзями і духовними наставниками, аж до одіозного імперського письменника Олександра Проханова.

СТАВКА НА ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ ТА "УТИХОМИРЕННЯ" САНДУ

А як наразі Москва діє у молдавському напрямі?

Поки досить акуратно, вичікувально, в дусі концепції «оптимизации амбиций», що проявилася минулого року, та «инвентаризации возможностей» (що проявлялося також на прикладах Білорусі, Киргизстану, Нагірного Карабаху).

Тобто, систему роботи пропагандистської машини «грязь на вентилятор», як могли би, не запускають. Санду згадують і критикують з поодиноких приводів, у випадках для Москви зовсім вже нетерпимих - на кшталт її заяви про необхідність вивести російські війська з молдавського Придністров'я.

З іншого боку, звичайно ж, підтримується і вже використаний Додон з його Соціалістичною партією. Причому є надія використати його повторно (а може, і не раз). Ось приклад з важливих російських новин щодо молдавського напряму: «Додон заявил, что социалисты намерены победить на досрочных парламентских выборах в 2021 году».

І це головне у розумінні поточної тактики Кремля (втім, не нової)!

Молдова - парламентська республіка. Без підтримки парламенту президент мало що може зробити. Тому Маї Санду потрібні нові вибори. І механізм для того, щоб вони стали можливими (згідно з Конституцією), вже запущений. Але справа ця не швидка. Ймовірно, вибори відбудуться за пів року. Чи втримається популярність Санду до того моменту - питання. У Москви ж багато каналів впливу на ситуацію в Молдові, на різні кольори її політичного спектру (знову ж таки – дивись матеріали Центру «Досье», і «объективки» на різних партійних лідерів держави). Надія зараз на те, що після не зовсім вдалих парламентських виборів нового президента Молдови вдасться приструнити або ізолювати від впливу на ситуацію в країні.

ТРАДИЦІЙНА КРЕМЛІВСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ РЕВАНШУ

Згадаймо ще й таку російську новину: «Додон приветствует решение властей РФ продлить режим беспошлинного экспорта из Молдавии». Так, дуже цікаво, дивимося подробиці: «Ранее правительство РФ продлило срок действия нулевой таможенной пошлины на ввозимые из Молдавии в Россию фрукты, овощи, вино и подсолнечник ещё на квартал, с 31 декабря до 31 марта. Додон подчеркнул, что эта льгота позволяет молдавским производителям экономить от 17,2 до 30 миллионов долларов». А коли була введена така норма?  «С 1 января 2019 года Россия на полгода отменила пошлины на импорт ряда товаров из Молдавии, в конце июня было решение продлить отмену пошлин до 1 января 2020 года, позже было принято решение разрешить республике и в 2020 году ввозить товары без пошлин».

Тепер перекладемо це мовою цинічної політики. До початку 2019 року Додон вже зробив достатньо багато, щоб Кремль міг кинути йому подачку. Після чого такий режим продовжувався двічі на пів року і один раз на рік. Тепер, з приходом Санду, режим безмитного експорту продовжений лише на квартал. А далі, і ближче до виборів - залежно від її поведінки. Стара і добре знайома політика «морковки перед осликом». Замість того, щоб реформувати економіку за прикладом країн Східної Європи (нині - членів ЄС), біжи за подачку у потрібному Кремлю напрямку. Не побіжиш - одразу ж підніметься виття у всіх ЗМІ: «Ось хто не думає про інтереси народу!».

І, до речі, – яка несподіванка! - у грудні 2020 року Додон повернув в молдавський телеефір «российские новостные, аналитические передачи и ток-шоу», які раніше, з 2018 року, були заборонені до показу. Тож ґрунт для реваншу старанно втоптаний.

Тому ситуація у нового президента Молдови Маї Санду не є такою простою. Їй та її однодумцям цього року треба діяти енергійно, рішуче і точно. Лише тоді з'являються шанси вирватися зі старих кремлівських пасток і обійти нові.

Олег Кудрін, Рига

Фото: з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-