Міністерська рада ОБСЄ: Що було про Україну

Попри пандемію коронавірусу та інші кризи, що виникли у 2020 році – масові протести у Білорусі та війну в Нагірному Карабаху, російська агресія проти України залишається у центрі уваги Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Такий висновок можна зробити після Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ, яка відбулася наприкінці минулого тижня. Під час щорічного засідання головного керівного органу ОБСЄ 57 глав і заступників глав МЗС країн-учасниць, разом із 11-ма представниками країн-партнерів, підбивали підсумки року, вирішували питання призначення керівництва та планування на наступний рік.

"ЕКРАН – ВАШ" ("THE SCREEN IS YOURS")

Пандемія коронавірусу змінила діяльність усіх колективних організацій, примусивши обмежити фізичні контакти та перенести зустрічі й засідання у віртуальний простір. Не стала винятком і ОБСЄ, де з початком першої хвилі COVID-19 перемістили у віртуальні Zoom-кімнати засідання двох постійно діючих директивних органів – Постійної ради та Форуму безпекового співробітництва. Влітку, коли рівень поширення інфекції вдалося знизити, ці щотижневі засідання вже проходили і у гібридному форматі – керівник делегації фізично присутній у Гофбурзі, решта членів місії – за екранами.

Головною подією року в ОБСЄ, безперечно, є Рада міністрів закордонних справ, що проводиться традиційно наприкінці року у столиці країни, яка цього року головувала в Організації. У 2020 році головує Албанія, то ж місцем проведення мала бути Тирана. Літнє послаблення епідемічної ситуації давало надію албанцям, що вони все ж таки зможуть прийняти міністрів у себе. Однак друга хвиля коронавірусу з початком осені поставила на цьому хрест. Стало зрозуміло, що головна подія Албанського головування проходитиме у форматі відеоконференції.

Хоча, якщо бути зовсім точним, то місцем проведення 27-ї Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ було, як і зазначалося на офіційному сайті Організації  – "Тирана; Онлайн". Діючий голова ОБСЄ, він же прем’єр-міністр та глава МЗС Албанії Еді Рама перебував у своєму офісі в албанській столиці, звідки модерував віртуальну зустріч із міністрами за екранами у своїх столицях. Крім того, за одним столом з ним сиділа міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде, яка у 2021 році перейме посаду Діючого голови ОБСЄ. "Я дуже вдячний Анн Лінде, яка прилетіла у Тирану і, таким чином, знизила моє робоче навантаження", - зазначав Рама.

Відеоконференція проходила вже традиційно для ОБСЄ з використанням Zoom. Ця платформа була обрана й тому, що надає змогу шестиканального аудіо, тобто здійснення синхронного перекладу шістьма офіційними мовами Організації. На кожен день віртуального заходу, а також на окремі "сайд-івенти", зареєстрованим учасникам були розіслані лінки з ідентифікаторами та паролями вебконференцій. Важливим аспектом при приєднанні до них було, зокрема, правильне найменування учасників, відповідно до спеціально розробленого в ОБСЄ уніфікованого кодексу найменувань в Zoom – інакше техперсонал просто не допускав до віртуальної зустрічі.

Телеконференції з великою кількістю учасників – ще те випробування. Вже традиційно для такого формату, і на відміну від реальних зустрічей, починаються вони з деяким запізненням: на екрані з’являється то одна, то інша делегація з перевіркою зв’язку – нас чути, нас видно?

Поки всі збираються, можна побачити й несподівані кадри. Ось з’являється міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас. Не помічаючи трансляцію, він крутиться на стільці за столом, жартує з оточуючими (шкода, що із вимкненим звуком) і щось гортає у телефоні. Та й під час самої зустрічі бувають незвичні моменти: наприклад, представник Ватикану, зачитуючи заяву, десь губить один аркуш і в його пошуках ледь не виходить з кадру.

Адаптовані під нову віртуальну реальність і процедурні висловлювання на міжнародних засіданнях. Замість усталеного висловлювання "The floor is Yours" (що можна дослівно перекласти як "Зал – Ваш") при наданні слова черговому виступаючому вже звучить адаптована версія: "The Screen is Yours" ("Екран – Ваш"). Як і звичним вже стає "And now I will pass the stream…" – "А зараз я передам стрім…".

