Карантин вихідного дня: і противники, і прихильники апелюють до законодавства

Карантин вихідного дня: і противники, і прихильники апелюють до законодавства

Аналітика
Укрінформ
І кожен знаходить «потрібний» закон. Але ж саботаж КВД - це на тлі вибухового росту захворюваності. Що за цим стоїть і як боротися

Кабінет міністрів 11 листопада запровадив в Україні загальний карантин з "локдауном вихідного дня". Однак багато підприємців та керівників регіонів, міст виступили проти. І пішли на відкритий саботаж -  у кількох містах прямо заявили, що не виконуватимуть наказ уряду. Отже, даємо правову оцінку таким заявам. А також розбираємося, чим загрожує чиновникам непокора уряду у питаннях протидії пандемії та які можливі наслідки подібних деструктивних дій.

Вдаримо креативом по карантину

Очільники окремих регіонів досить креативно підійшли до боротьби проти нового локдауну в Україні. Оголошення вихідних робочими днями, "втома” санітарно-епідеміологічних комісій, які мають дати відповідне розпорядження на місцях, фітнес-клуби, які перетворюються на медзаклади, ресторани, які стали “храмами” і “трапезними”, тощо. Так чи інакше незгоду зі змінами в постанові Кабміну №641, що посилили протиепідемічні заходи на всій території України та запровадили карантин вихідного дня, озвучили у Львові, Одесі, Рівному, Житомирі, Краматорську, Луцьку, Слов'янську, Черкасах, Мукачевому, Тернополі, Дніпрі, Чернігові та Івано-Франківську. По всій країні пройшли акції протесту підприємців.

Міський голова Тернополя Сергій Надал заявив, що у місті не будуть вводити якісь додаткові обмеження.

Сергій Надал
Сергій Надал

"Чому ці обмеження не будуть вводитись (у Тернополі. Ред.)? По-перше, це, на думку медиків, не вплине суттєво на зменшення (кількості) хворих. По-друге, якщо такі обмеження ввести, це просто знищить економіку міста", - заявив він на брифінгу 13 листопада.

За словами Надала, у вихідні підприємці мають найбільшу суму виторгу, за рахунок чого утримують свої заклади і платять найманим працівникам. Якщо цього виторгу не буде - вони просто перестануть працювати. Таким чином, додав міський голова, місто втратить надходження і не зможе забезпечувати потреби тернополян. 

Він закликав правоохоронців штрафувати суб'єктів господарювання не за те, що вони працюють, а тільки у тому випадку, якщо вони не дотримуються санітарних норм і обмежень, які рекомендує МОЗ. Зокрема, недотримання маскового режиму, дистанції, наявності санітайзерів, тощо.

Тернополяни підтримали свого мера. Наприклад, бізнесмен Тарас Ковальчук вирішив заснувати релігійну організацію "Братство лисих", щоб хостел і ресторани, якими він управляє, могли працювати під час карантину вихідного дня в якості "монастиря", "храму" і "трапезної". Заклади "Братства лисих" в Тернополі успішно пропрацювали два перших карантинних дня. Тарас Ковальчук зізнався, що до них приходили поліціянти, які тільки зафіксували, що заклад працює. "Не виключаю, що вони потім передадуть ці акти дільничним, а ті вже прийдуть складати протоколи", - додав він.

Тисячі порушників по всій Україні. Треба щось вирішувати…

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголошує: рішення уряду про нинішнє посилення карантину підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання на території України. "У міських голів немає повноважень дозволяти або забороняти дію рішень уряду на території окремо взятої територіальної одиниці. Рішення уряду діють безумовно і підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання. Карантин вихідного дня стосується винятково визначеного переліку суб’єктів господарювання, які є на території України. Якщо це, наприклад, ТРЦ, то він має бути закритий протягом вихідних". Пан Шмигаль наголосив, що голови ОДА мають скоординувати роботу місцевої поліції та Держпродспоживслужби для перевірки суб’єктів господарювання, які на вихідні не повинні приймати відвідувачів.

