Що сказав Президент у посланні до ВР

У вівторок, 20 жовтня, Президент України Володимир Зеленський оприлюднив з трибуни парламенту щорічне звернення до Верховної Ради. Нагадаємо, на звернення глави держави щодо стратегічних напрямків розвитку країни парламент чекав у квітні. Утім, через погіршення пандемічної ситуації оприлюднення послання перенесли. Тож і не дивно, що Володимир Зеленський почав його з аналізу викликів, з якими Україна стикнулася у протистоянні з коронавірусом.

“Ми запам’ятаємо 2020 рік надовго. Він приніс Україні чимало лих, які ми пережили разом із вами. COVID-19, збиття нашого літака в Ірані, масштабні лісові пожежі, паводок на заході Україні, посуха на півдні. Катастрофа літака з військовими льотчиками та курсантами. Маємо зробити правильні висновки і стати сильнішими. Запобігати загрозам, щоб не долати наслідки”, – наголосив Зеленський.

Далі – коротко про зміст щорічного послання. А також аналіз виступу президента від політичних експертів.

1. Про відсіч коронавірусу

Глава держави похвалився змінами, які під тиском “коронавірусних обставин” відбулися у вітчизняній медицині. Мова, зокрема, про відновлення майже ущент зруйнованої системи дослідницьких лабораторій. “В Україні їх було аж... п'ять. Зараз – у десятки разів більше. Ми відновили вертикаль державних санітарних лікарів. А якщо хтось думає, що у Держрезерві на нас чекали заповнені полиці з усім необхідним – розчарую. Маски востаннє закуповувались у 2007 році, і термін їхньої придатності давно сплив”, – поскаржився президент. Утім, дефіцит, за його словами, вдалося швидко ліквідувати. Завдяки постачанням із-за кордону, а згодом – і налагодженню власного виробництва. 

Зараз тривають клінічні випробування українських препаратів, що мінімізують ризики ускладнень та смертності від COVID-19. Також відбулися переговори щодо постачання в Україну ліцензованої і схваленої ВООЗ вакцини, щойно у світі почнуть її виробляти.

2. Про війну і мир. Амністію та ВЕЗ для Донбасу

Найголовнішим пунктом щорічного послання, як і програми свого президентства, Володимир Зеленський вважає завершення війни на Донбасі, встановлення миру, повернення Україні усіх її громадян і територій. Президент запевнив: країна не припиняє пошуку нових інструментів для повернення Криму і захисту кримчан. “Ми створюємо формат "Кримська платформа" – це координація міжнародних зусиль для захисту прав кримчан та деокупації півострова. Я вже предметно обговорив цю ініціативу з представниками Європейського Союзу, Великобританії, Канади, Туреччини та з іншими партнерами. Багато з них готові приєднатися та брати у ній активну участь", – розповів Зеленський. 

Окремо він зупинився на проблематиці "безпечної реінтеграції" Донбасу після звільнення тимчасово непідконтрольних територій від окупантів. Йдеться про підготовку пакета політичних та економічних законів “перехідного періоду”. Зокрема, про амністію для людей, котрі не причетні до воєнних злочинів. "Страшне слово "амністія" – не про всіх і не про уникнення відповідальності. А про мільйони наших громадян, на чиїх руках немає крові і які зараз фактично самі перебувають у заручниках в окупанта. Їм потрібен чіткий сигнал – не варто боятися, гідне майбутнє – тільки з Україною", – переконаний президент.    Тим часом підконтрольним Україні територіям Луганської і Донецької областей, за його словами, вже зараз потрібні "особливі економічні умови". "Нам потрібна Стратегія розвитку економіки Донецької та Луганської областей, що включатиме податкові та митні преференції, страхування військово-політичних ризиків для інвесторів, арбітраж за міжнародними стандартами", – сказав очільник країни. І додав: робота над Стратегією вже почалася.

3. Про зовнішньополітичний вектор

Володимир Зеленський переконаний: співпраці Києва з МВФ, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку, а також з іншими міжнародними фінансовими інституціями ніщо не загрожує. Україна має політичну волю і прагматичне бажання продовжувати таке співробітництво. "А ще – (маємо) чіткий меседж: нічого не загрожує безвізовому режиму України з Європою”.