ПРИЗНАЧЕННЯ КЕРІВНИЦТВА ТА УГОРСЬКЕ "ФЕ"

З 18 липня Організація з безпеки та співробітництва в Європі залишалася без генерального секретаря та керівників трьох незалежних інституцій – після того, як держави-учасниці не спромоглися досягти консенсусу щодо перепризначення попередніх топчиновників. Це, звісно, впливало на ефективність роботи Організації та її здатність до швидкого реагування.

Одним із головних результатів Ради міністрів стало вирішення саме цього питання та затвердження відповідного пакету кадрових призначень. Упродовж наступних трьох років, починаючи з 4 грудня 2020 року, повноваження генсека ОБСЄ виконуватиме німецька кар'єрна дипломатка Гельга Шмід, яка стала першою жінкою на цій посаді. Із 2016 року вона очолювала Європейську службу зовнішніх відносин.

Португальська дипломатка Тереза Рібейро, яка зараз є держсекретарем МЗС Португалії, обійняла посаду представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Директором Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) призначено італійського ексдепутата, президента неурядової організації "International Campaign for Tibet“ Маттео Мекаччі.

Пост Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин посів колишній  міністр закордонних справ Казахстану Кайрат Абдрахманов, який зараз є послом РК у Швеції.

Призначення генсека та керівників трьох інституцій на віртуальній Міністерській раді формально закріпило раніше погоджених представниками країн-учасниць ОБСЄ кандидатів. Щоправда, переговори щодо них були складними, не раз опиняючись під загрозою зриву, і завершилися буквально за день до зустрічі міністрів.

Зокрема, фінальну домовленість щодо пакету кадрових призначень за кілька днів до засідання стала блокувати Угорщина: всі віртуальні та реальні переговори між представниками місій країн-учасниць 30 листопада та 1 грудня зривалися через позицію Будапешта. Угорська сторона вирішила пов’язати вирішення питання призначення керівництва ОБСЄ із…ситуацією навколо угорської меншини на Закарпатті, яка загострилася після обшуків СБ України. Лише ввечері 1 грудня угорське вето вдалося подолати і досягти консенсусу.

При цьому спробу Будапешта перетворити на інструмент на переговорах в ОБСЄ нинішнє напруження в українсько-угорських відносинах слід розглядати ширше. Угорська сторона просувала свого кандидата на посаду Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин – Ріту Іжак-Ндіайе, яка раніше була спецдоповідачем ООН із питань прав меншин. Утім, консенсус знаходився лише по кандидатурі казахстанського дипломата. На користь останнього у кадровому пакеті, зокрема, грали політичні міркування – кандидат від Казахстану був такою собі колективною спробою вдовольнити інтерес Росії, яка раніше неодноразово скаржилася на те, що кандидати як із РФ, так і з країн колишнього СРСР не призначаються на керівні посади в ОБСЄ.

Вже під час засідання Ради міністрів із виступу очільника угорського МЗС Петера Сіярто стало зрозуміло, як у останній момент було подолано блокуючу позицію Будапешта щодо призначень в ОБСЄ: угорська кандидатка стане "спеціальним представником з питань жінок, миру та безпеки".

ТЕМА АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ ПЕРЕХОДИТЬ ВІД ГОЛОВУВАННЯ АЛБАНІЇ ДО ШВЕЦІЇ

Пандемія COVID-19, її вплив у гуманітарній, економічній та в безпековій сферах обгрунтовано була однією з головних тем у виступах топчиновників ОБСЄ та очільників національних делегацій. Інша нова і важлива тема – війна між Азербайджаном та Вірменією у Нагірному Карабаху та ризики, що несуть затяжні конфлікти. Крім того, на порядок денний ОБСЄ увірвалася тема масових народних протестів у державі-учасниці Білорусі та їх брутальне придушення органами влади.

Поруч із цими новими кризами, вже у сьомий раз Міністерська рада ОБСЄ проходила з українським акцентом, і тема конфлікту в нашій країні звучала у більшості виступів. Це є вагомим знаком того, що міжнародна спільнота, хоча й стомлено, але продовжує слідкувати за подіями.