Але масштаб непокори такий, що лише у перший день нового карантину, в суботу 14 листопада, поліцейські відкрили 9 кримінальних проваджень і склали 990 адміністративних протоколів за порушення карантинних обмежень. За даними Нацполіції, найбільше порушень зафіксовано у Львівській області – 390, у Дніпропетровській – 209, у Черкаській – 128, у місті Києві – 121, у Київській – 84 та у Тернопільській – 74.

До вжиття заходів по запобіганню поширенню коронавірусу та посиленню публічної безпеки і порядку на території держави залучено близько 20 тисяч правоохоронців. Зокрема, працювали 1542 рейдові групи, які перевірили понад 17 тисяч суб’єктів господарювання.

У результаті припинено роботу 1355 закладів господарювання, діяльність яких забороняється у вихідні дні: 891 закладу сфери торговельного і побутового обслуговування населення, 416 закладів громадського харчування, 21 дискотеки та нічних клубів, 18 спортивних залів, фітнес-центрів та басейнів, шести торговельно-розважальних центрів, трьох закладів, що надають послуги з розміщення осіб (крім готелів).

Андрій Садовий, міський голова Львова, де напередодні виконком ухвалив одіозне рішення про відміну вихідних на час карантину, переконаний, що рішення уряду про запровадження обмежень у вихідні має бути переглянуте. (У Верховній Раді вже зареєстрована відповідна постанова – Авт.)

Садовий пояснив, що за два дні у місцевому Центрі підтримки підприємництва надали 700 консультацій бізнесменам, до яких завітали силовики, та зробили 80 виїздів на місця, де у спілкуванні з представниками закону складалася критична ситуація.  Садовий наголосив, що у юристів Центру підтримки підприємництва є достатньо підстав, аби всі протоколи оскаржити в суді й визнати їх недійсними.

Андрій Садовий
Андрій Садовий

«Я хочу вірити, що рішення уряду буде переглянуто, бо це стрес для всіх і це велика проблема для людей, які самі себе годують»,
– зауважив Садовий. Мер Львова додав, що для боротьби з COVID-19 треба разом напрацювати рішення, а потім – давати його в роботу.

Коли довіри нема, нема й державного авторитету

Отже, як бачимо, владі не довіряють настільки, що місцеві еліти вже не соромляться чинити активний опір. Політологи кажуть, що очільники на місцях першими відчули слабкість центральної влади.

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала підкреслює, що більшість громадян не сприймає введення карантину вихідного дня. «Всі пам'ятають слова головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. Мовляв, забороняючи відвідування парків, він просто лякав громадян, аби в них "виникло відчуття тривоги". Не забули виборці й президента Зеленського у хмельницькій кав'ярні без маски тоді, коли від громадян вимагали суворого виконання карантинних обмежень», - каже політолог.

Сам президент, перебуваючи на лікуванні від «ковіду» в державній клінічній лікарні «Феофанія», пов'язує саботаж місцевої влади з другим туром місцевих виборів, на яких очільники міст хочуть отримати підтримку електорату. Він звернувся до них із закликом дотримуватися оголошених обмежень для збереження життів громадян.

Однак велика частина експертів переконана, що комунікація влади і суспільства знову була недостатньою і не факт, що опираючись локдауну, саме місцева влада діє всупереч Основному закону.

“Реакція місцевого самоврядування на непродумані рішення Кабміну є прогнозованою.  Абсолютно з цього приводу не тішусь, бо це підриває авторитет держави та її органів. Але, можливо, перш ніж запроваджувати якісь обмеження, уряду варто радитися з місцевою владою і більше слухати людей?”, - відмітив у своєму дописі в мережі Facebook ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера.

Політична (без) відповідальність ціною 170 тисяч гривень

Саме момент неузгодження політики викликає дискусію навіть у фахових колах - хто більше правий чи винуватий? Адвокат Юрій Криворучко у коментарі Укрінформу зазначив, що постанова Кабміну про карантинні обмеження по суті, по формі і по процедурі порушує основні конституційні права і свободи громадян України: право на вільне пересування (як це було під час повного локдауну весною), право на працю, на заняття підприємницькою діяльністю тощо. Тобто, очевидно ця постанова є антиконституційною, що легко доводиться в суді.