Також президент переконаний: на міжнародному рівні вже зникла фраза "Світ втомився від України". За словами Зеленського, українська влада "надала іміджу нашої держави нового змісту": "На Україну почали дивитися по-новому. Сприймати як конструктивного, надійного, а отже – рівноправного гравця. Як країну, що цінує будь-яку підтримку, та сподівається передусім на себе. Бо розуміє, що ніхто за нас не втілить перетворення, ніхто за нас не побудує успішну країну. Ми стали проактивними", – додав глава держави. Стосується це і суттєвого, за його словами, прогресу у виконанні Києвом Угоди про асоціацію з ЄС.

Наступні завдання: промисловий безвіз із Європою, угоди про спільний авіапростір, поглиблення інтеграції українських ринків із європейськими. А ще – продовження конструктивного діалогу і добросусідських відносин із нашими європейськими сусідами: з Угорщиною, Румунією та Польщею.

4. Про непосаджених корупціонерів

Президент каже, що й сам хоче знати, коли ж почнуться обіцяні ним посадки? Цим, за словами Зеленського, він цікавиться у правоохоронців на усіх зустрічах і нарадах. При цьому він їм щоразу нагадує: в країні створено всі умови для боротьби з корупціонерами – є кримінальна відповідальність за незаконне збагачення, можливість конфіскації незаконних активів, є "повна оперативна незалежність НАБУ і САП, якої не було з 2015 року", працює Вищий антикорупційний суд, перезавантажено НАЗК. Тобто, "і політична воля є, і… законодавчі, оперативні, матеріальні, психологічні умови", але реального результату немає. Аби допомогти у цьому правоохоронцям, президент попросив народних депутатів зосередитися на затвердженні й виконанні антикорупційної стратегії на найближчі чотири роки. Володимир Зеленський запевнив, що не заспокоїться і доведе всім, що "Україна без корупції – це не фантастика", і "байдуже, скільки заради цього потрібно буде змінити генеральних прокурорів, міністрів чи інших керівників"...

5. Про аудит держави та його можливі наслідки

За словами президента, уряд уже провів повноцінний аудит держави і протягом 2 тижнів оприлюднить його результати. "Ми намагалися зрозуміти, що не так. Що не так було зроблено в управлінні економікою за багато років і як це виправити. Вже сьогодні зрозуміло – попереду багато роботи. Треба зменшити частку держави в економіці, розвивати державно-приватне партнерство", – вважає Зеленський. Серед першочергових завдань – “втілення проєктів з високим мультиплікатором, які повертають інвестиції через податки та створюють нові робочі місця". Для цього треба якнайшвидше поставити крапку в дискусіях щодо податку на виведений капітал та нульової декларації. Глава держави дав зрозуміти, що це питання вже майже вирішене. Деталі він доручив доопрацювати урядовцям.

“І найголовніше: країні потрібна повноцінна стратегія розвитку не на 2-3-5 років, досить міряти розвиток України політичними каденціями. Нам потрібне чітке бачення куди і чому має рухатись наша економіка до 2030 року", – переконаний Володимир Зеленський.

6. Про “невмирущість” “Великого будівництва”

Втілення проєкту "Велике будівництво" після місцевих виборів не припиниться. Навпаки, програма стане іще масштабнішою, – запевнив президент. І додав: “Ми зшиваємо Україну не лише ідеями, не лише словами, а й дорогами та мостами. Цього року це 4 тисячі кілометрів доріг державного значення, 2 тисячі кілометрів – місцевого значення, 100 шкіл, 100 садочків, 100 спортивних об'єктів...". У планах – реставрація замків, театрів, музеїв, об'єктів культурної і архітектурної спадщини. А ще – побудова у кожному регіоні сучасної спортивної арени.

7. Про “бюджетні знахідки”

Завдяки легалізації грального бізнесу у 2021 році до Державного бюджету надійдуть 5 мільярдів гривень, – запевнив президент. Він також похвалився ліквідацією монополії "Укрспирту". Процес приватизації спиртзаводів, за його словами, має збільшити надходження до Держказни майже у 8 разів. "Ми ліквідували монополію "Укрспирту" та вивели галузь із тіні. Минулого тижня приватизовано перший спиртовий завод. Слід продовжувати цей процес, який у перспективі має значно збільшити надходження", – переконаний Зеленський.

8. Про питання до людей і до себе

Глава держави нагадав українцям, що чекає на їхні відповіді на свої 5 запитань. "25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Дуже важливі. Не для політичних партій. А для вас. Для розвитку і добробуту ваших міст, сіл, громад. Цього дня я поставлю вам 5 запитань. І чекатиму відповіді. А сьогодні я поставлю важливі, відверті запитання самому собі. І одразу на них відповім. Чи думав я рік тому, що змінювати країну на краще буде настільки складно? Ні. Чи змінив би я своє рішення, якби тоді знав про це? Ні. Чи вдасться все нам з вами? Так! Слава Україні".