Особливо важливим є те, що у багатьох виступах, передусім з боку діючого та майбутнього голів ОБСЄ, окупація Росією Криму та триваюча агресія на Донбасі звучали як нероздільні складові одного конфлікту, що потребує врегулювання. І це є хорошим результатом української кулуарної дипломатії на противагу російським закликам "забути про Крим".

"На початку року я заявив, що пов'язаний з Україною конфлікт буде головним пріоритетом нашого Головування. Це не змінилося, і не може змінитися. Деякий прогрес був досягнутий, але все ще потрібно пройти довгий шлях до всеохоплюючого та мирного врегулювання, включно з викликами, пов’язаними з Кримом", - заявив діючий голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама.

"З усіх викликів, що стоять перед нами, неврегульовані конфлікти є найбільш серйозними. Режим припинення вогню на Сході України, звичайно, вітається, але він все ж залишається крихким. Конфлікт в та навколо України – досі далекий від свого завершення. І це стосується Сходу України та Кримського півострова", - зазначала у своєму виступі Анн Лінде, глава МЗС Швеції, яка головуватиме в ОБСЄ у 2021 році.

Шведська сторона також повідомила, що сприяння врегулюванню конфлікту в Україні - "з повною повагою до її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності у межах її міжнародно визнаних кордонів" - буде в пріоритеті під час її головування в Організації.  Детально пріоритети Швецького головування будуть представлені на почату січня наступного року.

Крім того, багато національних делегацій заявили: конфлікт в Україні має бути якнайшвидше мирно врегульовано, і це стосується не лише Донбасу, а й Криму. При цьому має бути дотриманий принцип суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

БЛОКУВАННЯ РОСІЄЮ ВСТАНОВЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО МОНІТОРИНГУ НА КОРДОНІ

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який представляв Україну на Міністерській раді, закликав країни-учасниці ОБСЄ продовжувати тиск на Росію з метою примусити її змінити свою поведінку та припинити агресію, що не послаблюється.

"Це має стати невід’ємною частиною нашої повсякденної роботи", - підкреслив Кулеба.

Він наголосив на бажанні України завершити мирно і якомога швидше конфлікт на Донбасі та на готовності до конструктивних переговорів у Нормандському та Мінському форматах, відданість чому українська сторона вже не раз демонструвала. Єдине, що потрібно – аналогічний підхід та політична воля з боку керівництва держави-агресора.

Утім, Москва продовжує демонструвати "небажання поважати свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей, дотримуватися принципів ОБСЄ та поважати кордони у Європі". І черговим прикладом цього стало блокування Росією ухвалення на Міністерській раді ОБСЄ рішення щодо встановлення постійного моніторингу Місією ОБСЄ районів, прилеглих до непідконтрольної ділянки українсько-російського кордону. Відповідний проєкт був запропонований Україною та ще 33 країнами-учасницями.

Як заявив Кулеба, встановлення такого постійного моніторингу, що передбачено підписаним Росією Мінським протоколом, "могло б стати ще однією практичною реакцією ОБСЄ на триваючий конфлікт". І це також ускладнило б підживлення Росією розпочатої нею гібридної війни на Донбасі, відкриваючи більше можливостей для мирного врегулювання.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КРИМСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ

Участь у Раді міністрів закордонних справ ОБСЄ очільник українського МЗС також використав для попередньої презентації Кримської платформи.

Цей новий консультативний та координаційний формат був ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на триваючу окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети - деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі. Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік у Києві.

На окремому сайд-івенті, що відбувся на полях Міністерської ради і був присвячений міжнародній відповіді на окупацію Криму, Кулеба здійснив невелику попередню презентацію Кримської платформи.

“По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище”, - розповів він про п’ять очікуваних пріоритетів роботи Платформи.

Участь у заході взяли понад 150 делегатів, які виступили із заявами на підтримку української ініціативи створення Кримської платформи. І це є ще одним важливим свідченням того, що про Крим не забули, і що питанню його деокупації надається велика увага, у тому числі у рамках ОБСЄ.

Василь Короткий, Відень.