У Раді обговорюють висунення кандидатури Совгирі на посаду судді КСУ - депутат
Про це журналістам розповіла заступник голови фракції "Слуги народу" Галина Янченко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Депутат зауважила, що наразі у КС вакантними залишаються посади трьох суддів, двох з яких має призначити Верховна Рада за своєю квотою.
"Поки що особисто наша фракція визначилася лише з однією кандидатурою. Кандидатів на другу посаду зараз розглядають, обговорюють, хто це може бути. До речі, так само фракція обговорює кандидатуру Ольги Совгирі. Це представниця Верховної Ради в Конституційному Суді, по ній є підтримка у фракції, але зараз теж триває обговорення, чи може фракція і парламент загалом висунути її кандидатуру", - сказала Янченко.
За її словами, вже сьогодні ВР може призначити на посаду судді КС Віктора Кичуна.
Янченко зауважила, що суддя КСУ має бути фаховими, об'єктивним і рівновіддаленим від різних політичних сил.
"Попри те, що цю кандидатуру (Віктора Кичуна - ред.) рекомендує саме "Слуга народу", він, скажімо так, не пов'язаний з нашою політичною партією. Відповідно, може виступати як незаангажований і об'єктивний кандидат на цю посаду", - сказала вона.
Водночас депутат не виключає, що призначення нових суддів КСУ може бути одним із поступових кроків у врегулюванні конституційної кризи, яка виникла після рішення КСУ щодо антикорупційної реформи.
"Але ми так само сподіваємося, що все ж таки ті судді, які приймали рішення і скасувати частину антикорупційного законодавства, вони все-таки підуть назустріч здоровому глузду і підуть у добровільну відставку. Таким чином, можна буде зробити поступове оновлення цього органу", - зазначила Янченко.
Як повідомляв Укрінформ, порядок денний засідання Верховної Ради в п'ятницю, 6 листопада, передбачає призначення суддів КС.
Згідно з Конституцією, до складу Конституційного Суду України входять 18 суддів. Президент, Верховна Рада та з’їзд суддів призначають по шість суддів КСУ. Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку. Наразі у складі КСУ 15 суддів. Вакантними залишаються дві посади суддів КС за квотою Верховної Ради та одна – за квотою з’їзду суддів.
27 жовтня КС скасував статтю 366-1 ККУ про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону "Про запобігання корупції". Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні було прийнято рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Крім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 "Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України". Документ передбачає внесення змін до Закону "Про запобігання корупції", якими пропонується відновити права НАЗК.