Володимир Зеленський запевнив, що мріє повністю виконати свою програму до каденції наступного президента. “Хочу передати наступному Президентові України ось цю програму, де кожен пункт буде позначений “пташкою” як виконаний. І щиро сказати вам: Дорогі українці! Мені перед вами не соромно. Це мрія", – підсумував глава держави.

А що ж думають про його послання політичні експерти, яких опитав Укрінформ?

Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

Показово, що цього разу Зеленський достатньо акцентовано фіксував увагу саме на сферах, які належать до повноважень президента

“Щорічне президентське послання цього разу, безумовно, не було формальним. Воно доволі змістовне і акцентоване. Більше того, я б зазначив, що за емоційністю та драйвом у вівторок ми побачили “колишнього” Зеленського. Хоча за формою це – послання до парламенту, насправді ж це було звернення до країни, до громадян. І в першу чергу, як мені здалося, до виборців, які свого часу підтримали Зеленського. Та й сам президент зазначив, що це – його звіт про виконання передвиборної програми. Це, мабуть, один із головних акцентів: він хотів продемонструвати своїм виборцям і всій країні, що виконує обіцянки. Для нього це принципово. Певно, й тому, що багато хто його нині активно критикує. Тому він і звітував про те, що і як зробив – приміром, для миру (86-й день припинення вогню на Донбасі), народовладдя і так далі.

Крім того, хоча звернення, передовсім, адресоване громадянам, це був доволі полемічний виступ. Президент заочно полемізував із тими політичними опонентами, які зібралися у залі Верховної Ради. Це теж відчувалося по окремих репліках і пасажах.

Щодо визначення пріоритетів, то вважаю послання також показовим. Хоча б в оцінюванні ситуації із протидією пандемії. Були цікаві пасажі: мовляв, справді маємо дуже складні виклики і для країни, і для усього світу. І не зовсім були готові до цього через ситуацію в медицині. Але, в принципі, доволі швидко вдалося виконати цілу низку завдань. При цьому Зеленський покритикував місцеву владу, яка хоче бути “добрим поліцейським”, а всі негаразди перекладати на центральну владу (особливо – святкування в контексті місцевих виборів).

Важливий акцент на врегулюванні конфлікту на Донбасі. Причому, ідеться про нові нюанси і перспективи. Скажімо, створення вільної економічної зони на прифронтових територіях. Президент пояснив, що мається на увазі і чому це, на його думку, потрібно. Те ж стосується і подальших перспектив народовладдя та децентралізації. Тобто, це був не тільки звіт, а й визначення деяких орієнтирів на майбутнє.

Показово, що цього разу Зеленський достатньо акцентовано фіксував увагу саме на сферах, які належать до повноважень президента. Це питання оборони (так розумію, що для нього також було принциповим відповісти на критику опонентів), і зовнішньополітична проблематика. Окремий наголос – на міжнародній підтримці України, координації з нашими зарубіжними партнерами. Зокрема, ініціатива зі створення “Кримської платформи”... 

Загальний висновок такий: послання глави держави доволі змістовне. Хоча, безумовно, і в парламенті, і в суспільстві його сприймають неоднозначно – залежно від ставлення коментаторів до Зеленського та до його політики”.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук:

Послання, як на мене, залишило більше запитань, ніж дало конкретних відповідей

“Перше враження: ми почули доволі непогане послання. Емоційне, гарно подане. Але є одна проблема – воно мало стосувалося України. Деякі висвітлені питання мало кореспондуються з реальними проблемами, від яких ми з вами потерпаємо. До того ж, мені здалося, що цією промовою президент намагався повернутися у 2019 рік, коли він тільки-но став главою держави чи ще навіть був кандидатом у президенти. Відповідно, він міг більше говорити про те, хто працював до нього, як вони погано працювали, як все неправильно робили і як це тепер треба виправляти.

Тому це послання, як на мене, залишило більше запитань, ніж дало конкретних відповідей. І це мені також нагадало окремі “парламентські” візити Зеленського. Коли він приходив до Верховної Ради для того, щоб мобілізувати депутатів під ключові голосування – як-от, щодо землі чи банківського закону. Відтак виголошував певною мірою мотиваційні спітчі. Щось подібне було і тепер: напередодні виборів мобілізувати свій електорат і сподіватися, що він прийде на виборчі дільниці й підтримає президентську політсилу 25 жовтня.