Юрій Криворучко
Юрій Криворучко

“Всі посадові особи, а до таких належать і обрані мери, і призначені голови ОДА, і члени Кабміну, згідно ст. 19 Конституції мають керуватися в своїй діяльності виключно Конституцією і законами України. Постанова ж Кабміну фактично обмежує конституційні права громадян, бо права громадян може обмежити лише Верховна Рада своїм законом і лише в умовах воєнного або надзвичайного стану», - пояснює юридичні колізії адвокат. - В Україні ж так і не був введений НС за класичною схемою, а лише надзвичайна ситуація, яка має інший правовий статус, строк дії, суб'єкти і об'єкти, а також правові наслідки. Надзвичайна ситуація не передбачає обмеження громадянських прав. І тому мери, як не призначені, а обрані голосуванням громадян посадові особи, завдання яких є захист своїх виборців, не дивлячись на явну непокору уряду, виявилися більш законослухняними». Показовим прикладом, за словами адвоката, є якраз оригінальне рішення Львова, виконком якого обгрунтував своє рішення про скасування вихідних необхідністю надходження коштів до місцевого бюджету на боротьбу з оголошеною урядом епідемією, (хоч і не відповідаючій ознакам массовості і летальності), відповідно, неможливістю припинити підприємницьку діяльність господарюючих суб'єктів, зазначених в постанові. У зв'язку з децентралізацією велика частина витрат на боротьбу з епідемією перекладено сьогодні на місцеві бюджети, от вони і змушені не погоджуватися з заборонами Кабміну, які в цій ситуації можуть кваліфікуватися як грубе порушення Конституції, а також перевищенням влади і повноважень вчинених за попередньою змовою групою осіб, що наносить шкоду особливо великому розмірі. «Не підкорюючись завідомо антиконституційній постанові Кабміну, мери-«саботажники» в цій ситуації не порушують аж нічого, на відміну від уряду. Вони обрані народом і несуть свою політичну відповідальність лише перед ним. Тут закон і Конституція на їх стороні», - коментує Юрій Криворучко.

З іншого боку Микита Жуков, голова комітету Асоціації правників України з конституційного права, переконує , що відповідно до ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти уряду (постанови, розпорядження) є обов’язковими для їх виконання.

Микита Жуков
Микита Жуков

«Вони носять не рекомендаційний, а саме зобов’язальний характер. Подобається це комусь, або ні, однак рішення уряду, зокрема і щодо запровадження нових карантинних заходів, є обов’язковим і жодних альтернатив цьому бути не може. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тож посадові особи, державні службовці є зв’язаними законодавством України і зобов’язані діяти лише в його межах, в тому числі і виконувати рішення уряду», - зазначив у коментарі Укрінформу Микита Жуков.

Що стосується юридичної відповідальності за невиконання рішення уряду, то відповідно до ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення наслідком порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" є накладання штрафу від 17 тис. грн. до 34 тис. грн. для громадян, а для посадових осіб – штраф від 34 тис. грн. до 170 тис.  грн.

«Окрім юридичної відповідальності, можлива і політична, наслідком якої може бути звільнення тих осіб, що призначаються Президентом України, зокрема мова йде про голів місцевих державних адміністрацій», - каже Микита Жуков.

За логікою рака, лебідя і щуки

Отже, в сухому залишку.  Введення карантину вихідного дня – непопулярне рішення, яке викликало негативну реакцію представників бізнесу, багатьох громадян та супротив окремих місцевих влад. Однак мотивація уряду, який приймав рішення про обмежувальні заходи, теж зрозуміла: в країні швидкими темпами зростає кількість хворих і за такої тенденції лікарні скоро не справлятимуться з напливом хворих. Крайнім за це, звісно ж, буде Кабмін, у якого до речі, через незатверджену програму сьогодні немає політичного імунітету. З одного боку, країна чує від президента жорсткі заяви в бік мерів, які відмовляються виконувати урядову постанову, а з іншого,  “слуги” з його партії є співавторами постанови ВР про пом’якшення карантину вихідного дня. Чому така не узгодженість? Чи не тому, що рішення про КВД не стільки рятує епідеміологічну ситуацію, скільки б’є по політичних рейтингах. І в боротьбі за них можливі найнесподіваніші повороти. А країна, тим часом, несеться в епідемічну прірву…

Марина Нечипоренко, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-