Конкретизую. Мені здавалося, що президент повинен був більш відверто говорити про Ковід. І про те, що ми справді маємо із цим серйозні проблеми. А він розповів, як ми оперативно й непогано за пів року підготувалися. А одразу ж після цього в парламенті звітував міністр охорони здоров’я, котрий розповідав, що насправді в країні не вистачає ШВЛ, нестача того й того... І тут же створюють штаб протидії пандемії, який парламент пропонує очолити президентові. Тому, якщо це вже класичне послання до ВР, воно мало б містити ґрунтовний аналіз внутрішньої і зовнішньої політики країни з чіткими маркерами та пріоритетами, на які ми повинні орієнтуватися. Цього, як на мене, не було. Все робилося певними мазками: покритикувати попередників, сказати, що ми зробили і що ще зробимо... І це стосується багатьох важливих проблем, які хвилюють українців – миру на Донбасі, боротьби з корупцією і так далі.  Для прикладу: та ж “Кримська платформа”. Гарна ідея. І президент про неї вкотре згадав. Але знову не дав конкретних відповідей, що вона собою являтиме, як працюватиме і яким буде результат. І так фактично стосовно кожного напряму та питання. Окрім хіба що “Великого будівництва”, про що президент говорив багато, яскраво і з прикладами”.

Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму:

Багато наголосу на патріотичних цінностях, що для президента, якого звинувачують у здачі національних інтересів, – надзвичайно важливо

“Почну з поганої новини. Якщо Вам напередодні виборів пропонують не проєкт бюджету на наступний рік, як було попередньо заплановано на 20 жовтня, а VIP-агітацію, – це вже погана новина. Все ж таки бюджет як закон до чогось зобов’язує. І навряд чи буде таким радісним та оптимістичним, як виступ президента, що був просто набором недирективних обіцянок.

Тепер про хороше. Перше. Багато наголосу на патріотичних цінностях, що для президента, якого часто звинувачують у здачі національних інтересів, – надзвичайно важливо. Друге. Послання справді було цікавим – треба віддати належне тим, хто його готував. Третє. Те, що нарешті послання Президента не стали друкувати, а депутатам дали QR-код. Все ж зберегли кілька дерев. Тому вважатимемо, що нинішню партію влади не дарма назвали “зеленими”. Президент традиційно грав на протиставленні поганому. Так, він намагався у виступі відсторонитись від деяких міністрів власного уряду. Особливо тих, які мають високий антирейтинг – зокрема глави МВС. А також демонстрував, що в Україні не все так погано, на фоні падіння економік та смертності від коронавірусу в Європі. І водночас – переклав відповідальність за недотримання коронавірусних вимог на місцеву владу, коли заявив, що ігноруючи карантинні обмеження, та може отримати голоси, але захворюваність та смертність від коронавірусу ляже на її плечі. 

Щодо безпекових питань – якщо відкинути відвертий популізм – влада виявляє ініціативу. Поміж іншого, визначені і головні кроки, яких варто очікувати найближчим часом щодо реінтеграції Донбасу – закони про амністію та про вільну економічну зону (названу Стратегією розвитку регіону). Як би не ставились до цих питань, плюс у тому, що влада намагається обговорювати непопулярні кроки. А не консервує питання Донбасу. Так, є питання щодо спроб зробити з нормандської зустрічі ціль, а не інструмент, хоча де-факто вона призводить до нових зобов’язань України. Питання і щодо заяв стосовно того, що військовий бюджет не зменшать, хоча саме представники “Слуги народу” за тиждень до цього ініціювали питання скорочення армії.

Крім того, підтримується і тема анексованого півострова – у спробі створити “Кримську платформу” та залучити до неї міжнародних партнерів. Навіть якщо цей проєкт не буде втілено – це демонстрація того, що повернення Криму залишається на порядку денному у суспільстві.

Водночас викликає питання активне проштовхування законів про народовладдя (фактично – про референдум). В умовах контролю над українськими ЗМІ Росії та олігархів, – він може стати інструментом проштовхування якихось популістських тактичних цілей в обмін на стратегічну здачу державного суверенітету чи національних інтересів.

У цілому: виступ містить багато “запланованих” дій, значно більше, ніж звітів про зроблене. А виходячи з часу його оприлюднення – переважно має вигляд не дороговказу, а інструменту залучення до виборців провладної партії частини патріотичного електорату та людей, схильних вірити у популістські обіцянки”.

Підготував Владислав Обух, Київ